Постанова № 76613487, 20.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 1840/3059/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Бартош Н.С. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс" на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 по справі № 1840/3059/18, суддя Л.М. Опімах, м. Суми

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс"

до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради

третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Маркет"

про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сенс" звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта будівництва багатоквартирного 10-поверхового будинку з технічним поверхом для майстерень художників та вбудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом по проспекту М. Лушпи, 5, корпус 6, від 27.07.2018р. № 81-м, видані Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради.

Разом з позовними вимогами позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваних містобудівних умов та обмежень та заборони Державній архітектурно-будівельній інспекції вносити до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів дані щодо отримання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, дані щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт щодо будівництва корпусу 6 по просп. М. Лушпи, 5, в м. Суми.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2018р. в задоволенні зазначеної заяви відмовлено.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність її вимогам ст. 150 КАС України, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову ухвалу, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає доводи щодо ускладнення виконання судового рішення у разі невжиття заявлених заходів забезпечення позову, очевидності ознак протиправності рішення, дій відповідача та порушення такими його прав.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи ухвалу про відмову в забезпеченні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано достатніх обгрунтувань для задоволення заяви.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає про наявність ознак протиправності оспорюваних містобудівних умов та обмежень, що порушення прав, свобод та інтересів Товариства є очевидними, а також, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та поновлення порушених інтересів позивача.

Згідно ч.1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб – позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Положеннями частини ч.2 ст. 150 Кодексу визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму ВАСУ № 2 від 06.03.2008 р. застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

З матеріалів справи встановлено, що предметом спору є правомірність умов та обмежень для проектування об’єкта будівництва багатоквартирного 10-поверхового будинку з технічним поверхом для майстерень художників та вбудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом по проспекту М. Лушпи, 5, корпус, 6, від 27.07.2018р. № 81-м, виданих Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради.

Таким чином, обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного рішення та заборони Державній архітектурно-будівельній інспекції вносити до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів дані щодо отримання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, дані щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт щодо будівництва корпусу 6 по просп. М. Лушпи, 5, в м. Суми, фактично є вирішенням спору по суті без проведення судового розгляду справи, що не відповідає змісту інституту забезпечення позову.

Наведені заявником обставини не є обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки матеріали даної справи не містять об'єктивних доказів співмірності негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, а також не надано доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до набрання рішення в адміністративній справі законної сили, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

При цьому, колегія суддів не приймає доводи позивача щодо очевидності протиправності оскаржуваного рішення відповідача, оскільки оцінка таких доводів є розглядом справи по суті, а в даному випадку розглядається лише питання забезпечення позову.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для забезпечення позову у обраний позивачем спосіб.

Таким чином, переглянувши ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс" залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 по справі № 1840/3059/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови складено 21.09.2018 р.