Рішення № 76615399, 21.09.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1427/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 (25000, м. Кропивницький, пров. Балківський, 28, РНОКПП НОМЕР_1)

представник: адвокат ОСОБА_2

відповідач 1: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709)

представник: ОСОБА_3

відповідач 2: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 08592224)

представник: ОСОБА_4

про визнання неправомірними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (надалі - ГУНП в Кіровоградській області), ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області про визнання неправомірними та скасування рішень.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що з 1992 року по квітень 2013 року він проходив службу в органах внутрішніх справ. У травні 2014 року був призначений в батальйон патрульної служби особливого призначення "Кіровоград", у якому проходив службу до 29.09.2016 року та був звільнений через хворобу внаслідок травми, отриманої при виконанні службових обов'язків. Так, у жовтні 2015 року у складі БПСПОП "Кіровоград", виконуючи службові обов'язки у м. Сватове Луганської області, внаслідок розриву боєприпасу позивач отримав закриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку 1 ступеню. За даним фактом було складено акти форми Н-5 та Н-1 та проведено службове розслідування, яким підтверджено обставини отримання травми. Позивачу встановлено 3 групу інвалідності внаслідок травми, пов’язаної з виконанням службових обов’язків. Він неодноразово звертався до ГУНП в Кіровоградській області із заявами про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв’язку з інвалідністю внаслідок травми, отриманої при виконанні службових обов’язків. Оскільки грошова допомога позивачу не була призначена та виплачена, тому він звернувся до суду з позовом про її стягнення. Позивач стверджує, що під час розгляду справи в суді відповідач-1 з метою уникнення виплати одноразової грошової допомоги незаконно скасував усі прийняті рішення щодо визнання отриманої позивачем травми, пов’язаною з виконанням службових обов’язків, натомість відповідач-2 безпідставно організував проведення нового службового розслідування щодо встановлення обставин, що стали наслідком отримання ним тілесних ушкоджень. Це службове розслідування проведено відповідачем-2 без дотримання вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 року №1346. З цих підстав позивач просить суд:

- визнати неправомірними та скасувати накази ГУНП в Кіровоградській області №236 від 14.02.2018 року "Про організацію проведення службового розслідування", №358 від 02.03.2018 року "Про скасування наказу ГУНП в Кіровоградській області від 10.03.2016 №100";

- визнати неправомірними та скасувати в повному обсязі висновок службового розслідування ГУНП в Кіровоградській області від 28.02.2018 року про скасування наказу ГУНП в Кіровоградській області від 10.03.2016 року №100 про призначення службового розслідування, акту за формою Н-5 від 15.03.2016 року, акту за формою Н-1 від 25.03.2016 року, висновку службового розслідування від 25.03.2016 року;

- визнати неправомірним та скасувати наказ ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області від 02.03.2018 року №1 про організацію проведення службового розслідування;

- визнати неправомірним та скасувати в повному обсязі висновок службового розслідування ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області від 20.04.2018 року щодо встановлення обставин, що стали наслідком отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.

Від представника відповідача-1 до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. У відзиві представник відповідача-1 зазначив, що у фінансовій службі ГУНП в Кіровоградській області перебували на розгляді матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв’язку з втратою працездатності. При розгляді цих матеріалів установлено порушення, допущені при службовому розслідуванні у 2016 році нещасного випадку, що стався з позивачем 30.10.2015 року, та документальному оформленні його результатів. У зв’язку з цим ГУНП в Кіровоградській області організовано та проведено службове розслідування за вказаними фактами. Висновком службового розслідування від 28.02.2018 року встановлено, що службове розслідування про нещасний випадок з позивачем проведено не тією комісією, оскільки травма отримана ОСОБА_1 при проходженні служби в УМВС України в Кіровоградській області, а не в Національній поліції. З цих підстав матеріали розслідування нещасного випадку направлені за належністю до ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області. Доводячи правомірність спірних наказів, виданих ГУНП в Кіровоградській області, та висновку службового розслідування від 28.02.2018 року, просив суд у позові відмовити.

Представник відповідача-2 подав до суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Стверджував, що у березні 2018 року до ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області від ГУНП в Кіровоградській області надійшли матеріали щодо отримання 30.10.2015 року ОСОБА_1 тілесних ушкоджень з метою проведення за цим фактом службового розслідування. Враховуючи, що подія щодо травмування позивача, з його слів, настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ України, а безпосередній керівник своєчасно не вжив заходів для проведення службового розслідування та фіксування обставин отримання тілесних ушкоджень, наказом №1 від 02.03.2018 року була створена комісія з метою проведення службового розслідування для з’ясування обставин, внаслідок яких позивач отримав тілесні ушкодження. За наслідками проведеного службового розслідування, через наявні протиріччя та відсутність документального підтвердження, комісії не вдалося визначити причини травмування позивача, про що складено висновок службового розслідування від 20.04.2018 року. Наполягаючи на тому, що спірний наказ, виданий УМВС України в Кіровоградській області, є законним та обґрунтованим, а оскаржений висновок службового розслідування від 20.04.2018 року є підсумковим документом та не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні КАС України, просив суд у задоволенні позову відмовити.

У ході судового розгляду до судових дебатів учасники справи подали заяви про розгляд справи без їхньої участі у письмовому провадженні.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідачів, показання свідків, дослідивши та оцінивши надані докази, суд установив такі обставини.

ОСОБА_1 з 06.02.1992 року по 01.04.2013 року та з 02.06.2014 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 року по 29.09.2016 року - в Національній поліції. (а.с. 40 – 43, т.2)

Згідно з наказом т.в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області №229 о/с від 29.09.2016 року позивач звільнений зі служби в поліції через хворобу. (а.с. 15, т.1)

У період служби в органах внутрішніх справ, а саме з 06.10.2015 року по 06.11.2015 року, ОСОБА_1 у складі батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Кіровоград" при УМВС України в Кіровоградській області безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, що підтверджується довідкою ГУМВС України у Луганській області №ВДЗ/12162/А від 06.11.2015 року, посвідченнями про відрядження. (а.с. 16, т.1, а.с. 51, т.2)

Судом установлено, що 30.10.2015 року в період виконання позивачем службових обов’язків в зоні антитерористичної операції з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму, яка згідно зі свідоцтвом про хворобу №4 від 26.01.2016 року, виданим військово-лікарською комісією УМВС України в Кіровоградській області, пов’язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ. (а.с. 19, т.1)

Наказом в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 №100 від 10.03.2016 року "Про призначення службового розслідування", з метою дослідження обставин отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1, створено комісію у складі інспектора БПСПОП "Кіровоград" ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 та головного спеціаліста ОСОБА_7 в Кіровоградській області ОСОБА_8, яким наказано провести службове розслідування за вказаним фактом. (а.с. 95, т.1)

На підставі цього наказу членами комісії проведено розслідування нещасного випадку, за результатами якого 15.03.2016 року складено акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5* та акт №19 про нещасний випадок (у тому числі поранення) за формою Н-1*. (а.с. 21 - 22, 23 – 25, т.1)

Комісією встановлені такі обставини, за яких стався нещасний випадок: 30.10.2015 року старший інспектор БПСПОП "Кіровоград" ОСОБА_1 знаходився в загоні оточення школи №2 в м. Сватове Луганської області. Приблизно о 3 годині ночі від розриву невідомого типу боєприпасу отримав травму у вигляді ЧМТ (30.10.15 року забій головного мозку); посттравматична кіста лівої тім’яної ділянки (в період проходження служби); цефалгічний синдром; помірний лікворно-гіпертензивний синдром; посттравматична енцефалопотія 1-2; церабрастенічний синдром; акустична травма лівого вуха; агронічний синдром. Згідно з висновками цих актів нещасний випадок з ОСОБА_1 трапився в період проходження служби при виконанні службових обов’язків.

Акт №19 за формою Н-1* 25.03.2016 року затверджений в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5

Крім того, членами комісії проведено службове розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 (а.с. 93 – 130, т.1). За результатами службового розслідування складено висновок, згідно з яким установлено, що ОСОБА_1 30.10.2015 року отримав тілесні ушкодження в період проходження служби при виконанні службових обов’язків (а.с. 27- 28, т.1). Вказаний висновок погоджений уповноваженими особами ГУНП в Кіровоградській області та 25.03.2016 року затверджений в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5

Нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1, взятий на облік як такий, що стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, головним спеціалістом ОСОБА_7 в Кіровоградській області ОСОБА_8, на якого покладені функції з питань охорони праці. (а.с. 29 т.1, а.с.57 – 67, т.2)

Відповідно до постанови військово-лікарської комісії ДУ "Територіальне медичне об’єднання МВС України по Кіровоградській області" №11 від 01.08.2016 року та свідоцтва про хворобу №349 від 27.09.2016 року травми, які отримав ОСОБА_1, пов’язані з виконанням службових обов’язків. (а.с. 20, 30 -31, т.1)

У вересні 2016 року позивач звернувся до ГУНП в Кіровоградській області з заявою про проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку отриманням травми, пов’язаної з проходженням служби в Національній поліції. (а.с. 17, т.1)

Розглянувши цю заяву, відповідач-1 листом №1956/01/28-16 від 16.09.2016 року повідомив позивача про відсутність правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги через відсутність нормативно-правового врегулювання вказаного питання. (а.с. 34, т.1)

За наслідками огляду позивача медико-соціальною експертною комісією з 13.02.2017 року йому встановлено 3 групу інвалідності у зв’язку з травмою, пов’язаною з виконанням службових обов’язків. (а.с. 32 – 33, т.1)

У квітні 2017 року позивач подав до ГУНП в Кіровоградській області заяву про проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням 3 групи інвалідності через травму, пов’язану з виконанням службових обов’язків. (а.с. 18, т.1)

Розглянувши цю заяву, начальник ГУНП в Кіровоградській області листом №890/01/28-17 від 28.04.2017 року повідомив позивача, що відповідно до положень статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога поліцейським, які отримали втрату працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ, не передбачені. (а.с. 35, т.1)

Законом України "Про внесення змін до статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги поліцейському" від 08.06.2017 року №2097-VIII, який набрав чинності 12.07.2017 року, врегульовано соціальний захист поліцейських, які до прийняття на службу до поліції під час виконання службових обов'язків в органах внутрішніх справ чи проходженні служби в органах внутрішніх справ отримали поранення (контузію, травму або каліцтво), або які втратили працездатність внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Однак, і після цього позивачу одноразова грошова допомога у зв'язку з встановленням йому інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідачем – 1 не виплачена.

Натомість у січні 2018 року начальником ОСОБА_9 в Кіровоградській області ОСОБА_10 на ім’я начальника ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 подана доповідна записка №251/28/01-18 від 31.01.2018 року про невідповідність актів форми Н-1* та Н-5*, поданих ОСОБА_1 для призначення одноразової грошової допомоги, вимогам Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 року №1346. (а.с. 40, т.1)

На цій підставі начальником ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 видано наказ №236 від 14.02.2018 року "Про організацію проведення службового розслідування", яким з метою встановлення дотримання вимог чинного законодавства при проведенні службового розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, призначеного наказом ГУНП в Кіровоградській області від 10.03.2016 року №100, та складання за його результатами актів за формою Н-1* та Н-5* створено комісію з проведення службового розслідування у складі посадових осіб ГУНП в Кіровоградській області, якій наказано за результатами проведеного розслідування скласти висновок. (а.с. 41, 77, т.1)

За результатами роботи комісії ГУНП в Кіровоградській області 28.02.2018 року складено висновок службового розслідування, який того ж дня затверджений начальником ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 Комісія установила, що службове розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та акти розслідування нещасного випадку за формою Н-1* та Н-5* проведені та складені на підставі наказу ГУНП в Кіровоградській області від 10.03.2016 року №100 неуповноваженим органом, оскільки подія, за якою проводилося розслідування, сталася в період проходження ОСОБА_1 служби у такому правоохоронному органі як міліція, правонаступником якого поліція не являється. Також установлено, що розгляд матеріалів про нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 30.10.2015 року, проведений комісією у складі двох осіб - інспектора БПСПОП "Кіровоград" ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 та головного спеціаліста ОСОБА_7 в Кіровоградській області ОСОБА_8, що суперечить вимогам пункту 3.5 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 року №1346, яким передбачено проведення розслідування комісією не менше ніж три особи. (а.с. 42 - 44, 87 - 89, т.1)

На підставі цього висновку начальником ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 видано наказ №358 від 02.03.2018 року "Про скасування наказу ГУНП в Кіровоградській області від 10.03.2016 №100" (а.с. 45, т.1). Наказ мотивовано тим, що розслідування нещасного випадку проведено комісією ГУНП, а не комісією УМВС, тобто неповноважним органом, крім того вказана комісія складалася лише з двох осіб, що суперечить вимогам пункту 3.5 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 року №1346.

