Постанова № 76623560, 17.09.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2018 р. Справа№ 910/13501/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін:

представник відповідача: Вознюк В.А. довіреність № 37/0/25-18 від 19.04.18;

представник позивача: Чекалов А.В. від 24.05.18;

представник третьої особи-1: Дячок І.О. довіреність № 02-08/04 від 20.04.18;

представник третьої особи-2: Сидоренко Ю.А. довіреність № 27-11091/18 від 25.05.18;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Оболонь" на рішення Господарського суду міста Києва від 001.02.2018

у справі № 910/13501/17 (суддя Щербакова С.О.), повний текст рішення складено 09.02.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал"

до Приватного акціонерного товариства "Оболонь"

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача -

1) Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна"

2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 40 969 341,98 грн.-,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Оболонь" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 40 969 341,98 грн., з якої 30 000 000,00 грн. - основний борг по тілу кредиту, 10 969 341,98 грн. - борг за процентами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача за договором відступлення права вимоги (цессії) від 28.08.2015 перейшло право вимоги до відповідача в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 051-11-13 від 14.11.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Оболонь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" 30 000 000,00 грн. основного боргу, 10 969 341,98 грн. заборгованості за процентами та 240 000,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Оболонь" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 у справі № 910/13501/17 і закрити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю предмету позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

26.03.2018 від позивача через відділ канцелярії суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2018 завершено підготовчі дії у справі № 910/13501/17. Призначено справу до розгляду на 17.04.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 оголошено перерву до 24.04.2018.

17.04.2018 від третьої особи-1 через відділ канцелярії суду надійшла заява про правонаступництво, в якій просить залучити до участі у справі Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна", як правонаступника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ капітал" і викладення резолютивної частини рішення з урахуванням таких змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги у справі № 910/13501/17 до 24.04.2018, зокрема, для надання можливості учасникам справи надати письмові міркування щодо поданої заяви.

20.04.2018 від позивача та відповідача через відділ канцелярії суду надійшли заперечення на заяву про правонаступництво.

На підставі ст.ст. 216, 270 ГПК України оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги у справі № 910/13501/17 до 24.04.2018.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 № 09.1-08/1080/18, у зв'язку із перебуванням на лікарняному судді Коротун О.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2018, справу № 910/13501/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 прийнято матеріали справи № 910/13501/17 з розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Оболонь" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 у справі № 910/13501/17 до свого провадження.

На підставі ст.ст. 216, 270 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018, з урахуванням ухвали про виправлення описки, оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги у справі № 910/13501/17 до 24.05.2018.

Однак, у зв'язку із участю головуючого судді Гаврилюка О.М. у Загальноукраїнському семінарі на тему: "Актуальні питання застосування господарського процесуального законодавства", який відбудеться 24.05.2018 у м. Одеса, пр. Шевченка, 29, судове засідання з розгляду апеляційної скарги у справі № 910/13501/17 не відбувся, а в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2018 зазначено, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Оболонь" відбувся 29.05.2018.

25.05.2018 через відділ канцелярії Київського апеляційного господарського суду представником ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" були надані додаткові письмові пояснення.

29.05.2018 від ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" надійшли додаткові пояснення до заяви про правонаступництво.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 у задоволенні заяви від 17.04.2018 про правонаступництво, в якій заявник просить залучити до участі у справі Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна", як правонаступника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ капітал" відмовлено. Та керуючись ст. 216 ГПК України оголошено перерву у судовому засіданні до 12.06.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 14.06.2018.

13.06.2018 через відділ канцелярії Київського апеляційного господарського суду від представника третьої особи - 1 надійшла заява про зупинення провадження у справі № 910/13501/17 до завершення перегляду Верховним судом аналогічної справи, а саме № 910/8030/17 та завершення розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/20358/16.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 заяву про зупинення провадження у справі № 910/13501/17 було задоволено частково та зупинено апеляційне провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/13501/17 та призначено справу до розгляду на 04.09.2018.

На підставі ст.ст. 216, 270 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд справи № 910/13501/17 відкладено на 17.09.2018.

17.09.2018 ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" у судовому засіданні подало клопотання про зупинення розгляду справи № 910/13501/17 до розгляду пов'язаної з нею справи № 910/11470/18, яка розглядається Господарським судом міста Києва.

