Постанова № 76623579, 19.09.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року Справа № 924/177/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача-1: не з'явився

відповідача-2: Добрянський І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Гуроми Ніни Станіславівни на рішення господарського суду Хмельницької області, ухвалене 11.05.2018р. суддею Гладюком Ю. В., повний текст складено 16.05.2018р.

у справі № 924/177/17

за позовом Кам'янець-Подільської центральної районної лікарні с.Мукша Китайгородська, Кам'янець-Подільський р-н., Хмельницька обл.

до відповідача-1 Кам'янець-Подільської районної ради, м.Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл.

до відповідача-2 фізичної особи-підприємця Гуроми Ніни Станіславівни, м.Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл.

про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного майна від 01.10.2015р.

В лютому 2017 року Кам'янець-Подільська центральна районна лікарня звернулась до господарського суду Хмельницької області з позовом до Кам'янець-Подільської районної ради та фізичної особи-підприємця Гуроми Ніни Станіславівни про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного майна спільної власності територіальних громад сіл, селища Кам'янець-Подільського району від 01.10.2015 року, укладеного між Кам'янець-Подільською районною радою та ФОП Гуромою Н.С.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Кам'янець-Подільська центральна районна лікарня посилається на те, що спірний договір оренди укладено з порушенням вимог ст.203 ЦК України, ст.207 ГК України, ст.ст.5, 9, 10 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», адже орендодавцем по ньому мала б бути Кам'янець-Подільська центральна районна лікарня, оскільки приміщення лікарні передане останній в оперативне управління. Крім того, зазначає, що Кам'янець-Подільська районна рада не давала згоди на укладення спірного договору оренди, відповідне оголошення у ЗМІ не опубліковувалось, конкурс на оренду приміщення не оголошувався і не проводився, також спірний договір підписано на вкрай невигідних для позивача умовах, зокрема оцінка орендованого майна не проводилась, а орендна плата є необґрунтовано заниженою /т.1 а.с. 2-6/.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.04.2017 року у справі 924/177/17, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.06.2017 року, позов Кам'янець-Подільської центральної районної лікарні до Кам'янець-Подільської районної ради та фізичної особи-підприємця Гуроми Ніни Станіславівни про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного майна від 01.10.2015 року задоволено. Визнано недійсним договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна від 01.10.2015, укладений між Кам'янець-Подільською районною радою та фізичною особою-підприємцем Гуромою Ніною Станіславівною, предметом якого є оренда приміщення комунальної власності площею 78 кв.м., розміщеного на першому поверсі п'ятиповерхового будинку головного корпусу Кам'янець-Подільської центральної районної лікарні /т.1 а.с. 164-166, 222-230/.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2017 року, рішення господарського суду Хмельницької області від 07.04.2017 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.06.2017 року у справі № 924/177/17 скасовано. Справу № 924/177/17 направлено на новий розгляд, зокрема для з'ясування питання, чи виникло у позивача право оперативного управління щодо майна, яке є предметом договору оренди, а відтак чи порушене право позивача на звернення із даним позовом /т.2 а.с.17-24/.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.05.2018 року у справі № 924/177/17, позов Кам'янець-Подільської центральної районної лікарні до відповідача-1 Кам'янець-Подільської районної ради, відповідача-2 фізичної особи-підприємця Гуроми Ніни Станіславівни про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного майна від 01.10.2015 року задоволено.

Визнано недійсним і припинено на майбутнє договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, спільної власності територіальних громад сіл, селища Камянець-Подільського району від 01.10.2015 року, укладений між Камянець-Подільською районною радою та фізичною особою-підприємцем Гуромою Ніною Станіславівною, предметом якого є оренда приміщення комунальної власності площею 78 кв.м., розміщене на першому поверсі п'ятиповерхового будинку головного корпусу Кам'янець-Подільської центральної районної лікарні.

