Рішення № 76627008, 24.09.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2318/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Першотравенської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, викладену в листі від 27.07.2018 року №К-10414/0-5153/0/17-18;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Першотравенської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.

Також позивач просить суд зобов'язати подати звіт про виконання рішення суду у строк 15 днів з дня набрання чинності рішення суду.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що він 16.07.2018 р. звернувся (повторно) до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Першотравенської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області. На думку позивача, ним до заяви додано усі необхідні документи. Натомість ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовлено йому у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, зазначивши, що з метою раціонального використання земельних ділянок, згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про внесення змін до наказу від 16 лютого 2016 року №77 щодо переліку підібраних (зарезервованих) земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам антитерористичної операції", Головним управлінням затверджено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності із зазначенням площі, які зарезервовані для забезпечення учасників антитерористичної операції на території Кіровоградської області. Позивач не погоджується з такою відмовою та вважає її протиправною, а тому просить суд зобов'язати відповідача надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Першотравенської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що оскаржувана відмова Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є законною та обґрунтованою, прийнятою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, тому просить суд відмовити в задоволенні заявленого позову в повному обсязі. Додатково представник відповідача у відзиві вказує, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність. Відтак, відмова управління у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, навіть якщо вона, на думку позивача, є протиправною, не має наслідком порушення його прав та інтересів як особи, яка має намір отримати земельну ділянку. В обґрунтування своїх доводів представник відповідача посилається на правові висновки Верховного Суду, що висловлені в постановах від 31.01.2018 р. у справі № 814/741/16 та постанові від 14.03.2018 р. у справі № 804/3703/16 (а.с.24-25).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, натомість листом від йому повідомлено про відмову у наданні такого дозволу (а.с.12, 14-15).

Позивач повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою від 16.07.2018 р. про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства на території Першотравенської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області (а.с.7).

До заяви додано копії паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копію документа, що посвідчує участь в антитерористичній операції; графічні матеріали місця розташування земельної ділянки та копію погодження сільської ради (а.с.10-12, 16).

Листом від 27.07.2018 р. № К-10414/0-5153/0/17-18 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило позивача, що з метою раціонального використання земельних ділянок, згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про внесення змін до наказу від 16 лютого 2016 року №77 щодо переліку підібраних (зарезервованих) земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам антитерористичної операції", Головним управлінням затверджено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності із зазначенням площі, які зарезервовані для забезпечення учасників антитерористичної операції на території Кіровоградської області. Інформація про перелік земельних ділянок оприлюднена на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області: http://kirovohradska.land.gov.ua (а.с.8-9).

Також Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у листі від 27.07.2018 р. № К-10414/0-5153/0/17-18 вказало ст.122, ч.6 ст.118 та ч.7 ст.118 Земельного кодексу України (а.с.8-9).

Однак у відповіді не зазначено, в чому саме та яким вимогам закону вбачалась невідповідність місця розташування земельної ділянки згідно поданої позивачем заяви.

Позивач не погоджуючись з даною відмовою в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, вважаючи таку відмову відповідача протиправною, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.

Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до п. "б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

При цьому, з огляду на зміст п.п. "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

На підставі п. "б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.1, 7 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство" від 15.05.2003 р. №742-IV для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про наявність у позивача можливості отримати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, однак за умови, якщо такого права вона не використала раніше.

Документальних доказів використання позивачем раніше такого права відповідач до суду не надав.

Згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Проаналізувавши норми Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень щодо надання громадянам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Отже, отримавши заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства, відповідач, згідно з статтею 118 ЗК України, повинен був у місячний строк дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (видати відповідний наказ) або надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.

Так, листом від 27.07.2018 р. № К-10414/0-5153/0/17-18 відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки через включення даної земельної ділянки до переліку підібраних (зарезервованих) земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам антитерористичної операції, тобто з підстави, що не передбачена частиною 7 статті 118 ЗК України. При цьому, чинним законодавством не передбачено права територіального управління Держгеокадастру відступати від положень даної статті.

