Постанова № 76613617, 18.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1730/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Бартош Н.С. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2018р., суддя першої інстанції Кукоба О.О., по справі № 816/1730/18

за позовом ОСОБА_1

до Полтавської міської виборчої комісії Полтавської області

третя особа: ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

24.05.2018 року ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Полтавської міської виборчої комісії Полтавської області ( надалі по тексту відповідач), третя особа: ОСОБА_2, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог поданих 23.07.2018 року, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 17.05.2018 про відкликання ОСОБА_1 як депутата Полтавської міської ради за народною ініціативою та включення до складу Полтавської міської ради депутата від Соціал-демократичної партії ОСОБА_2;

- визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської міської виборчої комісії, оформленого постановою від 17.05.2018 №127 "Про обрання депутатом Полтавської міської ради сьомого скликання ОСОБА_2, наступного за черговістю у виборчому списку Полтавської міської партійної організації політичної партії "Соціал-демократична партія";

- відновити повноваження як депутата Полтавської міської ради.

Також, 23.07.2018 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Полтавської міської виборчої комісії, оформленого постановою від 17.05.2018 №127 "Про обрання депутатом Полтавської міської ради сьомого скликання ОСОБА_2, наступного за черговістю у виборчому списку Полтавської міської партійної організації політичної партії "Соціал-демократична партія".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2018р. в задоволенні зазначеної заяви відмовлено.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність її вимогам ст. 150 КАС України, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову ухвалу, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає доводи щодо неможливості виконання рішення суду та відповідно ефективного поновлення порушеного права позивача на подальше виконання повноважень депутата.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи ухвалу про відмову в забезпеченні позову, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного рішення фактично є вирішенням спору по суті без проведення судового розгляду справи, що не відповідає змісту інституту забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Положеннями частини ч.2 ст. 150 Кодексу визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 р. застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

З матеріалів справи встановлено, що предметом спору є правомірність рішення Полтавської міської виборчої комісії, оформленого постановою від 17.05.2018 №127 "Про обрання депутатом Полтавської міської ради сьомого скликання ОСОБА_2, наступного за черговістю у виборчому списку Полтавської міської партійної організації політичної партії "Соціал-демократична партія" та відновлення повноважень позивача як депутата.

Таким чином, обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом зупинення дії вказаного оскаржуваного рішення, фактично є вирішенням спору по суті без проведення судового розгляду справи, що не відповідає змісту інституту забезпечення позову.

Забезпечивши позов зазначеним позивачем шляхом, суд фактично поновить права позивача до ухвалення рішення у справі.

Колегія суддів зазначає, що в обгрунтування заяви про забезпечення позову, поданій суду першої інстанції, позивач зазначив, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист або поновлення порушеного права позивача на подальше виконання повноважень депутата. Будь-яких інших обгрунтувань позивачем в заяві не наведено.

Наведені заявником обставини не є обґрунтованими підставами для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки матеріали даної справи не містять об'єктивних доказів існування обставин, за яких виконання рішення суду може бути істотно ускладненим чи унеможливленим, доказів співмірності негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, а також не надано доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до набрання рішення в адміністративній справі законної сили, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для забезпечення позову у обраний представником позивача спосіб.

При цьому, колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги, що жодною нормою чинного законодавства, зокрема норми Законів України «Про статус депутатів місцевих рад», «Про місцеві вибори», «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачено підстави, спосіб здійснення поновлення статусу позивача як депутата, оскільки такі доводи не свідчать про не можливість або ускладнення виконання судового рішення.

Також, колегія суддів зазначає, що доводи позивача про протиправність оспорюваного рішення не є підставою для забезпечення позову, ці доводи повинні бути перевірені під час розгляду справи по суті.

Таким чином, переглянувши ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 по справі № 816/1730/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. МакаренкоСудді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 21.09.2018.