Ухвала суду № 76617359, 03.08.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27453/14-ц

Провадження № 4-с/761/216/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2018 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого - судді: Кондратенко О.О.

при секретарі: Андрусь С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1, на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера Івана Анатолійовича, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Фінанс" про визнання дій неправомірними та про скасування подання

В С Т А Н О В И В:

В травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою (а.с.1-5), в якій просила суд:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера І.А. (надалі по тексту - державний виконавець) в частині звернення до суду поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа, ОСОБА_1 до виконання останньою зобов'язань по зведеному виконавчому провадженню ВП №52912678;

- скасувати подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера І.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа, ОСОБА_1 до виконання останньою зобов'язань по зведеному виконавчому провадженню ВП №52912678.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що на виконанні старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера І.А. перебуває зведене виконавче провадження №52912678, по якому, ОСОБА_1 є боржником. 25 жовтня 2017 року державний виконавець звернувся до Печерського районного суду м. Києва з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 Постановою Апеляційного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа, до виконання зобов'язань по зведеному виконавчому провадженню ВП №52912678. На думку заявниці, державний виконавець передчасно звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, оскільки, її (ОСОБА_1.) періодичні виїзди за межі України не є доказом ухилення від виконання рішення суду та наміром залишити Україну для ухилення від виконання рішення суду. Вона (ОСОБА_1) самостійно виконує свої зобов'язання щодо виплати заборгованості, шляхом щомісячних відрахувань із заробітної плати. Вказані обставини змусили її (ОСОБА_1) звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

В судовому засіданні представник заявниці на задоволенні скарги наполягав в повному обсязі з підстав, викладених у скарзі.

Заінтересована особа: старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера І.А. в судове засідання не з'явився; про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином; надіслав письмові пояснення на скаргу та копію матеріалів зведеного виконавчого провадження №52912678 і просив суд, провести розгляд скарги за його відсутності.

Представники заінтересованої особи: ТОВ "Факторинг Фінанс" в судовому засіданні проти задоволення скарги ОСОБА_1 заперечували в повному обсязі посилаючись на те, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Факторинг Фінанс" є значною і її погашення лише шляхом проведення відрахувань із заробітної плати останньої потребуватиме дуже тривалого часу; обмеження ОСОБА_1 у тимчасовому виїзді за межі України, на думку представників заінтересованої особи стимулюватиме ОСОБА_1 для вчинення дій, які б прискорили погашення заборгованості.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вбачається із матеріалів скарги і це встановлено судом, що 15 квітня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкером І.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50843898 по виконанню виконавчого листа №255/11112/13-ц, виданого 14 квітня 2014 року Ворошиловським районним судом м. Донецька про солідарне стягнення з ТОВ "Ясинуватський Агросервіс", ОСОБА_1, ТОВ "Єнакієвський продуктовий комбінат" на користь ПАТ "Український бізнес Банк" заборгованості в розмірі 13 478 696, 18 грн., судові витрати в розмірі 3 441, 00 грн., а всього 13 482 137, 18 грн.

20 травня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкером І.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51167699 по виконанню ухвали №761/27453/14-ц, виданого 14 жовтня 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Факторинг Фінанс" боргу в сумі 31 955 767, 53 грн.

02 серпня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51816142 по виконанню виконавчого листа №242/113/15-ц, виданого 14 червня 2016 року Приазовським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Національний кредит" заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 94ю/2011/05-1467/2-1 від 25 травня 2011 року в розмірі 11 399 174, 07 грн.

17 листопада 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкером І.А. винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, відповідно до якої, виконавчі провадження №№50843898, 51167699, 51816142 об'єднані у зведене виконавче провадження №52912678.

12 квітня 2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкером І.А. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1, яка отримує дохід у ТОВ "Конультаційно-торгівельний будинок "Євробізнесстандарт" у розмірі 20 %.

В межах вищезазначеного зведеного виконавчого провадження №52912678 державний виконавець в жовтні 2017 року звернувся до Печерського районного суду м. Києва з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 листопада 2017 року у задоволенні подання старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкером І.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспорта ОСОБА_1 до виконання ним своїх зобов'язань відмовлено.

Постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09 листопада 2017 року скасовано. Подання старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкером І.А. - задоволено, постановлено: тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа, до виконання зобов'язань по зведеному виконавчому провадженню №52912678 щодо виконання:

ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Факторинг Фінанс" боргу в сумі 31 955 767, 53 грн.;

виконавчого листа №255/11112/13-ц, від 14 квітня 2014 року Ворошиловського районного суду м. Донецька про стягнення солідарно з ТОВ "Ясинуватський Агросервіс", ОСОБА_1, ТОВ "Єнакієвський продуктовий комбінат" на користь ПАТ "Український бізнес Банк" заборгованості в розмірі 13 478 696, 18 грн., судові витрати в розмірі 3 441, 00 грн., а всього 13 482 137, 18 грн.;

виконанню виконавчого листа №242/113/15-ц, від 14 червня 2016 року Приазовського районного суду Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Національний кредит" заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 25 травня 2011 року в розмірі 11 399 174, 07 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою Апеляційного суду м. Києва від 09 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2018 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду м. Києва від 09 листопада 2018 року у справі за поданням старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкером І.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - відмовлено.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Звертаючись до суду з вищезазначеною скаргою, заявниця наголошувала, що від виконання своїх обов'язків по сплаті заборгованості вона не ухиляється; періодичні виїзди за межі України з її боку не є фактом чи наміром ухилення від виконання рішення суду; стягнення заборгованості відбувається щомісячно, шляхом відрахування грошової суми з її заробітної плати; необхідності у тимчасовому обмеженні щодо її виїзду за межі України не має, оскільки, намірів на ухилення від погашення заборгованості вона не має, а встановлене обмеження порушує її права щодо вільного пересування, яке гарантоване Конституцією України.

Відповідно до ч.2 п.1, ч.3 п.19 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Як зазначено в ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець, під час здійснення виконавчого провадження, має право звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Рішення, щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника державним виконавцем не приймається, він лише має право звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України, для його розгляду по суті та прийняття судом, відповідного рішення.

Відповідно до ч.1, 3, 4, ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

За таких обставин, суд, прийшов до висновку, що звертаючись до Печерського районного суду м. Києва з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1, державний виконавець діяв в межах своїх повноважень та відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", а тому, скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.18, 74 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-77, 89, 258-261, 352, 353, 447-453 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1, на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера Івана Анатолійовича, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Фінанс" про визнання дій неправомірними та про скасування подання - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва, задовольнити.

Якщо у судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.

Повний текст ухвали суду складено 07 серпня 2018 року.

Суддя: