Рішення № 76626723, 20.08.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 серпня 2018 року Справа № 808/2243/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати дії відповідача в частині припинення виплати пенсії позивачці протиправним; зобов'язати відповідача відновити виплату пенсії ОСОБА_1 з моменту її припинення тобто з 01.01.2018 та виплатити заборгованість по пенсії за червень 2016 року; зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання цим рішенням законної сили.

В обґрунтування позову посилається на те, що позивачка є внутрішньо переміщеною особою відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» про що ій було видано відповідну Довідку та отримує пенсію за віком. З січня 2018 року відповідачем зупинено виплату належної позивачці пенсії на підставі отриманої інформації Держприкордонслужби щодо тривалої відсутності позивача за місцем проживання. Крім того, з отриманого листа відповідача позивачу стало відомо про наявність заборгованості про виплаті пенсії за червень 2016 року. З такими діями відповідача позивачка не погоджується, вважає їх протиправними. Просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнає, з підстав викладених у письмовому відзиві (вх. №20281 від 02.07.18), серед іншого посилається на інформацію отриману від Держприкордонслужби на підставі якої, Комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району №48 від 07.12.2017, позивачці було відмовлено у виплаті пенсії відповідно до пп.4 п.12 Постанови КМУ 365 у зв'язку із скасуванням довідки. Щодо заборгованості за червень 2016 року відповідач вважає, що позивачкою пропущено шестимісячний строк для звернення до суду із такою вимогою. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 18.06.2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 16 липня 2018 року.

16 липня 2018 року судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, та було перенесено на 20.08.2018.

Згідно із пунктом 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач, в зв'язку з переїздом, з 2014 року перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя як внутрішньо переміщена особа згідно ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" на підставі внесення її в реєстр внутрішньо переміщених осіб та довідки від 01 грудня 2014 року № 2399002395 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Особам, які перебували на обліку, як одержувачі пенсій, зокрема, в окремих районах Донецької та Луганської областей, які тимчасово не контролюються українською владою, виплата пенсій на підконтрольній українській владі території здійснюється за умови реєстрації пенсіонерів, як внутрішньо переміщених осіб.

Забезпечення реалізації прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб, зокрема, на пенсійне забезпечення, визначається Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706 (далі - Закон 1706) та відповідними нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, які не визнані у встановленому законом порядку неконституційними, та не скасовані, тобто, вони є чинними.

З 01.01.2018 виплата пенсії позивачці зупинена.

02.04.2018 позивачкою подано заяву до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя про поновлення виплати пенсії.

Згідно Листа Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя від 16.04.2018 №223/П-9 повідомлено, що на підставі списків отриманих від Держприкордонслужби щодо триваловідсутніх понад 60 днів за місцем проживання одержувачів пенсій з числа внутрішньо переміщених осіб та рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району №48 від 07.12.2017 позивачці було відмовлено у виплаті пенсії відповідно до пп.4 п.12 Постанови Кабінету Міністрів України №365 з 01 січня 2018 року. Також, повідомлено, що для вирішення питання подальшого поновлення виплати пенсії з урахуванням виплати за червень 2016 року запропоновано звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення та до територіального управління Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання.

Поновлення виплати пенсій здійснюється відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних - виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", на підставі рішення Комісії з питань щодо призначення/відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених виконавчими органами рад.

Згідно п.18 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, повторне призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі у разі їх припинення відповідно до підпункту 4 пункту 12 цього Порядку можливе лише через шість місяців після такого припинення і виконання всіх процедур, необхідних для їх призначення, передбачених законодавством.

Згідно статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно абзацу 2 пункту 1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N509, 01.10.2014, Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно статті 5 Закону України N 1706-VII від 20.10.2014 "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Тобто, вказана Довідка є єдиним документом, який свідчить про місце знаходження внутрішньо переміщеної особи. При скасуванні вказаної довідки у цієї особи відсутні підстави для отримання пенсії та інших соціальних виплат за вказаною нею у заяві адресою, оскільки вона втрачає статус внутрішньо переміщеної особи.

Разом із тим, відповідачем не надано доказів скасування довідки позивача від 01.12.2014 р. № 2399002395 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Системний аналіз зазначених вище норм свідчить про те, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав визначених ст. 49 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Між тим, рішення пенсійним органом щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії не приймалося, зворотнього відповідачем не доведено.

Як встановлено судом, виплата пенсії позивачу призупинена з 01.01.2018 за результатами отриманої інформації від Держприкордонслужби, наданою Управлінням праці та соціального захисту населення, у відповідності з постановою КМУ від 08.06.2016 № 365, також відповідачем не спростовано наявності заборгованості по виплаті пенсії за червень 2016 року.

Водночас статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» такої підстави для припинення виплати пенсії не встановлено.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав, передбачених законом, для припинення позивачеві виплати пенсії, а тому суддя приходить до висновку, що дії відповідача щодо припинення позивачеві виплати пенсії є протиправними.

Щодо твердження відповідача стосовно пропущеного позивачем строку звернення до суду із вимогою про стягнення заборгованості за червень 2016 року, суд не бере його до уваги, оскільки, як свідчать матеріали справи, саме з листа Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя від 16.04.2018 №223/П-9 позивачу стало відомо про існування такої заборгованості, а тому звернувшись до суду у червні 2018 позивачем не пропущено шестимісячний строк звернення до суду встановлений ст. 122 КАС України.

Разом із тим, щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати до суду в установлений судом термін з дня набрання рішенням суду законної сили звіт про виконання судового рішення, слід зазначити наступне.

Частиною першою статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною статтею встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі, оскільки судове рішення є обов'язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя в частині невиплати пенсії за червень 2016 року та припинення з 01.01.2018 виплати пенсії ОСОБА_1 протиправними.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя відновити виплату пенсії ОСОБА_1 з моменту її припинення тобто з 01.01.2018 та виплатити заборгованість по виплаті пенсії за червень 2016 року.

У задоволені решти вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) сплачену суму судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м.Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-б, код ЄДРПОУ 41248629).

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Рішення у повному обсязі виготовлено 20.08.2018.

Суддя Н.В.Стрельнікова