Рішення № 76627934, 20.09.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа №1640/2734/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Пилипенко А.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника третьої особи Генеральної Прокуратури України - прокурора Нечволода П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А-3114, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Міністерство оборони України, Генеральна Прокуратура України про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

07 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини А-3114, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Міністерство оборони України, Генеральна Прокуратура України, про визнання протиправними дій посадових осіб Військової частини А-3114 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 та членам його родини безкоштовного медичного обслуговування лікарями військової частини у відповідності до частини четвертої статті 83, частини третьої статті 84 та частини чотирнадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру"; зобов'язання надавати ОСОБА_1 та членам його родини безкоштовне медичне обслуговування лікарями військової частини у відповідності до частини четвертої статті 83, частини третьої статті 84 та частини чотирнадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру".

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що на звернення щодо надання ОСОБА_1 та членам його родини безкоштовних консультацій спеціалістів та лікування позивач отримав відмову військової частини А-3114, що стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надіслав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

У відзиві на позов відповідач зазначав, що бюджетною програмою не передбачено фінансування медичного забезпечення кадрів органів військової прокуратури, які вийшли на пенсію та не мають статусу ветеран військової служби. Оскільки ОСОБА_1 не є ветераном військової служби, у позивача відсутні правові підстави користуватися закладами охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, зокрема у Військовій частині А3114.

Третя особа Генеральна Прокуратура України у своїх письмових поясненнях зазначала, що позовні вимоги ОСОБА_1 будуть законними та обґрунтованими у разі надання позивачем доказів щодо проходження та звільнення на пенсію із органів прокуратури.

Представник третьої особи Генеральної Прокуратури України у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у поясненнях.

Третя особа Міністерство оборони України явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомила, клопотань не надала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням наведеного, суд визнав за можливе розглядати справу за даної явки та наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення позивача, думку прокурора, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Згідно з витягом з наказу військового прокурора Полтавського гарнізону від 24.11.1999 №132 помічника військового прокурора Полтавського гарнізону майора юстиції ОСОБА_1 з 24.11.1999 звільнено з військової служби у запас за п. 65 підпунктом "в" /за станом здоров'я/ Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, виключено зі списків особового складу військової прокуратури Полтавського гарнізону, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Полтавського ОНВК.

05.07.2018 позивач звернувся до Військової частини А3114 із заявою-зверненням щодо вирішення питання щодо надання ОСОБА_1 та членам його родини безкоштовного медичного обслуговування лікарями військової частини у відповідності до частини чотирнадцятої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 та частини четвертої статті 83, частини третьої статті 84 та частини чотирнадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014.

Листом від 12.07.2018 №1478 відповідачем повідомлено, що бюджетною програмою не передбачено фінансування медичного забезпечення кадрів органів військової прокуратури, які вийшли на пенсію та не мають статусу ветеран військової служби. У разі, якщо ОСОБА_1 є ветераном військової служби, останній має право користуватися закладами охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України.

Позивач не погодився із відмовою у наданні ОСОБА_1 та членам його родини безкоштовного медичного обслуговування лікарями військової частини на підставі Закону України "Про прокуратуру", викладену у листі від 12.07.2018, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Частиною чотирнадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII, який діяв на дату звільнення позивача з військової служби, встановлено, що за пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законами, крім пільг, які встановлені абзацом першим частини третьої статті 49 цього Закону. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію працівника прокуратури.

Четвертою статті 83 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII передбачено, що на військовослужбовців військової прокуратури поширюються усі передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та іншими законодавчими актами про військову службу соціальні і правові гарантії.

Згідно з частиною третьою статті 84 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII за пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законодавчими актами. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на безкоштовне медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію прокурора.

Зі змісту заяви позивача від 05.07.2018, адресованої військовій частині А3114, вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовував свою позицію саме Законом України "Про прокуратуру".

Натомість відповідач у відповіді від 12.07.2018 посилався як на підставу для отримання безкоштовного медичного обслуговування - наявність статусу ветерана військової служби, що не передбачено ні чинним Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, ні Законом України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII.

Частиною чотирнадцятою статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII встановлено, що за пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законодавчими актами. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на безкоштовне медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію працівника прокуратури.

Оскільки право позивача на отримання безкоштовного медичного обслуговування, як особи, яка проходила службу в органах прокуратури до виходу на пенсію, передбачено Законом України "Про прокуратуру", суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у наданні безкоштовного медичного обслуговування ОСОБА_1 та членам його родини.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовна вимога про зобов'язання надавати ОСОБА_1 та членам його родини безкоштовне медичне обслуговування лікарями військової частини у відповідності до частини четвертої статті 83, частини третьої статті 84 та частини чотирнадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" задоволенню не підлягає, оскільки згідно частини сьомої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на вищевикладене, оскільки позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини А-3114 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 352 грн 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36009, рнокпп НОМЕР_1) до Військової частини А-3114 (вул. В.Козака, 2, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 07781101), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Міністерство оборони України (Воздухофлотський проспект, 6, м. Київ, 02000), Генеральна Прокуратура України (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011) про визнання дії протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини А-3114 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 та членам його родини безкоштовного медичного обслуговування лікарями військової частини.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36009, рнокпп НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 352,40 грн (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини А-3114 (вул. В.Козака, 2, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 07781101).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24 вересня 2018 року.

Суддя К.І. Клочко