Ухвала суду № 76627810, 20.09.2018, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/2803/18

Провадження №: 1-кс/332/998/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 р. м.Запоріжжя

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Безлер Л.В., за участю секретаря судового засідання Жечевій А.В., прокурора Ремеза О.О., слідчого Марчак А.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Ткача Д.М., розглянувши клопотання слідчого Заводського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Марчак А.В., погодженого із прокурором Запорізької місцевої прокуратури №1 Ремезом О.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Находка Приморського краю Російської Федерації, особи без громадянства, який має неповну середню освіту, офіційно не працює, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не має місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Марчак А.В., погодженого із прокурором Запорізької місцевої прокуратури №1 Ремезом О.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1

Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 05.08.2018 року, приблизно о 03 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням у інше приміщення чи сховище, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що його діями ніхто не спостерігає, шляхом подолання огорожі проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2 де з підсобного приміщення таємно викрав дріль марки «Makita HP 1641», вартість якої складає 2400,00 гривень, та яка належить ОСОБА_5, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Крім цього, під час досудового розслідування встановлено, що 06.08.2018 року, близько 01-00 години, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням у інше приміщення чи сховище, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом подолання огорожі проник на територію домоволодіння АДРЕСА_3 після чого шляхом вільного доступу, проник до приміщення бані, звідки таємно викрав телевізор марки «DEX» LCD TV, LD-2209 F, power 12V DC 5A, SN LD - 2209F10070079M, чорного кольору, вартість якого складає 1000,00 гривень, пульт для телевізора марки «DEX», та блок живлення телевізора, які належать ОСОБА_6, чим спричинив останній матеріальну шкоду на вищезазначену суму

Відомості про дані кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР під об'єднаним №12018080030001733 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

29 серпня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні №12018080030001733 від 06.08.2018 та кримінальному провадженні №12018080030001789 від 19.08.2018 року.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних злочинів підтверджуються: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.08.2018; протоколами допиту потерпілого ОСОБА_5 від 07.08.2018 та від 22.08.2018; протоколами огляду предмета від 22.08.2018 та від 29.08.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 22.08.2018; специфікацією №1800626407 від 05.08.2018; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19.08.2018; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 20.08.2018; протоколами огляду предмета від 20.08.2018 та від 21.08.2018 року.

Крім того, постановою слідчого від 31.08.2018 року ОСОБА_1 оголошено в розшук у зв'язку з тим, що місцезнаходження останнього було невідоме, на неодноразові виклики до органу досудового розслідування він не з'являвся, за адресою проживання (АДРЕСА_1) був відсутній.

Також слідчий у клопотанні, що погоджене із прокурором, послався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і зазначив, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти останнім, просить суд застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

У судовому засіданні слідчий Марчак А.В. та прокурор Ремез О.О. підтримали клопотання в повному обсязі, посилалися на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, існування ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, порушення ним умов домашнього арешту, відповідно до ухвали Якимівського районного суду Запорізької області від 18.08.2018 року, а отже недостатність та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні. Просили суд застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Ткач Д.М. в судовому засіданні зазначили, що вважають обґрунтованою підозру щодо ОСОБА_1, проте наполягали на відсутності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, оскільки, на їх думку, ОСОБА_1 безпідставно оголошувався у розшук, запобіжний захід у виді домашнього арешту, обраний 18.08.2018 року ухвалою слідчого судді Якимівського районного суду Запорізької області, не порушував, не має наміру впливати на потерпілих та свідка, та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Просили суд обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали, надані в обґрунтування заявленого клопотання, заслухавши свідка ОСОБА_8, яка суду повідомила, що ОСОБА_1 проживає із нею у цивільному шлюбі в належній їй АДРЕСА_1, повісток про виклик до поліції не отримував, умов домашнього арешту не порушував, суд приходить до наступних висновків.

Метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжких злочинів, передбачених ч. 3ст. 185 КК України, що стороною захисту не оспорюється.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 та дані про його особу, який є особою без громадянства, не має місця реєстрації, міцних соціальних зв'язків, суспільно-корисною працею не займається, підозрюється, окрім наведеного, у вчиненні злочину на території Якимівського району Запорізької області, в силу ст.89 КК України є не судимим, проте раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких корисливих злочинів, відбував покарання у місцях позбавлення волі.

Наведені факти дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1, знаходячись на свободі, усвідомлюючи невідворотність покарання за скоєні ним злочини, має можливість переховуватись від органів досудового розслідування або суду, що являється ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, може незаконно впливати на свідка та потерпілих, що може вплинути на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які згідно ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, а також може продовжувати свою злочину діяльність, оскільки офіційних джерел доходу він не має, що є ризиками передбаченим п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Подвезько проти України», крім іншого, зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Враховуючі інкриміновані ОСОБА_1 злочини, у вчиненні яких він підозрюється, слідчий суддя враховує їх суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.

Слідчий суддя при вирішенні клопотання враховує доводи сторони захисту про відсутність у підозрюваного намірів переховування від слідства, впливу на свідка та потерпілих та вчинення іншого кримінального правопорушення, однак з урахуванням обставин інкримінованих злочинів, наданих матеріалів клопотання, приходить до висновку про недостатність таких характеристик для оцінки поведінки підозрюваного належною при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та доведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши обставини, наведені у ст.178 КПК України, враховуючи обґрунтованість підозри на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а також вважає за необхідне визначити розмір застави для підозрюваного, що становить мінімальну межу, а саме - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з вимог ст. 115 КПК України строк дії запобіжного відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання 20.09.2018 року, та у відповідності до ст. 197 КПК України, згідно якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного до 18.11.2018 року включно.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя ,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.11.2018 року включно, який обчислювати з 20.09.2018 року.

Встановити заставу 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 35240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, відкритий в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу застава ОСОБА_1 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.

Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення, негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., з-під варти.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов'язки, що покладаються у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваним ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 18.11.2018 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання

Слідчий суддя Л.В.Безлер