Стягнуто з Кам'янець-Подільської районної ради на користь Камянець-Подільської центральної районної лікарні 800,00 грн. судового збору.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця Гуроми Ніни Станіславівни на користь Камянець-Подільської центральної районної лікарні 800,00 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, спільної власності територіальних громад сіл, селища Кам'янець-Подільського району від 01.10.2015 року укладений з порушенням господарської компетенції з боку Кам'янець-Подільської районної ради, а також з порушенням вимог ст.ст.5, 9, 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», вимог Постанов Кабінету Міністрів України № 629 від 10.08.1995 року, № 786 від 04.10.1995 року в частині порядку його укладення та визначення вартості об'єкта оренди і орендної плати /т.2 а.с.141-145/.

Відповідач-2 ФОП Гурома Н.С., не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 11.05.2018 року у справі № 924/177/17 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає наступне:

- згідно ч.5 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Відповідно, ФОП Гурома Ніна Станіславівна, участі у справі № 924/1894/14 не брала та спростувала в судовому засіданні факт перебування спірного майна в оперативному управлінні позивача певними доказами, зокрема інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав № 110788299 від 16.01.2018 року;

- у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутній запис про приналежність позивачу на праві оперативного управління приміщень, розташованих за адресою: с. Мукша Китайгородська, вул. Матросова, 30, натомість власником згаданого майна є Кам'янець-Подільська районна рада, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою;

- відповідачем, Кам'янець-Подільською районною радою рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління за Кам'янець-Подільською центральною районною лікарнею не приймалось, таке рішення про закріплення за ним нерухомого майна на праві оперативного управління не надано і самим позивачем;

- рішення господарського суду Хмельницької області від 08.11.2016 року у справі № 924/872/18 не є підставою звільнення від доказування, оскільки не містить обставин, що встановлюють правомірність здійснення позивачем прав володіння, користування спірним майном. Отже, у позивача відсутнє право на судовий захист, оскільки в нього право оперативного управління будівлею, що знаходиться за адресою: с.Мукша Китайгородська, вул. Матросова, 30 не виникало;

- твердження позивача про наявність виключного в нього права на передачу в оренду спірного приміщення та відповідно порушення Кам'янець-Подільською районною радою такого права не відповідає обставинам справи, статутним завданням позивача та нормам матеріального права, отже у позивача відсутнє право на захист передбаченого ст.137 ГК України, а оспорюваний ним правочин, жодним чином не порушує його інтереси.

Таким чином, на думку скаржника, рішення місцевого господарського суду від 11.05.2018 року прийнято із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для даної справи, з порушення норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до норми ст.277 ГПК України підлягає скасуванню /т.2, а.с.156-160/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 року у складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Гуроми Ніни Станіславівни на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.05.2018 року у справі № 924/177/17. Призначено справу № 924/177/17 до розгляду на 11.07.2018 року /т.2 а.с. 154-155/.

11.07.2018 судове засідання у справі № 924/177/17 не відбулося у зв'язку із відрядженням судді-члена колегії Юрчука М.І. та перебуванням у відпустці судді-члена колегії Тимошенка О.М. Учасники справи повідомлені про неможливість проведення судового засідання телефонограмою та шляхом розміщення відповідної інформації на сторінці суду офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (https://rva.arbitr.gov.ua) /т.2 а.с.16-171/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.08.2018 року, призначено справу № 924/177/17 до розгляду на 22.08.2018 року /т.2 а.с.172/

22.08.2018 року до початку першого судового засідання через канцелярію апеляційного суду, фізичною особою-підприємцем Гуромою Ніною Станіславівною подано заяву про відвід колегії суддів Рівненського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І. у зв'язку з не невідповідністю протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 924/177/17 між суддями від 11.06.2018 року вимогам частин 16 та 17 ст.32 ГПК України /т.2 а.с.188-190/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.08.2018 року у справі № 924/177/17, за наслідками розгляду заявленого фізичною особою-підприємцем Гуромою Н.С. відводу колегії суддів в складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І., керуючись нормами ст.39 ГПК України зупинено провадження у справі у зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу /т.2 а.с. 193-197/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.08.2018р. відмовлено в задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Гуроми Ніни Станіславівни про відвід колегії суддів в складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І. у справі № 924/177/17 /т.2 а.с. 199-202/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.08.2018 року, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Гуроми Ніни Станіславівни на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.05.2018 року у справі № 924/177/17 поновлено, розгляд справи призначено на 19.09.2018 року /т.2 а.с. 203-205/.

