Рішення № 76627580, 24.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2363/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі у складі

головуючого судді Катаєвої Е.В.,

за участю секретаря судового засідання Левчук О.В.,

представника позивача -Оксюти В.В.,

представника відповідача - Тарановського Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «АГРОС-ЮГ» (67450, Одеська область, Роздільнянський район, с. Кучурган, вул. Філатова, буд. 26) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8), третя особа на стороні відповідача Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Приватне підприємство «АГРОС-ЮГ» (далі ПП «АГРОС-ЮГ») з позовом (т.1 а.с.6-11) до Головного управління ДФС в Одеській області (далі ГУ ДФС), Державної фіскальної служби України (далі ДФСУ), третя особа на стороні відповідача Державна казначейська служба України (далі ДКСУ), в якому просило з урахуванням заяви про зміну предмету позову (т.2 а.с.80):

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС щодо не зарахування на електронний рахунок (рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ) ПП «АГРОС-ЮГ» №37517000129391, відкритий в Казначействі України, 31023,00грн переплати з ПДВ та 1102078,00грн податкового кредиту (показники з декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року код рядка 24 «сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1+ рядок 23.3) (переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду).

- зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додатну вартість суму податку, на яку ПП «АГРОС-ЮГ» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 1335789,00грн шляхом зарахування на електронний рахунок (рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ) Приватного підприємства «АГРОС-ЮГ» №37517000129391, відкритий в Казначействі України, 1335789,00грн, з яких 31023,00грн переплати з податку на додану вартість, 1102078,00грн податкового кредиту (від'ємного значення податку на додану вартість-показника з декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року код рядка, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1+ рядок 23.3) (переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду) та 202688,00грн ПДВ, сплаченого при митному оформленні товарів по ВМД ІМ40ДЕ від 27.04.2016.

Позивач зазначив, що рішенням Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області (далі Роздільнянська ОДПІ) від 02.10.2015 №31 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «АГРОС-ЮГ» була анульована реєстрація як платника податку на додану вартість ПП «АГРОС-ЮГ».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 у справі №815/892/16, яка набрала законної сили 25.01.2017, рішення Роздільнянської ОДПІ від 02.10.2015 №31 було визнане протиправним та скасоване. Вказаною постановою суду було встановлено незаконність дій податкового органу щодо анулювання реєстрації ПП «АГРОС-ЮГ» як платника податку на додану вартість.

Станом на 02.10.2015 року (на час прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ) за результатами господарської діяльності (придбання товарів у серпні та вересні 2015 року) у Підприємства сформувався податковий кредит з ПДВ, який був відображений на електронному рахунку, у розмірі 1102078,00грн, що підтверджується даними декларації податку на додану вартість.

Крім того, після анулювання реєстрації ПП «АГРОС-ЮГ» як платника ПДВ, а саме, - 27.04.2016 року підприємство в режимі ІМ40 ввезло в Україну для власних виробничих потреб багатофункціональну самохідну лісозаготівельну машину вартістю 1013440,87грн та сплатило ПДВ у розмірі 202688,17грн. У зв'язку з цим станом на 30.04.2016 розмір податкового кредиту з ПДВ у Підприємстві складав 1304766,00грн, що було відображено в декларації за квітень 2016 року.

13.02.2017 ПП «АГРОС-ЮГ» звернулося до Роздільнянської ОДПІ з листом №13/02-1 від 13.02.2017 (вх номер №199 від 13.02.2017) про виконання постанови суду від 03.10.2016 року по справі №815/892/16 та поновлення реєстрації платника ПДВ ПП «АГРОС-ЮГ».

У зв'язку з невиконанням рішення суду ПП «АГРОС-ЮГ» 12.04.2017 року подало до Одеського окружного адміністративного суду позов до Роздільнянської ОДПІ та до ДФСУ про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії (справа №815/2181/17). Під час розгляду справи 15.05.2017 року ГУ ДФС на виконання листа ДФСУ від 10.05.2017 №11576/7/99-99-08-02-01-17 забезпечило виконання постанови суду від 03.10.2016 у справі №815/892 та внесло до Реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію ПП «АГРОС-ЮГ» платником ПДВ з датою реєстрації платником податку 27.06.2008 року. У зв'язку з цим 06.06.2017 року ПП «АГРОС-ЮГ» відкликало позов по справа №815/2181/17, який ухвалою суду від 06.06.2017 року залишений без розгляду.

