Рішення № 76627851, 21.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Одеса Справа № 815/3012/18

Одеськийокружнийадміністративний суд у складісуддіІванова Е.А..

за участі : секретаря Ягенської К.О., позивача ОСОБА_1, відповідача Тропанець В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесіадміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправним та скасування протокольного рішення № 1130 від 16 листопада 2017 року, визнання відмови протиправною та зобов'язання прийняти рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позов обґрунтований тим, що рішенням Саратського ОУПФУ Одеської області, оформленим у вигляді протоколу №1130 від 16.11.2017 року позивачу з 09.11.2017 року призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 19200 грн. Зазначена сума розрахована виходячи з 80% суддівської винагороди в сумі 24000 грн.. Копію вищевказаного протоколу позивач отримав 07.02.2018 року. 13.02.2018 року позивач звернулась до відповідача з письмовою заявою в якій зазначила про не вірний розмір і розрахунок призначеного їй щомісячного довічного грошового утримання та вимогою про перерахунок грошового утримання судді у відставці з розрахунку 90% суддівської винагороди, починаючи з дня його призначення (09.11.2017 року), оскільки станом на день звільнення у відставку позивач має більше 25 років стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90%. Листом від 16.02.2018 року №810/02 відповідач повідомив позивачу про відмову у проведенні перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Позивач вважає дану відмову незаконною та протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом.

Представник відповідача надав до суду письмовий відзив, який мотивований тим, що відповідно до пункту 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосудця у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судці, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. Відповідно до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус судців» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до стажу роботи на посаді судці зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. Враховуючи те, що стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді склав 13 років 9 місяців 17 днів, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці склав 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Таким чином, незаконними і необґрунтованими є вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним протоколу в частині зарахування їй до стажу роботи на посаді судді періоду роботи на посаді слідчого органу внутрішніх справ - 08 років 07 місяців 10 днів, половини строку навчання за денною формою навчання на юридичному факультеті Молдовського державного університету - 02 роки 05 місяців 04 дні, половини строку навчання за денною формою навчання на факультеті підготовки професійних судців Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого - 04 місяців 29 днів та здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди відповідно до довідки, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Одеській області 09.11.2017 про заробітну плату, виходячи зі стажу роботи на посаді судді 25 років 03 місяці, без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання, починаючи з 10 листопада 2017 року з врахуванням фактично виплачених сум.

Ухвалою суду від 26.06.2018 року прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.07.2018 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовлено.

Ухвалою суду від 03.09.2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі до 26.09.2018 року.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач:

- з 25.08.1987 року по 30.06.1992 року навчався за денною формою навчання на юридичному факультеті Молдовського державного університету;

- з 07.09.1992 року по 14.04.2001 року працював слідчим Саратського районного відділу внутрішніх справ УМВС України в Одеській області;

- з 01.09.2001 року по 27.06.2002 року навчався за денною формою навчання на факультеті підготовки професійних суддів Національної юридичної академії України ім.. Ярослава Мудрого;

- з 12.01.2004 року по 08.11.2017 року працював на посаді судді Саратського районного суду Одеської області.

На підставі Рішення Вищої ради правосуддя за №3510/0/15-17 від 31.10.2017 року позивача звільнено з посади судді Саратського районного суду Одеської області.

Наказом голови Саратського районного суду Одеської області №29-ос від 09.11.2017 року позивача відраховано зі штату суду.

10.11.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

З 11.11.2017 року позивачу виплачується щомісячне грошове отримання судді у відставці.

07.02.2018 року позивач отримав в управлінні ПФУ копію протоколу №1130 від. 16.11.2017 року про призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці.

Згідно протоколу №1130 від 16.11.2017 року відповідач призначив позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80% від заробітку працюючого судді на відповідній посаді. В протоколі до розпорядження зазначено, що загальний трудовий стаж (повний) складає 32 роки. Для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці взято для розрахунку стаж роботи на посаді судді (13 років 8 місяці 19 днів). Період навчання позивача вищому навчальному закладі та службу в органах внутрішніх справ до розрахунку стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не увійшли.

13 лютого 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 80% на 90% від заробітку працюючого судді на відповідній посаді.

Листом від 16.02.2018 року Саратське ОУПФУ відмовило в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посиланням на те, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначено на підставі чинного законодавства.

Не погодившись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, оскільки вважає, що відповідачем не вірно обчислено відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача, який з урахуванням стажу позивача має становити 90%.

Дослідивши спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

На час виходу позивача у відставку (31.10.2017 року) діяв Закон України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII).

Відповідно до абз. 4 п. 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII (у редакції Закону України № 1798-VIII від 21.12.2016 року) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Зазначена норма пов'язує визначення законодавства, яке регулює питання обчислення стажу роботи на посаді судді, із часом призначення чи обрання суддею.

Вперше позивач обраний на посаду судді 23.01.2004 року, 04.03.2010 року його обрано суддею безстроково.

На час обрання позивача на посаду судді як вперше, так і безстроково, діяв Закон України від 15.12.1992 року № 2862-XII "Про статус суддів" (далі - Закон № 2862-XII).

Згідно абз. 2 ч. 4 ст. 43 Закону № 2862-XII до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Також суд звертає увагу на те, що Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI), який діяв на час обрання позивача суддею, також містить бланкетну норму стосовно визначення стажу роботи на посаді судді.

Відповідно до п. 11 Перехідних положень Закону №2453-VI судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

На час набрання чинності Законом №2453-VI (30 липня 2010 року) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».

Положеннями підп. 3-1 п. 3 вказаної постанови визначено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить не менше 10 років, до стажу роботи, який дає судді право на відставку, враховується також період проходження служби на посаді слідчого та половина строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі.

Згідно п. 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Отже, до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання належить враховувати, крім роботи на посаді судді (13 років 9 місяці 27 днів), стаж роботи на посаді слідчого Саратського районного відділу внутрішніх справ УМВС України в Одеській області (08 років 07 місяців 10 днів) та половину строку навчання у вищих навчальних закладах (02 роки 05 місяців 03 дні - навчання в університеті та 05 місяців 13 днів - навчання в юридичній академії). А відтак стаж роботи позивача, який дає право одержання щомісячного грошового утримання судді у відставці становить 25 років 03 місяці 23 дні, що в свою чергу дає право на призначення позивачу щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від заробітної плати діючого судді, який працює на відповідній посаді.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм була висловлена у рішеннях Верховного Суду від 20 лютого 2018 року (справа № П/9901/382/18) та від 19.06.2018 року (справа №243/4458/17).

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст..ст.9, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області задовольнити.

Визнати протиправним та скасування протокольне рішення Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області № 1130 від 16 листопада 2017 року.

Зобов'язати Саратське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області прийняти рішення, яким зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді період роботи на посаді слідчого органу внутрішніх справ -08 років 07 місяців та 10 днів, половину строку навчання за денною формою навчання на факультеті Молдовського державного університету -02 роки 05 місяців, половину строку навчання за денною формою навчання на факультеті підготовки професійних суддів Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого -04 місяця 29 днів, та здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди, відповідно до довідки виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Одеській області 09.11.2017 року виходячи зі стажу роботи на посаді судді 25 років 3 місяці 20 днів без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання починаючи з 10.11.2017 року з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути з Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 41249769 місцезнаходження Одеська обл.. смт. Сарата, вул..Чкалова 17/25) на користь ОСОБА_1 витраті по сплаті судового збору 704грн.80коп. за квитанцією №61 від 26.02.2018р. (оригінал квитанції знаходиться в матеріалах справи).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.А.Іванов

.