Постанова № 76627297, 19.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4329/18 Справа № 206/788/18 Головуючий у 1 й інстанції - Маштак К. С. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2018 року про залишення заяви без розгляду у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: ОСОБА_3, державний нотаріус Восьмої Дніпровської державної нотаріальної контори Хорошманенко Наталія Сергіївна про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2018 року заяву ОСОБА_2, заінтересовані особи: ОСОБА_3, державний нотаріус Восьмої Дніпровської державної нотаріальної контори Хорошманенко Н.С. про встановлення факту, що має юридичне значення - було залишено без розгляду.

Не погодившись із такою ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження вирішення питання щодо відкриття провадження.

Інші учасники справи своїй правом передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 не скористались.

Відповідно ч. 3 ст. 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Тож, до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження та переглядати рішення судів перших інстанцій.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що 13 червня 2017, згідно постави державного нотаріуса Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Хорошманенко Н.С., ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої матері ОСОБА_5, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_6

Постанова мотивована тим, що ОСОБА_2 не може підтвердити факт родинних стосунків, а саме те, що ОСОБА_7 є рідною дочкою ОСОБА_5, за наявності розбіжностей в імені ОСОБА_7 у актовому записі про народження, свідоцтві про шлюб та повторному свідоцтві про смерть.

Ті ж самі обставини стали підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_3, оскільки останній не може підтвердити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_7 є рідною дочкою ОСОБА_5 та те, що ОСОБА_3 є рідним онуком ОСОБА_5

Вказані обставини стали підставою для звернення заявника до суду з метою встановлення юридичного факту, а саме родинних відносин між померлою сестрою заявника та їх матір'ю, яка прийняла спадщину після смерті своєї доньки на підставі ст. 1241 ЦК України, для оформлення спадкових прав заявника.

Відповідно до довідки №763/9 від 15 листопада 2012, підписаної міським головою Петропавлівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 народили та виховували п'ятеро дітей, а саме: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5, що також підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.

Згідно свідоцтва про народження, виданого повторно виконавчим комітетом Вишнівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_11, батьками дитини зазначено ОСОБА_8 та ОСОБА_5.

06 жовтня 1973 року ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, змінила прізвище на «ОСОБА_7», що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу, зареєстрованого Григоро-Бригадирською сільською радою Кобелякського району Полтавської області..

ІНФОРМАЦІЯ_6 у ОСОБА_6 та ОСОБА_15 народився син - ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 26 листопада 1980 року Бабушкінським відділом ЗАГСу.

На випадок своєї смерті ОСОБА_6 все належне їй майно заповіла ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6. ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 15 травня 2012 року Відділом державної реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області.

Таким чином, із вищенаведеного вбачається, що дійсно у документах, а саме: свідоцтві про народження ОСОБА_11, свідоцтві про укладення шлюбу ОСОБА_7, свідоцтві про народження ОСОБА_3 та свідоцтві про смерть ОСОБА_6 наявні розбіжності в імені, а саме: «ОСОБА_6» та «ОСОБА_6».

Між тим, 18 березня 1988 року ОСОБА_13 змінила прізвище на «ОСОБА_13», що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу, зареєстрованого Заводським р/в РАЦСу.

Після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8, 03 листопада 2012 та 05 жовтня 2012 ОСОБА_3 - син померлої, ОСОБА_5 - мати померлої та ОСОБА_2 - сестра померлої, надали заяви до нотаріальної контори, згідно яких, спадщину після ОСОБА_6 прийняли.

27 березня 2014 ОСОБА_3 отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після померлої ОСОБА_6, на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1, 9/16 частки квартири АДРЕСА_2, 3/4 гаражів АДРЕСА_3, гаражний кооператив «Парус», 3/4 домоволодіння АДРЕСА_4 грошових внесків, на рахунках АТ «ОЩАДБАНК». Вказані свідоцтва мають відмітку про те, що свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частин та 3/16 ще невидано.

ІНФОРМАЦІЯ_9 померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 12 серпня 2013 року Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

17 серпня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до 8 ДДНК з заявою, згідно якої зазначила, що приймає спадщину після померлої матері ОСОБА_5

З аналогічною заявою звернувся онук ОСОБА_5 - ОСОБА_3

Донька ОСОБА_5 - ОСОБА_9 надала заяву згідно якої відмовилась від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2

Отже, після смерті ОСОБА_6, частину спадщини прийняв її син, який згодом отримав свідоцтва про право на спадщину, інша частина спадщини на сьогодні залишається за померлою з огляду на відсутність документів, які підтверджують родинні стосунки між ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із п. п. 1, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

З системного аналізу вище наведеного вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз'яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, суд якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, залишає заяву без розгляду, і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подавати позов на загальних підставах.

Таким чином, залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що вирішуючи питання встановлення факту в межах порушених заявою, рішення прийняте за результатами даної заяви, зокрема задоволення заяви та/або відмова у задоволенні заяви про встановлення такого факту безпосередньо пов'язується з наступним вирішенням спору про право, що суперечить вимогам діючого процесуального законодавства про порядок розгляду заяв в окремому провадженні.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що спір про право відсутній, оскільки державним нотаріусом було відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через недоведеність факту родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Однак, колегія суддів відхиляє такий довід апелянта, з огляду на наявність спору між заінтересованою особою про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, де третьою особою залучено у справі ОСОБА_2, та де провадження у справі було зупинено до вирішення даної цивільної справи даного окремого провадження, з підстав можливості впливу встановленого факту на обсяг спадкового майна, що не заперечувалось ОСОБА_2 та наявності інших спадкоємців (інших дітей ОСОБА_5, а саме: ОСОБА_12, ОСОБА_11) спадкові права й обов'язки яких можуть бути порушені у разі встановлення відповідного факту.

А тому, керуючись положеннями ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2018 року про залишення заяви без розгляду- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова