Постанова № 76613582, 10.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/2077/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Спаскіна О.А. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.02.2018р., суддя першої інстанції Соколов В.М., повний текст рішення складено 16.02.018 року по справі № 818/2077/17

за позовом Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі по тексту - позивач, ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, Охтирська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0041841703 від 24.12.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб в сумі 53701,68 грн. філії "Дорбудсервіс" ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 року адміністративний позов Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0041841703 від 24.12.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб в сумі 53701,68 грн. філії "Дорбудсервіс" ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".

Стягнуто на користь Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Роменська, 79/2, м. Суми, код ЄДРПОУ 31931024) витрати зі сплати судового збору в сумі 1600 грн. з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Охтирської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (вул. Снайпера, 3, м. Охтирка, Сумська область, код ЄДРПОУ 39507814).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що позивачем податок на доходи фізичних осіб у вигляді заробітної плати утримувався, проте до бюджету своєчасно та у повному обсязі, тобто у строки, встановлені для місячного податкового періоду не сплачувався.

Позивач, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача-без задоволення.

В обгрунтування відзиву позивач зазначив, що податковий орган неправомірно та безпідставно застосував до позивача штрафні санкції, передбачені ст. 127 ПК України, оскільки Філією "Дорбудсервіс" до бюджету перераховувався податок на доходи фізичних осіб, утриманий із нарахованої заробітної плати, у день її виплати. Несвоєчасна виплата задекларованих та узгоджених податкових зобов'язань за платежем податок з доходів фізичних осіб виникла внаслідок затримки виплати заробітної плати. Податок з доходів фізичних осіб перераховувався в той же день, коли і виплачувалась заробітна плата. За таких обставин має місце лише несвоєчасне перерахування сум податку, відповідальність за яке передбачена ст. 126 ПК України, оскільки санкція ст. 127 ПК України застосовується за ненарахування, неутримання та/або несплату податків платником податків взагалі, у тому числі податковим агентом, а тому відповідачем неправомірно було застосовано до позивача штрафні санкції передбачені ст. 127 ПК України, оскільки податок на доходи фізичних осіб позивачем сплачувався, хоча і з порушенням строків, встановлених Податковим кодексом України для місячного податкового періоду.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами податкового органу була проведена виїзна планова перевірка Філії “Дорбудсервіс” ДП “Сумський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт № 524/22/24023158 від 10.12.2014 (а.с.17-21).

Відповідно до акту перевірки встановлено порушення норм законодавства, у тому числі пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки Сумською ОДПІ ГУ Міндоходів (Лебединське відділення) винесено податкове повідомлення-рішення №0041841703 від 24.12.2014 про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб в сумі 53 701,68 грн. (а.с.15-16). Штрафна санкція застосована на підставі ст. 127 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України).

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено Сумською ОДПІ ГУ Міндоходів (Лебединське відділення).

Згідно наказу ДФС України № 172 від 24.02.2016 реорганізовано Сумську ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області шляхом приєднання до ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області.

У ході реорганізації Лебединське відділення Сумської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області включено до складу Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області, а тому відповідачем по справі є Охтирська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України, приходить до висновку, що рішення прийнято незаконно, виходячи з наступного.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення грунтується на висновках контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства в частині несплати позивачем податку з доходів фізичних осіб у вигляді заробітної плати, який позивачем утримувався, проте не перераховувався до бюджету своєчасно, тобто у строки, встановлені для місячного податкового періоду, що, на думку податкового органу, є порушенням норми ст. 127 ПК України.

Проте, колегія суддів з такими висновками відповідача не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Пунктом 162.1 статті 162 ПК України визначено, що платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (підпункт 162.1.1); фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (підпункт 162.1.2), податковий агент (підпункт 162.1.3).

Філія “Дорбудсервіс” ДП “Сумський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” виступає податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб і в розумінні статті 162 ПК України є одночасно платником податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п.п. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном “граничний термін сплати до бюджету податку” розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом (п.п. 168.1.6 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (п. 54.2 ст. 54 ПК України).

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

Тобто у строки вказані у статті 168 ПК України, яка наведена вище.

Таким чином, філія “Дорбудсервіс” ДП “Сумський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” як податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб повинна сплачувати (перераховувати) податок до бюджету під час виплати заробітної плати працівникам, а у випадку нарахування заробітної плати, але її невиплати, повинна проводити перерахування податку до бюджету у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу (строк сплати податкових зобов'язань, за якими податковий період складає один місяць, обчислюється, виходячи з положень п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Так, філією “Дорбудсервіс” ДП “Сумський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” щомісяця нараховувався податок на доходи фізичних осіб, проте, не завжди своєчасно перераховувався до бюджету.

Як слідує з пояснень позивача, податок на доходи фізичних осіб позивачем сплачувався до бюджету під час виплати заробітної плати, проте з простроченням строку сплати, оскільки у зв'язку з складним економічним становищем позивач несвоєчасно здійснював виплату доходу своїм працівникам у вигляді заробітної плати.

Колегія суддів зазначає, що положення ПК України чітко визначають момент узгодження грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб та строки перерахування податку до бюджету. У разі несплати сум узгоджених грошових зобов'язань у строки, встановленні податковим законодавством, вони набувають статусу податкового боргу і платник податків несе відповідальність у вигляді штрафу за порушення строків перерахування податку.

Відповідальність платників податків за податкові правопорушення регламентується главою 11 ПК України, яка, серед іншого, передбачає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків (ст. 126 ПК України) та за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (ст. 127 ПК України).

Відповідно до ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Вказане правопорушення полягає у виконанні платником податків обов'язку щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання після закінчення встановлених ПК України строків їх сплати, тобто таке порушення може мати місце, якщо контролюючий орган встановить, що платник податків сплатив узгоджене грошове зобов'язання несвоєчасно.

Згідно зі ст. 127 ПК України ненарахування, неутримання та або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягав нарахуванню та або сплаті до бюджету.

Відповідальність за правопорушення, передбачене ст. 127 ПК України, може наставати у разі, коли платник податків, у тому числі податковий агент, допускає бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто взагалі відсутній факт виконання вказаних обов'язків платником податків (податковим агентом). В такому випадку контролюючий орган за результатами перевірки визначає суму грошового зобов'язання платнику податків та застосовує штрафі у розмірі 25 або 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що філією “Дорбудсервіс” ДП “Сумський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” податок на доходи фізичних осіб сплачувався в той же день, коли і виплачувались доходи працівникам у вигляді заробітної плати, хоча і з простроченням строку, передбаченого Податковим кодексом України для місячного податкового періоду.

Отже, колегія суддів зазначає, що у спірному випадку філією “Дорбудсервіс” ДП “Сумський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” допущено порушення податкового законодавства в частині несплати суми узгодженого грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду, що відповідає складу правопорушення, передбаченому статтею 126 ПК України.

Враховуючи, що податок на доходи фізичних осіб позивачем сплачувався в той же день, коли і виплачувались доходи працівникам у вигляді заробітної плати, хоча і з простроченням строку, то застосування контролюючим органом положень ст. 127 Податкового кодексу України щодо накладення штрафу за несплату (неперерахування) податку позивачем, як податковим агентом під час виплати доходу, є безпідставним.

За таких обставин, враховуючи, що накладення штрафних санкцій за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб статтею 127 Податкового кодексу України не передбачено, то відповідач неправомірно застосував до спірних правовідносин статтю 127 ПК України за несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб.

Наведений висновок відповідає правовій позиції наведеній у постанові Верховного Суду України від 22.03.2016 р. №813/6774/13а.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На запит Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2018 року щодо надання письмових пояснень з обгрунтуванням прийнятого оспорюваного рішення та зазначенням дати виплати позивачем заробітної плати по кожному працівнику та податку на доходи фізичних осіб та документів в підтвердження порушення позивачем строку сплати податку на доходи фізичних осіб по кожному працівнику, які були підставою для прийняття оспорюваного рішення відповідачем надано лист від 10.09.2018 року №1053/9/18/28-10-02-22 з якого слідує, що документи, які підтверджують встановлені перевіркою порушення у відповідача відсутні. При цьому відповідач зазначив, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі фактичних даних, наданих позивачем під час проведення перевірки та були відображені в акті перевірки.

При цьому, з акту перевірки колегією суддів встановлено, що такий акт не містить дат виплати позивачем заробітної плати працівникам та податку на доходи фізичних осіб у перевіряємий період та переліку документів, на підставі яких відповідачем було встановлено порушення позивачем строку сплати податку на доходи фізичних осіб.

Відповідачем правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення доведена не була.

Колегія суддів, оцінюючи аргумент відповідача наведений в апеляційній скарзі про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій передбачених ст. 127 ПК України, зазначає, що оскільки у спірних правовідносинах сплата податку відбувалася під час виплати доходу у вигляді заробітної плати, проте з простроченням строку, визначеного ПК України, то до спірних правовідносин положення ст. 127 ПК України застосуванню не підлягають.

З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення №0041841703 від 24.12.2014 не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, у зв’язку з чим воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області залишити без задоволення .

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 по справі № 818/2077/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 20.09.2018.