Ухвала суду № 76619464, 20.09.2018, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1709/18

Провадження №2/148/779/18

У Х В А Л А

Іменем України

20 вересня 2018 року м.Тульчин

Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганич С.В., розглянувши позовну заяву Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області до Вінницької обласної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпоряджень,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернулась до суду з позовом до Вінницької обласної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпоряджень.

Вивчивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що дана справа не підсудна Тульчинського районного суду Вінницької області і подана з порушенням правил підсудності, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних - осіб підприємців та громадських формувань.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних - осіб підприємців та громадських формувань (а.с.47), місцезнаходження відповідача знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

При зверненні до суду з даним позовом представник позивача посилається на норми ч. 1 ст.30 ЦПК України.

Однак, підстав для застосування положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України, суд не вбачає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно роз'яснень, які містяться в п.п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. До таких позовів відносяться позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014 до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Разом з тим, поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно), а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

Як вбачається зі змісту даної позовної заяви, представник позивача просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації, тобто оскаржує дані розпорядження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що провадження у справі не може бути відкрито, оскільки справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Тульчинського районного суду Вінницької області, а підлягає розгляду Вінницьким міським судом Вінницької області.

Таким чином, з метою недопущення порушення правил підсудності, у відповідності до п. 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, вказану справу необхідно передати на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області.

В зв'язку з даними обставинами, заява Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області до Вінницької обласної про забезпечення позову не розглядалась.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 31, 32 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Цивільну справу за позовом Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області до Вінницької обласної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпоряджень разом із заявою Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області до Вінницької обласної про забезпечення позову передати за підсудністю на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області, місцезнаходження якого: вул. Грушевського, 17, м.Вінниця, 21050.

Копію ухвали до відома направити позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: