Постанова № 76613239, 20.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/558/18

Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. Дата ухвалення рішення 26.04.2018 р. Місце ухвалення: м. Херсон Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

судді - Домусчі С.Д.

судді - Шевчук О.А.

за участю секретаря - Голобородько Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 05.01.2018р. №2, в частині відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги;

- зобов'язати відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу по інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013р. №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та статей 16, 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі, встановленому законом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що під час проходження служби на території ДР Афганістан він отримав множинні осколкові поранення голови, лівої руки, що підтверджено висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи. ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності. Однак, при зверненні із заявою про надання одноразової грошової допомоги у разі інвалідності військовослужбовця, відповідачем йому відмовлено у призначенні та виплаті такої допомоги з посиланням на відсутність доказів того, що отримані позивачем поранення (контузія) не пов'язані із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень. Таку відмову ОСОБА_1 вважає незаконною, оскільки проходження МСЕК та надання статусу інваліда війни із видачею відповідного посвідчення здійснюється лише за умови, що поранення не пов'язане із вчиненням військовослужбовцем злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26.04.2018р. позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразовою грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 05.01.2018 р. № 2 в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1

Зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу по інвалідності 3 групи, що настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 р. № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та статей 16-163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі встановленого законом для працездатних осіб на дань встановлення інвалідності.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що на момент прийняття рішення, оформленого протоколом від 05.01.2018р., про відмову у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги були відсутні дані про встановлення ОСОБА_1 інвалідності. Позивач не надавав Міністерству оборони України довідку МСЕК 12 ААА №293722, якою йому встановлено інвалідність з 10.05.2017р.

Також, апелянт посилається на те, що перевірка правомірності дій Міністерства оборони України, вчинених на виконання рішення суду у справі №766/9182/16-а, повинна здійснюватися судом першої інстанції в межах даної справи у відповідності до вимог ст.383 КАС України.

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності Міністерству конкретизувати, які саме документи необхідно надати для підтвердження причин та обставин отримання поранення та зазначає, що у даному випадку має значення не форма відповідного документу, а його зміст. Тобто, документ може бути будь-який за умови наявності у нього інформації про причини та обставини поранення.

ОСОБА_1 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу Міністерства оборони України, в якому просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 05.08.1986р. по 14.05.1988р. ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині 65753 та брав участь у бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан.

Згідно посвідчення серії АБ №475323, виданого 19.04.1997р. Комсомольським військовим комісаріатом м. Херсона, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій.

Позивач є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серія Є №060267.

Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААА №293722 інвалідність позивачу встановлена на строк до 01.06.2019р.

Згідно довідок МСЕК серії 12 ААА №281940 та серії 12 ААА №293722 причиною інвалідності ОСОБА_1 зазначено поранення (контузію), захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, в яких проводились бойові дії.

Висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №715/Ж від 22.03.2016р. встановлено, що численні рубці на тілі позивача є наслідком загоєння ран, які виникли внаслідок розривної дії снаряду, могли бути спричинені у 1987 році.

Згідно витягу із протоколу засідання ЦВЛК Міністерства оборони України №1366 від 29.03.2016р. поранення (контузія) та захворювання ОСОБА_1 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

19.05.2016р. ОСОБА_1 звернувся до військового комісара Херсонського обласного військового комісаріату із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до п.5 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Листом від 19.07.2016р. №6/2/562 Херсонський ОВК повідомив позивача, що Міністерство оборони України за результатами розгляду вищезгаданого питання дійшло висновку про необхідність направлення документів на доопрацювання, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення, зокрема про те, що отримані позивачем поранення (контузія) не пов'язані із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень. Запропоновано позивачу надати вищезгадані підтверджуючі документи для повторного направлення на розгляд комісії. Разом із листом направили позивачу витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України.

Не погодившись із вказаним рішенням Комісії позивач оскаржив його в судовому порядку. Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.04.2017р. у справі №766/9182/16-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017р., визнано протиправним рішення комісії Міністерства оборони України, оформлене протоколом №46 від 10.06.2016р., щодо повернення на доопрацювання документів, поданих ОСОБА_1 для призначення йому одноразової грошової допомоги та зобов'язано Міністерство оборони України відповідно до наданих законодавством повноважень розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та прийняти рішення відповідно до вимог п.13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975.

На виконання рішення суду у справі №766/9182/16-а комісія Міністерства оборони України розглянула подані позивачем документи та прийняла рішення, оформлене протоколом від 05.01.2018р. №2, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги. Підставою для відмови зазначено неподання позивачем документу, що свідчить про причини та обставини поранення, передбаченого п.11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Не погоджуючись з правомірністю вказаної відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_1 у повному обсязі, виходив з того, що відмовляючи позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, Міністерство оборони України, як держаний орган, повинно було конкретизувати, які саме документи необхідно надати для реалізації позивачем свого права на допомогу від держави. Однак, відмова відповідача ґрунтується на загальному терміні «документи» без будь-яких роз'яснень та уточнень, в той час як такі обставини могли бути встановлені відповідачем безпосередньо під час проходження військової служби позивачем з відображенням у відповідних медичних документах чи актах. За висновками суду першої інстанції, вимога надати документ невідомого зразка від невизначеного органу є протиправною та такою, що порушує права позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, вважає їх правильними та такими, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За приписами пункту 5 частини другої статті 16 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 16-2 Закону № 2011-XII).

На виконання вказаного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013р. №975 (далі - Порядок №975).

Відповідно до п. 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно пункту 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Наказом Міністра оборони України від 12.04.2007р. №168 передбачено створення постійно діючої комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби та визначено, що голова комісії (заступник Міністра оборони України) повинен забезпечити, зокрема, підготовку пропозицій та подання їх Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення грошової допомоги та її розмір; роботу зі зверненнями громадян із зазначених питань.

Таким чином, порядок призначення та виплати допомоги, що відповідає чинному законодавству полягає у наступному: особи, які мають право на одноразову допомогу звертаються з документами у обласний військовий комісаріат; обласний військовий комісаріат подає розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи та надсилається за належністю в Департамент фінансів Міністерства оборони України для розгляду їх Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги; перевірені фахівцями документи розглядаються Комісією та подаються Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення одноразової допомоги; після прийняття рішення Міністром оборони України кошти надсилаються у обласний військовий комісаріат (військову частину), до якого були подані документи, для виплати одноразової допомоги отримувачам. Виплата одноразової допомоги провадиться в порядку черговості відповідно до дати подання документів після отримання Міністерством оборони коштів, передбачених на ці цілі.

При цьому, відповідно до пункту 11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги (пункт 19 Порядку №975).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги слугували висновки відповідача про те, що позивачем не надано документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Проте, в матеріалах справи міститься витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №1366 від 29.03.2016р., в якому зазначено, що множинні вогнепальні осколкові поранення голови, лівої руки (контузія головного мозку) рядового у відставці ОСОБА_1 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначене рішення Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, викладене у формі протоколу №1366 від 29.03.2016р., засвідчує відсутність в діях позивача протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що свідчить про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

При цьому, з витягу з протоколу не вбачається, що поранення пов'язане із вчиненням правопорушення чи є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Аналогічну правову позицію у подібних правовідносинах висловлено Верховним Судом у постанові від 25.05.2018р. по справі №729/426/17.

Міністерство оборони України, не прийнявши до уваги рішення Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, викладене у формі протоколу №1366 від 29.03.2016р. як документ, передбачений п.11 Порядку №975, в свою чергу не конкретизує, який саме документ необхідно надати ОСОБА_1

При цьому, колегія суддів враховує, що ні Порядком №975, а ні іншими нормативними актами чи роз'ясненнями не встановлено форму такого документу, органу уповноваженого на його видачу. Чинним законодавством, також, не визначено у який спосіб позивач/громадянин повинен довести зазначені обставини, а відповідач з цього приводу не надає позивачу у своїх відмовах жодних роз'яснень чи рекомендацій у який спосіб йому усунути недоліки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідні дії відповідача суперечать принципу правової визначеності, відповідно до якого орган державної влади зобов'язаний забезпечити легкість з'ясування права тими, до кого воно застосовується, і набуття останніми можливості у разі необхідності скористатися правом, так само як і способом, за допомогою якого воно буде підлягати застосуванню і тлумаченню.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Міністерство оборони України не мало правових підстав для прийняття рішення про відмову позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта щодо ненадання ОСОБА_1 при зверненні із заявою про призначення одноразової грошової допомоги довідки МСЕК 12 ААА №293722 про встановлення інвалідності з 10.05.2017р. , оскільки позивачем доведено надання відповідної довідки при зверненні із заявою щодо призначення грошової допомоги на виконання постанови суду у справі №766/9182/16-а.

Більше того, при прийнятті рішення про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, оформленого протоколом від 05.01.2018р. №2, Комісія Міністерства оборони України не зазначала про те, що підставою для відмови у призначенні відповідної допомоги є відсутність у ОСОБА_1 інвалідності.

Щодо тверджень апелянта про те, що перевірка правомірності дій Міністерства оборони України вчинених на виконання рішення суду у справі №766/9182/16-а повинна здійснюватися судом першої інстанції в межах даної справи у відповідності до вимог ст.383 КАС України, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки у справі №766/9182/16-а суд зобов'язав відповідача розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та прийняти за результатами такого розгляду відповідне рішення, що і було зроблено суб'єктом владних повноважень. При цьому, в судовому рішенні по вказаній справі не йшлося про обов'язок Міністерства прийняти конкретне рішення.

У зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що оскарження відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, оформленої протоколом від 05.01.2018р. №2, є самостійним предметом спору та на правовідносини, що виникли, не поширюються положення ст.383 КАС України.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спору.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 139, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Судове рішення складено у повному обсязі 20.09.2018 р.

Головуючий, суддя: Л.П. Шеметенко

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.А. Шевчук