Рішення № 76622806, 20.09.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" вересня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1340/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Заболотній Я. О., розглянувши матеріали справи № 916/1340/18:

Позивач: Фізична - особа підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк „ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (АДРЕСА_3).

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

з підстав порушення вимог ЗУ „Про нотаріат"

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 - ордер

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: 04.07.2018 року Фізична - особа підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до АТ КБ „ПРИВАТБАНК" (далі - Відповідач) яким просить суд: виконавчий напис № 18852 від 08.11.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення коштів з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь АТ КБ „ПРИВАТБАНК» у розмірі 137509,23 грн. визнати таким, що не підлягає виконанню.

06.07.2018 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, залучив до участі у справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та витребував у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 матеріали нотаріальної справи в якій містяться копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 18852 від 08 листопада 2017 року.

Також 06.07.2018 року суд в якості забезпечення позову по справі № 916/1340/18 зупинив стягнення у виконавчому провадженні серія ВП № 55715050, що було відкрито на підставі виконавчого напису № 18852 від 08 листопада 2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_2 до винесення рішення по суті.

27.07.2018 року через канцелярію судом отримано витребувані у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 матеріали нотаріальної справи.

21.08.2018 року суд отримав відзив на позов, згідно якого Відповідач позовні вимоги не визнає.

03.09.2018 року до суду надійшов відповідь на відзив, яким Позивач не погодився із правовою позицією Відповідача.

04.09.2018 року суду надано заперечення щодо незгоди Позивача із відповіддю на відзив.

04.09.2018 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

Під час розгляду справи оголошувалась перерва у судовому засіданні до 04.09.2018 року о 15:00 та до 20.09.2018 року о 15:40.

В С Т А Н О В И В :

Позов ґрунтується на наступних обставинах.

Позивач стверджує, що виконавчий напис № 18852 від 08.11.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з Позивача на користь Відповідача коштів на загальну суму у розмірі 137509,23 грн. вчинено з порушенням Закону України „Про нотаріат", оскільки Відповідачем не було подано належних документів для його вчинення. Також позивач вважає, що виконавчий напис здійснено з порушенням строків його видачі.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, вказує на безспірність суми боргу та дотримання вимог Закону України „Про нотаріат" при зверненні до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

В силу частини 1 статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Зокрема, ст. 18 ЦК України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

08.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено Виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 18852 про стягнення з Позивача на користь Відповідача коштів на загальну суму у розмірі 137509,23 грн.

Так, спірний Виконавчий напис було здійснено на підставі статті 87-91 Закону України «Про нотаріат» та відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 29.06.1999 року за № 1172, про стягнення заборгованості, не сплаченої в строк за Кредитним договором № б/н від 28.03.2013 року; строк за який проводиться стягнення - 1625 днів, а саме з 28.03.2013 року по 08.09.2017 року.

Згідно ст. 87 Закону України „Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ст. 88 Закону України „Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Крім того, згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України „Про нотаріат" нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Умови вчиненні виконавчого напису передбачені „Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" (затверджений Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 N 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України22 лютого 2012 р. за N 282/20595).

Так, згідно п. 3 Глави 16 вказаного Порядку -

3.1. Нотаріус вчиняє виконавчі написи:

якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

3.2. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172.

3.3. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

3.4. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

3.5. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172.

Перелік документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1172, в даному випадку:

„Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості."

Суд дослідив матеріали нотаріальної справи в якій містяться копії документів, на підставі яких було вчинено спірний виконавчий напис, та встановив, що до заяви Відповідача від 24.10.2017 не було додано вищевказаних документів: оригіналу кредитного договору та засвідченої стягувачем (Відповідачем) виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача (Відповідача) про непогашення заборгованості.

Зокрема, в додатках до заяви вказано: „ Кредитний договір /копія/", а фактично надано „заявление о присоединении к условиям и правилам предоставления банковских услуг".

Крім того, наданий Відповідачем „розрахунок заборгованості за договором № б/н від 28-03-2013, укладеного між Приватбанком та клієнтом - ОСОБА_1 підприємець, станом на 08-09-2017 р.", який підписано особою, посада, прізвище та ініціали якої не вказано не є „засвідченою стягувачем випискою з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості."

Отже, Відповідач, звернувшись із Заявою вих. № б/н від 24.10.2017 до приватного нотаріусу Київського нотаріального округу ОСОБА_2 не додав оригінал кредитного договору та засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, які прямо вимагаються Переліком документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1172.

Тому, за приписами наведеного Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України - нотаріус повинен був перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів та, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України „Про нотаріат" та відмовити у вчиненні нотаріальної дії, оскільки не подано документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії.

Крім того, судом встановлено, що при вчинені спірного Виконавчого напису нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_2 не було враховано вимоги ст. 88 Закону України „Про нотаріат" та глави 16 „Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" щодо строку за який пред'явлено вимогу та за який провидиться стягнення.

Так, у спірному Виконавчому напису від 08.11.2017 року вказано: „Строк, за який проводиться стягнення - 1625 днів, а саме з 28.03.2013 року по 08.09.2017 року", що суперечить вимогам ст.88 Закону України „Про нотаріат" щодо вчинення виконавчих написів за умов, якщо з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, оскільки до вищевказаного Виконавчого напису включено заборгованість з 28.03.2013р. по 07.11.2014року.

Суд звертає увагу, що вказаний у ст.88 вищевказаного Закону трирічний строк - не є строком позовної давності, а саме строком давності вчинення нотаріального напису, оскільки відповідно до ст. 256 ЦК України - позовна давність це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Іншого строку давності для видачі виконавчого напису, ніж передбачений ст.88 Закону України „Про нотаріат", законом не встановлено.

Тому, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що пунктом 3.2.1.5.7. Умов та Правил сторони погодили 5-ти річний строк позовної давності, оскільки цей строк стосується можливості звернення до суду з позовом щодо захисту порушеного права, а не вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З огляду на викладене, суд вважає, що спірний виконавчий напис № 18852 від 08.11.2017 року про стягнення з Позивача на користь Відповідача коштів на загальну суму у розмірі 137509,23 грн. - вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 грн. з порушенням Закону України „Про нотаріат", „Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172.

Враховуючи вищезазначені обставини, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та норми що регулюють спірні відносини, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору та по сплаті витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджуються відповідною квитанцією про здійснення касової операції від 04.07.2018р. та квитанціями до прибуткового касового ордеру від 03.07.2018р. та від 11.09.2018р.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виконавчий напис № 18852 від 08 листопада 2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення коштів з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК" у розмірі 137 509,23 грн. визнати таким, що не підлягає виконанню.

3. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк „ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код - 14360570) на користь Фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2): 1762 гривні судового збору та 30000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст..ст.256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.09.2018р.

Суддя О.А. Демешин