Матеріали щодо отримання ОСОБА_1 30.10.2015 року тілесних ушкоджень 02.03.2018 року направлено до ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області, за належністю. (а.с. 92, т.1)

Головою ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області видано наказ №1 від 02.03.2018 року "Про організацію проведення службового розслідування", яким з метою з’ясування обставин отримання 30.10.2015 року ОСОБА_1 тілесних ушкоджень створено комісію з проведення службового розслідування у складі членів ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області - посадових осіб ГУНП в Кіровоградській області, якій наказано за результатами проведеного розслідування скласти висновок. (а.с. 46, т.1)

Комісією проведено службове розслідування та 20.04.2018 року складено висновок службового розслідування, згідно з яким підтвердити факт отримання травми ОСОБА_1 30.10.2015 року саме під час виконання службових обов’язків не можливо. (а.с. 47-60, 146 – 214, т.1)

Не погоджуючись з цими наказами та висновками службового розслідування, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що спірні правовідносини виникли у зв’язку з обставинами розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем в період проходження ним служби в органах внутрішніх справ.

Статтею 22 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 року №1346, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 року за №83/7404, затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (надалі – Порядок №1346).

Цей Порядок розроблено з метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.

Дія цього Порядку поширюється на з'єднання та військові частини Національної гвардії України, органи і підрозділи внутрішніх справ, навчальні заклади системи МВС України (далі - підрозділи).

Пунктом 2.1 Порядку №1346 передбачено, що розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Згідно з пунктами 2.2, 2.4 Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

Пунктами 3.1, 3.2, 3.5 Порядку №1346 передбачено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов'язаний:

- терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу;

- повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України;

- зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.

Керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.

До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).

У підрозділах, де немає спеціалістів з охорони праці, головою комісії з розслідування призначається посадова особа, на яку наказом керівника покладені функції з питань охорони праці в порядку сумісництва.

Згідно з пунктом 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії:

- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

- з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків);

- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

Відповідно до пунктів 3.9, 3.10 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.

Комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов'язаним з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 3.11 Порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків; унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Пунктами 3.12, 3.14 Порядку №1346 передбачено, що до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (далі - акт розслідування нещасного випадку) долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров'я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

Керівник підрозділу повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1* (НТ*) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підрозділу, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів.

Відповідно до пункту 3.15 Порядку №1346 затверджені акти Н-1* (НТ*) разом з актом розслідування нещасного випадку Н-5* не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування видаються потерпілому або його довіреній особі, а також надсилаються:

- керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підрозділу разом з першими примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*) та всіма іншими матеріалами розслідування;

- керівнику відповідної служби державного нагляду за охороною праці МВС, ГУМВС, УМВС разом з примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*) і копіями всіх матеріалів розслідування;

- органу, до сфери управління якого належить підрозділ, акти розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*);

- до особової справи потерпілого акт Н-1* (НТ*).

На вимогу потерпілого керівник зобов'язаний ознайомити потерпілого або особу, яка представляє його інтереси, з матеріалами розслідування нещасного випадку.

Згідно з пунктами 3.19, 3.20 Порядку №1346 нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Нещасний випадок (у тому числі поранення), що стався в підрозділі з працівником іншого підрозділу під час виконання ним завдання свого керівника, розслідується підрозділом, де стався нещасний випадок, і про нього складається акт за формою Н-1* (НТ*) комісією з розслідування за участю представників підрозділу, працівником якого є потерпілий. Такий нещасний випадок береться на облік підрозділом, працівником якого є потерпілий. Підрозділ, де стався нещасний випадок (у тому числі поранення), зберігає в себе один примірник затвердженого акта за формою Н-1* (НТ*).

Відповідно до пункту 3.29 Порядку №1346 контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням нещасних випадків (у тому числі поранень), їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення їх причин здійснюють служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України відповідно до їх компетенції та повноважень.

Ці служби мають право вимагати від керівника складання актів розслідування нещасних випадків Н-5* та актів Н-1* (НТ*), їх скасування та перегляд, якщо встановлено, що допущено порушення вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів про охорону праці, або висновок комісії з розслідування нещасного випадку не відповідає обставинам події.

Посадова особа служби державного нагляду за охороною праці має право у разі необхідності (надходження скарги, незгода з висновками розслідування обставин та причин нещасного випадку, поранення або його приховування від розслідування тощо) вимагати проведення розслідування нещасного випадку і видавати обов'язкові для виконання керівником приписи за встановленою формою Н-9* (додаток 7) щодо необхідності складання акта за формою Н-1* та взяття нещасного випадку (у тому числі поранення) на облік.

Згідно з пунктом 3.30 Порядку №1346 у разі незгоди керівника з рішенням посадової особи служби державного нагляду за охороною праці питання вирішується керівником служби охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС чи керівництвом відділу державного нагляду за охороною праці Департаменту матеріального забезпечення МВС або в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Наказом МВС України від 12.03.2013 року №230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за №541/23073, затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (надалі – Інструкція №230).

Ця Інструкція визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.

За визначенням, наведеним у пункті 1.2 Інструкції №230, службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.

Згідно з пунктом 2.1 Інструкції №230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Перелік підстав для проведення службового розслідування визначений у пункті 2.2 Інструкції №230. Зокрема, згідно з пп.2.2.6 п.2.2 Інструкції №230 службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі загибелі або травмування особи РНС.

Пунктом 2.5 Інструкції №230 передбачено, що підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.

Відповідно до пунктів 2.6, 3.1 Інструкції №230 підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Начальники ГУМВС, УМВС мають право призначати службові розслідування стосовно осіб РНС тих органів чи підрозділів внутрішніх справ, діяльність яких вони координують або контролюють.

Пунктом 6.3 Інструкції №230 передбачені такі права особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування:

6.3.1. Отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування.

6.3.2. Брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування.

6.3.3. Висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка(і) його проводить(ять).

6.3.4. Відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України.

6.3.5. За письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.

6.3.6. Оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Згідно з пунктом 8.1 Інструкції №230 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються: посада, звання, прізвище, ініціали службової особи (осіб), яка(і) проводила(и) службове розслідування; підстави для проведення службового розслідування. (п.8.2 Інструкції №230).

Відповідно до пункту 8.3 Інструкції №230 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Згідно з пунктом 8.4 Інструкції №230 у резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб РНС, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

У разі відсутності в начальника, який призначив службове розслідування, повноважень щодо накладення дисциплінарного стягнення в резолютивній частині висновку повинно міститися клопотання до старшого прямого начальника, який наділений відповідним правом, про накладення на особу РНС того чи іншого виду дисциплінарного стягнення.

Відповідно до пункту 8.7 Інструкції №230 висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування, або вищим прямим начальником.

Аналіз цим норм свідчить, що за фактом травмування особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ проводиться службове розслідування, а також розслідування цієї події як нещасного випадку, які відрізняються між собою метою, процедурою проведення та юридичними наслідками оформлення їхніх результатів. За підсумками службового розслідування відповідно до Інструкції №230 складається висновок службового розслідування з пропозиціями членів комісії. За наслідками розслідування нещасного випадку на підставі Порядку №1346 складаються відповідні акти за встановленою формою, висновки яких носять обов'язковий характер.

Як установив суд, ГУНП в Кіровоградській області у 2016 році за фактом отримання ОСОБА_1 30.10.2015 року травми в період проходження ним служби проводилося як службове розслідування, так і розслідування нещасного випадку.

Спірні правовідносини виникли між сторонами у 2018 році у зв’язку з переглядом результатів службового розслідування, проведеного у 2016 році ГУНП в Кіровоградській області.

Оскаржуваний позивачем наказ №236 від 14.02.2018 року "Про організацію проведення службового розслідування" виданий начальником ГУНП в Кіровоградській області відповідно до вимог Інструкції №230.

Підставою для проведення службового розслідування стала необхідність перевірки виконання посадовими особами ГУНП в Кіровоградській області під час службової діяльності вимог чинного законодавства, а саме при проведенні посадовими особами ГУНП в Кіровоградській області у 2016 році службового розслідування за фактом травмування ОСОБА_1 та оформленні його результатів, що узгоджується з підставами проведення службового розслідування, передбаченими у пп.2.2 та 2.5 Інструкції №230.

Вказаний наказ виданий відповідачем – 1 у межах його компетенції та повноважень, прав та обов’язків позивача не зачіпає, а тому суд не вбачає підстав для його скасування.

На підставі цього наказу згідно з пунктами 2.6, 3.1 Інструкції №230 було проведено службове розслідування, за підсумками якого складено висновок від 28.02.2018 року, який також оскаржується позивачем.