19.09.2018 року через канцелярію Рівненського апеляційного господарського суду від представника відповідача-2 ФОП Гуроми Ніни Станіславівни надійшла заява (вх.№ 29904/18 від 19.09.2018 року), якою просить визнати участь відповідача-1 Кам'янець-Подільської районної ради у судовому засіданні обов'язковою, також, заявою (вх.№ 29905/18 від 19.09.2018 року) заявник просить позбавити можливості позивача та відповідача-1 заперечувати проти будь-якої обставини апеляційної скарги ФОП Гуроми Н.С. під час розгляду справи через не виконання своїх обов'язків пов'язаних із подання до суду відзивів на апеляційну скаргу. Крім того, представник ФОП Гуроми Ніни Станіславівни рядом клопотань, зокрема (вх. № 29906/18 та вх.№ 29907 від 19.09.2018 року) просить застосувати до позивача та відповідача-1 заходи процесуального примусу у вигляді накладення штрафу, в зв'язку із невиконанням останніми обов'язків стосовно подання відзивів у встановлений судом строк, адже апелянт позбавляється можливості бути проінформованим про прийняття чи не прийняття позивачем та відповідачем-1 доводів апеляційної скарги /т.2 а.с. 214-223/.

19.09.2018 року в судовому засіданні представником відповідача-2 ФОП Гуроми Ніни Станіславівни підтримано ряд поданих до суду заяв та клопотань, просить останні задоволити у повному обсязі.

Апеляційним судом відхилені клопотання та заяви відповідача-2 ФОП Гуроми Ніни Станіславівни, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Судова колегія констатує факт того, що дійсно позивачем та відповідачем-1 не було надіслано до суду та іншим сторонам у справі відзиву на апеляційну скаргу, відповідно не висловлено свої доводів та міркувань з приводу поданої апеляційної скарги.

Згідно із п.п.2, 3 ч.1 ст.42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, надавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечувати проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

За таких обставин, ураховуючи те, що явка учасників справи та надання відповідних міркувань та доводів з приводу апеляційної скарги це право учасників справи, а не їх обов'язок, тому доводи заявника ФОП Гуроми Ніни Станіславівни з даного приводу є необґрунтованими та не приймаються судом, відповідно застосування заходів процесуального примусу у вигляді накладення штрафу на позивача та відповідача-1 у суду відсутні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Після розгляду судом вказаних заяв та клопотань, представник відповідача-2 ФОП Гуроми Н.С. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в позові Кам'янець-Подільської центральної районної лікарні відмовити повність. Також представником апелянта з поміж іншого зверталась увага на те, що поданий до суду позов має штучний характер, оскільки не має правового підґрунтя.

Позивач, Кам'янець-Подільська центральна районна лікарня та відповідач-1 Кам'янець-Подільська районна рада, участі уповноважених представників в судовому засіданні 19.09.2018 року не забезпечили, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином /т.2 а.с. 212-213/.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Поскільки неявка позивача та відповідача-1, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд даної справи за відсутності представників Кам'янець-Подільської центральної районної лікарні та Кам'янець-Подільської районної ради.

Відповідно до част.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника відповідача-2, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.07.2016 року, Кам'янець-Подільська центральна районна лікарня (с.Мукша Китайгородська Кам'янець-Подільський район) є комунальною установою, в графі «перелік засновників (учасників) юридичної особи» зазначено - Кам'янець-Подільська районна рада.

Відповідно до п.п.4.1, 4.4 Статуту Кам'янець-Подільської районної центральної лікарні (нова редакція), Центральна районна лікарня є спільною власністю територіальних громад селища і сіл Кам'янець-Подільського району, що перебуває у адміністративному підпорядкуванні Кам'янець-Подільської районної ради. Центральна районна лікарня від свого імені може укладати угоди (договори, контракти), набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов'язки, пов'язані з їх діяльністю, виступати позивачем та відповідачем в суді, господарському та третейському судах.

14.12.2006 року рішенням Кам'янець-Подільської районної ради № 3 «Про стан використання майна районної комунальної власності» затверджено перелік об'єктів комунальної власності, що знаходяться в оперативному управлінні Кам'янець-Подільської центральної районної лікарні.

Згідно із Додатком № 1 до рішення Кам'янець-Подільської районної ради від 14.12.2006 року № 3, в оперативному управлінні Кам'янець-Подільської центральної районної лікарні серед іншого нерухомого майна знаходиться також головний корпус лікарні з поліклінікою (вул.Матросова, 30), загальною площею 3045 кв.м.

26.03.2015 року рішенням Кам'янець-Подільської районної ради № 17 «Про впорядкування орендних відносин» затверджено: Положення про оренду майна спільної власності територіальних громад сіл та селища Кам'янець-Подільського району в новій редакції (додаток 1), Типовий договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл, селища Кам'янець-Подільського району (додаток 2).

Відповідно до п.1.4 Положення про оренду майна спільної власності територіальних громад сіл та селища Кам'янець-Подільського району (додаток №1 до рішення від 26.03.2015 року № 17) передбачено, що орендодавцями є:

- Кам'янець-Подільська районна рада - відносно цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій;

- підприємства, установи, організації - відносно майнових комплексів структурних підрозділів підприємств, установ, організацій, окремого індивідуально визначеного майна та нежитлових приміщень, які закріплені за ними на праві господарського відання або оперативного управління.

Відповідно до п.п. 2.3 вказаного Положення, договір оренди майна спільної власності територіальних громад сіл та селищ Кам'янець-Подільського району укладається відповідно до Типового договору оренди, який затверджується районною радою. Орендодавець відмовляє в укладенні договору оренди у разі, якщо орган управління майном (районна рада) мотивовано не дає згоди на укладення договору оренди. (п.п.4.3.5 Положення).

Рішенням Кам'янець-Подільської районної ради № 8 від 08.07.2015 року «Про державну реєстрацію права власності будівель Центральної районної лікарні по вул.Матросова, 30, с. Жовтневе Кам'янець-Подільського району» вирішено вважати будівлі Центральної районної лікарні по вул.Матросова, 30 с.Жовтневе Кам'янець-Подільського району загальною площею 15558,30 кв.м. комунальною власністю Кам'янець-Подільської районної ради.

01.10.2015 року між Кам'янець-Подільською районною радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Гуромою Ніною Станіславівною (орендар) було укладено типовий договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, спільної власності територіальних громад сіл, селища Кам'янець - Подільського району, умовами якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення комунальної власності, площею 78 кв. м., розміщене за адресою: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с.Жовтневе, Матросова, 30, на першому поверсі п'ятиповерхового головного корпусу Кам'янець-Подільської центральної районної лікарні, що перебуває на балансі Кам'янець-Подільської центральної районної лікарні, (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість (актом оцінки на 31.08.2015 року і становить за незалежно оцінкою) залишковою вартістю 170235,00 грн. Акт оцінки складається у випадках, визначених чинною Методикою оцінки об'єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995р. № 629 (зі змінами), а саме тоді, коли для розрахунку орендної плати не вимагається незалежна оцінка об'єкта. Майно передається в оренду з метою: під аптеку.

Відповідно до п.п.2.1-2.4 Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передавання майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно, власником майна залишається територіальна громада Кам'янець-Подільського району, а орендар користується ним протягом строку оренди. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку / в акті оцінки, складеному за Методикою оцінки. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця.

