Постанова № 76613464, 19.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1700/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бондара В.О.

суддів: Мінаєвої О.М. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Полтавського окружного адміністративного суду, від 27.07.2018, суддя А.О. Чеснокова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 повний текст складено 27.07.18 по справі № 816/1700/18

за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Приватного підприємства "Екобіз"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2018 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ПП "Екобіз" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 18882,22 грн. та пені в розмірі 407,88 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідачем не виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо забезпечення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, у зв'язку із чим відповідачу визначено суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 18882,22 грн. Оскільки відповідачем вказані санкції в добровільному порядку до Державного бюджету України не перераховано, останні підлягають стягненню в судовому порядку разом із нарахованою за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій сумою пені в розмірі 407,88 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, зокрема на порушення ст.ст. 18-20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що відповідно до ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів”, обов’язок роботодавця по працевлаштуванню інваліда вважається припиненим з моменту введення створеного для інваліда робочого місця в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. А тому, оскільки підприємством не було виконано обов’язку щодо працевлаштування інвалідів, то останній має обов’язок сплатити суму адміністративно-господарські санкції у розмірі в сумі 18882,22 грн. та пені в розмірі 407,88 грн.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ПП "Екобіз" (код ЄДРПОУ 3815979) перебуває на обліку в Полтавському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів, як підприємство, яке в своїй діяльності використовує найману працю.

Судом встановлено, що 24 січня 2018 року відповідачем подано до Полтавського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02) становить 1 особу; кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" також становить 1 особу /а. с. 8/.

Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів вказало, що відповідачем не дотримано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки середньооблікова чисельність інвалідів у відповідача складала 0,33 (4 місяці, відпрацьованих інвалідом : 12 місяців року = 0,33), що округлюється до 0, а не до 1, як зазначено в рядку 02 поданого товариством звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідач у свою чергу наполягає на тому, що такий розрахунок не відповідає вимогам частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем були вчинені всі передбачені законодавством заходи щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, в зв’язку з чим, заявлена сума адміністративно-господарських санкцій та пені є необґрунтованою.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Так, чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на підприємства обов'язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для підприємств жодних обмежень щодо обов'язку працевлаштування інвалідів.

Відповідно до пункту 2 "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за № 1442/11722, середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору. Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з'явились або не з'явились на роботу.

За даними розрахунку середньооблікової чисельності всього персоналу в еквіваленті повної зайнятості за 2017 року судом встановлено, що упродовж семи календарних місяців 2017 року (з січня по липень) у ПП "Екобіз" працювало менше 8 осіб, а відтак, останнє у вказаних місяцях не мало статусу підприємства, яке має обов'язок з працевлаштування осіб з інвалідністю /а.с. 28-35/. Вищевказані обставини підтверджуються наданими ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС України в Полтавській області на вимогу суду копіями звітів відповідача про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за січень-липень 2017 року /а.с. 57-78/.

З серпня 2017 року штат працівників відповідача збільшився до 9 осіб, з вищевказаними обставинами Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" пов'язує обов'язок підприємства в період з серпня по грудень 2017 року створити 1 робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю, а також вживати встановлених законодавством заходів для підшукування таких працівників з подальшим працевлаштуванням на товаристві.

Матеріали справи свідчать, що згідно наказу ПП "Екобіз" від 01 серпня 2017 № 1-ІН створено робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю /а.с. 36/, а 17 серпня 2018 року на посаду юрисконсульта ПП "Екобіз" працевлаштовано особу, якій у передбаченому законом порядку встановлено ІІІ групу інвалідності /а.с. 37/.

Вказана особа за даними розрахунку середньооблікової чисельності всього персоналу в еквіваленті повної зайнятості за 2017 року працювала у відповідача до кінця 2017 року, що підтверджується наданими ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС України в Полтавській області на вимогу суду копіями звітів відповідача про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за серпень-вересень 2017 року /а.с. 79-92/.

Згідно статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

На підприємство хоч і не покладається обов'язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов'язок створювати та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Згідно ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Однак на підприємство покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з матеріалів справи, листом Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості від 27 квітня 2018 року № 04-1372 позивача проінформовано, що упродовж 2017 року ПП "Екобіз" (код ЄДРПОУ 38115979) не надавало до центру зайнятості звіти за формою № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", призначені для працевлаштування інвалідів /а.с. 15-16/.

Однак, в даному випадку колегія суддів оцінює як обґрунтовані доводи підприємства стосовно відсутності у нього обов’язку подавати такі звіти у січні-липні 2017 року у зв’язку із тим, що у вказаних місяцях на товаристві працювало менше 8 осіб, а також у серпні-грудні 2017 року у зв'язку із самостійним виконанням нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем до відповідача безпідставно застосовано адміністративно-господарські санкції у розмірі 18882,22 грн. та визначено пеню в сумі 407,88 грн., оскільки відповідачем дотримано вимоги статті 19 Закону.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо виконання підприємством вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо вжиття заходів для працевлаштування інвалідів, та як наслідок, безпідставності заявлених позовних вимог про стягнення суми адміністративного господарських санкцій та пені.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення .

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 по справі № 816/1700/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови складено 21.09.2018.