Згідно з описовою частиною цього висновку при проведенні службового розслідування було встановлено відомості про скоєння дисциплінарного проступку посадовими особами ГУНП в Кіровоградській області – інспектором БПСПОП "Кіровоград" ОСОБА_6 та головним спеціалістом УЛМТЗ ОСОБА_8

У резолютивній частині висновку службового розслідування зазначені пропозиції та заходи, що рекомендовані членами комісії, зокрема скасувати наказ ГУНП в Кіровоградській області від 10.03.2016 року №100 про призначення службового розслідування, акт за формою Н-5 від 15.03.2016 року, акт за формою Н-1 від 25.03.2016 року, висновок службового розслідування від 25.03.2016 року.

Суд вважає, що цей висновок, як підсумковий документ службового розслідування, не є рішенням суб’єкта владних повноважень та не може бути предметом оскарження до адміністративного суду. Висновки та пропозиції виконавців (членів комісії), якщо вони не реалізовані, не мають обов’язкового характеру, самі по собі не зумовлюють юридичних наслідків для особи, відносно якої службове розслідування проводилося. Такі висновки набувають юридичної сили лише в разі їх реалізації у вигляді рішень (наказів, розпоряджень) начальника, яким призначено службове розслідування та затверджено його висновок.

Саме такі рішення, прийняті за результатами службового розслідування, вправі оскаржувати особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, згідно з пп.6.3.6 п.6 Інструкції №230.

Як установлено судом, відповідачем-1 за результатами цього службового розслідування не приймалися рішення про скасування актів Н-1* та Н-5*, складених 15.03.2016 року комісією ГУНП в Кіровоградській області з розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1

Згідно з пунктом 3.29 Порядку №1346 право вимагати від керівника скасування актів розслідування нещасних випадків Н-5* та актів Н-1* (НТ*) та їх перегляд мають лише посадові особи служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України відповідно до їх компетенції та повноважень, у разі якщо ними встановлено порушення вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів про охорону праці, або висновок комісії з розслідування нещасного випадку не відповідає обставинам події.

Відповідачем-1 не надано суду доказів того, що службою державного нагляду за охороною праці системи МВС України у встановленому порядку перевірялися обставини проведення у березні 2016 року комісією ГУНП в Кіровоградській області розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем, та його документальне оформлення, та керівнику ГУНП в Кіровоградській області висувалася вимога (припис) про скасування складених актів Н-1* та Н-5*.

Відтак, ці акти наразі є чинними, незважаючи на пропозиції про їх скасування, висловлені у резолютивній частині висновку службового розслідування від 28.02.2018 року членами комісії.

Крім того, за результатами цього службового розслідування відповідачем-1 було прийнято наказ №358 від 02.03.2018 року "Про скасування наказу ГУНП в Кіровоградській області від 10.03.2016 №100".

Між тим, суд зазначає, що на момент видання начальником ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 цього спірного наказу, виданий ним же наказ №100 від 10.03.2016 року "Про призначення службового розслідування" був виконаний. На його підставі та на його виконання згідно з Порядком №1346 проведено розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 30.10.2015 року, про що 15.03.2016 року складено акти за формою Н-1* та Н-5*, та на підставі Інструкції №230 проведено службове розслідування.

У свою чергу, акти за формою Н-1* та Н-5* стали підставою для визначення інвалідності позивачу, як потерпілому від нещасного випадку, та дали йому право вимагати від ГУНП в Кіровоградській області виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку з втратою працездатності, передбаченої статтею 97 Закону України "Про Національну поліцію".

Отже наказ в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області №100 від 10.03.2016 року "Про призначення службового розслідування" після його реалізації вичерпав свою дію фактом його виконання, а тому не міг бути скасованим чи зміненим самим відповідачем-1 після його виконання, зокрема з підстав виявлення відповідачем-1 через 2 роки порушення ним же порядку його видання.

Тож суд вважає, що відповідач -1 не мав права самостійно скасовувати свій попередній наказ №100 від 10.03.2016 року "Про призначення службового розслідування", тому спірний наказ №358 від 02.03.2018 року "Про скасування наказу ГУНП в Кіровоградській області від 10.03.2016 №100" є протиправним. Відтак, позов про його скасування слід задовольнити.

