Рішення № 76628511, 18.09.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/960/18

18 вересня 2018 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Чортківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправною відмови відповідача щодо призначення позивачу пенсії із зменшенням пенсійного віку та зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію із зменшенням пенсійного віку згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 31.01.2018.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 26.06.2018.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 відкладено розгляд справи на 24.07.2018 відповідно до статті 205 КАС України.

Судове засідання, призначене на 24.07.2018 не проводилося у зв'язку із перебуванням головуючої судді Мірінович У.А. на лікарняному, розгляд справи відкладено на 07.08.2018.

Тернопільським окружним адміністративним судом у судових засіданнях у даній справі, які проводилися 07.08.2018, 16.08.2018 оголошувалась перерва для надання сторонами у справі додаткових доказів.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 відкладено розгляд справи на 18.09.2018 відповідно до статті 205 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.03.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку як потерпілий внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Однак рішенням, яке оформлене протоколом № 2 від 07.05.2018, комісія з розгляду спірних питань пов'язаних з призначенням пенсій Чортківського ОУПФУ Тернопільської області відмовила позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку. В обґрунтування зазначеного рішення, відповідач посилається на те, що відповідно до поданих документів позивач проживає на території, що відноситься до зони радіоактивного забруднення, а саме у місті Чорткові Тернопільської області, з 03.10.1990 по дату розгляду комісією щодо призначення зазначеної пенсії, тобто по 07.05.2018. Водночас, доказів щодо проживання позивачем на зазначеній території з моменту аварії на ЧАЕС і по 03.10.1990 останнім не надано, а вся наявна робота з моменту зазначеної аварії носила роз'їзний характер та через незбереження первинних документів підтвердити період перебування на радіаційно забрудненій території неможливо.

Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки позивач з 30.01.1963 по дату розгляду справи судом проживає у АДРЕСА_1 та постійно працював у місті Чорткові, тобто у зоні радіоактивного забруднення, а тому відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) він має право на призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку як потерпілий внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Також, позивач звернув увагу суду на те, що відповідач, відмовляючи у призначенні зазначеної пенсії, не взяв до уваги його посвідчення 4 категорії серії НОМЕР_2, яке підтверджує про те, що позивач є громадянином, який постійно проживає/постійно працює на території, яка віднесена до зони радіоактивного забруднення і користується пільгами, призначеними для осіб віднесених до 4 категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, подали до суду клопотання від 18.09.2018, в якому просять розглядати дану справу без їхньої участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явилася, подала до суду заяву від 18.09.2018, в якій просить розглядати справу без її участі в порядку письмового провадження. Водночас, відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 08.06.2018 № 2700/07, в якому просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, оскільки позивач не надав Пенсійному фонду доказів, які би підтверджували про те, що він проживав чи працював у зоні радіоактивного забруднення не менше чотирьох років станом на 31.12.1992.

Допитаний в процесі судового розгляду свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він є сусідом ОСОБА_2, оскільки він проживав у АДРЕСА_2, а позивач проживає з дня свого народження у АДРЕСА_5. Свідок зазначив, що він проживав у АДРЕСА_2 з 1965 року по 1988 року, оскільки придбав житло в іншій місцевості та за цей період ОСОБА_2 також проживав постійно у АДРЕСА_5. Водночас, звернув увагу суду на те, що з 1988 року, коли він приїжджав у місто Чортків щоб провідати свою матір, то він неодноразово зустрічався із своїм сусідом - ОСОБА_2, оскільки він надалі проживав у АДРЕСА_5. Свідок також зазначив, що позивач станом на дату розгляду справи судом надалі проживає у АДРЕСА_5.

Допитаний в процесі судового розгляду свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він є сусідом ОСОБА_2, оскільки він проживає у АДРЕСА_3, а позивач проживає у АДРЕСА_5. Свідок зазначив, що ОСОБА_2 живе у АДРЕСА_5 з дня свого народження, а саме з 1963 року. Водночас, звернув увагу суду на те, що на роботу за кордон позивач ніколи не їздив, в тому числі не переїжджав жити у другу місцевість.

Допитаний в процесі судового розгляду свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він у 1979 році купив хату у АДРЕСА_6 та надалі проживає там. Свідок зазначив, що 1979 році він познайомився з батьком позивача, який проживав АДРЕСА_4, після чого вони допомагали один одному у сільському господарстві. Свідок зазначив, що з дня знайомства з батьком позивача, ОСОБА_2 постійно проживав у місті Чорткові та ніколи не переїжджав жити у другу місцевість, в тому числі і на роботу за кордон позивач ніколи не їздив.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, суд, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та розглянув дану справу в порядку письмового провадження відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України.

Дослідивши подані суду письмові докази та покази свідків, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, що позивач у зв'язку із досягненням 55-го віку, звернувся до відповідача із заявою від 21.03.2018 про призначення йому пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, як потерпілий внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Однак рішенням, яке оформлене протоколом № 2 від 07.05.2018, комісія з розгляду спірних питань пов'язаних з призначенням пенсій Чортківського ОУПФУ Тернопільської області відмовила позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII. В обґрунтування зазначеного рішення, відповідач посилається на те, що відповідно до поданих документів позивач проживає на території, що відноситься до зони радіоактивного забруднення, а саме у місті Чорткові Тернопільської області, з 03.10.1990 по дату розгляду комісією щодо призначення зазначеної пенсії, тобто по 07.05.2018. Водночас, у зазначеному рішенні також зазначено, що позивач не надав Пенсійному фонду доказів, які би підтверджували про те, що позивач проживав чи працював на території, що відноситься до зони радіоактивного забруднення не менше чотирьох років станом на 31.12.1992 (арк. справи 11-12).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 4 частини першої статті 11 Закону № 796-XII визначено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4 (пункт 4 частини першої статті 14 Закону № 796-XII).

Відповідно до абзацу шостого пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - на 2 роки* та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року № 13-1), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Водночас, відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Як слідує з матеріалів справи, що відповідно до акта про встановлення факту проживання від 03.05.2018, складеного депутатом Чортківської міської ради ОСОБА_6 за участю сусідів позивача, ОСОБА_2 проживає у АДРЕСА_5 з 30.01.1963 по дату складання зазначеного акта (арк. справи 13).

Зазначене також підтверджується показами свідків, які підтвердили про те, що ОСОБА_2 проживає у АДРЕСА_5 з 30.01.1963 по дату розгляду справи судом.

Згідно довідки, виданої ДНЗ "Хоростківський професійний сільськогосподарський ліцей", слідує те, що позивач навчався у Хоростківському СПТУ № 7 (з 26.10.2016 - ДНЗ "Хоростківський професійний сільськогосподарський ліцей") з 01.09.1979 (згідно наказу № 22-к від 01.09.1979) по 28.08.1980 (згідно наказу № 29-к від 28.08.1980) на денній формі навчання (арк. справи 14).

Довідкою від 25.04.2018 № 56, виданої Чортківським об'єднаним міським військовим комісаріатом, підтверджується те, що позивач з 10.05.1981 по 15.05.1983 проходив військову службу в Збройних Силах (арк. справи 15) та перебував на обліку як військовозобов'язаний за місцем проживання, а саме у Чортківському об'єднаному міському військовому комісаріаті.

Відповідно до довідки від 30.04.2018 № 150, виданої Чортківським районним комунальним підприємством "Трудовий архів", працював шофером з 03.08.1983 (згідно наказу № 88 від 03.08.1983) по 18.11.1984 (згідно наказу № 108 від 18.11.1984 (арк. справи 16)).

Згідно довідки № 01-19/04 від 25.04.2018, виданої Чортківським районним комунальним закладом "Центр науково-технічної творчості і дозвілля учнівської молоді" слідує те, що позивач працював у Чортківській станції юних техніків з 25.06.1985 (згідно наказу № 12 від 25.06.1985) по 14.01.1988 (згідно наказу № 3 від 14.01.1988 (арк. справи 17)).

Довідкою від 25.04.2018 № 89, виданої ТОВ "Чортківське АТП 16142", підтверджується те, що позивач працював у ТОВ "Чортківське АТП 16142" з 15.02.1989 (згідно наказу № 26 від 14.02.1989) по 03.06.1994 (згідно наказу № 52 від 03.06.1994 (арк. справи 18)).

Постановою "Про організацію виконання Постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію Законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" від 23.07. 1991 № 106 затверджено Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (додаток № 1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 № 106) згідно якого, місто Чортків Чортківського району Тернопільської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач за станом на 01.01.1993 проживав та працював на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше чотирьох років, а саме у місті Чорткові Тернопільської області.

Суд також звертає увагу на те, що позивачу Тернопільською обласною державною адміністрацією 06.07.1993 було видано посвідчення (Категорія 4) серії НОМЕР_2, як громадянину, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю. Відповідно до зазначеного посвідчення позивач має право на пільги і компенсації, встановлені Законом № 796-XII (арк. справи 10).

Пунктом 6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501, який діяв на момент видачі зазначеного посвідчення, визначено, що громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

Відповідно до статті 65 Закону № 796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що посвідченням (Категорія 4) серії НОМЕР_2 від 06.07.1993 підтверджується те, що позивач відповідно до пункту 4 частини першої статті 11 Закону № 796-XII належить до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, як такий, що за станом на 01.01.1993 проживав або постійно працював на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше чотирьох років, тобто у місті Чорткові Тернопільської області.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної у Довідці за результатами вивчення та узагальнення судової практики перегляду Вищим адміністративним судом України в касаційному порядку судових рішень у справах про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; про пільгове оподаткування суб'єктів господарювання, що діють на територіях, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи від 20.02.2007, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи те, що матеріалами справи, в тому числі і показами свідків, підтверджується, що позивач за станом на 01.01.1993 постійно проживав та працював на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше чотирьох років, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII.

Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Христов проти України" (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04, рішення від 19.02.2009 року, п. 33) повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи те, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII 21.03.2018, суд дійшов висновку, що така пенсія позивачу повинна бути призначена 31.01.2018.

З огляду на зазначене та з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства та вказаних рішень Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію із зменшенням пенсійного віку згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 31.01.2018.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 (АДРЕСА_5, РНОКПП НОМЕР_1) до Чортківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (вул. Шевченка, 34, м. Чортків, 48500, код ЄДРПОУ 41248539) про визнання протиправною відмови відповідача щодо призначення позивачу пенсії із зменшенням пенсійного віку та зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію із зменшенням пенсійного віку згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 31.01.2018, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Чортківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (вул. Шевченка, 34, м. Чортків, 48500, код ЄДРПОУ 41248539) щодо призначення ОСОБА_2 (АДРЕСА_5, РНОКПП НОМЕР_1) пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Чортківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (вул. Шевченка, 34, м. Чортків, 48500, код ЄДРПОУ 41248539) призначити та виплачувати ОСОБА_2 (АДРЕСА_5, РНОКПП НОМЕР_1) пенсію із зменшенням пенсійного віку згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 31.01.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чортківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (вул. Шевченка, 34, м. Чортків, 48500, код ЄДРПОУ 41248539) в користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_5, РНОКПП НОМЕР_1) сплачений ним судовий збір на суму 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. згідно квитанції № N1D3C44486 від 11.05.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.09.2018.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.