Рішення № 76618964, 17.09.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/5393/17

Провадження № 2/643/612/18

17.09.2018 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Скотаря А.Ю.,

за участю секретаря - Ширіної Я.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначенні способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою в обґрунтування якої зазначила, що 03.07.2014 уклала шлюб з ОСОБА_5 від якого народила сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, проте ще до його народження, в травні 2016 року, відповідач покинув позивачку, з пологового будинку її з дитиною не забрав і з того часу її життям, життям та здоров'ям дитини й розвитком останньої не цікавиться, ухиляється від утримання та виховання сина.

Позивач просить позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно їх спільного сина, стягнути з останнього аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, а також на її утримання в розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.

В наступному ОСОБА_1 уточнила позов, вказавши, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22.03.2017 з ОСОБА_5 на її користь стягнуто аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку останнього, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також 670 грн. на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку, проте на момент звернення до суду з даним позовом вона ще не отримала вказане рішення, тому наряду з вимогою про позбавлення батьківських прав відповідача просила стягнути з останнього аліменти. Крім того, зазначила, що рішенням того ж суду від 18.01.2018 шлюб між сторонами розірваний, відповідач як не приймав, так і не приймає участі у вихованні та утриманні дитини, заборгованість за аліментами сягає майже 40000 грн.

В уточненому позові позивач, крім позбавлення батьківських прав відповідача стосовно їх малолітнього сина, просить збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача на її користь на утримання сина до 1/4 частини з усіх видів заробітку останнього, проте не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, як того вимагає закон, а також збільшити розмір аліментів, що стягуються на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку з 670 грн. до 1000 грн. щомісячно та стягнути додаткові витрати на дитину, викликані необхідністю лікування та профілактичного щеплення останнього, в розмірі 4010 грн.

ОСОБА_5 звернувся до суду з зустрічним позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, вимоги за яким об'єднанні в одне провадження з первісним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 01.08.2014 прийнятий на військову службу за контрактом, що передбачає неодноразові відрядження до зони антитерористичної операції. Вагітність позивачки була запланованою та бажаною, проте в травні 2016 року, коли він перебував у черговому відрядженні, ОСОБА_1 зателефонувала та повідомила, що не бажає в подальшому підтримувати шлюбні стосунки та наполягає на розірванні шлюбу, так як проживає з іншим чоловіком з яким й буде будувати сім'ю. Його намагання зберегти сім'ю виявились марними, а про народження сина від випадково дізнався від знайомого наступного після цього дня. ОСОБА_5 постійно пропонував свою допомогу, перераховував кошти на картковий рахунок, намагався побачити сина та зустрітись з позивачкою, проте остання ігнорувала його намагання та пропозиції допомоги, перешкоджала зустрічі з сином, що продовжується й досі.

ОСОБА_5 бажає спілкуватись з сином, приймати участь в його утриманні та вихованні через що просить суд задовольнити зустрічний позов, а в задоволенні первісного позову відмовити.

В суді кожна з сторін наполягла на задоволенні своїх позовних вимог та висловилась про необхідність відмовити в задоволенні позову іншої сторони, надавши пояснення відповідно до викладених в позовах обставин.

Крім того, ОСОБА_1 підтвердила викладені в позові обставини та дала відповідні показання в якості свідка.

Від представника третьої особи, Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, надійшло клопотання про слухання справи за його відсутності з урахуванням висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно малолітнього сина.

Допитані в якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 показали, що в травні 2016 році, коли ОСОБА_1 була на 6-му місяці вагітності, сторони посварились та ОСОБА_5 зібрав свої речі й пішов. З пологового будинку він позивачку з дитиною не забирав, після народження сина жодної зустрічі з останнім не мав, життям та здоров'ям дитини не цікавився, матеріальної допомоги не надавав, хоча й має на це можливість. До теперішнього часу відповідач не цікавиться дитиною, участі в її утриманні та вихованні не приймає.

Дослідивши надані докази, вислухавши сторони, допитавши свідків суд встановив наступні обставини й відповідні їм правовідносини: сторони знаходились у зареєстрованому шлюбі в період з 03.07.2014 по 18.01.2018, проте фактично шлюбно-сімейні відносини не підтримують з травня 2016 року, що не заперечують та зазначають в позовних заявах, відзивах на них та запереченнях (а.с. 5, 74-77, 92-93, 97-99, 118-122, 140-142, 150-153, 178-180).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя ОСОБА_5 народився син ОСОБА_6 (а.с. 4), проте, як зазначає ОСОБА_1 та свідки, ні під час останніх місяців вагітності, ні в половому будинку, ні після народження сина відповідач не навідував позивача, з пологового будинку не забрав та взагалі припинив будь-яке спілкування з позивачкою та дитиною, не виявляє такого бажання й досі.

Спростовуючи твердження позивачки та свідків з цього приводу ОСОБА_5 зазначає, що намагався налагодити зв'язок з позивачкою, зустрітись з нею, надати допомогу на утримання та лікування сина, на підтвердження чого надає роздруківку СМС-переписки сторін, проте колишня дружина не йшла на контакт, чим чинила перешкоди у спілкуванні з дитиною (143-149). Свою фізичну відсутність поряд з колишньою дружиною в останні місяці вагітності, під час народження дитини та безпосередньо після того обґрунтовує як поведінкою самої позивачки, так і перебуванням у лавах Збройних сил України та пов'язаними з цим відрядженнями в зону АТО. При цьому наполягає, що надавав матеріальну допомогу на утримання сина після його народження, що підтверджується випискою з банківського карткового рахунку про переведення коштів на картку позивачки (а.с. 124, 126-130).