За таких обставин тільки після 15.05.2017 року ПП «АГРОС-ЮГ» як зареєстрований (поновлена реєстрація) платник ПДВ отримало змогу подавати до податкового органу звітність з ПДВ, у зв'язку з чим декларація з ПДВ за вересень 2015 року була подана 18.07.2017 року (податковий кредит розмірі 1102078.00грн). Також 25.10.2017 року поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2015 року.

Проте починаючи з липня 2017 року на підтвердження відповідних декларацій з ПДВ за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року ДФСУ почало направляти платнику податків квитанцію про прийняття декларацій, в яких зазначалась сума, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань, що відповідало розміру податкового кредиту платника податків. З кожної квитанції вбачалось, що на електронному рахунку ПП «АГРОС-ЮГ» не відображена сума податкового кредиту у розмірі 1102078,00грн. станом на 01.10.2015 року, що було відображено до неправомірного анулювання реєстрації платника ПДВ та сплачене ПДВ у розмірі 202688,17 грн. при митному оформленні товару по ІМ40ДЕ від 27.04.2016 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він звернувся до ГУ ДФС в Одеській області з листом №30/11/02 від 30.11.2017 року щодо збереження податкових показників на електронному рахунку, відновлення закритого електронного рахунку, повернення коштів на електронний рахунок, так як 15.05.2017 року до Реєстру було внесено запис про реєстрацію ПП «АГРОС-ЮГ» платником ПДВ, реєстрацію якого було анульовано рішенням органу ДФС, але рішення якого було скасовано рішенням суду. В листі ним було зазначено, що в Реєстрі платників ПДВ запис про реєстрацію платника ПДВ поновлено з 27.06.2008 року, а в показниках електронного адміністрування не відображено переплати 31023,00грн ПДВ та показників з декларації з ПДВ за вересень 2015 року суму ПДВ у розмірі 1102078,00грн.

Листом №107/10/3/15-32-12-08 від 20.12.2017 ГУ ДФС повідомило ПП «АГРОС-ЮГ» про те, що нормами ПК України та Порядком електронного адміністрування ПДВ, затвердженим Постановою КМУ від 16.10.2014 №569 (далі Порядок №569), не визначено порядку відкриття електронного рахунку або поновлення закритого рахунку суб'єкта господарювання, реєстрацію платником ПДВ якого було анульовано рішенням органу ДФС, а потім таке рішення було скасоване. Тому відсутні загальні правила відновлення автоматичного обліку показників в системі електронного адміністрування ПДВ після скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Позивач вважає, що має місце бездіяльність податкового органу, яка порушує його права на мірне володіння своїм майном у контексті Рішення ЄСПЛ у справі «Булвес» АД проти Болгарії, у якому зазначено, що «Власність» може включати як існуючу власність, так і активи, включаючи вимоги стосовно яких заявник може стверджувати, що у нього чи у неї є принаймні «правомірні очікування» отримати ефективне здійснення свого майнового права.

Листом ДФСУ від 21.09.2017 на питання: «Який порядок відкриття електронного рахунку або поновлення закритого рахунку суб'єкта господарювання, реєстрацію платника ПДВ якого було анульовано рішенням органу ДФС, а потім таке рішення було скасоване рішенням суду, та яким чином розраховується сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні після скасування рішення ДФС?» повідомила , що відповідно до п. 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 N 1130 (далі Положення №1130), рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог ст. 56 ПКУ або до суду. У разі скасування рішення про анулювання реєстрації контролюючий орган вносить до Реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням особливостей, визначених п.5.10 Положення, або у порядку, визначеному судовим рішенням.

Нормами ст. 200-1 ПКУ та Порядком електронного адміністрування ПДВ, затвердженим становою Кабінету Міністрів України від 16.102014 року №569, не визначено порядку відкриття електронного рахунку або поновлення закритого рахунку суб'єкта господарювання, реєстрацію платником ПДВ якого було анульовано рішенням органу ДФС, а потім таке рішення ю скасоване.

Тому відсутні загальні правила відновлення автоматичного обліку показників в системі електронного адміністрування ПДВ після скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Порядок відновлення закритого чи відкриття нового рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ може бути визначений у самому рішенні суду.

Кожне рішення щодо скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ має індивідуальний характер та розглядається окремо в залежності від обставин. Оскільки при виконанні рішень суду щодо скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ застосовується індивідуальний підхід та відсутні загальні правила відновлення показників в системі електронного адміністрування ПДВ, запропоновано звертатись до контролюючих органів ДФС з детальним описом ситуації для отримання індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 ПКУ.

Позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 22.05.2018 року позовна заява залишена без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 07.06.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі, призначено підготовче засідання на 09.07.2018 року (т.1 а.с.2-5).

Ухвалою суду від 09.07.2018 року відмовлено ДФСУ у задоволенні клопотання про залишення позову ПП «АГРОС-ЮГ» без розгляду (т.2 а.с.40-42).

Ухвалою суду від 20.08.2018 року прийнята заява позивача про зміну предмету позову та підготовче провадження закрите, справу призначено до розгляду по суті (т.2 а.с.80).

Представник ГУ ДФС подав до суду відзив на позовну заяву (т.2 а.с.17-19), в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та зазначив, що відповідно до п. 200.8 ст.200-1ПКУ та п. 7 Порядку № 569, після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у СЕА перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

У разі повторної реєстрації особи платником податку йому відкривається новий електронний рахунок (пункт 8 Порядку № 569). Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання можуть бути повернуті платнику податку відповідно до статті 43 ППКУ. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податку заяви про таке повернення відповідно до пункту 43.3 статті 43 ПКУ.

Згідно з п. 43.4-1 статті 43 ПКУ у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в СЕА, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Представник відповідача зазначив, що на відпрацювання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.2016 року у справі № 815/892/16 ДФС України області здійснено реєстрацію платника ПДВ - ПП «Агрос-Юг». Однак, сума в системі електронного адміністрування податку на додану вартість можлива до зарахування лише за заявою платника податку, поданою у відповідності до вимог пункту 43.4-1 статті 43 ПКУ. Жодних з перелічених законодавством дій ПП «Агрос-Юг» не вчиняло.

Враховуючи викладене, а також те, що ГУ ДФС в Одеській області та ДФСУ діють на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та ними нормативними актами України, вимоги визначені у позові є безпідставними.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив (т.2 а.с.23-24), в який просив відхилити доводи відповідача викладені у відзиві на позов, посилаючись на те, що ПП «АГРОС-ЮГ» подало 05.12.2017 до ГУ ДФС лист №30/11/02 від 30.11.2017, в якому зазначило про збереження податкових показників на електронному рахунку, відновлення закритого електронного рахунку платника, відновлення показників в обліковій картці на електронному рахунку, поверне коштів на електронний рахунок, так як 15.05.2017 до Реєстру було внесено запис реєстрацію ПП «АГРОС-ЮГ» платником ПДВ, реєстрацію якого було анульовано рішенням органу ДФС, але рішення якого було скасовано рішенням суду. Реєстрацію платника ПДВ поновлено з 27.06.2008 року, а в показниках електронного адміністрування не відображено переплати 31023,00грн ПДВ та показник декларації з ПДВ за вересень 2015 року - суму ПДВ у роз 1102078,00грн.

Однак, листом №107/10/3/15-32-12-08 від 20.12.2017 року ГУ ДФС повідомило ПП «АГРОС-ЮГ» про те, що нормами ПК України та Порядком №569, не визначено порядку відкриття електронного рахунку або поновлення закритого рахунку суб'єкта господарювання, реєстрацію платником ПДВ якого було анульовано рішенням органу ДФС, а потім таке рішення було скасоване. Тому відсутні загальні правила відновлення автоматичного обліку показників в системі електронного адміністрування ПДВ після скасування рішення анулювання реєстрації платника ПДВ. Порядок відновлення закритого чи відкриття нового рахунку в системі електроні адміністрування ПДВ може бути визначений у самому рішенні суду.

На думку представника позивача ПП «АГРОС-ЮГ» виконало умову, передбачену ст.43 ПКУ.

Крім того, 31.05.2018 ПП «АГРОС-ЮГ» подало повторно до ДФС України заяву 31.05.2018 року в порядку ст.43 ПК України, в якій просило: підготувати відповідний висновок та зарахувати на електронний рахунок ПП «АГРОС-ЮГ», відкритий в Казначействі України, 1335789,00грн, з яких 31023,00грн переплати з податку на додану вартість, 1102078,00грн податкового кредиту за вересень 2015 року. Відповідь не отримана.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги просив їх задовольнити та поновити права ПП «АГРОС-ЮГ» у повному обсязі після протиправного анулювання реєстрації ПП як платника ПДВ, посилаючись на обставини та докази викладені в позові.

Представник відповідачів у судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні, проте не заперечувала, що відсутнє правове регулювання питання поновлення прав позивача та зарахування на електронний рахунок платника податків ПДВ після поновлення його реєстрації як платника ПДВ за рішенням суду, яким визнано протиправним анулювання реєстрації платника ПДВ.

Представник третьої особи на стороні відповідача Державної казначейської служби України в судове засідання не з'явився, був повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив. Суд визнав неявку до суду неповажною та вважав за можливе розглянути справу за його відсутності.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши докази по справі суд встановив, що ПП «АГРОС-ЮГ» створено як юридична особа 24.06.2008 року, знаходиться на податковому обліку. З 27.06.2008 року було зареєстровано платником ПДВ.

Рішенням Роздільнянської ОДПІ від 02.10.2015 №31 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «АГРОС-ЮГ» була анульована реєстрація ПП «АГРОС-ЮГ» як платника ПДВ.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 у справі №815/892/16, яка набрала законної сили 25.01.2017, рішення Роздільнянської ОДПІ від 02.10.2015 №31 було визнане протиправним та скасоване (т.1 а.с.13-14).

13.02.2017 ПП «АГРОС-ЮГ» звернулося до Роздільнянської ОДПІ з листом №13/02-1 від 13.02.2017 (вх номер №199 від 13.02.2017) про виконання постанови суду від 03.10.2016 року по справі №815/892/16 та поновлення реєстрації ПП «АГРОС-ЮГ» як платника ПДВ (т.1 а.с.15).

Проте будь-яких дій щодо поновлення реєстрації платника ПДВ Роздільнянська ОДПІ не здійснила, що зумовило у зв'язку з невиконанням рішення суду ПП «АГРОС-ЮГ» знов звернутися до суду за захистом своїх прав. 12.04.2017 року ПП подало до Одеського окружного адміністративного адміністративний позов до Роздільнянської ОДПІ та до ДФСУ про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії (справа №815/2181/17, т.1 а.с.16-18).

Листом ДФСУ від 17.05.2017 року ГУ ДФС повідомило позивача, що на виконання листа ДФСУ від 10.05.2017 №11576/7/99-99-08-02-01-17 ГУ ДФС забезпечило виконання постанови суду від 03.10.2016 у справі №815/892 шляхом внесення відповідних змін до реєстру платників ПДВ з датою реєстрації платником податку 27.06.2008 року (т.1 а.с.19).

06.06.2017 року ПП «АГРОС-ЮГ» відкликало позов по справа №815/2181/17, який ухвалою суду від 06.06.2017 року залишений без розгляду (т.1 а.с.20-21).

Під час відсутності реєстрації позивача як платника ПДВ та розгляду справи №815/892/16 про анулювання реєстрації ПП «АГРОС-ЮГ» як платника ПДВ та поновлення цієї реєстрації, ПП «АГРОС-ЮГ» продовжувало здійснювати господарську діяльність.