Колегія суддів апеляційного господарського суду розглянувши подане клопотання, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, враховуючи наступне.

Згідно із ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Однак, факт розгляду Господарським судом міста Києва справи, пов'язаної із даною справою, не входить до переліку підстав, відповідно до яких розгляд справи зупиняється на стадії розгляду справи по суті.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" про зупинення провадження у справі № 910/13501/17.

Представник позивача у судовому засіданні 17.09.2018 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.09.2018 підтримав вимоги апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 у справі № 910/13501/17 скасувати повністю та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета позову.

Представники третіх осіб у судовому засіданні 17.09.2018 надали додаткові пояснення по суті справи.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду міста Києва підлягає зміні в мотивувальній частині, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 14.11.2013 між Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна" (далі - банк) та Публічним акціонерним товариством "Оболонь", тип акціонерного товариства змінено на Приватне акціонерне товариство "Оболонь" (далі - позичальник) укладено кредитний договір № 051-11-13, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит у розмірі, що не перевищує суму кредиту - максимальна сума кредиту, якою позичальник може одночасно користуватися на підставі цього договору складає 30000000,00 грн., в порядку та на умовах, які встановлені у Розділі І та Розділі ІІ договору, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути банку отриманий кредит, а також сплатити відповідні проценти, і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у договорі.

Дата повернення кредиту - по 11.11.2016 включно.

Строк використання ліміту фінансування - по 13.10.2016, включно.

Відповідно до підпункту 1.5.2 пункту 1.5 договору, позичальник зобов'язаний погашати боргові зобов'язання в наступній черговості: 1) прострочена плата за проведення розрахунків зі списання та зарахування безготівкових коштів по кредиту та/чи додаткова плата (якщо прострочення матиме місце); 2) прострочена щомісячна комісія (якщо прострочення матиме місце); 3) прострочені проценти (якщо прострочення матиме місце);

4) прострочена до повернення сума кредиту (якщо прострочення матиме місце); 5) строкова плата за проведення розрахунків зі списання та зарахування безготівкових коштів по кредиту та/чи додаткова плата; 6) строкова щомісячна комісія; 7) строкові проценти; 8) сума основного боргу за кредитом; 9) штраф та пеня (якщо такі матимуть місце).

При цьому банк має право змінити черговість погашення боргових зобов'язань за договором і позичальник згоден на таку заміну. Банк інформує позичальника в письмовій формі про черговість погашення боргових зобов'язань, що підлягає застосуванню - у випадку її зміни після укладення договору - і позичальник зобов'язаний дотримуватися такої черговості, яка визначена у відповідному повідомлені банку.

При надходженні до банку коштів для виконання боргових зобов'язань з порушенням встановленої на момент такого надходження коштів черговості, це вважається неналежним виконанням позичальником його боргових зобов'язань. Банк має право направити отримані кошти на погашення боргових зобов'язань в належній черговості.

Пунктом 1.9 договору передбачено право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку настання чи існування обставин наведених у підпункті 1.9.1. та 2.2.3. договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженим представниками сторін та скріплення відбитками печаток сторін, та діє до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором в повному обсязі (п. 6.2. договору).

Додатковою угодою № 3 від 25.06.2014 до кредитного договору № 051-11-13 від 14.11.2013 сторони внесли зміни до кредитного договору, зокрема у графу 7, виклавши процентну ставку у наступній редакції: позичальник зобов'язаний сплатити банку проценти, що нараховуються за фіксованою процентною ставкою у розмірі: 1) протягом періоду з дати укладення цього договору по 24.06.2016, включно: за траншом, наданим на строк від 1 до 90 днів - 13% річних; за траншом, наданим на строк від 91 до 180 днів - 17% річних; за траншом, наданим на строк від 181 до 360 днів - 17,5% річних; 2) протягом періоду з 25.06.2014 по 13.11.2014, включно - 21,5% річних; 3) протягом періоду з 14.11.2014 по дату повного виконання боргових зобов'язань за договором - 23% річних.

Додатковою угодою № 4 від 30.04.2015 до кредитного договору № 051-11-13 від 14.11.2013 сторони внесли зміни до кредитного договору, зокрема у графу 7, виклавши процентну ставку у наступній редакції: позичальник зобов'язаний сплатити банку проценти, що нараховуються за фіксованою ставкою у розмірі: 24,0% річних.

Графу 8 викладено у такій редакції: дата повернення кредиту - по 01.10.2016, включно.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного до доказу (групи доказів).

Отже, звертаючись до суду із будь-яким позовом, особа, в силу наведених положень, за допомогою допустимих та належних доказів, має довести ті підстави, на яких ґрунтується її позов, а суд, в свою чергу, перевірити ці докази на предмет доведення чи недоведення особою своїх тверджень і прийняти рішення у відповідності до встановлених ним обставин.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна" виконало свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши на поточний рахунок відповідача грошові кошти згідно із умовами договору, що підтверджується наявними у матеріалах справи витягами із особового рахунку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається та відповідачем не спростовано, останнім надані кредитні кошти не повернуто, доказів зворотного суду не надано.

Таким, чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевим господарським судом при прийнятті спірного рішення, дотримано вимоги, які встановлені Господарським процесуальним кодексом України для судових рішень, враховуючи викладене та наступне.

Відповідно до ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 28.08.2015 між Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна" (далі - цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" (далі - цесіонарій) укладено договір відступлення прав вимоги (договір цесії) (далі - договір відступлення), за умовами якого цедент передає (відступає) цесіонарію свої права вимоги до боржників за кредитними договорами (основними договорами), перелік яких міститься в додатку №1 до договору (зокрема за кредитним договором № № 051-11-13 від 14.11.2013, боржник - Приватне акціонерне товариство "Оболонь", зобов'язання забезпечені заставо, іпотекою), а цесіонарій приймає (набуває) права вимоги за основними договорами та зобов'язується сплатити цеденту ціну прав вимоги за цим договором.

Пунктом 1.2. договору відступлення визначено, що за основними договорами цедентом відступаються цесіонарію права за основними договорами в повному обсязі, в тому числі: - право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредитів відповідно до основних договорів; - право вимоги сплати процентів за користування кредитами в розмірі, встановленому основними договорами, нарахованих та несплачених станом на дату відступлення; - право вимоги сплати комісій та інших обов'язкових платежів у розмірі, встановленому основними договорами, нарахованих та несплачених станом на дату відступлення; - право вимоги сплати неустойки (пені, штрафів) у випадку невиконання чи неналежного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами; - інші, крім зазначених вище, права грошової вимоги, строк платежу за якими настав (наявна вимога), а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (майбутня вимога) за основними договорами.

Пунктом 1.3. договору відступлення встановлено, що право вимоги вважається відступленим (таким, що перейшло) цесіонарію за фактом здійснення цесіонарієм повного розрахунку з цедентом в день отримання цедентом грошових коштів від цесіонарія у строки та порядку передбаченому п. 3.2. договору.

Відповідно до п.п. 3.1. та 3.2. договору відступлення, за домовленістю сторін ціна прав вимоги за цим договором на дату укладання договору складає 228 083 091,37 грн. Цесіонер здійснює оплату ціни прав вимоги за цим договором в розмірі 228 083 091,37 грн. шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів на рахунок цедента, зазначений в п. 7.2 цього договору, у строк до закінчення операційного часу в день укладення (підписання) цього договору.

Згідно підпункту 4.4.4. пункту 4.4. договору, цемент зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дня переходу прав кредитора від цедента до цесіонарія повідомити боржників за основними договорами, поручителів, заставодавців, іпотекодавців за договорами забезпечення про перехід прав вимоги до цесіонарія.

Пунктом 6.2. договору відступлення передбачено, що цей договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, але в будь-якому разі припиняє свою чинність 01.02.2016 при умові, якщо цесіонарієм не буде здійснено оплату права вимоги за даним договором в повному обсязі.

В подальшому, до договору відступлення права вимоги сторонами вносились зміни, про що укладались договори про внесення змін №1 від 25.11.2015, №2 від 23.12.2015, №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016, №7 від 03.03.2016, №8 від 09.03.2016.

Згідно із договором №3 від 25.01.2016 про внесення змін до договору відступлення прав вимоги (договір цесії), банком передано права вимоги до ПАТ "Оболонь" за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013: сума основного боргу 30000000,00 грн., відсотки - 266053,92 грн., основний борг, відсотки та щомісячна комісія за обслуговування кредитного договору - 30 472 131,12 грн., ціна відступлення права - 30472131,12 грн.

Згідно із договором №7 від 03.03.2017 про внесення змін до договору відступлення прав вимоги (договір цесії), банком передано права вимоги до: ПАТ "Оболонь" за кредитним договором №036-10-12 від 25.10.2012 у сумі 9277935,46 грн.; ПАТ "Оболонь" за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013 - 30609836,03 грн.; ТОВ "Ніагара" за кредитним договором №005-03-14 від 27.03.2014 - 15911605,80 грн.; Приватна фірма "Мустанг" за кредитним договором №003-01-13 від 25.01.2013 - 4366446,74 грн.; ТОВ "Балаклійський шиферний завод" за кредитним договором №047-09-13 від 07.10.2013 - 14958198,94 грн.; ТОВ "Балаклійський шиферний завод" за кредитним договором №046-09-13 від 07.10.2013 - 25573821,49 грн.; ТОВ "Укрземком" за кредитним договором №007-02-13 від 21.02.2013 - 3121735,75 грн.; СГ ТОВ "Піщальники" за кредитним договором №008-02-13 від 21.02.2013 - 1357277,13 грн.; СУНП у формі ТОВ "ТВП Україна ЛТД" за кредитним договором №041-12-12 від 25.12.2012 - 1656166,24 грн.; ТОВ "Ленбуд" за кредитним договором №024-06-11 від 05.07.2011 - 773262,11 грн.; ТОВ "Ленбуд" за кредитним договором №023-06-11 від 05.07.2011 - 296967,37 грн.; ТОВ "Торговий дім Україна" за кредитним договором №020-12-15 від 24.12.2015 - 13907947,67 грн.; ТОВ "Джулія Хауз" за кредитним договором №007-06-15 від 04.06.2015 - 102 286, 87 грн.; особа_6 за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007 - 204 125 748,10 грн.; особа_7 за кредитним договором № 11.06/495 від 30.10.2007 - 1 129 331,23 грн.; ТОВ "Запоріжцукорпостач" за кредитним договором № 018-03-06 від 25.04.2012 - 773 872,10 грн.

Всього сума зобов'язань за кредитними договорами, права вимоги за якими були передані згідно договору відступлення прав вимоги від 28.08.2015 становить 327 942 439,03 грн., ціна відступлення - 128 836 690,93 грн.

В останній редакції договору відступлення (у редакції договору № 8 від 09.03.2016), ціна права вимоги встановлена сторонами у сумі 128 062 818,83 грн. за рахунок виключення з кредитного портфелю кредитного договору №018-03-06 від 25.04.2012 з ТОВ "Запоріжцукорпостач" на суму 773 872,10 грн.

У відповідності до п. 3.1. договору відступлення за домовленістю сторін загальна ціна прав вимоги (у редакції договору про внесення змін № 8 від 09.03.2016) на дату укладання договору складає 128 062 818,83 грн.

Згідно із п. 3.2. договору (у редакції договору про внесення змін № 8 від 09.03.2016), цесіонарій здійснює оплату ціни прав вимоги за договором в розмірі 128 062 818,83 грн. шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів на рахунок цедента, зазначений в п. 7.2. договору, у строк до закінчення операційного часу в день укладення (підписання) цього договору.

03.03.2016 банком на підставі меморіального ордеру № 18391 від 03.03.2016 з депозитного рахунку ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" №2652636854903, відкритого в банку, вчинено списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн. в рахунок оплати ціни відступлення прав вимоги за договором відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015.

Тож, на підставі укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" та Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна" договору про відступлення права вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, до позивача перейшло право вимоги до відповідача, щодо належного виконання своїх зобов'язань за кредитним договором № 051-11-13 від 14.11.2013.

Як зазначає позивач, на підставі укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" та ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" договору про відступлення права вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, до позивача перейшло право вимоги до відповідача, щодо належного виконання своїх зобов'язань за кредитним договором № 051-11-13 від 14.11.2013.

При цьому, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо повернення наданих кредитних коштів, зокрема погашення простроченої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 30 000 000,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 10969341,00 грн. - заборгованості за процентами.

Одночасно колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як свідчить зміст договору про відступлення права вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, чим дотримано вимоги встановлені ст. 203 ЦК України до змісту правочину та виключає можливість його недійсності.

Також слід зазначити, що із матеріалів справи вбачається, що 03.03.2016 позивач сплатив Публічному акціонерному товариству "Банк Петрокоммерц-Україна" ціну права вимоги за договором цесії у повному обсязі, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 18391 від 03.03.2016, до того ж, 03.03.2016 ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" повідомив відповідача про заміну кредитора за кредитним договором та відступлення права вимоги по ньому на користь позивача, що підтверджується письмовим повідомленням ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" від 03.03.2016 за № 12-08/316.

Тобто, позивачем у повному обсязі виконано свої зобов'язання за договором цесії від 28.08.2015 щодо оплати ціни права вимоги, а ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" прийняті грошові кошти без заперечень.

Таким чином, своїми конклюдентними діями (дії особи, що виявляють її волю встановити правовідношення, але не у формі усного чи письмового волевиявлення, а своєю поведінкою, щодо якої можна зробити певний висновок про конкретний намір) ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" схвалило укладення договору цесії від 28.08.2015.

Дійсність договору цесії від 28.08.2015 також підтверджена фактами, встановленими у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 у справі № 916/2986/16, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 04.04.2018, що відповідно до ст. 75 ГПК України не потребують доведення.

Так, розглядаючи позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Центр Капітал", заперечення відповідача та третіх осіб про застосування наслідків нікчемності правочину - договору цесії від 28.08.2015 з підстав, наведених позивачем, місцевий господарський суд належним чином досліджено вказаний договір на наявність підстав, за яких вказаний договір є можливим визнати нікчемним, однак встановлено, що третьою особою не доведено в установленому законом порядку наявність підстав, на які він посилається і які, на його думку вказують про нікчемність такого договору, а відтак, відсутні підстави для застосування наслідків його нікчемності, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до положень п.п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам відповідно до статті 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦK України тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Згідно з п. 2, 3, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 рішення господарського суду Одеської області від 09.02.2017 у справі № 916/2986/16 скасовано. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Свікон", Приватного підприємства "Косвас", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале сільськогосподарське підприємство "АЗС-Нива-1", Приватного підприємства "Приватна фірма "Мустанг" відмовлено повністю. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц Україна" Гулей Олександра Івановича відмовлено.

При цьому Верховний суд, який залишив постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 та додатковоу постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 у справі за № 916/2986/86 без змін в своїй постанові від 04.04.2018 зазначає, що апеляційний суд, взявши до уваги те, що правомірність договору цесії від 28.08.2015 має оцінюватись судом не у зв'язку та з підстав того як він виконувався, а на предмет порушення вимог законодавства при його укладенні та, встановивши, що спірний договір цесії не підпадає під ознаки нікчемності, визначенні п. п. 2, 3, 7 ч. З ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І.

Таким чином, договір цесії від 28.08.2015 є дійсним, відповідає вимогам законодавства та породжує відповідні права та обов'язки у сторін.

В подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України від 17 березня 2016р. № 169 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.03.2016 року № 368 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" неплатоспроможний банк - це банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Положеннями статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-III передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно із даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 18 березня 2016р. до 17 квітня 2016р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізични^их осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової дміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ґулею О.І. строком на один місяць з 18.03.2016р. до 17.04.2016р., включно.

13.04.2016 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 505 про продовження строків тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" з 18.04.2016р. до 22.04.2016р. включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21.04.2016 № 280 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22.04.2016p. № 561, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-VI від 23.02.2012, цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частиною 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

У відповідності до наказу №182 від 14.11.2016 Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації банку визнано нікчемними правочини, вчинені банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, саме:

- на підставі п. 3. ч. 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визнано нікчемними: договір відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" (з усіма договорами про внесення змін); та договір про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави), укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. 28.08.2015 та зареєстрований в реєстрі за № 2540 (з усіма договорами про внесення змін);

- на підставі п. 7 ч. 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визнано нікчемними: договір відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" (з усіма договорами про внесення змін); договір про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави), укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. 28.08.2015р. та зареєстрований в реєстрі за № 2540 (з усіма договорами про внесення змін); договір застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015, укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" (з усіма договорами про внесення змін); та правочин у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128836690 грн. 95 коп. з депозитного рахунку ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" № 2652636854903, вчинений ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" 03.03.2016 та оформлений меморіальним ордером № 18391 від 03.03.2016.

Крім того, 15.04.2016 Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Банку Гулеєм О.І. було видано наказ № 60, яким визнано нікчемними правочини, вчинені Банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, а саме з 18.03.2015 по 18.03.2016, та доручено директору Департаменту запровадження тимчасової адміністрації Фонду здійснити необхідні заходи щодо застосування наслідків нікчемності правочинів. На виконання наказу № 60 від 15.04.2016 на адресу ТОВ "ФК "Централ Капітал" були направлені наступні повідомлення про нікчемність правочинів:

- повідомлення №011-06/966 від 17.05.2016 про нікчемність договору купівлі-продажу від 24.07.2015, укладеного між Банком (Продавець) та ТОВ "ФК "Централ Капітал" (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом КМНО Морозовим Є.В. та зареєстрованого в реєстрі за №2288;

- повідомлення №011-06/967 від 17.05.2016 про нікчемність Договору купівлі-продажу від 02.09.2015, укладеного між Банком (Продавець) та ТОВ "ФК "Централ Капітал" (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом КМНО Морозовим Є.В. та зареєстрованого в реєстрі за №2557;

- повідомлення №011-06/968 від 17.05.2016 про нікчемність Договору купівлі-продажу від 02.09.2015, укладеного між Банком (Продавець) та ТОВ "ФК "Централ Капітал" (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом КМНО Морозовим Є.В. та зареєстрованого в реєстрі за №2558;

- повідомлення №011-06/969 від 17.05.2016 про нікчемність Договору купівлі-продажу від 08.09.2015 р., укладеного між Банком (Продавець) та ТОВ "ФК "Централ Капітал" (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом КМНО Морозовим Є.В. та зареєстрованого в реєстрі за №2611;

- повідомлення №01.1-06/970 від 17.05.2016 про нікчемність Договорів №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016, №7 від 03.03.2016, №8 від 09.03.2016 про внесення змін до Договору відступлення права вимоги (договору цесії) від 28.08.2015, укладених між Банком та ТОВ "ФК "Централ Капітал";

- повідомлення №01.1-06/971 від 17.05.2016 про нікчемність Договору відступлення права вимоги (договору цесії) від 24.07.2015, укладеного між Банком та ТОВ "ФК "Централ Капітал";

- повідомлення №01.1-06/974 від 17.05.2016 про нікчемність Кредитного договору №008-08-15 від 05.08.2015, укладеного між Банком та ТОВ "ФК "Централ Капітал".

У зв'язку із викладеним вище, ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" в якому просило суд:

- визнати недійсним односторонній правочин ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", оформлений Наказом № 182 від 14.11.2016, щодо визнання нікчемними наступних правочинів (договорів), вчинених (укладених) ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації: договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2540, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; договору застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015, укладеного ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128836690,95 грн. з депозитного рахунку ТОВ "ФК "Централ Капітал" №2652636854903, вчиненого ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" 03.03.2016 та оформленого меморіальним ордером № 18391 від 03.03.2016;

- визнати недійсним Наказ ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" № 182 від 14.11.2016 "Про визнання нікчемними правочинів (договорів)", виданий Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулеєм Олександром Івановичем;

- визнати відсутнім право ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" вчиняти дії щодо застосування наслідків недійсності наступних договорів (правочинів): договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2540, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; договору застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн. з депозитного рахунку ТОВ "ФК "Централ Капітал" № 2652636854903, вчиненого ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" 03.03.2016 та оформленого меморіальним ордером №18391 від 03.03.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2016, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 20.02.2017 у справі № 910/12294/16, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ капітал" до Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокомерц-Україна", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Груп", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету cпopv, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету cпopv, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сівкон", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету cпopv, на стороні відповідача - Приватна фірма "Мустанг", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету cпopv, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мале сількогоподарське підприємство "АЗС-Нива-1" про визнання одностороннього правочину, наказу та визнання відсутнім права. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" задоволено повністю.

Проте під час розгляду даної справи за № 910/13501/17 в апеляційній інстанції, постановою Великої Палати Верховного суду від 11.04.2018 у справі № 910/12294/16 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2016, постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 та постанову Вищого господарського суду України від 20.02.2017 у справі № 910/12294/16 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ капітал" до Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокомерц-Україна", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь Груп", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету cпopv, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету cпopv, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сівкон", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету cпopv, на стороні відповідача - Приватна фірма "Мустанг", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету cпopv, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мале сількогоподарське підприємство "АЗС-Нива-1" про визнання одностороннього правочину, наказу та визнання відсутнім права, відмовлено повністю.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" про:

- визнання недійсним одностороннього правочину ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", оформленого Наказом № 182 від 14.11.2016, щодо визнання нікчемними наступних правочинів (договорів), вчинених (укладених) ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації: договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2540, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; договору застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015, укладеного ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн з депозитного рахунку ТОВ "ФК "Централ Капітал" №2652636854903, вчиненого ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" 03.03.2016 та оформленого меморіальним ордером № 18391 від 03.03.2016;

- визнання недійсним Наказу ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" № 182 від 14.11.2016 "Про визнання нікчемними правочинів (договорів)", виданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулеєм Олександром Івановичем;

- визнання відсутнім права ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" вчиняти дії щодо застосування наслідків недійсності наступних договорів (правочинів): договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2540, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; договору застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128836 690, 95 грн з депозитного рахунку ТОВ "ФК "Централ Капітал" №2652636854903, вчиненого ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" 03.03.2016 та оформленого меморіальним ордером №18391 від 03.03.2016.

Під час розгляду справи, ТОВ "Фінансова компанія "Капіталь груп" звернулось до суду з позовом як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", в якому ТОВ "Фінансова компанія "Капіталь груп" просило суд: - визнати недійсним односторонній правочин ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", оформлений Наказом № 182 від 14.11.2016, щодо визнання нікчемними наступних правочинів (договорів), вчинених (укладених) ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації: договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2540, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; договору застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015, укладеного ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн. з депозитного рахунку ТОВ "ФК "Централ Капітал" № 2652636854903, вчиненого ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" 03.03.2016 та оформленого меморіальним ордером № 18391 від 03.03.2016;

- визнати недійсним Наказ ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" № 182 від 14.11.2016 "Про визнання нікчемними правочинів (договорів)", виданий Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулеєм Олександром Івановичем;

- визнати відсутнім право ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" вчиняти дії щодо застосування наслідків недійсності наступних договорів (правочинів): договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2540, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; договору застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн з депозитного рахунку ТОВ "ФК "Централ Капітал" № 2652636854903, вчиненого ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" 03.03.2016 та оформленого меморіальним ордером №18391 від 03.03.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 у справі № 910/8030/17 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 позов ТОВ "ФК "Централ Капітал" задоволено частково. Суд визнав недійсним односторонній правочин ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", оформлений Наказом № 182 від 14.11.2016, щодо визнання нікчемними правочинів (договорів), вчинених (укладених) ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації; визнав недійсним Наказ ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" № 182 від 14.11.2016 "Про визнання нікчемними правочинів (договорів)", виданий Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулеєм Олександром Івановичем. В іншій частині позовних вимог ТОВ "ФК "Централ Капітал" відмовлено. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь груп" відмовив повністю.

Постановою Великої Палати Верховного суду від 3.08.2018 у справі № 910/8030/17 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 у справі № 910/8030/17 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними одностороннього правочину, оформленого наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" від 14.11.2016 №182, щодо визнання нікчемними договорів, укладених протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, та наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" від 14.11.2016 №182. Прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 у справі № 910/8030/17 залишено без змін.

Таким чином, односторонні правочини Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна", оформлені наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулеєм Олександром Івановичем № 60 від 15.04.2016, щодо визнання нікчемними наступних договорів, укладених ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та Наказ Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" № 182 від 14.11.2016 "Про визнання нікчемними правочинів (договорів)", виданий Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулеєм Олександром Івановичем на час розгляду справи в апеляційному судді є чинними.

Крім того, рішенням Господарського суду Одеської області від 09.02.2017 у справі № 916/2986/16 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Свікон", Приватного підприємства "Косвас", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале сільськогосподарське підприємство АЗС-Нива-1", Приватного підприємства "Приватна фірма "Мустанг"- задоволено частково. Визнано недійсними нікчемні договори № 3 від 25.01.2016; № 4 від 10.02.2016; № 5 від 19.02.2016; № 6 від 26.02.2016; № 7 від 03.03.2016; № 8 від 09.03.2016 про внесення змін до Договору Цесії від 28.08.2015, що був укладений між Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал".

Натомість, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 у справі № 916/2986/16, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 04.04.2017, рішення Господарського суду Одеської області від 09.02.2017 у справі № 916/2986/16 скасовано. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Свікон", Приватного підприємства "Косвас", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале сільськогосподарське підприємство "АЗС-Нива-1", Приватного підприємства "Приватна фірма "Мустанг" відмовлено повністю. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц Україна" Гулей Олександра Івановича відмовлено.

При цьому, Одеським апеляційним господарським судом в своїй постанові, зокрема, зазначено, що договір цесії від 28.08.2015 не є нікчемним в силу вимог пунктів 2,3,7 ч.3 ст. 38 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", отже підстави для задоволення позовних вимог ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" та визнання його недійсним, відсутні.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.

Таким чином, факти, встановлені постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 та додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 у справі № 916/2986/16, не доказуються при розгляді даної справи.

Як вбачається із матеріалів справи та зазначає позивач у позовній заяві, станом на 11.08.2017 загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає суму у розмірі 40 969 341,98 грн., а саме: прострочений основний борг - 30 000 000,00 грн. та прострочені нараховані проценти - 10 969 341,98 грн.

Однак, із матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконав, доказів на підтвердження виконання таких зобов'язань відповідачем не надано.

Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за кредитом у розмірі 30 000 000,00 грн. та за процентами за користуванням кредитом 10 969 341,98 грн.

Такими чином, враховуючи договір цесії від 28.02.2015, факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за кредитом у розмірі 30 000 000,00 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 10 969 341,98 грн., належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Отже, суми основного боргу у розмірі 30 000 000,00 грн. та процентів за користування кредитом у розмірі 10 969 341,98 грн. є правильними та такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Доказів на підтвердження сплати відповідачами суми кредиту та процентів за користуванням кредитом, не надано, не надано таких доказів і до господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Твердження скаржника про те, що позивач не мав законних підстав звертатися до Господарського суду, є безпідставними оскільки у відповідності до вимог ст. 4 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що підстави для скасування оспорюваного рішення та закриття провадження у справі № 910/13501/17 відсутні, в розумінні ст. 278 ГПК України та не передбачені ст.ст. 226, 231 ГПК України.

Правові підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 у справі 910/13501/17 та для задоволення, в цій частині, апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Оболонь", відсутні.

Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати у в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи те, що на час розгляду в суді апеляційної інстанції односторонні правочини Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна", оформлені наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулеєм Олександром Івановичем № 60 від 15.04.2016, щодо визнання нікчемними наступних договорів, укладених ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та Наказ Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" № 182 від 14.11.2016 "Про визнання нікчемними правочинів (договорів)", виданий Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулеєм Олександром Івановичем є чинними, а господарський суд першої інстанції виходячи з рішень господарських суддів відповідно за № 910/11294/16 та № 910/8030/17, які на час розгляду справи 01.02.2018 набрали чинності, вважав, що ці правочини є недійсними, а відповідні обставини виходячи з вимог ст. 75 ГПК України є встановленими, є помилковими. У зв'язку із чим, мотивувальна частина рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 у справі № 910/13501/17 підлягає зміні на підставі ч. 4 ст. 277 ГПК України.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Оболонь" на рішення Господарського суду міста Києва від 001.02.2018 у справі № 910/13501/17 задоволенню не підлягає, водночас мотивувальна частина підлягає зміні, з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині даної постанови. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 77-79, 87-89, 129, 240, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Оболонь" на рішення Господарського суду міста Києва від 001.02.2018 у справі № 910/13501/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 001.02.2018 у справі № 910/13501/17 змінити, з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині даної постанови. В іншій її частині рішення суду залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача - Приватне акціонерне товариство "Оболонь".

4. Матеріали справи № 910/13501/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено та підписано 20.09.2018.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до положень, викладених у ст.ст. 286- 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич