Ухвала суду № 76625725, 21.08.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3926/18

Провадження № 1-кс/202/4197/2018

УХВАЛА

21 серпня 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: слідчого судді Зосименко С.Г.,

за участю: секретаря судового засідання Герасименка В.А.

прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1

заявника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність СУ ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,

ВСТАНОВИВ:

09.08.2018 року ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою на бездіяльність СУ ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в якій просить зобов'язати уповноважених осіб СУ ГУНП у Дніпропетровській області повернути його особисті речі, а саме: мобільний телефон чорного кольору "Dooge", зошит зі службової підготовки № 49 обкладенка жовтого кольору з жетоном ЗС України № 100145, 1 (один) доллар США № 247155381, тимчасове посвідчення № 3/16-234, два флеш накопичувачі червоного кольору на ланцюжку ємністю 8gb кожен, зв'язка ключів 6 шт. з брелоком сигналізація, банківська карта № 5352 7712 1000 2712, банківська карта № 4149 4978 3990 4069, грошові кошти у сумі 1 492 грн., посилаючись на обставини, викладені в скарзі.

Заявник брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, скаргу підтримав.

Прокурор у судове засідання з'явився, заперечував щодо задоволення скарги.

Заслухавши пояснення заявника, прокурора, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження № 42018040000000535 слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В провадженні ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, які внесені до ЄРДР 03.05.2018 року за № 42018040000000535, за ч. 3 ст. 368 КК України.

06.07.2018 року було проведено обшук у службовому кабінеті ОСОБА_2, ОСОБА_3 та у кабінеті спецчастини ДУВП № 4, в ході якого було вилучено речі та документи згідно протоколу обшуку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого; бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Статтею 168 КПК передбачено, що майно може вилучатися тільки під час затримання особи, огляду чи обшуку. При цьому правовий статус такого майна визначається як “тимчасово вилучене майно”.

Обмеження права власності на майно, що було тимчасово вилучене у кримінальному провадженні не може тривати довше ніж зазначено у ч. 5 ст. 171 КПК.

Вказана норма встановлює обов’язок слідчого чи прокурора звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після його вилучення, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 42018040000000535 на момент розгляду скарги, арешт на вище вказане майно накладено не було, тобто прокурором не було виконано вимоги ч. 5 ст. 171 КПК України.

Виходячи зі змісту ст. 16 КПК про те, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, єдиним таким судовим рішенням, передбаченим КПК, яке призначене обмежувати право власності у кримінальному провадженні є ухвала про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Прокурор у судовому засідання посилався на те, що майно вилучене під час обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_2, ОСОБА_3 та у кабінеті спецчастини ДУВП № 4 було визнано речовими доказами відповідно до постанови прокурора. Однак згідно матеріалів кримінального провадження № 42018040000000535 речовим доказом визнано тільки зошит № 49 службової підготовки ОСОБА_2 Інші речі та документи, які були вилучені під час обшуку речовими доказами не визнані.

Крім того, як видно з матеріалів кримінального провадження № 42018040000000535 жодних експертиз по даному кримінальному провадженню для проведення яких необхідні речі та документи, які просить повернути заявник не призначалися.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно ст. 17 Конвенції прав людини і основаних свобод кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Виходячи з вище викладеного, слідчий суддя вважає за можливе скаргу задовольнити, зобов'язати уповноважених осіб СУ ГУНП у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_2, вилучені під час обшуку речі та документи, а саме: мобільний телефон чорного кольору "Dooge", зошит зі службової підготовки № 49 обкладенка жовтого кольору з жетоном ЗС України № 100145, 1 (один) доллар США № 247155381, тимчасове посвідчення № 3/16-234, два флеш накопичувачі червоного кольору на ланцюжку ємністю 8gb кожен, зв'язка ключів 6 шт. з брелоком сигналізація, банківська карта № 5352 7712 1000 2712, банківська карта № 4149 4978 3990 4069, грошові кошти у сумі 1 492 грн.

У ч. 1 ст. 309 КПК України зазначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, перелік цих ухвал є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому дана ухвала у відповідності до ч. 3 ст. 309 КПК України не може бути оскаржена.

Керуючись ст. 17 Конвенції прав людини і основаних свобод, ст. 41 Конституції України,ст. ст. 100, 169, 303 - 307, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність СУ ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна задовольнити.

Зобов'язати уповноважених осіб СУ ГУНП у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_2, вилучені під час обшуку речі та документи, а саме: мобільний телефон чорного кольору "Dooge", зошит зі службової підготовки № 49 обкладенка жовтого кольору з жетоном ЗС України № 100145, 1 (один) доллар США № 247155381, тимчасове посвідчення № 3/16-234, два флеш накопичувачі червоного кольору на ланцюжку ємністю 8gb кожен, зв'язка ключів 6 шт. з брелоком сигналізація, банківська карта № 5352 7712 1000 2712, банківська карта № 4149 4978 3990 4069, грошові кошти у сумі 1 492 грн.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.Г. Зосименко