Постанова № 76613266, 18.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року№ 876/4944/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М. Курильця А.Р.,

при секретарі судового засідання - Пильо І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року у справі №813/2071/17 (судді: Грень Н.М., Ланкевич А.З., Сакалош В.М., рішення ухвалене о 14/39 год, м.Львів, повний текст складено 24 травня 2018 року) за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Львівський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВCТАНОВИВ:

У червні 2017 ОСОБА_2, яка діє в інтересах своєї малолітньої дочки ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - МОУ), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.96-102), просила: визнати протиправним та скасувати пункт 54 рішення МОУ, оформлене протоколом засідання комісії МОУ з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №41 від 21.04.2017 (далі - Рішення); зобов'язати відповідача призначити та провести позивачам виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, що становить 800000 грн; стягнути з МОУ на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3. грошові кошти в сумі 280000 грн на відшкодування завданої їм моральної шкоди.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п.4 Рішення. Зобов'язано МОУ призначити та провести виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Стягнуто з МОУ на користь позивачів грошові кошти в сумі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн на відшкодування завданої їм моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги наводячи норми матеріального права та окремі обставини справи вказує, оскільки нещасний випадок, який призвів до загибелі військовослужбовця, стався в період проходження ним військової служби в нетверезому стані, то підстави для призначення позивачам грошової допомоги відсутні. Також посилається на безпідставність стягнення з МОУ моральної шкоди. Зазначає, що позивачами не доведено в чому саме полягають їхні моральні (душевні) страждання у зв'язку з відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги.

Львівський обласний військовий комісаріат (далі - ЛОВК) у відзиві на апеляційну скаргу підтримує вимоги такої, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

ЛОВК в судове засідання не надіслав свого представника, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому апеляційний суд, вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі мають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю їх чоловіка та батька, яка пов'язана з проходженням військової служби та не являється наслідком дій, які містять ознаки адміністративного правопорушення, скоєних у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, а також на відшкодування моральної шкоди, що виникла внаслідок неправомірних дій відповідача щодо тривалої невиплати належної їм допомоги.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, однак зроблені з невірним тлумаченням норм матеріального, а тому вказане судове рішення не може бути залишено без змін, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сержант ОСОБА_5 проходив військову службу у військовій частині польова пошта В4680 (далі - Військова частина) на посаді командира бойової машини - командира відділення 2 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону (далі - Посада) .

Згідно з витягом з наказу Командира Військової частини (по стройовій частині) від 09.11.2016 №270 сержанта ОСОБА_5, Посада, який загинув 16.09.2016 в результаті гострої крововтрати, відкритої рани шиї з ушкодженням органів шиї, внаслідок пострілу з великокаліберної вогнепальної зброї, виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби (а.с.15).

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи від 17.09.2016 №136/2016 (далі - Лікарське свідоцтво), смерть ОСОБА_5 настала по дорозі в лікарню, причиною смерті визначено ушкодження внаслідок пострілу з великокаліберної вогнепальної зброї, намір не визначено (а.с.19 зворот).

За висновком експерта Яворівського відділення Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 21.10.2016 №136/2016 (далі - Висновок експерта) встановлено, що при судово-токсикологічній експертизі крові трупа ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт у кількості 2,87 проміле. При судово-токсикологічній експертизі внутрішніх органів (шлунка, печінки, нирки) з трупа військовослужбовця виявлено амфетамін та етиловий спирт (а.с.16-18).

Наказом «Про результати проведення службового розслідування по факту загибелі сержанта ОСОБА_5 від 29.09.2016 №2828 (далі - Наказ №2828) та Актом спеціального розслідування від цієї ж дати (далі - Акт) зафіксовано, що факт смерті ОСОБА_5 є встановленим. Смерть «так», пов'язана з виконанням обов'язків військової служби (а.с.49-59, 62-65).

Зі змісту Наказу №2828 та Акта видно, що 16.09.2018 близько 21/00 год на території Яворівського полігону - Міжнародного центру миротворчості та безпеки, що знаходиться за адресою: с.Вербляни, Яворівського р-ну, Львівської області (далі - Полігон) проводились навчання військовослужбовців. З пояснень майора ОСОБА_6 та інших військовослужбовців, які брали участь у навчаннях, стало відомо, що майор будучи керівником стрільби на ділянці №5 Полігону о 21/00 год розпочав заїзд з бойовою стрільбою та під час руху помітив, що на третьому напрямку в бойової машини піхоти (далі - БМП) не горить «башенний ліхтар червоного кольору, що вказує на напрямок гармати відносно напрямку руху бойової машини вночі». ОСОБА_6 одразу подав команду «стій», що вважається як припинити стрільбу та зупинитись. Після команди почув постріл, та підбіг до бойової машини на другому напрямку та побачив солдата ОСОБА_7, який вискочив з бойової машини. Одразу викликав чергового фельдшера та вдався до заходів евакуації пораненого командира бойової машини сержанта ОСОБА_5

Даний випадок стався в наслідок дезорієнтування у просторі навідника - оператора 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону Військової частини старшого солдата ОСОБА_8

Відповідно до долученої копії витягу з кримінального провадження №42016140410000240, встановлено, що 16.09.2016 близько 21/30 год на території Полігону військовослужбовець військової служби за мобілізацією Військової частини навідник оператор БМП старший солдат ОСОБА_8 та військовослужбовець військової служби за контрактом Військової частини командир бойової машини молодший сержант ОСОБА_9 порушуючи правила поводження зі зброєю, під час виконання навчальних стрільб із БМП здійснили постріл із 30 мм гармати, внаслідок чого отримав поранення не сумісні із життям військовослужбовець за контрактом вказаної Військової частини сержант ОСОБА_5 який у момент вистрілу знаходився у іншому БМП. Внаслідок отриманих поранень ОСОБА_5 загинув (а.с.20).

Після наведених подій, ОСОБА_2, як член сім'ї (дружина) військовослужбовця, що загинув під час виконання ним обов'язків військової служби на утриманні якої залишилась малолітня донька від шлюбу з ОСОБА_5 звернулась до ЛОВК із заявою та необхідним пакетом документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її чоловіка.

З Витягу з протоколу №41 від 21.04.2017 вбачається, що, розглянувши вищезазначені документи, комісія МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, якою затверджено «Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі - Порядок) а саме: «…п.54. Дружині та дочці загиблого 16.09.2016 сержанта ОСОБА_5 (ЛОВК), оскільки на час загибелі він виконував обов'язки військової служби у стані алкогольного сп'яніння,що підтверджено Висновком експерта» (а.с.10).

Листом від 16.05.2017 №4456 ЛОВК повідомив позивача про Рішення МОУ щодо відмови у призначенні та виплаті такої допомоги (а.с.9).

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2011-XI), який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону №2011-XI одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пункти 1 та 2 частини другої статті 16 Закону №2011-XI передбачає, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

Згідно з частиною першою статті 16-1 цього Закону у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.

За змістом частин першої, шостої та дев'ятої статті 16-3 Закону №2011-XI одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її отримання. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від отримання одноразової грошової допомоги її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується МОУ, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (пункт 1).

Згідно з пунктом 3 наведеного Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Пунктом 4 цього Порядку встановлено, що одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; у період проходження військовослужбовцем військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

За пунктом 10 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).

Відповідно до статті 16-4 Закону №2011-XI призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Таким чином, законодавством визначено перелік підстав, за наявності яких призначення і виплата відповідної одноразової грошової допомоги не здійснюються, разом з тим, жодна з цих обставин не була підставою для не призначення та невиплати одноразової грошової допомоги позивачу, з огляду на наступне.

Матеріалами справи, зокрема Лікарським свідоцтвом, Наказом №2828, Актом встановлено, що смерть ОСОБА_5 настала під час проходження ним військової служби. У Висновку експерта лише констатовано перебування загиблого у стані алкогольного сп'яніння. Жодним із цих документів не підтверджено причинно-наслідкового зв'язку між травмами потерпілого та його станом алкогольного сп'яніння.

Аналізуючи вищенаведені правові норми та встановлені фактичні обставини справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність скасування пункту 54 оскаржуваного Рішення, оскільки документами у справі спростовуються доводи скаржника про неможливість призначення позивачам одноразової грошової допомоги через те, що смерть військовослужбовця сталася внаслідок його перебування у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння.

Разом з тим, необхідно зазначити, що задоволена судом вимога позивачів про зобов'язання відповідача виплатити їм одноразову грошову допомогу, пов'язану зі смертю ОСОБА_5 є передчасною, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 12-14 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, чи для проходження служб у військовому резерві призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів). Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Таким чином, переліченими правовими нормами встановлений чіткий алгоритм дій щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, чи для проходження служб у військовому резерві.

Враховуючи те, що МОУ безпосередньо не здійснює виплату одноразової грошової допомоги, а судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не надано належної оцінки вказаним обставинам, апеляційний суд, дійшов висновку про необхідність скасування рішення суду в частині зобов'язання МОУ провести виплату такої допомоги для позивачів у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та відмови у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Разом з тим, апеляційний суд, погоджується із висновками суду першої інстанції щодо стягнення з МОУ в користь позивачів моральної шкоди у розмірі 50000 грн (по 25000 грн кожному), яка була завдана їм через неправомірні дії відповідача, що полягали у тривалому невизнанні МОУ права членів сім'ї загиблого військовослужбовця на отримання одноразової грошової допомоги.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на зазначене, враховуючи вимоги вищенаведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції, в частині задоволення позовних вимог, допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), а тому апеляційна скарга МОУ підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 308, 310, 315-316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року в частині зобов'язання Міністерства оборони України провести виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_11, скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. Я. Качмар судді О. М. Гінда А. Р. Курилець Повний текст складений 21 вересня 2018 року.