Постанова № 76620675, 20.09.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/2256/18 20.09.2018

Провадження №22-ц/784/1466/18

Справа №484/2256/18

Провадження №22-ц/784/1466/18 Доповідач апеляційної інстанції-Самчишина Н.В.

Постанова

іменем України

20 вересня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі колегії суддів:

головуючого Самчишиної Н.В.,

суддів: Данилової О.О., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Лептугою С.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

-відповідача ОСОБА_2

-представника третьої особи - Органу опіки та піклування Первомайської районної державної адміністрації - Малиновської Т.С.,

-представника третьої особи - Комунальний заклад «Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» - Гербіченко І.В.,

переглянувши в апеляційному порядку цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Лукашівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області в інтересах малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог: Орган опіки та піклування Первомайської районної державної адміністрації, Комунальний заклад «Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Миколаївської обласної ради, про позбавлення батьківських прав за апеляційною скаргою Органу опіки та піклування - Лукашівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області ухвалене 23 липня 2018 року суддею Шикері І.А. в приміщенні цього ж суду (дата складання повного тексту судового рішення 27 липня 2018 року),

установила:

У травні 2018 року орган опіки та піклування Лукашівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області в інтересах малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Позивач зазначав, що відповідач є матір'ю малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Мати дітей - ОСОБА_2 ніде не працює, схильна до зловживання алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя, не виконує батьківських обов'язків, залишає дітей без належного догляду, на бабусю, яка теж зловживає алкогольними напоями, на сторонніх осіб, влаштовує в будинку гучні п'янки.

ОСОБА_2 з дітьми проживає в будинку своєї матері, проживає за рахунок соціальної допомоги одинокій матері, державній допомозі при народженні дитини та пенсії бабусі. Гроші отримані від державної допомоги на дітей використовує не за призначенням, на алкоголь та власні потреби.

ОСОБА_7 тричі вилучався з родини та перебував в державних закладах через захворювання та алкогольним сп'янінням матері. Проте, мати жодного разу сина не відвідала, його справами не цікавилась.

ОСОБА_8 влаштований до Миколаївського обласного будинку дитини тимчасово за заявою матері та розпорядження голови Первомайської райдержадміністрації від 09 листопада 2017 року.

З 2014 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Первомайському районному центрі соціальних служб для сімей, дітей та молоді, під соціальним супроводом з 04 лютого по 03 грудня 2015 року, з 23 червня по 18 листопада 2016 року - за неналежне виконання батьківських обов'язків та з 26 червня 2017 року.

-2-

Рекомендацій відповідних органів щодо покращення умов проживання дітей мати не виконує. Посилаючись на те, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дітей, що створює загрозу їх життю та здоров'ю, орган опіки та піклування просив позбавити батьківських прав, передати їх органу опіки та піклування для подальшого влаштування та стягнути з відповідача аліменти у розмірі1/2 частки від всіх видів доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, посилаючись на те, що має бажання спілкуватися з дітьми, займатися їх вихованням та просила дати їй шанс виправитись.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 липня 2018 року відмовлено у задоволенні позову. Попереджено ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання своїх дітей. Покладено на орган опіки та піклування Первомайськогї районної державної адміністрації Миколаївської області та орган опіки та піклування Лукашівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області контроль за виконанням батьківських обов'язків ОСОБА_2 відносно синів. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який може унеможливити в подальшому відновлення відносин матері та синів, тому суд дійшов до висновку про те, що позов не знайшов обґрунтування в судовому засіданні та задоволенню не підлягає.

В апеляційній скарзі Орган опіки та піклування Лукашівської сільської ради Первомайського району просив рішення скасувати та задовольнити позов. Апелянт посилався на те, що суд дійшов неправильного висновку стосовно відповідача та її ставлення до виконання материнських обов'язків, а також не врахував інтереси малолітніх дітей та не надав належну оцінку поданим доказам.

Відзив на апеляційну скаргу відповідач не надавала.

Переглянувши справу за наявними в ній та додатково наданими доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є матір'ю малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відомості про батька в актових записах про народження записані відповідно до частини першої статті 135 СК України (а.с.16-21).

ОСОБА_2 зареєстрована по АДРЕСА_1 де і проживала з дітьми та своєю матір'ю ОСОБА_9 Діти зареєстровані за цією ж адресою (а.с.22). ОСОБА_2 на території сільської ради власного житла та майна не має, трудового стажу немає (а.с.23-24).

За місцем проживання відповідач характеризується, як особа, що схильна до зловживання алкоголю, не займається вихованням синів, сина ОСОБА_10 часто залишала на бабусю, яка зловживає алкоголем, на сторонніх осіб або зовсім без нагляду (а.с.25).

