Рішення № 76623003, 17.09.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2240/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків, м. Харків 3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - в/ч А1451, м. Харків про стягнення 3923,81 грн. за участю представників:

позивача - Ткаченко К.О., довіреність № 01-16/3398 від 27.06.2018

відповідач - Сумцова Н.В., довіреність № 3 від 02.01.2018

третьої особи - Зіняк Я.Л., довіреність № 225/11/14 від 02.01.18

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківобленерго" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 3923,81 грн., з яких: 3601,70 грн. - пеня; 322,11 грн. - 3% річних. Також, позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач не своєчасно виконав свої зобов'язання щодо оплати обсягу поставленої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії № 70247 від 16.02.2005 з урахуванням додаткової угоди до договору від 05.01.2015.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.08.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 04.09.2018 о 10:30. Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості 3-ї особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - в/ч А1451.

30.08.2018 представник 3-ї особи на стороні відповідача надав до суду письмові пояснення (вх.№ 24792), які судом долучені до матеріалів справи. У наданих письмових поясненнях представник 3-ї особи на стороні відповідача просив суд зменшити розмірі пред'явленої позивачем до стягнення пені на 90% у відповідності до ст. 233 ГК України, оскільки Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків є неприбутковою установою, фінансуються виключно з Державного бюджету України та ним погашена заборгованість на час розгляду справи в суді.

04.09.2018 представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№ 25550), який судом долучено до матеріалів справи. У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти позову, просив суд визнати незадовільний майновий стан відповідача та зменшити розмірі пені на 50%, посилаючись на складне економічне становище підприємства відповідача, яке є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету, та відсутність основної заборгованості.

У судовому засіданні призначеному на 04.09.2018 о 10:30 судом було постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на 17.09.2018 о 12:30.

У судовому засіданні 17.09.2018 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представники відповідача та 3-ї особи на стороні відповідача у судовому засіданні 17.09.2018 проти позову заперечували та просили суд зменшити розмір пені.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

16 лютого 2005 року між АК "Харківобленерго" (постачальник) та в/ч А1451 (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 70247 (надалі - договір).

Відповідно до п. 2.1.2. договору постачальник електричної енергії (позивач) зобов'язувався постачати електричну енергію, як різновид товару:

- в обсягах, визначених в розділі 5 договору, з урахуванням розділу 6, 7 договору, відповідно до додатку № 1 до договору "Договірні величини постачання електричної енергії і потужності споживачу" та додатка 2 "Порядок розрахунків";

- згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до правил улаштування електроустановок (далі ПУЕ) та гарантованого рівня надійності електропостачання згідно фактичної категорії, визначеної додатком № 8 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін";

- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії на межі балансового розмежування.

Відповідно до п. 2.2.5. договору споживач зобов'язувався своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків".

Пунктом 4.2.1. договору було встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.2.5. договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індекс інфляції. Сума пені нараховується споживачу з дати остаточного розрахунку, зазначеної в додатку № 2 "Порядок розрахунків", до дня ліквідації заборгованості включно та зазначається в рахунку окремою строчкою.

05 січня 2015 року між АК "Харківобленерго" (постачальник), в/ч А1451 (споживач) та Квартирно - експлуатаційним відділом м. Харків (платник) була укладена додаткова угода до договору, за якою сторони внесли зміни у пункти 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5, 5, 6, 8, 9 додатку 2 до договору.

Відповідно до умов додаткової угоди платником за договором став Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків. Оплата за такі види нарахувань, як вартість електроенергії (у тому числі така, що надійшла на підставі визнаної претензії або за рішенням суду) з ПДВ, здійснюється платником протягом 10 операційних днів з моменту отримання споживачем рахунку та акта звіряння взаєморозрахунків. Безоблікове споживання електричної енергії з ПДВ, по актах перевірки порушень "Правил користування електричною енергією" (у т.ч. розкрадань) з ПДВ, підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірну величину, підвищена плата за перевищення договірної величини потужності здійснюється споживачем на поточні рахунки постачальника зі спеціальним режимом використання у відповідному банку. Плата за такі види нарахувань, як надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сума пені, 3 % річних, індекс інфляції, плата за надання споживачу додаткових послуг (повторне підключення, перевірка та ремонт лічильників та інші послуги, надання яких погоджено з НКРЕ та Глав КЕУ ЗС України) та інші платежі, перераховуються платником на поточний рахунок постачальника в термін 10 операційних днів після отримання споживачем рахунку, акта звіряння взаєморозрахунків або акта виконаних робіт.

Тобто оплата обсягу спожитої електричної енергії (у тому числі така, що надійшла на підставі визнаної претензії або за рішенням суду) з ПДВ, оплата нарахувань з надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, нарахування пені, 3% річних, індексу інфляції, плата за надання споживачу додаткових послуг (повторне підключення, перевірка та ремонт лічильників та інші послуги, надання яких погоджено з НКРЕ та Глав КЕУ ЗС України) та інші платежі перераховуються платником на поточний рахунок постачальника в термін 10 операційних днів після отримання споживачем рахунку, акту звіряння взаєморозрахунків або акту виконаних робіт.

Згідно позову позивач вказує, що він, як постачальник, виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, але відповідачем умови договору щодо сплати спожитої електричної енергії були виконані несвоєчасно, з простроченням оплати платежів.

Як вбачається з матеріалів справи у грудні 2017 - травні 2018 року позивач поставив (продав) електричну енергію відповідачу та за результатами розрахункового періоду (з урахуванням оплат) та на підставі "Звітів про обсяги спожитої за грудень 2017 - травень 2018 електричної енергії ВЧ А-1451" АТ "Харківобленерго" видало рахунки № 70247 за використану електричну енергію за грудень 2017 - травень 2018 року.

Рахунки за спірний період були направлені споживачу рекомендованим листом, що підтверджується реєстрами відправлень за відповідний місяць. Рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

У відповідності до п. 2 додаткової угоди від 05.01.2015 до договору строк оплати настав через 10 операційних днів з дня його отримання.

В той же час, відповідач свої зобов'язання щодо оплати у відповідності до положень п. 1-2 додаткової угоди від 05.01.2015 обсягу поставленої електричної енергії виконав не своєчасно.

Таким чином, на підставі п.6 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору відповідачу була нарахована пеня в розмірі 3601,70 грн. та 3% річних в розмірі 322,11 грн. на заборгованість за спожиту електричну енергію у грудні 2017 року, березні 2018 року, квітні 2018 року та травні 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, перевіривши розрахунки позивача пені та 3% річних, судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 3601,70 грн. та 3% річних у розмірі 322,11 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотань відповідача та 3-ї особи на стороні відповідача про зменшення розміру пені на 50% та 90%, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, та лише у виняткових випадках.

За таких обставин, суд не вважає даний випадок винятковим, оскільки заявники посилаються на ті обставини, що причиною невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем у встановлений строк є несвоєчасне фінансування підприємства відповідача з державного бюджету України та його незадовільний майновий стан, проте документального підтвердження майнового становища відповідача до суду не було надано.

Крім того, суд зазначає, що затримка бюджетного фінансування не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності або зменшення розміру пені за порушення договірного зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446.

Також, суд зазначає, що зменшення суми пені є значним та не повною мірою узгоджується з приписами ст. 551 ЦК України, ст. 223 ГК України щодо врахування інтересів як боржника, так і кредитора при зменшенні судом розміру неустойки (штрафних санкцій).

За таких обставин суд відмовляє в задоволені клопотань відповідача та 3-ї особи на стороні відповідача про зменшення розміру пені.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у розмірі 1762,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 61, ідентифікаційний код 07923280; п/р 3521100105404, п/р 35227002000219 ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149, ідентифікаційний код 00131954, п/р 260071111646 в ПАТ "Мегабанк", МФО 351629) 3601,70 грн. пені; 322,11 грн. 3% річних та 1762,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149, ідентифікаційний код 00131954).

Відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 61, ідентифікаційний код 07923280).

3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Військова частина А1451 (61103, м. Харків, вул. Дерев'янка, 3, ідентифікаційний код 08208941).

Повне рішення складено 24.09.2018 р.

Суддя А.М. Буракова