Постанова № 76613294, 18.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/2430/18

Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача-головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу військової частини А3519 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до військової частини А3519 про визнання протиправною бездіяльність військової частини щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.08.2017 року, та зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, -

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог.

У травні 2018 року ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.08.2017 року, та зобов`язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що Наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 04.09.2017 №139 ОСОБА_2, звільнено з військової служби у запас, що підтверджується витягом з наказу командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 04.09.2017 №139. Військову службу позивач проходив у Командуванні Військово-Морських Сил Збройних Сил України, при цьому на грошовому забезпеченні при військовій частини А3519, де йому нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення до дня звільнення з військової служби. Під час звільнення з військової служби у запас, йому не було виплачено індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по вересень 2017 року, що підтверджується довідкою. Заявою від 13.10.2017 позивач звернувся до військової частини А3519 з приводу врегулювання питання виплати йому індексації грошового забезпечення, але йому надали відповідь від 19.12.2017 року №2334, що відповідно до листа Директора Департаменту фінансів від 04.01.2016 року №248/3/9/1/2 у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (із змінами), індексацію грошового забезпечення не нараховується до окремого роз'яснення. Фактично вказаним листом від 19.12.2017 року №2334 військова частина А3519 відмовила позивачу у задоволенні заяви від 13.10.2017 та у виплаті йому індексації грошового забезпечення. Позивач вважав бездіяльність військової частини А3519 щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення протиправною, а тому звернувся до суду з вказаним позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року визнано протиправною бездіяльність військової частини А3519 (код ЄДРПОУ 26614490 місцезнаходження: м. Одеса, вул. Штабний 1) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 07.09.2017року, та зобов`язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду військова частина А3519 подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 04.09.2017 №139 ОСОБА_2, звільнено з військової служби у запас.

Наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 07.09.2017 №182 ОСОБА_2 звільненого з військової служби у запас за наказом від 04.09.2017 року №139 вирішено вважати таким, що 07 вересня 2017 року справи та посаду здав та з 07 вересня 2017 року виключено зі списків особового складу Командування та знято з усіх видів забезпечення.

Військову службу позивач проходив у Командуванні Військово-Морських Сил Збройних Сил України, при цьому на грошовому забезпеченні при військовій частини А3519, де йому нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення до дня звільнення з військової служби.

13.10.2017 позивач звернувся до військової частини А3519 з приводу врегулювання питання виплати йому індексації грошового забезпечення.

Відповіддю від 19.12.2017 року №2334 командир військової частини А3519 вказав, що відповідно до листа Директора Департаменту фінансів від 04.01.2016 року №248/3/9/1/2 у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (із змінами), індексацію грошового забезпечення не нараховується до окремого роз'яснення.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно абзацу 2 частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

На підставі частин 2, 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки; доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Як встановлено судом позивачу за період з 01.01.2016 року по 31.08.2017 року індексація грошового забезпечення не виплачувалась, та була припинена її виплата з 01.01.2017р.

За правилами частини 1 статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно статті 9 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Відповідно статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на і фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з Індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) Індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсій, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Таким чином, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.

Відтак, не нарахування та невиплата позивачу індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 31.08.2017 є протиправними.

Водночас колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо виходу за межі позовних вимог та ухвалення рішення яким визнано протиправною бездіяльність військової частини А3519 щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 07.09.2017 року, та зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги.

Доводи апелянта, що індексація грошового забезпечення не нараховувалась до окремого роз'яснення, яке надається директором Департаменту фінансів Міністерства оборони України та іншими посадовими особами в межах їх компетенції відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Слід зазначити, що будь-які роз'яснення не є нормативно-правовим актом.

Лише сам факт наявності тих чи інших роз'яснень не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на індексацію грошового забезпечення.

Крім того колегія суддів наголошує наступне.

Поняття «майно» в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції має автономне значення. Це, насамперед, означає, що національне законодавство держав-учасниць Конвенції не може вважатися остаточним при з'ясуванні його змісту. Наприклад, у рішенні від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України», заява № 10972/05, ЄСПЛ з'ясовував, чи є «майном» матеріальна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення, виплата якої гарантувалася Указом Президента України від 4 жовтня 1996 року № 926/96 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ», однак Законом України «Про державний бюджет України на 2000 рік» не було передбачено витрат на відповідні виплати. ЄСПЛ зазначив таке: Заявник стверджував, що остаточна відмова державних органів надати йому грошове забезпечення, на яке він мав право за законодавством, становила втручання в його майнові права.

Уряд стверджував, що скарга заявника не стосувалася ані «існуючого майна», ані «легітимних сподівань» на отримання такого майна. Уряд зауважував, що не було остаточного і такого, що підлягало виконанню, рішення, яке підтверджувало його право на такі виплати, та що національне законодавство чітко передбачало, що виплата забезпечення, про яке йдеться, може здійснюватися лише у випадку наявності достатніх бюджетних коштів.

Суд повторює, що поняття «майно» в першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві.

Певні інші права та інтереси, що складають активи, наприклад, борги, можуть також вважатися «майновими правами» і, відповідно, «майном» у розумінні цього положення. Питання, що має бути розглянуто, полягає у тому, чи надавали заявнику обставини справи, розглянуті в цілому, право на інтерес, який по суті захищається статтею 1 Першого протоколу (див. рішення щодо прийнятності у справі «Броньовські проти Польщі» (Broniowski v. Poland) [ВП], заява № 31443/96, п. 98, ECHR 2002-X).

Суд вважає, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним (див. рішення у справі «Кечко проти України» (Kechko v. Ukraine), заява № 63134/00, пункт 23).

Доводи апелянта, що індексація не є обов'язковою складовою грошового забезпечення та не входить до його складу спростовуються висновком, що міститься в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 72338788.

Так, Верховний Суд у наведеній справі дійшов висновку, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Стосовно доводів апелянта, що судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у залученні Міністерства оборони України в особі Департаменту фінансів у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, адже рішення по справі впливає на його права і обов'язки, колегія суддів зазначає, що будь-які ймовірні труднощі, пов'язані з виконанням судового рішення можуть бути вирішені шляхом подання заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу військової частини А3519 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року у справі № 815/2430/18 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 20 вересня 2018 року.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І.Судді Потапчук В.О. Семенюк Г.В.