Щодо оскарженого позивачем наказу №1 від 02.03.2018 року "Про організацію проведення службового розслідування" судом установлено, що вказаний наказ видано головою ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області відповідно до вимог Інструкції №230.

Підставою для призначення службового розслідування стала необхідність встановлення обставин отримання 30.10.2015 року ОСОБА_1 тілесних ушкоджень під час проходження ним служби в органах внутрішніх справ, за матеріалами, які надійшли від ГУНП в Кіровоградській області, що узгоджується з підставами та приводами для проведення службового розслідування, передбаченими пп.2.2 та 2.5 Інструкції №230.

Вказаний наказ виданий відповідачем – 2 у межах компетенції та повноважень, прав та обов’язків позивача не зачіпає, а відтак суд відмовляє у задоволенні його позову у цій частині вимог.

Доводи позивача про порушення комісією, створеною цим наказом, норм Порядку №1346, суд відхиляє, оскільки комісією проводилося службове розслідування відповідно до Інструкції №230, а не розслідування нещасного випадку.

Порушень прав позивача, передбачених пунктом 6.3 Інструкції №230, при проведенні цього службового розслідування судом не встановлено.

Складений членами комісії висновок службового розслідування від 20.04.2018 року не є розпорядчим актом (індивідуальним чи нормативно-правовим актом), не породжує для позивача правові наслідки у вигляді встановлення для нього обов'язків чи покладення на нього відповідальності, а його зміст не може бути оскаржений в судовому порядку, оскільки не є обов'язковим. Тому суд відмовляє у позові про визнання його неправомірним та скасування.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Вирішуючи спір у межах заявлених позивачем вимог, суд дійшов до висновку, що прийнятий відповідачем-1 наказ №358 від 02.03.2018 року "Про скасування наказу ГУНП в Кіровоградській області від 10.03.2016 №100" не відповідає принципам управлінської діяльності, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України, позаяк прийнятий необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, всупереч повноваженням відповідача та вимогам чинного законодавства та порушує права позивача.

Щодо решти оскаржених позивачем у даній справі наказів та висновків, суд установив, що вони не призвели до настання будь-яких юридичних наслідків для позивача та не мали впливу на реалізацію його (позивача) прав, свобод чи інтересів. Відтак, суд відмовляє у задоволенні цих позовних вимог.

Воднораз, як вбачається з матеріалів справи, після звернення позивача до суду з цим позовом, наказом УМВС України в Кіровоградській області №15 від 25.05.2018 року організовано розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 30.10.2015 року.

За результатами проведеного на підставі цього наказу розслідування нещасного випадку 31.05.2018 року складено акт №1 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ* та акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5*. Згідно з висновками цих актів нещасний випадок з ОСОБА_1 трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов’язків. (а.с. 248 – 253, т.1)

Законність цих актів, що зачіпають права та інтереси позивача як потерпілого від нещасного випадку та впливають на його матеріально-правовий статус, може бути предметом окремого спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з частинами 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Позивач просив стягнути на його користь понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, на підтвердження розміру яких надав суду такі документи: договір про надання професійної правничої допомоги від 25.12.2017 року, укладений з АО "ОСОБА_2 і ОСОБА_2", акт приймання передачі правової допомоги до цього договору від 09.05.2018 року, розрахунок від 09.05.2018 року, квитанцію АО "ОСОБА_2 і ОСОБА_2" до прибуткового касового ордеру від 09.05.2018 року про прийняття від ОСОБА_1 коштів у сумі 7100 грн. (а.с. 3-7, т.2)

З наданого суду договору та додаткової угоди до нього вбачається, що сторони домовилися про те, що вартість професійної правничої допомоги становить 7100 грн. У розрахунку міститься детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, у сумі 7100 грн.

Відповідачі, заперечуючи проти стягнення на користь позивача витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не довели неспівмірність цих витрат критеріям, передбаченим у частині 5 статті 134 КАС України.

Оскільки судом задоволено 1 з 5 заявлених позовних вимог немайнового характеру, тому, зважаючи на часткове задоволення позову ОСОБА_1, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно до задоволеної частини вимог (1/5), що становить 1420 грн.

Керуючись статтями 9, 90, 242-246, 250, 251, 255, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №358 від 02.03.2018 року "Про скасування наказу ГУНП в Кіровоградській області від 10.03.2016 №100".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1420 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 40108709).

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_11