Постанова № 76613338, 20.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 766/5700/17

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Майдан С.І. Дата ухвалення рішення 08.06.2018 р. Місце ухвалення: м. Херсон

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

судді - Домусчі С.Д.

судді - Шевчук О.А.

за участю секретаря - Голобородько Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 червня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення завданої шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, з урахуванням уточнених вимог, позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо порушення вимог Закону України «Про прожитковий мінімум в Україні», стягнути на його користь недоплачену пенсію з жовтня 2014 р. по січень 2018 р. у розмірі 13351,54 грн., зобов'язати відповідача відшкодувати завдану моральну шкоду у розмірі 36000 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, внаслідок прийняття незаконного розпорядження про припинення виплати пенсії, виплачує щомісячно на його користь 865,72 грн. пенсії, що нижче прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про прожитковий мінімум в Україні». Такими діями ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди у вигляді недоотриманих сум пенсії, а також принижено честь і гідність пенсіонера, звужено його право на гідний рівень життя.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 08 червня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення з прийняттям нового судового рішення - про задоволення позову.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано вимоги ст.46 Конституції України, якою передбачено, що пенсії, які є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що ст.46 Конституції України передбачає обов'язковість нарахування пенсії у розмірі, не нижчому за прожитковий мінімум, а не фактичної її виплати на користь пенсіонера.

Також, апелянт посилається на те, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції безпідставно послався на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 28.03.2017р. у справі №667/4633/15-а, оскільки судове рішення у даній справі не набуло статусу остаточного та справа перебуває на розгляді в суді касаційної інстанції.

Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач зазначає, що апелянту нарахована пенсія у розмірі, не нижчому аніж розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак з грудня 2014 року на підставі розпорядження Управління від 04.11.2014р. здійснюється утримання 20% пенсії, у зв'язку з чим сума пенсії, що підлягає виплаті апелянту, зменшується відповідно на 20%.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.

Згідно протоколу №9480 від 20.11.2013р. позивачу призначено пенсію з урахуванням отриманої ним заробітної плати за 60 календарних місяців роботи підряд, а саме з 01.04.1994р. по 31.03.1999р. в розмірі 2618,78 грн.

Підставою для розрахунку виплати пенсії у вказаному розмірі стала довідка ТОВ «Виробничо-технічна фірма «РВік Л.Т.Д.» від 17.10.2013р. про заробітну плату ОСОБА_1 за період з квітня 1994 року по червень 2000 року для призначення пенсії.

За результатами проведеної УПФУ в м. Херсоні в жовтні 2014 року перевірки вказаної довідки складено акт №1605 від 23.10.2014р. про результатами перевірки достовірності видачі ОСОБА_1 довідки про заробітну плату від 17.10.2013р. №56/1-13, яким зафіксовано невідповідність відомостей по нарахування заробітної плати, які надані позивачем, вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. Також, зафіксовано невідповідність даних довідки від 17.10.2013р. індивідуальним даним про застраховану особу за період з 1998 року по 2000 рік.

На підставі вказаного акту УПФУ в м. Херсоні прийняло розпорядження №199107 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2014р., яку обчислено виходячи лише із заробітку за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000р. за даними персоніфікованого обліку, і яка склала 949 грн.

24.10.2014р. управління з координації та контролю за виплатою пенсій повідомило УПФУ, що по особовому рахунку ОСОБА_1 виникла переплата за період з 18.11.2013р. по 30.09.2014р. в сумі 17 441,61 грн.

04.11.2014р. УПФУ в м. Херсоні видало розпорядження №300 про утримання надміру виплачених сум пенсій щомісячно в розмірі 20% пенсії до повного відшкодування переплати пенсії позивача.

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 оскаржував в судовому порядку розпорядження УПФУ в м. Херсоні №300 від 04.11.2014р., однак постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 28.03.2017р. у справі №667/4633/15-а, яку ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2017р. залишено без змін, в задоволенні позову відмовлено.