Так, 27.04.2016 року підприємство в режимі ІМ40 ввезло в Україну для власних виробничих потреб багатофункціональну самохідну лісозаготівельну машину вартістю 1013440,87грн та сплатило ПДВ у розмірі 202688,17грн.

Крім того, станом на 02.10.2015 року (на час прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ) за результатами господарської діяльності (придбання товарів у серпні та вересні 2015 року) у Підприємства сформувався податковий кредит з ПДВ у розмірі 1102078,00грн, що підтверджується даними декларації податку на додану вартість.

Таким чином, в результаті господарської діяльності станом на 30.04.2016 розмір податкового кредиту з ПДВ у Підприємстві складав 1304766,00грн.

Також на час закриття електронного рахунку ПП «АГРОС-ЮГ» на підставі рішення Роздільнянської ОДПІ від 02.10.2015 №31 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «АГРОС-ЮГ» на рахунку знаходилось 31023,00грн ПДВ.

Вказані обставини у відзиві не заперечувались відповідачами та підтверджуються наданими до позову доказами.

Після поновлення 15.05.2017 року реєстрації позивача як платника ПДВ з датою реєстрації платником податку 27.06.2008 року ПП «АГРОС-ЮГ» отримало змогу подавати до податкового органу звітність з ПДВ, у зв'язку з чим декларація з ПДВ за вересень 2015 року була подана 18.07.2017 року (податковий кредит розмірі 1102078.00грн). Також 25.10.2017 року поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2015 року.

Податкову декларацію за липень 2017 року подано 18.08.2017 року. В підтвердження позивачем отримана квитанція №2 про прийняття пакету документів, проте Sнакл (сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування) склала 0,00грн, незважаючи на те, що в декларації була вказана сума податкового кредиту у розмірі 1304766,00грн, тобто на електронному рахунку позивача не була відображена сума ПДВ, яка існувала до анулювання реєстрації платника ПДВ та яка виникла під час здійснення господарських операції та не була відображена у зв'язку з протиправним анулюванням реєстрації платника ПДВ.

Надалі позивач подавав декларації з ПДВ за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року з відображенням показників з урахуванням суми ПДВ у розмірі 1304766,00грн, проте отримував квитанції про прийняття декларацій, в яких вказана сума не враховувалась у суму, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань.

Позивач звернувся до ГУ ДФС в Одеській області з листом №30/11/02 від 30.11.2017 року щодо збереження податкових показників на електронному рахунку, відновлення закритого електронного рахунку, повернення коштів на електронний рахунок, так як 15.05.2017 року до Реєстру було внесено запис про реєстрацію ПП «АГРОС-ЮГ» платником ПДВ, реєстрацію якого було анульовано рішенням органу ДФС, але рішення якого було скасовано рішенням суду. В листі ним було зазначено, що в Реєстрі платників ПДВ запис про реєстрацію платника ПДВ поновлено з 27.06.2008 року, а в показниках електронного адміністрування не відображено переплати 31023,00грн ПДВ та показників з декларації з ПДВ за вересень 2015 року суму ПДВ у розмірі 1102078,00грн.(т.1 а.с.225)

Листом №107/10/3/15-32-12-08 від 20.12.2017 ГУ ДФС повідомило ПП «АГРОС-ЮГ» про те, що у разі скасування рішення про анулювання реєстрації, контролюючий орган вносить до реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням особливостей, визначених п.5.1 Положення №1130 або у порядку, визначеному судовим рішенням. Нормами ПК України та №569 не визначено порядку відкриття електронного рахунку або поновлення закритого рахунку суб'єкта господарювання, реєстрацію платником ПДВ якого було анульовано рішенням органу ДФС, а потім таке рішення було скасоване. Тому відсутні загальні правила відновлення автоматичного обліку показників в системі електронного адміністрування ПДВ після скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Порядок відновлення закритого чи відкриття нового рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ може бути визначений у самому рішенні суду.

Крім того, ГУ ДФС з посиланням на ст.ст.184,201 ПКУ зазначило, що з дати анулювання реєстрації платника ПДВ, зазначеної контролюючим органом у рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ, до дати прийняття судом рішення про скасування такого анулювання, у такий особи відсутній обов'язок щодо виписування податкових накладних та право на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування ПДВ. Крім цього така особа податкову звітність з ПДВ за цей період не подає.

Також ГУ ДФС проінформувало позивача, що відповідь на порушене у зверненні питання розміщено на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФСУ (т.1 а. с. 226).

У вказаному листі ДФСУ, розміщеному на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» , на питання «Який порядок відкриття електронного рахунку або поновлення закритого рахунку суб'єкта господарювання, реєстрацію платника ПДВ якого було анульовано рішенням органу ДФС, а потім таке рішення було скасоване рішенням суду, та яким чином розраховується сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні після скасування рішення ДФС?» надало відповідь, що відповідно до п. 5.10 Положення №1130, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог ст. 56 ПКУ або до суду. У разі скасування рішення про анулювання реєстрації контролюючий орган вносить до Реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням особливостей, визначених п. 5.10 Положення, або у порядку, визначеному судовим рішенням.

Нормами ст.200-1 ПКУ та Порядком електронного адміністрування ПДВ, затвердженим становою Кабінету Міністрів України від 16.102014 року №569, не визначено порядку відкриття електронного рахунку або поновлення закритого рахунку суб'єкта господарювання, реєстрацію платником ПДВ якого було анульовано рішенням органу ДФС, а потім таке рішення ю скасоване.

Тому відсутні загальні правила відновлення автоматичного обліку показників в системі електронного адміністрування ПДВ після скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Порядок відновлення закритого чи відкриття нового рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ може бути визначений у самому рішенні суду.

Кожне рішення щодо скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ має індивідуальний характер та розглядається окремо в залежності від обставин (було чи ні закрито електронний рахунок платника на момент відновлення реєстрації платника в Реєстрі платників ПДВ, чи повторна реєстрація платника ПДВ та відкрито новий електронний рахунок після анулювання реєстрації, та інше), а також може містити окремі вимоги щодо:

збереження податкових показників на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ;

відновлення закритого чи відкриття нового електронного рахунку платника;

відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ;

повернення коштів на електронний рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ, надміру зарахованих до бюджету; та інші.

Оскільки при виконанні рішень суду щодо скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ застосовується індивідуальний підхід та відсутні загальні правила відновлення показників в системі електронного адміністрування ПДВ, запропоновано звертатись до контролюючих органів ДФС з детальним описом ситуації для отримання індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 ПКУ (т.1 а.с.227).

Судом також встановлено, що позивач 31.05.2018 року звернувся до ДФСУ із заявою у порядку ст.43 ПКУ, в який просив підготувати відповідний висновок та зарахувати на електронний рахунок ПП «АГРОС-ЮГ» 1335789,00грн. (т.2 а.с.25-29). Відповідь на вказане звернення позивач не отримав. Будь-яких дій зі сторони ДФСУ та його підпорядкованого органу ГУ ДФС не здійснено, що не спростовано представником відповідачів в судовому засіданні.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Податкового кодексу України він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених п.41.1 ст.41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п.41.1 ст.41 ПКУ контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного податку, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Таким чином ДФСУ як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику та його територіальний підрозділ - ГУ ДФС є єдиною системою контролюючих органів.

Відповідно до ст.15 ПКУ платниками податків визнаються, зокрема, юридичні особи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Одним з податків є податок на додану вартість. Відповідно до п.14.1.178, п.14.1.181 ст.14 ПКУ податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу .

Платниками вказаного податку відповідно до ст.183 ПКУ є будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, або добровільно зареєстрована особа.

Позивач ПП «АГРОС-ЮГ» створений як юридична особа 24.06.2008 року та з 27.06.2008 року зареєстрований платником ПДВ.

Крім того, постановою КМУ від 16.10.2014 року №569 від 16.10.2014 року затверджений Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, який визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р.) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

Позивачем як платником ПДВ був відкритий електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Пункт 184.1 ст.184 ПКУ визначає, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку. Вказана норма визначає підстави для анулювання реєстрації.

Рішенням Роздільнянської ОДПІ від 02.10.2015 №31 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «АГРОС-ЮГ» була анульована реєстрація ПП «АГРОС-ЮГ» як платника ПДВ.

Відповідно до п.184.5,п.184.6 ст.184 ПКУ з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Пунктом 5.10 Положення №1130 встановлено, що рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог ст.56 Кодексу або до суду.

Позивач оскаржив рішення ОДПІ до суду. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 у справі №815/892/16, яка набрала законної сили 25.01.2017, рішення Роздільнянської ОДПІ від 02.10.2015 №31 було визнане протиправним та скасоване. Вказаною постановою суду було встановлено незаконність дій податкового органу щодо анулювання реєстрації ПП «АГРОС-ЮГ» як платника податку на додану вартість.

Згідно з п. 5.10 Положення №1130 підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру.

У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей:

1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється;

2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ;

3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - пп. «в» п.184.1 ст.184 Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу;

4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.

Судом встановлено, що після набрання законної сили рішення суду контролюючий орган не поновив реєстрацію платника ПДВ позивача. Вказане поновлення відбулось лише після звернення його до суду щодо поновлення його прав.

Поновлення реєстрації платника ПДВ позивача здійснено 15.05.2017 року з датою реєстрації з 27.06.2008 року.

Таким чином з вказаного періоду з 15.05.2017 року позивач мав право на поновлення всіх інших похідних прав, які були порушені в результаті неправомірних дій суб'єкта владних повноважень, а саме відновлення декларування ПДВ, у тому числі подання уточнюючих декларацій, з метою поновлення декларування ПДВ, податкового кредиту на за період, коли платник податку в силу закону (не зареєстрований платником по причині анулювання реєстрації) не мав права декларувати вказаний кредит, незважаючи на продовження своєї господарської діяльності, поновлення електронного рахунку в СЕА.

Позивач починаючи з липня 2015 року після поновлення 15.05.2017 року реєстрації позивача як платника ПДВ з датою реєстрації платником податку 27.06.2008 року ПП «АГРОС-ЮГ» подавало до податкового органу звітність з ПДВ, у зв'язку з чим декларація з ПДВ за вересень 2015 року була подана 18.07.2017 року (податковий кредит розмірі 1102078.00грн). Також 25.10.2017 року поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2015 року. Саме таким чином, в межах законодавства позивач поновлював свої права, у тому числі ним був відкритий новий електронний рахунок з метою можливості у повному обсязі здійснювати господарську діяльність.

Проте незважаючи, що в деклараціях з ПДВ з липня 2017 року позивач зазначав суму податкового кредиту у розмірі 1304766,00грн, вона на електронному рахунку позивача не була відображена.

Позивач звернувся 30.11.2017 року з відповідною заявою до ГУ ДФС щодо збереження податкових показників на електронному рахунку, відновлення закритого електронного рахунку, повернення коштів на електронний рахунок.

Проте отримав відповідь ГУ ДФС (лист №107/10/3/15-32-12-08 від 20.12.2017) про відсутність загальних правил відновлення автоматичного обліку показників в системі електронного адміністрування ПДВ після скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Суд вважає обґрунтованим твердження позивача, що вказана відповідь свідчить фактично про бездіяльність ГУ ДФС. При цьому суд враховує обставини справи, наявність протиправного рішення суб'єкта владних повноважень щодо анулювання реєстрації платника ПДВ, поновлення цієї реєстрації за рішенням суду лише після повторного звернення позивача до суду. Також ГУ ДФС у вказаній відповіді посилалось на загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФСУ щодо наявності відповіді центрального органу - ДФСУ на порушене у зверненні питання, яким не роз'яснено, що при виконанні рішень суду щодо скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ застосовується індивідуальний підхід та відсутні загальні правила відновлення показників в системі електронного адміністрування ПДВ, а тому запропоновано звертатись до контролюючих органів ДФС з детальним описом ситуації для отримання індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 ПКУ. Позивач у своєму звернення від 30.11.2017 року детально описав ситуацію та просив поновити його права, проте відповідач будь-яких дій не здійснив.

Між тим, ст.21 ПКУ визначені обов'язки і відповідальність посадових та службових осіб контролюючих органів. Посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректне та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Суд вважає, оскільки порушені права позивача були саме неправомірним рішенням суб'єкта владних повноважень він зобов'язаний був здійснити всі заходи щодо поновлення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання, враховуючи наявність рішення суду, виконання якого є елементом принципу юридичної визначеності. Крім того, загально правовим принципом є поновлення всіх прав особи, права та інтереси якої були порушені неправомірними діями, рішеннями суб'єктів владних повноважень держави, а також відшкодування шкоди заподіяної цими діями.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Згідно з преамбулою вказаного Закону він регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України.

Щодо обов'язковості виконання судових рішень у рішенні ЄС у справі «Горнсбі проти Греції (від 19.03.1997 року, заява №18357/91,п.40) визначено, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важно уявити ситуацію, щоб п.1 ст.6 Конвенції докладно описував процедурні Гарантії , які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення ст.6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду ї проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації несумісних із принципом верховенства права.

Також суд вважає обґрунтованим доводи позивача про порушення його права на мірне володіння своїм майном з посиланням на п.53,54,57 Рішення ЄСПЛ у справі «Булвес» АД проти Болгарії, в яких зазначено, що «Власність» може включати як існуючу власність, так і активи, включаючи вимоги стосовно яких заявник може стверджувати, що у нього чи у неї є принаймні «правомірні очікування» отримати ефективне здійснення свого майнового права. Для того, щоб скористатися своїм правом на податковий кредит, компанія-заявник в повному обсязі виконала свої зобов'язання відповідно до Закону «Про ПДВ»: сплатила ПДВ при поставці товару; відобразила цю поставку у своєму бухгалтерському обліку; врахувала ПДВ у податковій декларації з ПДВ за відповідний період. Таким чином, відповідно до застосовного законодавства компанія-заявник зробила все можливе для того, щоб отримати право на податковий кредит. Суд вважає, що право компанії-заявника на нарахування податкового кредиту прирівнюється щонайменше до «правомірного очікування» того, що їй буде надана можливість реалізувати своє право власності, що прирівнюється до «власності» в розумінні статті 1 Протоколу №1.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що з ГУ ДФС за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 3524,00грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,7,9,12,13, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «АГРОС-ЮГ» (67450, Одеська область, Роздільнянський район, с. Кучурган, вул. Філатова, буд. 26, код ЄДРПОУ 35993399) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5,код ЄДРПОУ 39398646), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197), третя особа на стороні відповідача Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 3756646) про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області щодо не зарахування на електронний рахунок (рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ) Приватного підприємства «АГРОС-ЮГ» №37517000129391, відкритий в Казначействі України, 1335789,00грн, з яких 31023,00грн. переплати з податку на додану вартість, 1102078,00грн податкового кредиту (від'ємного значення податку на додану вартість - показника з декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року та 202688,00грн ПДВ, сплаченого при митному оформленні товарів по ВМД ІМ40ДЕ від 27.04.2016.

Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області збільшити в системі електронного адміністрування податку на додатну вартість суму податку, на яку Приватне підприємство «АГРОС-ЮГ» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 1335789,00грн. шляхом зарахування на електронний рахунок (рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ) Приватного підприємства «АГРОС-ЮГ» №37517000129391, відкритий в Казначействі України, 1335789,00грн, з яких 31023,00грн. переплати з податку на додану вартість, 1102078,00грн податкового кредиту (від'ємного значення податку на додану вартість - показника з декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року та 202688,00грн ПДВ, сплаченого при митному оформленні товарів по ВМД ІМ40ДЕ від 27.04.2016.

Стягнути на користь Приватного підприємства «АГРОС-ЮГ» з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 3524,00грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.