Ухвала суду № 76617886, 18.09.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7700/18

Провадження № 2/185/3959/18

У Х В А Л А

18 вересня 2018 року м.Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Врона А.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, неповнолітнього ОСОБА_5, неповнолітньої ОСОБА_6, неповнолітнього ОСОБА_7, третя особа: Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, неповнолітнього ОСОБА_5, неповнолітньої ОСОБА_6, неповнолітнього ОСОБА_7, в якій просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування будинком АДРЕСА_1.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що її слід залишити без руху з огляду на наступне.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а саме, позовна заява повинна містити, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Тобто, позивачу необхідно надати суду уточнену позовну заяву, в якій вказати реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін у справі за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі).

Також, позовна заява не відповідає вимогам п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, але не проживають за вказаною адресою.

Проте позивачем не надано суду доказів непроживання відповідачів за вказаною з серпня 2013 року, про що він зазначає у позовній заяві.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

Тобто, позивачу необхідно надати суду докази непроживання відповідачів за адресою реєстрації у період з серпня 2013 року або заявити клопотання про витребування доказів.

Також, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Також, позивач повинен додати до позовної заяви копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, а саме, надати копію паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків для відповідача.

Разом з позовом позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання вищевказаної позовної заяви.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 щодо звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку що подане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦПК України, процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 136 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до частин 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно ст. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

В даному клопотанні позивач не навів та не надав суду доказів майнового стану позивача, який би перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору, зокрема, не надав доказів відсутності інших доходів окрім пенсії, не надав доказів, які підтверджують розмір пенсії, не підтвердив належними та допустимими доказами інвалідність, про що зазначає в клопотанні про звільнення від оплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судов ий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Тобто, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 4228 грн. 80 коп. на рахунок: Отримувач коштів УДКСУ у місті Павлограді, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37936856, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку отримувача (МФО) 805012, рахунок отримувача 31215206700032, код класифікації доходів бюджету 22030101, або зазначити та надати докази звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Тобто, позивачу необхідно надати оригінали доданих до позову письмових доказів, або їх копії засвідчені належним чином відповідно до вимог діючого ЦПК України, чи засвідчити належним чином надані копії, та зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, поданих в належним чином засвідчених копіях.

Також, відповідно до ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до ст. 46 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Відповідно до ст. 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 ЦПК України, права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Позивачем у позовній заяві не зазначені законні представники малолітніх осіб, які б могли захищати їх права.

Тобто, позивачу необхідно вказати в уточненій позовній заяві законних представників малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, а також, надати суду докази в підтвердження зазначеного або надати клопотання про витребування доказів у разі, якщо доказ знаходиться у іншої особи (ст. 84 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, неповнолітньої ОСОБА_5, неповнолітньої ОСОБА_6, неповнолітнього ОСОБА_8, третя особа: Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява вважається неподаною і повертається.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: А. О. Врона