При зверненні в червні 2016 року ОСОБА_1 з інформаційним запитом до УПФУ в м. Херсоні про надання роз'яснень як розмір виплачуваної йому щомісячно пенсії в сумі 865,82 грн. узгоджується з прожитковим мінімумом, відповідач повідомив, що нарахування пенсії позивачу проводиться відповідно до вимог пенсійного законодавства у розмірі, не нижчому ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, однак з ОСОБА_1 щомісячно утримується 20% пенсії в погашення заборгованості з незаконно отриманих ним сум пенсії за період з 18.11.2013р. по 30.09.2014р.

Відповідно до наданої позивачем довідки від 24.02.2017р. на момент звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду розмір його пенсії складав 1082,28 грн., фактично виплачено - 865,82 грн. після утримання 20% як надміру сплачених коштів.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 18.10.2017р. УПФУ здійснило перерахунок його пенсії з 01.10.2014р. як непрацюючому пенсіонеру. В результаті перерахунку утворилася сума доплати за попередній період у розмірі 2498,10 грн.

Як вбачається з розпорядження №199107 від 24.01.2018р. ОСОБА_1 нараховано пенсію з 01.10.2014р. у розмірі, не нижчому від розміру прожиткового мінімуму за відповідні періоди.

Вирішуючи справу та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, обґрунтованого незаконною виплатою органом Пенсійного фонду України на його користь пенсії у розмірі, нижчому, аніж прожитковий мінімуму, встановлений законами України про державний бюджет на відповідний рік, суд першої інстанції виходив з того, що пенсію нараховано позивачу у розмірі, не нижчому за прожитковий мінімум, однак, у зв'язку з наявністю у позивача заборгованості з надміру виплаченої на його користь пенсії, Управлінням, на підставі розпорядження №300 від 04.11.2014р., правомірно виплачується на його користь на 20% менше.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позову, вважає їх правильними та такими, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Матеріалами справи підтверджено нарахування ОСОБА_1 (з урахуванням проведеного перерахунку) пенсії з 01.10.2014р. у розмірі не нижчому, аніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб на відповідні періоди.

Однак, статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно ч.1 ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21.03.2003р., передбачено, що відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, проводяться у розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав. В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії.

З наведених норм вбачається, що чинним законодавством органи Пенсійного фонду уповноважені на утримання з пенсії особи надміру виплачених сум пенсій, які утворилися внаслідок подання пенсіонером документів з неправильними відомостями. Встановлено максимальну межу відповідного щомісячного утримання - 20% від пенсії.

При цьому, ні законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV, «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII, а ні Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21.03.2003р., не передбачено, що після відповідних відрахувань розмір пенсії, який фактично буде виплачено на користь пенсіонера, повинен бути не нижчим, аніж розмір прожиткового мінімуму.

Колегія суддів враховує, що фактичне отримання ОСОБА_1 пенсії у розмірі, нижчому за прожитковий мінімум, зумовлено саме його неправомірними діями - поданням до УПФУ в м. Херсоні довідки про заробітну плату від 17.10.2013р. №56/1-13, відомості якої не підтверджено за наслідками проведеної перевірки.

Розпорядження УПФУ в м. Херсоні від 04.11.2014р. №300 про утримання надміру виплачених сум пенсій щомісячно в розмірі 20% пенсії до повного відшкодування переплати пенсії позивача є чинним, а тому правомірно виконується ГУ ПФУ в Херсонській області.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що справа №667/4633/15-а за його позовом про скасування вказаного розпорядження перебуває на розгляді у Верховному Суді, оскільки постанова Херсонського міського суду Херсонської області від 28.03.2017р. у даній справі набрала законної сили. Апелянтом не надано доказів зупинення виконання судом касаційної інстанції розпорядження УПФУ в м. Херсоні від 04.11.2014р. №300 про утримання надміру виплачених сум пенсій.

Колегія суддів не надає правової оцінки посиланням апелянта на зміст публічних виступів окремих посадових осіб Пенсійного фонду України, оскільки частиною 1 статті 7 КАС України передбачено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є не суттєвими, ґрунтуються на його власному тлумаченні норм законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не вбачає.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 139, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Судове рішення складено у повному обсязі 20.09.2018 р.

Головуючий, суддя: Л.П. Шеметенко

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.А. Шевчук