Рішення № 76615586, 16.08.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року м.Житомир справа № 806/2017/18

категорія 3.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

секретар судового засідання Біляченко Д.О.,

за участю: представника позивача - Данильчук В.Л.,

представника відповідача - Лугіни С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови,

встановив:

Комунальне підприємство "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради звернулося до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати припис про усунення виявлених порушень № ЖТ844/96/АВ/П від 06.04.2018 та постанову про накладення штрафу уповноваженою посадовою особою Управління Держпраці у Житомирській області № ЖИ68/ЖТ844/96/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 20.04.2018.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані припис і постанова відповідача підлягають скасуванню, оскільки позивачем порушень вимог Кодексу законів про працю України допущено не було.

27 квітня 2018 р., до відкриття провадження в справі за позовом Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, судом постановлено ухвалу, якою відмовлено позивачу в забезпеченні даного позову.

Ухвалою суду від 31 травня 2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 806/2017/18. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання 21 червня 2018 р.

21 червня 2018 р. підготовче засідання не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді у відпустці. Нове підготовче засідання в справі призначено на 23.07.2018.

Ухвалою суду від 25.06.2018 Комунальному підприємству "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову в адміністративній справі № 806/2017/18.

23 липня 2018 р. у підготовчому засіданні оголошено перерву до 02.08.2018.

02 серпня 2018 р., за результатами підготовчого засідання, судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання. Розгляд справи по суді розпочато 02.08.2018.

У зв'язку з неможливістю вирішення справи в судовому засіданні 02 серпня 2018 р., судом оголошено перерву до 16 серпня 2018 р.

У строк, встановлений ухвалою суду від 31.05.2018, відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради. Заперечуючи проти пред'явлених позовних вимог відповідач стверджує, що за результатами інспекційного відвідування Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради з питань дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, оплати праці, в тому числі індексації заробітної плати складено акт № ЖТ844/96/АВ від 28.03.2018. У акті зафіксовані допущені позивачем порушення ч. 3 ст. 21 та п. 3 ч. 1 ст. 24 КЗпП, п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" в частині не укладення контракту з ОСОБА_3, а також ч. 6 ст. 95 КЗпП, ст. 33 Закону України "Про оплату праці", п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" щодо не нарахування індексації по зарплаті за листопад 2017 р. ОСОБА_3. У зв'язку з цим, на думку відповідача, припис про усунення виявлених порушень від 06.04.2018 № ЖТ844/96/АВ/П та постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЖИ68/ЖТ844/96АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 20.04.2018 є правомірними, прийнятими у порядку, в межах та у спосіб передбачений законодавством, а тому скасуванню не підлягають.

Відповіді на відзив позивачем подано не було.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала і просила суд позов задовольнити, з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на міркування, викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що з 27 до 28 березня 2018 року інспектором праці Управління Держпраці у Житомирській області, відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України, ч. 3 ст.34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 19,31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, проведено інспекційне відвідування Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, про що складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЖТ844/96/АВ від 28 березня 2018 року.

За результатами інспектування виявлено порушення:

- ч. 3 ст. 21 КЗпП, п. 3 ч. 1 ст. 24 КЗпП; п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", а саме відповідно до розпорядження голови Житомирської обласної ради № 81-К від 21.03.2017 гр. ОСОБА_3 призначений виконуючим обов'язки начальника Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, а контракт укладено не було, в якому зазначаються права та обов'язки керівника, розмір посадового окладу;

- ч.6 ст. 95 КЗпП, ст. 33 Закону України "Про оплату праці", п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 в частині не проведення індексації у встановленому законодавством порядку, а саме гр. ОСОБА_3 відповідно до розрахункової відомості по зарплаті за листопад 2017 р. не нараховано індексацію.

На акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю від 28.03.2018 позивачем подано до Управління Держпраці у Житомирській області заперечення від 02.04.2018 № 205.

Відповідачем надано відповідь на заперечення за № 1539 від 05.04.2018, за змістом якої заперечення Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради прийняті не були.

06 квітня 2018 року Управлінням Держпраці у Житомирській області винесено припис про усунення виявлених порушень № ЖТ844/96/АВ/П, яким зобов'язано Комунальне підприємство "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради усунути виявлені порушення ч. 3 ст. 21 та п. 3 ч. 1 ст. 24 КЗпП України та ч. 6 ст.95 КЗпП України, ст. 33 Закону України № 108 та п. 4 Постанови КМ України № 1078 до 20.04.2018.

20 квітня 2018 року начальником Управління Держпраці у Житомирській області, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 28.03.2018 № ЖТ844/96/АВ щодо порушень Комунальним підприємством "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради законодавства про працю, винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЖИ68/ЖТ844/96/АВ/П/ПТ/МГ-ФС. Цією постановою встановлено порушення ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст.. 33 Закону України "Про оплату праці", п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 в частині не проведення індексації у встановленому законодавством порядку, у зв'язку з чим на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено на Комунальне підприємство "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради штраф у розмірі 37230 грн.

Перевіряючи припис і постанову на відповідність критеріям, установленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень пункту 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. N 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

У пункті 19 згаданого Порядку визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно зі п.п. 20, 23 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. N 295, акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування. Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Пунктом 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. N 295, передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (п. 29 вищезгаданого Порядку).

Щодо усунення порушень ч. 3 ст. 21 та п. 3 ч. 1 ст. 24 КЗпП України.

Як видно зі змісту оскаржуваного припису відповідач, вимагаючи у позивача усунути вказане порушення, указує, що посада виконуючий обов'язки начальника Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, на яку розпорядження голови Житомирської обласної ради № 81-К від 21.03.2017 призначений ОСОБА_3 відсутня в штатних розписах Підприємства. Покладення виконання обов'язків можливо лише на працівника Підприємства, а контракт ОСОБА_3 був припинений 21.03.2017 і після цієї дати ОСОБА_3 не є працівником КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" ЖОР.

У свою чергу позивач зазначає, що не укладення контракту з виконуючим обов'язки начальника не може розглядатися як порушення законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів з боку Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради та не може бути усунене позивачем самостійно, оскільки укладення контракту не залежить від адміністрації та посадових осіб комунального підприємства.

Надаючи оцінку викладеним аргументам сторін, суд ураховує наступне.

За змістом частини другої статті 2 Кодексу законів про працю України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін (ч. 2 ст. 21 КЗпП України).

Згідно зі ч. 3 ст. 21 КЗпП України, особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні контракту.

За змістом ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Безспірно з'ясовано, що розпорядженням голови Житомирської обласної ради від 21.03.2017 № 81-К, відповідно до ст.ст. 43,55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Положення про порядок управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням обласної ради від 19.03.2015 № 1434, зі змінами, призначено ОСОБА_3 виконуючим обов'язки начальника комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради тимчасово, з 22 березня 2017 року до призначення керівника обласною радою.

На підставі розпорядження голови Житомирської обласної ради від 21.03.2017 № 81-К, в.о. начальника підприємства ОСОБА_3 винесено наказ № 33 від 22 березня 2017 року, відповідно до якого він приступив до виконання обов'язків начальника Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради з 22 березня 2017 року до призначення керівника сесією обласної ради.

Відповідно до зазначених розпорядження та наказу, ОСОБА_3 є виконуючим обов'язки начальника Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради і на час розгляду даної справи.

При цьому суд наголошує, що посада начальника є вакантною.

В силу приписів чинного законодавства, зокрема КЗпП України, виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника може бути як без звільнення працівника від своїх основних обов'язків, так і зі звільненням працівника від своїх основних обов'язків.

У відповідності до положень пункту 2 роз'яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС N 30/39 від 29.12.1965 р. "Про порядок тимчасового заступництва", яке є чинним і продовжує діяти на території України в частині, яка не суперечить КЗпП України та іншим нормативно-правовим актам України, призначення працівника виконуючим обов'язки за вакантною посадою не допускається. Зазначене можливо лише за посадою, призначення на яку провадиться вищим органом управління.

В контексті наведеного суд ураховує, що на момент призначення ОСОБА_3 виконуючим обов'язки начальника комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради вирішення питання призначення та звільнення керівників підприємств, установ, організацій, що перебувають у спільній власності територіальних громад, відповідно до пункту 6 Положення про порядок управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням Житомирської обласної ради від 19.03.15 № 1434, було покладено до Житомирську обласну раду, у порядку і межах, визначених чинним законодавством.

Пунктом 7 згаданого Положення було визначено, що голова обласної ради за дорученням ради: на підставі рішення сесії обласної ради укладає контракти з керівниками підприємств, установ, організацій, що перебувають у спільній власності територіальних громад, та (або) звільняє їх із займаної посади по закінченні строку дії трудового договору; в період між сесіями обласної ради призначає виконуючими обов'язки керівників підприємств, установ, організацій до розгляду питання призначення на посаду керівника на сесії обласної ради, згідно з пропозиціями депутатів обласної ради, з наступним розглядом питання на засіданні профільної постійної комісії обласної ради.

На момент проведення інспектування позивача та вирішення справи в суді правові основи управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Житомирської області визначає Положення про порядок управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затверджене рішенням Житомирської обласної ради від 21.12.17 №900 (надалі - Положення).

Підпунктом 5.1 пункту 5 Положення встановлено, що призначення на посаду та звільнення з посади керівника підприємства, установи, організації - об'єкта спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, здійснюється для підприємств згідно з рекомендацією постійної комісії обласної ради з питань бюджету і комунальної власності, для установ, організацій - згідно з рекомендацією профільної постійної комісії обласної ради рішенням ради.

Відповідно до пп. 5.2 п. 5 Положення, Управління майном виконавчого апарату обласної ради за участі галузевих департаментів та управлінь обласної державної адміністрації готує проект рішення обласної ради щодо призначення керівника підприємства, установи, організації на умовах контракту та проект контракту, відповідно до затверджених Типових форм контрактів з керівником підприємства, установи, організації, що є у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

У разі прийняття обласною радою рішення про призначення особи на посаду керівника підприємства, установи, організації, контракт підписується даною особою та головою обласної ради.

Контракт набуває чинності з моменту його підписання сторонами, якщо інше не передбачено умовами контракту, і може бути змінений тільки за угодою сторін у письмовій формі.

Відповідно до п. 6 Положення, здійснюючи управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, обласна рада у порядку і межах, визначених чинним законодавством, зокрема, вирішує питання призначення та звільнення керівників підприємств, установ, організацій, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, згідно з пропозиціями профільних комісій обласної ради та (або) депутатів обласної ради.

Згідно із п. 7 Положення, Голова обласної ради за дорученням ради:

- на підставі рішення обласної ради укладає контракти з керівниками підприємств, установ, організацій, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та (або) звільняє їх із займаної посади по закінченні строку дії трудового договору;

- у період між сесіями обласної ради призначає виконуючими обов'язки керівників підприємств, установ, організацій до розгляду питання про призначення на посаду керівника обласною радою, з урахуванням пропозицій депутатів обласної ради, з наступним розглядом питання на засіданні профільної комісії обласної ради.

Аналіз наведених нормативних актів свідчить на користь висновку, що в Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради відсутні будь - які повноваження щодо призначення керівника Підприємства чи особи на яку може бути покладено виконання таких обов'язків.

Відтак, суд вважає, що відповідачем без наявності на те обґрунтованих підстав зобов'язано Комунальне підприємство "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради в приписі від 06.04.2018 усунути виявлені порушення ч. 3 ст. 21 та п. 3 ч. 1 ст. 24 КЗпП України.

Таким чином, припис про усунення виявлених порушень № ЖТ844/96/АВ/П від 06.04.2018 в цій частині є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно порушення ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України "Про оплату праці" та п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 1078, яке Управління Держпраці у Житомирській області також зобов'язує позивача усунути у приписі № ЖТ844/96/АВ/П від 06.04.2018 та за яке на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України постановою № ЖИ68/ЖТ844/96/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 20.04.2018 на Комунальне підприємство "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради накладено штраф у розмірі 37230 грн, то суд зазначає слідуюче.

У акті інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЖТ844/96/АВ від 28.03.2018 порушення позивачем ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України "Про оплату праці" та п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 1078 обґрунтовано тим, що відповідно до розрахункової відомості по зарплаті за листопад 2017 р. гр. ОСОБА_3 не нараховано індексацію.

Так, відповідач указує, що відповідно до штатного розпису від 16.11.2016, який введено в дію з 01.12.2016, посадовий оклад начальника підприємства становить 12384,00 грн. Згідно штатних розписів введених в дію з 01.05.2017 та 01.12.2017 посадовий оклад начальника підприємства не змінювався, тому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, базовим місяцем для нарахування індексації є місяць останнього підвищення окладу, тобто грудень 2016 р.

З приводу встановленого порушення, Комунальне підприємство "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради зазначає, що ними такого порушення допущено не було, оскільки відповідно до наказу по підприємству № 36 від 31.03.2017 нарахування та виплата будь - яких доплат, що відносяться до додаткової заробітної плати не здійснюється за волевиявленням самої особи - ОСОБА_3.

Суд ураховує, що відповідно до положень статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

У частині першій статті 8 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 108/95-ВР) закріплено, що держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

За змістом ст. 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III, державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Частиною другою статті 2 згаданого Закону визначено, що на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.

В силу приписів статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Індексація грошових доходів населення, згідно зі Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991, № 1282-XII, - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Абзацом четвертим частини першої статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення).

Положеннями статті 10 вказаного Закону визначено, що індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.

Згідно зі ст. 1 Закону № 108/95-ВР, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 6 ст. 95 КЗпП України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 9 Закону № 108/95-ВР установлено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров'я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості. Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 33 Закону № 108/95-ВР, в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 108/95-ВР, норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників, молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями (ч. 2 ст. 12 Закону № 108/95-ВР).

Зміст наведених правових норм свідчить на користь висновку, що індексація заробітної плати є і мінімальною державною гарантією в оплаті праці, і державною соціальною гарантією, оскільки стосується працівників і їх сімей.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 12 квітня 2018 року (справа №816/2325/16, адміністративне провадження №К/9901/3914/17).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078, який поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

У відповідності до п. 4 згаданого Порядку, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Приписами пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078, визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

В ході судового розгляду справи встановлені під час інспекційного відвідування факти відсутності на момент проведення перевірки підвищення посадового окладу за посадою начальника Підприємства, визначеного відповідно до штатного розпису від 16.11.2016, який введено в дію з 01.12.2016, на рівні 12384,00 грн представником позивача спростовані не були та не заперечувались.

Натомість представник позивача наголошувала на тому, що підстав для виплати індексації ОСОБА_3 не було, оскільки наказом Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради № 36 від 31.03.2017 встановлено здійснювати нарахування та виплату заробітної плати виконуючому обов'язки начальника підприємства ОСОБА_3 у розмірі, який не перевищує посадовий оклад начальника підприємства, що діяв на момент його звільнення.

Такі доводи суд оцінює критично, позаяк норми чинного законодавства, якими врегульовано підстави та правила індексації заробітної плати, не передбачають можливості відмови працівника від мінімальної державної гарантії в оплаті праці як індексація заробітної плати.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII визначено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що Комунальне підприємство "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради не проведенням індексації заробітної плати ОСОБА_3 допустило порушення вимог ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України "Про оплату праці" та п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 1078, тобто мінімальних державних гарантій в оплаті праці у відношенні до одного працівника.

Відповідно до абзацу 4 частини другої статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно зі п. 2. Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. N 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Положеннями пункту 8 вказаного Порядку визначено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Системно проаналізувавши наведені приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та врахувавши те, що на момент виявлення порушення (акт від 28.03.2018) розмір мінімальної заробітної плати складав 3723 грн (ст.. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік"), суд дійшов висновку, що уповноважена особа Управління Держпраці у Житомирській області, приймаючи оскаржувану постанову, якою накладено на Комунальне підприємство "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради штраф у розмірі 37230 грн, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені КЗпП України та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. N 509.

Отож, постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області № ЖИ68/ЖТ844/96/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 20.04.2018 є обґрунтованою та законною.

Разом з цим, суд зауважує, що виплата індексації заробітної плати за листопад 2017 року в розмірі 50,98 грн здійснена позивачем ОСОБА_3 28 березня 2018 року, про що свідчить копія видаткового касового ордеру № 1 від 28.03.2018.

За таких обставин, коли позивачем виявлене порушення самостійно усунуто до винесення Управлінням Держпраці у Житомирській області припису № ЖТ844/96/АВ/П від 06 квітня 2018 р., то суд вважає за необхідне скасувати припис у цій частині як протиправний.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи все зазначене вище, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради слід задовольнити частково.

Зважаючи на висновок суду та враховуючи положення статті 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати пов'язані зі сплати судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог немайнового характеру, в сумі 1762 грн (платіжне доручення № 824 від 25.04.2018).

Керуючись статтями 9, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради (10014, м.Житомир, вул. В.Бердичівська, 15/1, ідентифікаційний код 03343893) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Житомирській області (10014, м. Житомир, вул. Шевченка,18-а, ідентифікаційний код 39790560) про усунення виявлених порушень № ЖТ844/96/АВ/П від 06.04.2018.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області (10014, м. Житомир, вул. Шевченка,18-а, ідентифікаційний код 39790560) на користь Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради (10014, м.Житомир, вул. В.Бердичівська, 15/1, ідентифікаційний код 03343893) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Є.Ю. Романченко

Повне судове рішення складене 03 вересня 2018 року