Постанова № 76623642, 17.09.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2018 р. Справа № 909/722/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Желік М.Б.

суддів Скрипчук О.С.

Якімець Г.Г.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківськ Головного Управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ вих. № 296/09-19-10-03/08 від 04.06.2018 (вх.ЛАГС 01-05/1779/18 від 13.06.2018)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2018 (суддя Рочняк О.В. повний текс ухвали складено та підписано 21.05.2018)

у справі № 909/722/14

за заявою ОСОБА_2, с. Павлівка, Тисменицького району Івано-Франківської області

до боржника Приватного підприємства "М-Туройл", м. Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 14277739)

про визнання банкрутом

За участю представників сторін:

від заявника не з'явився.

від скаржника ДПІ ву м.Івано-Франківську Головного управління ДФС у Івано-Франківській області - Харчук Р.Б.

від боржника - не з'явився;

арбітражний керуючий - не з'явився.

Учасникам процесу роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України. Заяв про відвід складу суду не надходило.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

У судовому засіданні 17.09.2018 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2018 у справі № 909/722/14 в задоволенні заяви Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області № 150109-19-10-03/08 від 02.04.2018 відмовлено.

Не погоджуючись із наведеною ухвалою ДПІ у м.Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області звернулось через господарський суд Івано-Франківської області із апеляційною скаргою, у якій просить відновити строк на апеляційне оскарження, відкрити апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану ухвалу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що новостворений податковий борг виник у підприємства внаслідок нарахування пені, яка нарахована при відображені в інтегрованій картці платника ухвали господарського суду Івано-Франківської області про порушення провадження у справі про банкрутство від 10.07.2014 в порядку передбаченому п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України. Відтак, судом не в повній мірі досліджено усі обставини справи.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2018 справу №909/722/14 передано до розгляду колегії суддів у наступному складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії - Якімець Г.Г. Скрипчук О.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 апеляційну скаргу залишено без руху та зобов'язано апелянта протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, наведені в даній ухвалі.

16.07.2018 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду, відкрито апеляційне провадження, призначено розгляд справи на 25.07.2018.

25.07.2018, 12.09.2018 ухвалами Львівського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у них.

У судовому засіданні 17.09.2018 скаржник участь уповноваженого представника забезпечив, який надав пояснення по суті вимог апеляційної скарги та просив врахувати їх при винесені постанови. Інші учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Відтак, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами та за участю присутніх представників.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2014 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "М-Туройл"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів до закінчення провадження у справі.

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2014 боржника - приватне підприємство "М-Туройл" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

10.04.2018 до господарського суду звернувся кредитор ДПІ в м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області подавши заяву №150109-19-10-03/08 від 02.04.18 про визнання грошових вимог в сумі 54 713 грн. 27 коп. та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

Заявлені вимоги обґрунтовані наступним.

Згідно даних відображених у інтегрованих картках платника боржникові нараховано пеню у розмірі 54 713,37 грн. (новостворений податковий борг) на підставі ухвали господарського суду Івано-Франківської області про порушення провадження у справі про банкрутство від 10.07.2014, зокрема:

- по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 44 289,82 грн. за період з 07.04.2014 по 10.07.2014;

- по податку на додану вартість в сумі 9636,97 грн. за період з 07.04.2014 по 10.07.2014;

- по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 783,48 грн. за період з 02.01.2013 по 10.07.2014.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно з частиною десятою статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з метою виявлення усіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

З долучених до матеріалів справи інтегрованих карток вбачається, що пеня нарахована на підставі п.п. 129.1.1. ст. 129 ПК України зв'язку з введенням мораторію про порушення провадження у справі про банкрутство (справа № 909/722/14).

Так, згідно положень п.п. 129.1.1. ст. 129.1. Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду від 09.10.2014 серед інших, визнано грошові вимоги Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську до ПП "М-Туройл", в розмірі 1962763 грн. 81 коп., що виникла станом на 24.07.2014, та становить:

- податок на прибуток у розмірі 1492685 грн. 51 коп., з яких 1193494 грн. 51 коп. -податкове зобов'язання, 299191 грн. - штрафні санкції, що підтверджується податковим повідомлення-рішенням №0007220101 від 26.02.2014; актом №10922/23-2/14277739 від 18.12.2011.

- податок на додану вартість у розмірі 459817 грн. 15 коп., з яких 397063 грн. 15 коп. - податкове зобов'язання, 62754 грн. - штрафні санкції, що підтверджується податковим повідомлення-рішенням №0008220101 від 26.02.2014; актом №10922/23-2/14277739 від 18.12.11.

- орендна плата з юридичних осіб у розмірі 10261 грн. 51 коп., з яких 9381 грн. 97 коп. - податкове зобов'язання, 842 грн. 09 коп. - штрафні санкції, 37 грн. 09 коп. - пеня, що підтверджується самостійно задекларованої декларації №9005329569 від 14.02.2012, №9001787532 від 23.01.2013, податковим повідомлення-рішенням №0012811503, №0012801503 від 30.05.2013; актом перевірки №3900/15-03.

Вказані грошові вимоги включено до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів ПП "М-Туройл": з них - 1599939 грн. 63 коп. - третя черга, 362824 грн. 18 коп. (штраф та пеня) - шоста черга.

Матеріали справи містять докази того, що станом на 23.07.2014 податковий борг ПП "М-Туройл" у вигляді пені становив 37 грн. 09 коп. (по орендній платі з юридичних осіб).

Таким чином, колегія суддів погоджуючись із висновками суду першої інстанції зазначає, що при винесенні ухвали господарського суду від 09.10.2014 вже розглядалися грошові вимоги заявника, які існували станом на 23.07.2014, в т.ч.пеня, а тому правові підстави для визнання грошових вимог у вигляді пені, які включать той самий період, у суду відсутні.

При цьому, п.п. 129.1.1. ст. 129 Податкового кодексу України передбачає нарахування пені на грошове зобов'язання, яке визначене контролюючим органом за результатами податкової перевірки, що й було здійснено при першочерговому зверненні заявника з грошовими вимогами до боржника, натомість вказані положення не містять вимоги про здійснення її донарахування, зокрема, у зв'язку із внесенням до інтегрованих карток даних щодо порушення провадження у справі про банкрутство, чим спростовуються твердження скаржника.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржувана ухвала вказаним вимогам відповідає.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального права).

Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваної ухвали, доводи учасників провадження у справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції згідно положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України слід залишити за скаржником.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 86, 129, 240, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківськ Головного Управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ вих. № 296/09-19-10-03/08 від 04.06.2018 (вх.ЛАГС 01-05/1779/18 від 13.06.2018) - відмовити.

2. Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2018 у справі № 909/722/14 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку встановленому ст.ст. 287,288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 20.09.2018.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Скрипчук О.С.

суддя Якімець Г.Г.