Строк дій договору сторони погодили у п.10.1 договору, а саме цей договір укладено строком на два роки одинадцять місяців двадцять п'ять днів, що діє з 01.10.2015 року до 25.09.2018 року включно.

Зазначений Договір оренди підписано його сторонами та скріплено печатками /т.1 а.с.27-34/.

01.10.2015 року Кам'янець-Подільською районною радою та ФОП Гуромою Ніною Станіславівною складено та підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення, відповідно до якого Кам'янець-Подільська районна рада передала, а ФОП Гурома Н.С. прийняла у довгострокове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с.Жовтневе, вул.Матросова, 30. Площа орендованого приміщення складає 78 кв. м., приміщення розташоване на першому поверсі головного корпусу Кам'янець-Подільської центральної районної лікарні, навпроти швидкої допомоги. Претензії щодо технічного стану приміщення у Орендаря відсутні /т.1 а.с. 35/.

Позивач, посилаючись на положення ст.207 ГК України, ст.5, 9, 10 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» зазначає про наявність підстав для визнання договору оренди індивідуально визначеного майна від 01.10.2015 року недійсним на підставі ст. 203, ст.215 ЦК України, оскільки вважає, що спірний договір укладений із порушенням господарської компетенції, адже орендодавцем має виступати Кам'янець-Подільська центральна районна лікарня, якій орендоване майно передане в оперативне управління.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1, 2 ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 ЦК України, передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого кореспондує із способами захисту, визначеними у ст.16 ЦК України, договором або іншим законом. При цьому захисту підлягають лише ті права, які належать позивачу, за умови, що ці права дійсно порушуються іншими особами, а необхідною умовою при зверненні до суду з позовом щодо захисту порушеного права є обов'язкова наявність на момент звернення до суду існування спору щодо порушеного права або сам факт вчинення порушення.

За приписами статті 137 ГК України, правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Як встановлено колегіє суддів, актом прийому-передачі об'єкта оренди за договором оренди нежитлового приміщення від 01.10.2015 року, Кам'янець-Подільська районна рада передала, а ФОП Гурома Н. С. прийняла у довгострокове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Жовтневе, вул.Матросова, 30. Площа орендованого приміщення складає 78 кв.м., приміщення розташоване на першому поверсі головного корпусу Кам'янець-Подільської центральної районної лікарні.

Разом з тим, згідно рішенням Кам'янець-Подільської районної ради від 14.12.2006 року №3 «Про стан використання майна районної комунальної власності» було затверджено перелік об'єктів комунальної власності, що знаходяться в оперативному управлінні Кам'янець-Подільської центральної районної лікарні, зокрема у додатку № 1 до рішення визначено, що в оперативному управлінні Кам'янець-Подільської центральної районної лікарні знаходиться також головний корпус лікарні з поліклінікою (вул.Матросова, 30) загальною площею 3045 кв.м.

Таким чином, факт того, що предмет оренди, який переданий ФОП Гуромі Н.С. по спірному договору, а саме приміщення комунальної власності площею 78 м.кв., яке розташоване на 1-му поверсі 5-типоверхового будинку головного корпусу Кам'янець- Подільської центральної районної лікарні, належить позивачу на праві оперативного управління підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Окрім цього, питання щодо належності Кам'янець-Подільській центральній лікарні на праві оперативного управління майна (приміщення площею 78 м.кв. на 1-му поверсі п'ятиповерхового будинку головного корпусу Кам'янець-Подільської центральної районної лікарні), було предметом дослідження у справі № 924/872/16.

Так, рішенням господарського суду Хмельницької від 08.11.2016 року. по справі № 924/872/18 (залишене без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 17.10.2017р.) позов Кам'янець-Подільської центральної районної лікарні до ФОП Гуроми Н.С. про зобов'язання відповідача звільнити приміщення площею 78 кв.м., що знаходиться на першому поверсі головного корпусу лікарні навпроти швидкої допомоги, за адресою: вул. Жовтнева, 30, с.Мукша Китайгородська, Кам'янець-Подільський район, задоволено.