Аналізуючи надану відповідачем довідку щодо перебування в зоні проведення антитерористичної операції, що, за твердженням останнього, унеможливило його участь у вихованні дитини, можна дійти висновку, що після народження сина в період з 25.08.2016 по 15.11.2017, а саме у проміжки часу з 25.08.2016 до 26.10.2016, з 31.01.2017 до 03.03.2017, з 24.03.2017 до 01.06.2017, з 05.08.2017 до 02.10.2017, тобто сумарно протягом щонайменше півроку, ОСОБА_5 не приймав безпосередньої участі в антитерористичній операції. Доказів того, що в зазначений період часу, а бо в наступному, аж до сьогодні відповідач приймав будь-яких дієвих заходів для зустрічі з дитиною, намагався взяти участь у її вихованні, а позивач перешкоджала цьому, суду не надано. Відомостей про це, за виключенням лише висловлення відповідачем бажання надати допомогу в разі потреби, не містить й СМС-переписка сторін.

Частинами 2, 3 ст. 157 СК України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно положень ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, крім іншого, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає обов'язок сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

Досліджені обставини та докази, надані на їх підтвердження, за відсутності даних про створення перешкод для спілкування з малолітнім сином, приймання участі в його вихованні, вказують, що ще до народження дитини відповідач самоусунувся від участі у вихованні та утриманні майбутньої дитини, не здійснив жодних дієвих заходів для цього після народження сина, що свідчить про ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Аналогічні виводи містяться й у висновку Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 90-91).

Не спростовує даного висновку та й викладених вище висновків суду й той факт, що в жовтні та листопаді 2016 року відповідач перерахував на картковий рахунок позивачки загалом 4030 грн., тоді як вже на 01.10.2017 заборгованість по аліментам складала 14607,52 грн., добровільно відповідач аліменти не сплачував, а з його заробітної плати відповідні кошти почали утримуватись лише з квітня 2018 року (а.с. 205-208).

З погляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_6 мають бути задоволені, при цьому бідь-яких підстав для задоволення зустрічного позову суд не вбачає через недоведеність викладених в ньому обставин.

Стосовно вимог первісного позову про збільшення розміру аліментів як на утримання дитини, так і на утримання дружини суд вважає їх такими, що не можуть бути задоволені через наступне: рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22.03.2017 на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_5 стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку останнього на утримання сина ОСОБА_6 та 670 грн. на утримання дружини до досягнення дитиною повноліття, тобто питання про стягнення аліментів вже вирішено. Зміни законодавства, які передбачають, що розмір стягнутих аліментів не може бути нижчим ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не є підставою для збільшення розміру аліментів, стягнутих у частці від доходу боржника, а дають привід, в разі фактичного стягнення аліментів у меншому ніж передбачено законом розмірі, для перерахунку їх розміру під час виконавчого провадження.

Вимога про стягнення аліментів на утримання дружини в розмірі 1000 грн. до досягнення дитиною трирічного віку не може бути задоволена, так як вже розглядалась і за результатом її розгляду ухвалено зазначене вище судове рішення від 22.03.2017. Нових обставин, які б дали підстави для перегляду розміру вже стягнутих аліментів на утримання дружини, суду не наведено.

Разом з тим суд частково задовольняє вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами, в межах 429,31 грн., що складає половину підтверджених витрат на щеплення дитини (а.с. 105).

Вимоги ч. 3 ст. 166 СК України щодо одночасного з задоволенням позову про позбавлення батьківських прав прийняття рішення про стягнення аліментів на дитину суд не застосовує, так як аліменти на утримання дитини вже стягнуто.

Судові витрати, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд розподіляє наступним чином: стягує з відповідача за первісним позовом на користь позивача сплачений нею судовий збір у розмірі 640,00 грн. Оскільки позивач за позовом про стягнення аліментів звільнений від сплати судового збору, тому суд стягує з відповідача на користь держави мінімальний судовий збір за подання позову майнового характеру на час подання позову до суду у розмірі 640,00 грн.

Відповідач при подачі зустрічного позову не сплачував судовий збір посилаючись на п.п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», згідно якого від сплати судового збору звільнені учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Зустрічний позов про визначення способу участі у вихованні дитини витікає з сімейних правовідносин та не пов'язаний із порушенням прав учасника бойових дій, тому суд стягує з позивача за зустрічним судовий збір на користь держави за подачу позову немайнового характеру у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76-82, 141, 256, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 141, 150, 151, 153, 157, 159, 164, 185 СК України, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_2) до ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_3), третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради (місце знаходження: м. Харків, вул. Чернишевська 55) про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину у розмірі 429,31 грн. (чотириста двадцять дев'ять гривень 31 копійку).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійки).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_3) до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_2), третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради (місце знаходження: м. Харків, вул. Чернишевська 55) про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначенні способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його оголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21.09.2018.

Суддя А.Ю. Скотар