Рішення № 76621882, 21.09.2018, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1376/18

Провадження № 2-а/743/102/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді СТАШКІВА В.Б.,

за участю: секретаря судового засідання НЕРУС Н.І.,

учасники справи: - представник ГУДМС України в Донецькій області ПОЛЯКОВА В.В.,

- громадянин Республіки Туреччина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, його представник - адвокат ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду справу

за позовом Головного управління Державної міграційної служби України

в Донецькій області

до громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

про продовження строку затримання,

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позиції позивача та відповідача, їх заяви (клопотання), інші процесуальні дії у справі.

19 вересня 2018 р. ГУДМС України в Донецькій області звернувся до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому ставилось питання про продовження строку затримання останнього на 6 місяців.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

- термін законного перебування на території України громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_4 закінчився 09.07.2016 року і з того часу відповідач перебуває на території України без реєстрації і документів, що дають право на перебування або проживання на її території, від виїзду з України ухиляється;

- на підставі рішення № 9 від 19.08.2017 року про примусове повернення до країни походження громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язано його самостійно залишити територію України у термін до 03.09.2017 року, заборонено в'їзд в Україну терміном на три роки;

- рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21.03.2018 року примусово видворено з території України громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яке звернуто до негайного виконання;

- рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22.03.2018 року затримано громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою забезпечення видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, на строк, який не може перевищувати 6 місяців;

- згідно протоколу МДО № 000082 про адміністративне затримання від 22 березня 2018 р., складеним уповноваженою особою Слов'янського ГУДМС України в Донецькій області громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 було піддано адміністративному затриманню, на підставі ч. 2 ст. 263 КУпАП, для встановлення обставин правопорушення та виконання постанови суду від 22.03.3018 р.;

- рішенням уповноваженої особи Слов'янського ГУДМС України в Донецькій області від 22 березня 2018 р. громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 було поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України ДМС України для підготовки відповідних матеріалів про примусове видворення;

- з 23.03.2018 року громадянин Республіки Туреччина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно Акту приймання-передавання іноземця або особи без громадянства, перебуває в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України;

- згідно листів від 29.03.2018 р. та від 30.07.2018 р., ГУДМС України в Донецькій області зверталось до Генерального Консулу Республіки Туреччина у м.Одеса в Україні з проханням в сприянні у документуванні відповідача на повернення до Республіки Туреччина без сплати консульського збору, проте відповіді на вказані листи від Консула на одержали;

- згідно листа від 09.08.2018 р., ГУДМС України в Донецькій області зверталось до Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Туреччина в Україні з проханням в сприянні у документуванні відповідача на повернення до Республіки Туреччина без сплати консульського збору, проте відповіді на вказаний лист від Посла на одержали.

- строк затримання відповідача закінчується, а на даний час неможливо забезпечити його примусове видворення.

Ухвалами Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 19 вересня 2018 р. відкрито провадження по справі та призначено його спочатку на 19 вересня 2018 р., в режимі відеоконференції з Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області, а потім, в такому ж режимі, на 21 вересня 2018 р..

В судовому засіданні:

- представник ГУДМС України в Донецькій області ПОЛЯКОВА В.В., в режимі відеоконференції з Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області, позов підтримала, з підстав вказаних в ньому. Додатково зазначила про відмову ОСОБА_4 від отримання належних документів у консульстві Республіки Туреччина;

- громадянин Республіки Туреччина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та представник відповідача ОСОБА_3 в задоволенні позову просили відмовити, так як відсутні підстави для продовження строку затримання відповідача в ПТПІ, оскільки особа ОСОБА_4 ідентифікована: по-перше посвідченням особи громадянина Республіки Туреччина (серії НОМЕР_1), яке є безстроковим та з 24 липня 2018 р. знаходиться у відповідача, по-друге закордонним паспортом громадянина Республіки Туреччина, який був чинним до 1 грудня 2016 р. та знаходиться в Чернігівському ПТПІ, а закінчення строку дії якого не свідчить про те, що особа не ідентифікована. Представник відповідача - ОСОБА_3 послався на те, що чинне посвідченням особи громадянина Республіки Туреччина (серії НОМЕР_1) є безумовною підставою для перетину кордону України і Республіки Туреччина, в силу Угоди про взаємні поїздки громадян України та Турецької Республіки за внутрішніми паспортами (ID-картками). Також зазначає, що позивачем робились запити саме з проханням в сприянні у документуванні відповідача на повернення до Республіки Туреччина без сплати консульського збору, а не про ідентифікацію відповідача.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що:

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином Республіки Туреччина, що підтверджується посвідченням особи громадянина Республіки Туреччина (серії НОМЕР_1), яке з 24 липня 2018 р. знаходиться у відповідача та закордонним паспортом громадянина Республіки Туреччина (НОМЕР_2), який був чинним до 1 грудня 2016 р. та знаходиться в Чернігівському ПТПІ;

- рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21.03.2018 року примусово видворено з території України громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яке звернуто до негайного виконання;

- рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22.03.2018 року затримано громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою забезпечення видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, на строк, який не може перевищувати 6 місяців;

- згідно протоколу МДО № 000082 про адміністративне затримання від 22 березня 2018 р., складеним уповноваженою особою Слов'янського ГУДМС України в Донецькій області громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 було піддано адміністративному затриманню, на підставі ч. 2 ст. 263 КУпАП, для встановлення обставин правопорушення та виконання постанови суду від 22.03.3018 р.;

- рішенням уповноваженої особи Слов'янського ГУДМС України в Донецькій області від 22 березня 2018 р. громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 було поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України ДМС України для підготовки відповідних матеріалів про примусове видворення;

- з 23.03.2018 року громадянин Республіки Туреччина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно Акту приймання-передавання іноземця або особи без громадянства, перебуває в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України;

- згідно листів від 29.03.2018 р. та від 30.07.2018 р., ГУДМС України в Донецькій області зверталось до Генерального Консулу Республіки Туреччина у м.Одеса в Україні з проханням в сприянні у документуванні відповідача на повернення до Республіки Туреччина без сплати консульського збору, проте відповіді на вказані листи від Консула на одержали;

- згідно листа від 09.08.2018 р., ГУДМС України в Донецькій області зверталось до Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Туреччина в Україні з проханням в сприянні у документуванні відповідача на повернення до Республіки Туреччина без сплати консульського збору, проте відповіді на вказаний лист від Посла на одержали.

Джерела права застосовані (не застосовані) судом.

У відповідних положеннях статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що:

«1. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом,:

f) "законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції».

Стаття 5 § 1 (f) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вимагає, щоб затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції розглядалося як обґрунтовано необхідний захід, наприклад, з метою запобігти вчиненню особою злочину або втечі. У зв'язку з цим, стаття 5 § 1 (f) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає інший від статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод рівень захисту: все, що вимагається відповідно до підпункту (f) - це «вжити заходів з метою депортації або екстрадиції». Відповідно, для цілей його застосування несуттєво, чи є рішення про примусове видворення обґрунтованим згідно з національним законодавством або Конвенцією (§ 112 рішення у справі "Чахал проти Сполученого Королівства", § 38 рішення у справі "Чонка проти Бельгії", § 69 рішення у справі "Насруллоєв проти Росії", § 109 рішення у справі "Солдатенко проти України").

Згідно ч.ч. 11, 13 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Виходячи з правового аналізу ст. 289 КАС України можна стверджувати, що інститут продовження строку затримання застосовується адміністративним судом у разі наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, якими є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

П. 2.7 Інструкції про примусове повернення та примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 р. № 353/271/150 детально описує вжиття компетентними органами заходів щодо ідентифікації та документування іноземців та передбачає, що:

- у разі відсутності в іноземця документів, що посвідчують особу, територіальний орган, територіальний підрозділ ДМС, орган СБУ або орган охорони державного кордону України вживають заходів щодо їх ідентифікації та документування (запити до дипломатичних представництв або консульських установ із долученням двох кольорових фотокарток на кожну особу);

- у разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця запити до компетентних органів відповідної країни щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС;

- у разі відсутності відповіді від компетентних органів країни походження іноземця запити щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС України повторно.

Тобто, в розумінні Інструкції про примусове повернення та примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, ідентифікація іноземця та документування свідоцтвом для повернення іноземця є двома різними процедурами.

Оцінка суду.

Оскільки особа громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 документована посвідченням особи громадянина Республіки Туреччина (серії НОМЕР_1) та закордонним паспортом громадянина Республіки Туреччина (НОМЕР_2) свідчить, що особа громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікована.

Вказане виключає процедуру ідентифікації громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Враховуючи те, що відсутні вичерпні умови за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, передбачені ч. 13 ст. 289 КАС України, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позову ГУДМС України в Донецькій області до громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку затримання.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 5 § 1 (f) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 9, 241-246, 250, 289 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області до громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку затримання - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в десятиденний строк з дня його проголошення.

Головуючий В.Б.Сташків

Текст рішення виготовлено та

підписано 21 вересня 2018 року.