Верховний Суд у постанові від 17.04.2018р. по справі № 924/872/16, переглядаючи рішення в касаційній інстанції та залишаючи без змін рішення місцевого та апеляційного суду, підтвердив факт належності Кам'янець-Подільській центральній районній лікарні спірного приміщення на праві оперативного управління, тим самим відхилив доводи скаржника ФОП Гуроми Н.С. щодо неналежності позивачу права на спірне майно та відсутності вимоги у даній справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» встановлено, що основним елементом верховенства права є принцип правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

За наведеного, судова колегія відзначає, що позивач правомірно звернувся із даним позовом за захистом порушеного (оспорюваного) права в розумінні приписів ст.4 ГПК України та ст. 15, 16 ЦК України.

Із позовних вимог слідує, позивач просить визнати недійсним договір оренди на підставі статей 203, 207, 215 ЦК України, статей 5, 9, 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», як такий, що укладений із порушенням господарської компетенції.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України (ст.215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до пункту 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

На підставі ст.215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку (п.2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання про визнання правочинів недійсними», судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Отже, підставою для подання Кам'янець-Подільською центральною районною лікарнею позову стала необхідність захисту свої інтересів та прав, як володільця вказаного вище майна, а саме приміщення переданого в оренду ФОП Гуроми Н.С.

Враховуючи, те що предметом договору оренди є приміщення площею 78 м. кв., яке розташоване на 1-му поверсі 5-типоверхового будинку головного корпусу Кам'янець - Подільської центральної районної лікарні, за адресою: вул.Жовтнева, 30, с.Мукша Китайгородська, Кам'янець-Подільський район, яке перебуває на праві оперативного управління Кам'янець-Подільської центральної районної лікарні, і яке є комунальним індивідуально визначеним майном, спірні правовідносини регулюється в тому числі Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч.3 ст.5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцями щодо майна, площа якого не перевищує 200 кв.м можуть виступати підприємства, установи та організації.

Пунктом 1.4 Положення про оренду майна спільної власності територіальних громад сіл та селища Кам'янець-Подільського району, яке затверджено рішенням Кам'янець-Подільської районної ради від 26.03.2015р. № 17 визначено, що орендодавцями є: підприємства, установи, організації відносно окремого індивідуально визначеного майна та нежитлових приміщень, які закріплені за ними на праві господарського відання або оперативного управління; натомість щодо цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій, то орендодавцями по них є: Кам'янець-Подільська районна рада (орган управління майном).

Договір оренди майна укладається відповідно до Типового договору оренди, який затверджується районною радою. Орендодавець відмовляє в укладенні договору оренди у разі, якщо орган управління майном (районна рада) мотивовано не дає згоди на укладення договору оренди. (п.2.3, п.п. 4.3.5 Положення).

Враховуючи наведені норми законодавства та аналізуючи вказане Положення щодо обсягу компетенції Кам'янець-Подільської районної ради при укладенні договорів оренди індивідуально визначеного майна та нежитлових приміщень, які закріплені на праві господарського відання або оперативного управління, слід дійти висновку, що орендодавцем по них не може виступати Кам'янець-Подільська районна рада як орган управління майном, оскільки рада уповноважена затверджувати договір оренди або надавати мотивоване заперечення (незгоду) на укладення договору.

Отже, орендодавцем у даному випадку, при укладенні спірного договору мала б виступати установа, якій майно належить на праві оперативного управління, тобто Кам'янець-Подільська центральна районна лікарня.

Відповідно до п. 2.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна», вирішуючи спори, повязані з укладенням договору оренди державного та комунального майна, господарські суди повинні з'ясовувати, чи додержано визначений ст.9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» порядок укладення відповідного договору.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи відповідному орендодавцеві.

Частинами 2, 3 вказаної статті передбачено, що керівник підприємства, організації, установи, в яких дане майно знаходиться в господарському віданні або оперативному управлінні (на балансі), звертається до органу управління майном (районної ради) для отримання дозволу на укладення договору оренди, орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов договору оренди розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду; протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна та, в разі надходження кількох пропозицій для укладення договору оренди, проводить конкурс на право оренди.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що при укладенні договору оренди від 01.10.2015 року Кам'янець-Подільською районною радою надавалася згода на його укладення, докази звернення орендаря до районної ради із заявою про укладення договору оренди та про прийняття радою відповідного рішення в матеріалах справи також відсутні. При цьому, оголошення про намір передати майно в оренду не публікувалось на веб-сайті ради та у відповідних органах друкованої інформації, конкурс на оренду вказаного майна не оголошувався та не проводився.

За наведеного, слід дійти висновку, що передача майна в оренду ФОП Гуромі Н.С. за спірним договором, здійснена з порушенням порядку визначеного ст.9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Судова колегія також приймає до уваги, що відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», істотною умовою договору є, зокрема об'єкт оренди (його складові частини, вартість майна з урахуванням її індексації).

Згідно із ст.11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 629 від 10.08.1995 року.

Пунктами 19, 21 Постанови Кабінету Міністрів України № 629 від 10.08.1995 року «Про затвердження Методики оцінки об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів» передбачено, що у разі оренди нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна здійснюється його незалежна оцінка та для стандартизованої оцінки нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна у випадках, передбачених абзацом шостим пункту 19 цієї Методики, підприємством - балансоутримувачем орендованого майна за дорученням органу, уповноваженого управляти майном такого підприємства, утворюється комісія, яка проводить оцінку майна за залишковою вартістю на підставі даних бухгалтерського обліку. У разі коли орендоване нежитлове приміщення є частиною будівлі (споруди), стандартизована оцінка вартості такого приміщення для цілей цієї Методики проводиться з урахуванням залишкової вартості будівлі (споруди) в цілому та питомої ваги приміщення у площі будівлі (споруди). Результати проведення стандартизованої оцінки оформлюються актом оцінки нерухомого майна (додаток 2), який затверджується органом, уповноваженим управляти майном, або Фондом державного майна, його регіональним відділенням (у разі коли він (воно) є орендодавцем такого майна або за зверненням органу, уповноваженого управляти майном).

Відповідно до п.1.1 договору оренди від 01.10.2015 року оцінка об'єкта оренди станом на 31.08.2015 року складає 170 235,00 грн., проте не визначено чи проводилась незалежна оцінка чи оцінювання відбувалось за залишковою вартістю, а відтак порядок проведення оцінки об'єкту оренди також не було дотримано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання недійсним оспорюваного договору у зв'язку з порушенням вимог ст.ст. 5, 9, 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», вимог Постанов Кабінету Міністрів України № 629 від 10.08.1995 року, № 786 від 04.10.1995 року в частині порядку укладення договору та визначення вартості об'єкта оренди та орендної плати.

Таким чином, заперечення апелянта, викладені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, адже не спростовують наведених судових висновків, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Заявлені в усній формі в судовому засіданні 19.09.2018р. доводи апелянта щодо штучного характеру Договору оренди від 01.10.2015р. не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а тому відповідно до част.5 ст.269 ГПК України судом апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються.

Окрім того, дані доводи не заявлялися в межах доводів апеляційної скарги ФОП Гуроми Н.С. від 01.06.2018р. (вх.№ 1286/18 від 11.06.2018р.). Доповнення чи зміни апеляційної скарги від 01.06.2018р. ФОП Гуромою Н.С. в порядку ст.265 ГПК України не подавалися.

Відповідно до ст.ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п.1 част.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги ФОП Гуроми Ніни Станіславівни не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому правові підстави для скасування рішення господарського суду Хмельницької області від 11.05.2018 року у справі № 924/177/17 відсутні.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 11.05.2018р. у справі № 924/177/17 - залишити без змін, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Гуроми Ніни Станіславівни - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 924/177/17 повернути господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "24" вересня 2018 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Юрчук М.І.