Рішення № 76626799, 24.09.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2018 р. справа № 0940/1515/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про зобов'язання обчислення трудового стажу, -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання обчислення трудового стажу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Надвірнянським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області в порушення пункту 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" яким передбачено, що пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року протиправно відмовлено позивачу в зарахуванню до трудового стажу період роботи в районах Крайньої півночі та районах прирівняних до них у відповідності з чинним законодавством, а саме як один рік за один рік і шість місяців.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 04.05.2018 року. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с.33-35). Просив суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що відповідно до пункту 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Зазначив, що крім трудової книжки позивача, його робота в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі, жодним документом не підтверджена. В зв'язку з цим відсутні законні підстави для зарахування до трудового стажу із врахуванні районного коефіцієнту та північної надбавки за період роботи в районах Крайньої півночі та районах прирівняних до них.

05.09.2018 року Надвірнянським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подано до суду клопотання, згідно якої управління, керуючись частиною 5 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України просить розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 року повернуто клопотання Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, подане 05.09.2018 - без розгляду.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Надвірнянському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 31.08.2017 року при загальному стажу роботи 42 роки 09 місяців та 06 днів.

Із довідки про фактичний заробіток №11-3159 від 14.09.2010 року, виданої ВАТ "Архангельскгеолдобича" вбачається, що відрахування в Пенсійний фонд здійснювались згідно встановлених тарифів та норм (а.с.13).

04.04.2018 року позивач звернувся в Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про зарахування до трудового стажу, період роботи в районах Крайньої півночі (а.с.16).

Листом Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 11.04.2018 року за №151/І-15 позивачу відмовлено у такому зарахуванню та повідомлено про те, що пільгове обчислення стажу поширюється тільки на працівників, які уклали письмові строкові договори про роботу на Крайній півночі та районах прирівняних до них. Зазначили, що пільгове обчислення стажу проводиться на підставі трудової книжки, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. В зв'язку з цим пенсія призначена та виплачується згідно чинного законодавства.(а.с.12).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Цим Законом держава визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 4 статті 24 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до пункту 5 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Цим же пунктом передбачено, що тимчасово, до ухвалення відповідного закону, період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген, зараховувати до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним до 01.01.1991.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" (далі Указ від 10.02.1960 року), постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року N 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР" від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 р. зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності І за вислугу років, а після 3 березня 1960 року за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Відповідно до статті 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" постановлено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" з п'яти до трьох років.

Інструкцією про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої Радою Міністрів СРСР 28.02.1953р., встановлено, що пільги за роботу у районах Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, не надаються працівникам, які направляються на роботу в райони Крайньої Півночі та у місцевості, прирівняні до них на строк менше 3 років.

За змістом абзацу 2 пункту 2 статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до підпункту "д" пункту 15 Інструкції про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування, затвердженої постановою Президії ВЦРПС від 29.02.1960, в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися районний коефіцієнт та надбавка.

Згідно із Положенням про порядок призначення та виплати державних пенсій від 03.08.1972р., Законом СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" від 15.05.1990р. особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсій враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта.

Суд зазначає, що неврахування відповідачем при розрахунку позивачу пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати суперечить положенням Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 на отримання, гарантованої міжнародною Угодою, пенсії в більшому розмірі. Відповідно до Конституції України та чинного законодавства України, міжнародна угода, ратифікована Верховною Радою України має перевагу над чинним законодавством України, в тому числі і в галузі пенсійного забезпечення.

Статтею 6 даної Угоди визначено, що для встановлення права на пенсію, громадянам держав - учасниць Угоди, враховується трудовий стаж набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу цієї Угоди. Обчислення пенсії проводиться з заробітку за період роботи, який зараховується в трудовий стаж.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивач має право на врахування районного коефіцієнту та північної надбавки при обчисленні пенсії за весь періоди роботи у даній місцевості.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в постанові від 25.09.2012 по справі №К/9991/24753/12 та в ухвалі від 22.05.2014 по справі №К/800/27953/13.

Щодо твердження відповідача, що крім трудової книжки позивача, його робота в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі, жодним документом не підтверджена, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній". Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Відповідно до пункту 1.1 "Загальні положення" Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивач з 14.08.1979 року по 18.02.1983 рік працював в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі (а.с.9-10).

Як наслідок, трудовою книжкою позивача підтверджено період роботи ОСОБА_1 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з 14.08.1979 року по 18.02.1983 рік.

Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці відповідачем суду не надано, а тому безпідставно не взяті для зарахування до трудового стажу період роботи в районах Крайньої півночі та районах прирівняних до них у відповідності з чинним законодавством.

За таких обставин, відповідач безпідставно не врахував до загального стажу роботи позивача період його роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з 14.08.1979 року по 18.02.1983 рік.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17 якою зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення, шляхом зобов'язання відповідача зарахувати до трудового стажу період роботи ОСОБА_1 в районах Крайньої півночі та районах прирівняних до них у відповідності з чинним законодавством, а саме як один рік за один рік і шість місяців.

На підставі частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 704,80 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 40386749, майдан Шевченка, 3, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78405) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1) з врахуванням до трудового стажу період роботи з 14.08.1979 року по 18.02.1983 рік в районах Крайньої півночі та районах прирівняних до них у відповідності з чинним законодавством, а саме як один рік за один рік і шість місяців.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 40386749, майдан Шевченка, 3, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78405) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1) сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.