У відношенні неї були складені адміністративні протоколи по ст. 178, ч. 1, ст. 184 ч.2, ч.1, ст. 175-1 ч. 1, ст. 178 ч.2, ч.1 КУпАП (розпивання пива, алкогольних напоїв, у громадських місцях, невиконання батьківських обов'язків, куріння тютюнових виробів у заборонених місцях). За результатами розгляду яких, відповідно на відповідача були накладені адміністративні стягнення у вигляді попередження та штрафів (а.с.66,115)

З 2014 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Первомайському районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, під соціальним супроводом з 04 лютого 2015 року по 03 грудня 2015 року у зв'язку зі складними стосунками у родині, з 23 червня 2016 року по 18 листопада 2016 року - неналежним виконанням батьківських обов'язків, та з 26 червня 2017 року, у зв'язку з влаштуванням дитини за заявою матері в Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» (а.с.67).

-3-

Згідно повідомлення Лукашівської сільської ради використання коштів, які отримує ОСОБА_2 на дітей використовується не за цільовим призначенням (а.с.26- 27).

Матеріально-побутові умови проживання сім'ї в різні періоди змінювались у грудні 2014 року як незадовільні, у квітні 2015 року, як потребували поліпшення, у січні 2016 року, як задовільні, у вересні 2017 року під час обстеження умов проживання ОСОБА_2 було встановлено, що вона перебувала у стані алкогольного сп'яніння, у травні 2017 року було встановлено, що після народження другої дитини мати з дитиною перебувала на лікуванні в Миколаївській обласній лікарні, а ОСОБА_6 взятий під супровід, у січні 2018 року під час обстеження умов проживання (у період не проживання дітей з матір'ю) було встановлено, що відповідач та її мати перебували у стані алкогольного сп'яніння, в будинку не було прибрано, відчувався стійкий запах перегару, було холодно, хоча родина дровами забезпечена, у лютому 2018 року також встановлено перебування відповідача в стані алкогольного сп'яніння (а.с.28-38, 43-46).

З 2013 року ОСОБА_2 неодноразово в письмових пояснення службі у справах дітей вказувала на факти вживання нею алкогольних напоїв та зобов'язувалась змінити своє ставлення до дітей, забезпечивши їх доглядом та харчуванням. При цьому також надавала пояснення про медичне обстеження та лікування дітей (а.с.39-42).

Рішенням виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Миколаївської області від 21 червня 2016 року № 1 тимчасово влаштовано малолітнього ОСОБА_6 до дитячого відділення Первомайської центральної районної лікарні в зв'язку з алергічної реакцією на обличчі та в подальшому до центру соціально-психологічної реабілітації дітей. Зобов'язано ОСОБА_2 закодуватися від алкогольної залежності (а.с.47).

З 25 травня 2017 року ОСОБА_6 влаштовано до Комунального закладу Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Южноукраїнської міської ради (а.с.48).

За період перебування ОСОБА_6 в цьому закладі рідні відвідали дитину 7 разів. Згідного рекомендацій психолога для підвищення соціальної активності і адаптації, психологічної реабілітації та індивідуального розвиту з ОСОБА_6 розпочато курс групових і індивідуальних корекційно-розвивальних, навчальних занять, розважальних заходів (а.с.49).

В жовтні 2017 року до сільської ради стороння особа принесла ОСОБА_5 повідомив, що мати ОСОБА_2 знаходиться в стані алкогольного сп'яніння та не може здійснювати догляд за дитиною (а.с.50-52).

На підставі рішення виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Миколаївської області від 26 жовтня 2017 року № 1 тимчасово влаштовано малолітнього ОСОБА_5 до Миколаївського обласного будинку дитини Миколаївської обласної ради (а.с.53). За заявою матері ОСОБА_2 від 03 листопада 2017 року, у зв'язку зі скрутним становищем та складними життєвими обставинами, ОСОБА_5 влаштовано у зазначений заклад. Мати дитину жодного разу не відвідала, його долею не цікавилась (а.с.61-63).

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 визнала те, що не відвідує сина ОСОБА_11, при цьому пояснити причин такого відношення до дитини не могла.

За повідомленням Комунального закладу «Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Миколаївської обласної ради від 19 квітня 2018 року та пояснень представника цього закладу в суді апеляційної інстанції Гербіченко І.В., що не заперечувала в судовому засіданні і ОСОБА_2, остання з березня 2018 року по теперішній час жодного разу сина не відвідала в цьому закладі та по телефону його справами не цікавилась (а.с.59,117). Поважності причин такого відношення до сина ОСОБА_2 в суді пояснити не змогла. При цьому, рішенням комісії з питань захисту дитини при Первомайській райдержадміністрації від 03 листопада 2017 року ОСОБА_2 надавався термін три місяці для виправлення ситуації в родині (а.с.54).

-4-

26 лютого 2018 року ОСОБА_6 передано ОСОБА_2, а 02 березня 2018 року повернуто до центру соціально-психологічної реабілітації через складні життєві обставини (а.с.57-58).

В листі Первомайського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 10 травня 2018 року зазначено, що з відповідачем проведено психолого-педагогічну роботу щодо формування відповідального батьківства. При цьому ОСОБА_12 неодноразово зверталась до служби у справах дітей та центру соціальних служб з проханням повернути сина (а.с. 67). Між тим, жодних дій для покращення ситуації в родині, проходження нею лікування від алкогольної залежності не здійснила.

Звертаючись до суду із позовом, Орган опіки та піклування Лукашівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області вказував на необхідність позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки остання не виконує свого батьківського обов'язку.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

-5-

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Потрібно з'ясувати, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров'я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (справа ЄСПЛ «Савіни проти України», заява № 39948/06 від 18 грудня 2008 року, параграф 50).

У будь-якому разі передання дитини під державну опіку слід зазвичай розглядати як тимчасовий захід, здійснення якого має одразу припинятися, коли це дозволяють обставини.

Отже, такий захід не може бути санкціонований без попереднього розгляду можливих альтернативних заходів і має оцінюватися у контексті позитивного обов'язку держави вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз'єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер (справа ЄСПЛ «Савіни проти України», заява № 39948/06 від 18 грудня 2008 року, параграф 52).

У цій справі орган опіки і піклування встановивши безпосередню загрозу для життя та здоров'я дітей через схильність матері до вживання алкогольних напоїв, нехтування нею виконання батьківських обов'язків, байдуже ставлення до дітей, неодноразово приймали рішення про тимчасове влаштування дітей до відповідних закладів.

-6-

Згідно висновку органу опіки та піклування Первомайської райдержадміністрації визнано за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, виходячи з інтересів дітей.

З довідки Первомайської центральної районної лікарні від 01 серпня 2018 року, доданої до апеляційної скарги, вбачається, що з 25 липня 2018 року ОСОБА_2 перебуває на обліку у лікаря - нарколога з діагнозом: «Психічні і поведінкові розлади внаслідок зловживання алкоголем, синдром активної залежності», їй рекомендовано повторний огляд і стаціонарне лікування. Станом на 01 серпня 2018 року ОСОБА_2 на прийом до лікаря - нарколога Первомайської ЦРЛ не з'явилась (а.с.113).

Згідно інформації Головного управління національної поліції в Миколаївській області від 01 серпня 2018 року з метою розшуку ОСОБА_2 для супроводу до лікаря нарколога, щоб в черговий раз пройти стаціонарне лікування з приводу алкогольної залежності, дана громадянка була відсутня за місцем мешкання, з інформації сільської ради, відомо, що лише через три дні ОСОБА_2 з'явилась на території свого домоволодіння (а.с.116).

В суді апеляційної інстанції заперечуючи проти позбавлення батьківських прав, ОСОБА_2 визнала факт своєї залежності до зловживання алкогольними напоями та безпідставного не проходження нею лікування, нехтування нею батьківськими обов'язками. До того ж не заперечувала проти того, що не відвідувала та не цікавилась сином ОСОБА_11 жодного разу з часу влаштування до обласного будинку дитини та не відвідувала сина ОСОБА_10 з березня 2018 року в Комунальному закладі «Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Миколаївської обласної ради.

Аналізуючи вказані обставини колегія суддів не погоджується з висновком суду про те, що відсутні правові підстави для застосування до ОСОБА_2 такої крайньої міри як позбавлення батьківських прав згідно статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, статті 164 СК України.

Ураховуючи те, що відповідач визнає факти зловживання алкогольними напоями та свідомого нехтування батьківськими обов'язками, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, та взагалі не цікавиться їх життям у закладах, до яких вони тимчасово влаштовані, тривалий час не намагалася та ухилялась від проходження курсу лікування від алкогольної залежності та не бажала змінити поведінку у кращу сторону, створити благонадійну сімейну обстановку, яка б позитивно впливала на життя та розвиток дітей, забезпечувала їх розвиток у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, а навпаки її свідомими та винними діями створюються умови для проживання дітей з матір'ю, що загрожують життю та здоров'ю дітей та є неблагонадійними, враховуючи конкретні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про доведеність підстав передбачених пунктом 2 частини першої статті 164 СК України для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

При цьому самі по собі пояснення ОСОБА_2 про її бажання спілкуватися з дітьми, займатися їх вихованням без здійснення нею реальних дій, які б свідчили про такі намагання та бажання матері зберегти родину, висновку апеляційного суду не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав одночасно підлягають стягненню з відповідача на користь позивача аліменти на дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів її заробітку (доходів), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 травня 2018 року і до повноліття дітей. До того ж, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позову щодо передачі малолітніх дітей органу опіки та піклування Первомайскої райдержадміністрації Миколаївської області для вирішення подальшого їх влаштування.

-7-

Оскільки суд першої інстанції не дав оцінку всім встановленим обставинам, не спростував доводи позову та надані позивачем докази, судове рішення не може вважатись законним та обґрунтованим, що відповідно до положень п.п.3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою для його скасування та постановлення нового рішення про часткове задоволення позовуОргану опіки та піклування Лукашівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області в інтересах малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Керуючись ст. ст. 367, 376, 382, 384 ЦПК України колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу Органу опіки та піклування Лукашівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області в інтересах малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 липня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Органу опіки та піклування Лукашівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області в інтересах малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с. Лукашівка Первомайського району Миколаївської області, батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Органу опіки та піклування Лукашівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області аліменти на утримання дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 травня 2018 року і до повноліття дітей.

Передати малолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 органу опіки та піклування Первомайскої райдержадміністрації Миколаївської області для вирішення подальшого їх влаштування.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: О.О. Данилова

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 21 вересня 2018 року.