Щодо доводів відповідача, зазначених у відзиві на позовну заяву та посилання на правові висновки Верховного Суду, що висловлені в постановах від 31.01.2018 р. у справі № 814/741/16 та постанові від 14.03.2018 р. у справі № 804/3703/16, суд зазначає, що у справах, які розглядались Верховним судом встановлено, що позивачу не було у місячний строк надано дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні. Верховний суд вказав, що суди попередніх інстанцій встановили ту обставину, що відповідач надавав відмову позивачу поза місячним строком, а тому позивач мав право замовити проект землеустрою без отримання такого дозволу за принципом так званої "мовчазної згоди". Таким чином, за вказаних та встановлених судами попередніх інстанцій обставин у позивача відсутні перешкоди у замовленні проекту землеустрою.

Натомість у даній справі, яка розглядається, Головним управлінням у місячний строк надано позивачеві відповідь про відмову у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Таким чином, вказані обставини позбавляють права позивача замовити проект землеустрою за принципом «мовчазної згоди», тобто без отримання відповідного дозволу, а доводи відповідача про не порушення прав та інтересів позивача як особи, яка має намір отримати земельну ділянку є необґрунтованими.

Окрім того, Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області до суду надано копію наказу №132 від 31.01.2018 р., яким внесені зміни до наказу від 16 лютого 2016 року №77 та викладеного його в такій редакції:

« 1. Затвердити перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які зарезервовані для забезпечення учасників антитерористичної операції та членів родин загиблих учасників антитерористичної операції - Додаток 1.

2. Затвердити Альбом-атлас місць розташування зарезервованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, №ДС-22-28-0.139032/23-15 - Додаток 2.» (а.с.27-28).

Також відповідачем надано копію Додатку -1 до вказаного наказу №132 ,відповідно до якого вбачається, що в Компаніївському районі Кіровоградської області відведено загалом 87,6900 га (з них: 4,8700 га - рілля та 82,8200 га - пасовища) землі сільськогосподарського призначення державної власності, які зарезервовані для забезпечення учасників АТО та членів родин загиблих учасників АТО (а.с.29).

Натомість, як встановлено судом, відповідач за результатами розгляду заяви позивача не встановив невідповідності місця розташування вказаної позивачем земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, як це передбачено ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Більш того, відповідачем до суду не надано будь-яких доказів того, що саме спірна земельна ділянка віднесена до переліку земельних ділянок, що призначаються для учасників АТО, також не надано доказів того, що на час розгляду справи та виникнення спірних правовідносин щодо спірної земельної ділянки розташованої на території Першотравенської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області існує черга, та інші особи, які мають статус учасника АТО, що на неї претендують.

Відтак, посилання відповідача у листі від 27.07.2018 року №К-10414/0-5153/0/17-18 на віднесення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, що призначені для учасників АТО, як на підставу для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, на переконання суду, є безпідставним, оскільки це суперечить частині 7 статті 118 ЗК України та передбачених цієї нормою підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Окрім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 є учасником антитерористичної операції та безпосередньо брав участь в АТО, що підтверджується доданими як до позовної заяви, так і до заяви від 16.07.2018 р. копією посвідчення серії УБД №049277 (а.с.12). Тому Головне управління, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з підстави віднесення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, що призначені для учасників АТО, суперечить своїм же висновкам та доводам.

З огляду на викладене вище, а також враховуючи, що при зверненні до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, ОСОБА_1 подав всі необхідні документи, передбачені нормами Земельного кодексу України, суд дійшов висновку про протиправність відмови, викладеної у листі від 27.07.2018 року №К-10414/0-5153/0/17-18. Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Що стосується позовної вимоги, в якій ОСОБА_1 просить зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Першотравенської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішення питань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013р. №21-87а13, а згідно з статтею ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Разом з тим, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки заява позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою розглянута з порушенням норм Земельного кодексу України, суд вважає, що порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, яка розташована на території Першотравенської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.

При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнані дії відповідача протиправними.

Щодо зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення протягом 15 календарних днів з дня набрання рішення законної сили, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, підстави зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Судових витрат, які б підлягали стягненню на користь позивача з відповідача, відповідно до ст.139 КАС України, судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 39767636) задовольнити частково.

Визнати відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Першотравенської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, викладену в листі від 27.07.2018 року №К-10414/0-5153/0/17-18 - протиправною.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 липня 2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Першотравенської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун