Ухвала суду № 76622468, 17.09.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/165/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.09.2018 Справа № 908/6083/15

м.Запоріжжя Запорізької області

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" про відстрочку виконання рішення суду від 17.02.2016 по справі № 908/6083/15

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Веселівський завод сухого знежиреного молока" (72202, Запорізька обл., смт. Веселе, вул. Першотравнева, 120)

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод", (37300, Полтавська область, Гадяцький район, м. Гадяч, вул. Будька, буд. 45А)

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛ-ТРАНС 2010", (70211, Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Новогригорівка, вул. Чкалова, буд. 2М)

про визнання припиненою угоди шляхом її розірвання та стягнення 5826429,73 грн. заборгованості

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явився.

від відповідача 1 (заявника) - Балла В.В., довіреність б/н від 27.12.2017;

від відповідача 2 - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

04.09.2018 на адресу господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" надійшла заява в порядку ст. 331 ГПК України про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 17.02.2016 у справі № 908/6083/15 на 12 місяців з моменту винесення ухвали за результатом розгляду даної заяви.

Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.09.2018 заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 17.02.2016 у справі № 908/6083/15 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.09.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" про відстрочку виконання рішення суду від 17.02.2016 по справі № 908/6083/15 прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 17.09.2018.

Розгляд заяви 17.09.2018, за клопотанням відповідача 1 (заявника), здійснювався в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 17.09.2018 заява розглянута та вирішена судом по суті.

Позивач та відповідач -2 в судове засідання 17.09.2018 не з'явилися, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, у відповідності до норм Господарсько процесуального Кодексу України.

В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ТОВ "Веселівський завод сухого знежиреного молока".

Суд визнав за можливе розглянути заяву про відстрочку виконання рішення суду за відсутністю представника позивача та відповідача-2, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Представник заявника (відповідача 1) у судовому засіданні підтримав заяву, просив відстрочити виконання рішення суду від 17.02.2016 по справі № 908/6083/15 строком на 12 місяців з моменту винесення ухвали за результатом розгляду заяви та просив скасувати чинність накладених арештів на грошові кошти ТОВ "Лозівський молочний завод".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-1 (заявника), дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.02.2016 по справі №908/6083/15, залишеним без змін постановами апеляційної та касаційної інстанцій, позов Товариства з додатковою відповідальністю "Веселівський завод сухого знежиреного молока" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛ-ТРАНС 2010" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Веселівський завод сухого знежиреного молока" 5823429,73 грн. заборгованості та 87373,95 грн. судового збору.

На виконання рішення видано відповідний наказ.

У червні 2017р. боржник звертався до суду з заявою про надання відстрочки виконання вказаного рішення суду у даній справі на 12 місяців.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.06.2017 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" про відстрочку виконання рішення від 17.02.2016 по справі № 908/6083/15.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2017 у цій справі ухвалу від 19.06.2017 скасовано, та надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" відстрочку виконання судового рішення строком на 12 місяців.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2017 Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2017 у справі №908/6083/15 залишено без змін.

Боржник вдруге звернувся з даною заявою до суду про відстрочку виконання рішення суду на 12 місяців з моменту винесення ухвали, посилаючись на те, що:

- ним було частково погашено присуджену до стягнення суму боргу в розмірі 3000, 00 грн.;

- після введення Російською Федерацією заборони на імпорт продукції, сировини та продуктів споживання, країною походження яких є Україна закрито основний ринок збуту продукції заявника. Організація нових ринків збуту є процесом довготривалим, потребує значних фінансових коштів та ресурсів. Це в сукупності із соціальними та економічними потрясіннями в державі, збільшення вартості палива та енергоносіїв, зменшення платоспроможності населення, зменшення попиту на сирну продукцію, призвело до зниження обсягів виробництва та реалізації продукції заявником;

- Товариство вчиняло дії для погашення заборгованості, зокрема укладені контракти з компанією CEOLITAS (Республіка Латвія) та G. M. Group (Грузія). Проте, перша компанія ліквідувалася, а друга призупинила діяльність у зв'язку з проведенням контролюючими органами Грузії перевірок імпортованої продукції тваринного походження;

- на майно ТОВ «Лозівський молочний завод», а також на грошові кошти Товариства, що знаходяться на банківських рахунках та касі підприємства накладено арешти;

- все майно підприємства перебуває у заставі та іпотеці банку, що унеможливлює проведення розрахунків за рахунок продажу цього майна;

- скрутне фінансове становище підтверджується також аудиторським висновком від 21.05.2018, яким встановлено, що всі показники фінансового стану Товариства мають незадовільне значення, сума короткострокових зобов'язань перевищує суму оборотних активів, Товариство залежне від залучених коштів,

- до заявника звернулася велика кількість контрагентів із позовами про стягнення заборгованості, і це призвело до скрутного фінансового становища. Відкриті виконавчі провадження, у межах яких накладено арешти на майно та грошові кошти заявника, що паралізувало роботу підприємства; позбавило можливості проводити розрахунки з контрагентами;

- негайне виконання винесених судом рішень призведе до істотного погіршення фінансового стану Товариства та до неплатоспроможності. За рішеннями судів стосовно заявника відкрито низку виконавчих проваджень на суму більше 14 млн. грн.;

- вжиття Державною виконавчою службою заходів для примусового виконання судових рішень призвело до катастрофічної ситуації: під загрозою опинилися погашення заборгованості, сплата кредитів, виплата заробітної плати, розрахунки з бюджетом;

- Товариство вживає заходів з метою збереження виробництва, а саме протягом ІІІ кварталу 2018 р. ІV кварталу 2019р. розраховує на покращення фінансового стану в звязку з укладенням нових контрактів на поставку продукції, зокрема із ТОВ «ІР-Агроторг» та з ТОВ «Транзитекспо». Товариством укладено договір на отримання безвідсоткової фінансової допомоги. Учасниками ТОВ прийнято рішення внести додаткові внески до статутного капіталу;

- Товариство є бюджетоутворюючим підприємством м. Лозова, і в разі банкрутства місцевий бюджет втратить значні надходження;

- існує значна судова практика, якою підтримується позиція заявника;

- наведені підстави є винятковими, особливими та непереборними, ускладнюють виконання рішення суду. Відстрочка виконання рішення суду це не спосіб уникнути відповідальності, а створення умов для виконання цього рішення.

Розглянувши заяву про відстрочку виконання рішення суду, представлені письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до положень пункту 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч.1-3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Рішення у даній справі прийнято 17.02.2016, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" звернулось до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду 04.09.2018, тобто поза межами строку, визначеного ч.5 ст. 331 ГПК України.

Також, суд враховує, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.06.2017 у справі №908/6083/15 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" про відстрочку виконання рішення від 17.02.2016 по справі №908/6083/15.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2017 у цій справі ухвалу від 19.06.2017 скасовано, та надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" відстрочку виконання судового рішення строком на 12 місяців.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2017 Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2017 у справі №908/6083/15 залишено без змін.

На час розгляду даної заяви, строк відстрочки, наданий Постановою суду від 14.08.2017 у справі №908/6083/15 скінчився.

Проте, рішення суду не виконано.

Заходи вжиті судом у вигляді відстрочки виконання рішення суду не дозволили боржнику накопичити кошти достатні для погашення боргу перед позивачем.

Доводи покладені в основу цієї заяви про надання відстрочки є аналогічними, які вже досліджувалися судом та були підставою для надання відстрочки виконання рішення суду.

Разом з цим, інфляційні процеси, які відбуваються в державі, знецінюють кошти присуджені позивачу рішенням суду у цій справі, що набрало законної сили.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

За таких обставин, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, наявні інфляційні процеси в економіці держави, суд вважає відсутніми підстави для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 17.02.2016 по справі № 908/6083/15.

Також, суд відхиляє заяву в частині вимог про скасування чинності накладених арештів, виходячи з такого.

Порядок та підстави зняття арешту з майна, накладеного у межах виконавчого провадження регулюється ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». В даній заяві боржник не наводить жодної правової підстави для зняття арешту з майна, не надає доказів накладення такого арешту, а звернувся із зазначеною заявою в порядку ст. 331 ГПК України, тому заява в цій частині є необґрунтованою.

Враховуючи наведене, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" про відстрочку виконання рішення суду від 17.02.2016 по справі №908/6083/15 судом відмовляється повністю.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" про відстрочку виконання рішення суду від 17.02.2016 по справі №908/6083/15 відмовити повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали складено 21.09.2018.

Суддя Н.Г.Зінченко