
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 822/1647/18
Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
21 вересня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо здійснення ОСОБА_2 перерахунку пенсії за вислугу років та її виплату із розрахунком підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 23 квітня 2012 року № 355, на підставі довідки Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області № 15/585 від 05.06.2012 року, виходячи із 80 % грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії за вислугу років та її виплату із розрахунком підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 23 квітня 2012 року № 355, на підставі довідки Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області № 15/585 від 05.06.2012 року, виходячи із 90 % грошового забезпечення, з 01 квітня 2012 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо здійснення ОСОБА_2 перерахунку пенсії за вислугу років та її виплату із розрахунком підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 23 квітня 2012 року № 355, на підставі довідки Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області № 15/585 від 05.06.2012 року, виходячи із 80 % грошового забезпечення;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії за вислугу років та її виплату із розрахунком підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 23 квітня 2012 року № 355, на підставі довідки Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області № 15/585 від 05.06.2012 року, виходячи із 90 % грошового забезпечення з 18 березня 2017 року.
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим. Відповідач зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 355 від 23.04.2012 року, розміри пенсій з встановленим підвищенням не могли перевищувати розміри пенсій, які обчислені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, виходячи з грошового забезпечення за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.
Довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.04.2012 були надані до органів Пенсійного фонду України лише для встановлення максимального розміру підвищення до пенсії. За таких обставин, дії відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку раніше призначеної пенсії є правомірними.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Позивач зазначає, що відповідач під час здійснення розрахунку граничної суми підвищення пенсії позивача (станом на 1 квітня 2012 року) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 23 квітня 2012 року № 355 безпідставно зменшив її розмір з 90 % до 80 % грошового забезпечення, що призвело до невірного визначення розміру його пенсії.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 з серпня 1995 року отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) із розрахунку 90 % від грошового забезпечення на відповідній посаді.
З 01.01.2007 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
01 січня 2008 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перерахунок призначеної позивачу пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу" від 7 листопада 2007 року № 1294 (далі - постанова КМУ № 1294) на підставі довідки Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області № 15/585 від 05.06.2012 року про розмір грошового забезпечення для нарахування (перерахунку) пенсії.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 23 квітня 2012 року № 355 (далі - постанова КМУ № 355) та з урахуванням положень частини 2 статті 13 Закону 2262-ХІІ в редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VІ, позивачу виплачується підвищення до пенсії, розмір якого розраховано з урахуванням максимального розміру пенсії, обчисленої виходячи з 80 % від грошового забезпечення.
18.03.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив провести перерахунок його пенсії відповідно до постанови КМУ № 355, на підставі довідки Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області № 15/585 від 05.06.2012 року, виходячи із 90 % грошового забезпечення, з 01 квітня 2012 року.
Листом від 03.04.2018 року № 793/Ф-8 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про відсутність підстав для здійснення такого перерахунку.
Позивач не погоджується із вказаною відмовою, а тому звернувся до суду.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, при розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі постанови КМУ № 355 максимальний її розмір має обраховуватись із вказаного у довідці грошового утримання станом на 1 квітня 2012 року, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві. Тому, відповідач зобов'язаний при обчисленні розміру підвищення пенсії позивача виходити із 90% від грошового забезпечення, визначеного станом на 1 квітня 2012 року.
Разом з тим, позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії 18 березня 2018 року, тому перерахунок пенсії за вислугу років та її виплату із розрахунком підвищення до пенсії має бути здійснено, починаючи з 18.03.2017 року.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 23 квітня 2012 року № 355 встановлено, що з 01 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 1 січня 2013 року до 35 відсотків розміру пенсій.
Абзацом 2 пункту 1 постанови КМУ № 355 визначено, що розміри пенсії, обчислені з урахуванням підвищень, передбачених абзацом 1 цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 7 листопада 2007 року № 1294, за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.
Як обґрунтовано зазначає суд першої інстанції, спір у даній справі виник з приводу правомірності розрахунку розміру підвищення до пенсії, виходячи з визначення його максимального розміру у відповідності до умов, передбачених абзацом 2 пункту 1 постанови КМУ № 355.
Аналіз положень постанови КМУ № 355 дає підстави вважати, що максимальний розмір підвищення до пенсії, обчисленої відповідно до Закону № 2262-ХІІ, не може перевищувати різницю між розміром пенсії, що виплачується особі, та розміром пенсії, обчисленої з грошового забезпечення за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.
З метою реалізації постанови КМУ № 355, яка прийнята задля збільшення розмірів пенсій вказаних категорій осіб, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ до набрання чинності зазначеною постановою, пунктом 2 цієї постанови передбачено обов'язок відповідних установ забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розмір грошового забезпечення, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 7 листопада 2007 року № 1294 станом на 1 квітня 2012 року.
Отже, базою для розрахунку максимального розміру пенсії з урахування суми підвищення є довідка про розмір грошового забезпечення, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу" від 7 листопада 2007 року № 1294 станом на 1 квітня 2012 року.
Встановлено, що відповідачем отримано довідку про розмір грошового забезпечення за посадою, яку обіймав позивач на час звільнення, за якою станом на 1 квітня 2012 року його грошове утримання становить 5 132,36 грн. Під час розрахунку розміру підвищення до пенсії, її максимальний розмір обраховано із вказаного у довідці грошового утримання станом на 1 квітня 2012 року та виходячи із 80 %, визначених статтею 13 Закону № 2262-ХІІ (як максимальний відсоток на час цього розрахунку).
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VІ, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, зокрема, змінено у відсотках розмір грошового забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону №3668-VІ максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Таким чином, з 1 жовтня 2011 року положення частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо визначення максимального розміру пенсії за вислугу років 90% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.
З урахуванням наведеного, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Внесені Законом № 3668-VІ зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 % грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Згідно із статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України [перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого, у рішеннях Конституційного Суду України, розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 10 грудня 2013 року № 21-420а13 та № 21-348а13, від 17 грудня 2013 року № 21-445а13.
Отже, позивач має право на перерахунок пенсії за вислугу років та її виплату із розрахунком підвищення до пенсії відповідно до Постанови №355, на підставі довідки Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області №15/585 від 05.06.2012 року, виходячи із 90 % грошового забезпечення з 18 березня 2017 року.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Залімський І. Г. Судді Смілянець Е. С. Сушко О.О.
Судове рішення № 76613638, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 822/1647/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: