Постанова № 76613216, 18.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5004/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р.М., Улицького В.З.,

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

представника апелянта ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року (ухвалену головуючим – суддею Грень Н.М., о 12 год. 00 хв. у м. Львові, повний текс рішення складено 16 травня 2018 року) у справі № 813/1012/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-СХІД» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнаня протиправним та скасування наказа Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 02.03.2018 № 331 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки».

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що документальну позапланову невиїзну перевірку, в порушення п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі – ПК України), призначено до закінчення встановленого вказаною нормою п’ятнадцятиденного строку надання платником податку відповіді на письмовий запит контролюючого органу. А сам запит Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про надання інформації від 07.02.2018 вважають, що оформлений з порушенням встановленого законодавством порядку, зокрема, п.п. 73.3 ст. 73 ПК України, а тому ТОВ «ОККО-Схід» з огляду на положення абз. 7 п. 73.3 ст. 73 ПК України, звільнене від обов'язку надавати відповідь на вказаний запит. Крім цього вказують на те, що оскаржуваний наказ вручено ТОВ «ОККО-Схід» 13.03.2018 після початку проведення такої перевірки, чим порушено вимоги п. 79.2 ст. 79 ПК України.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 02.03.2018 № 331 «Про проведення документальної позапланової перевірки».

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що запит від 07.02.2018 був надісланий на адресу ТОВ «ОККО-Схід» 12.02.2018 та отриманий позивачем 15.02.2018, що підтверджено матеріалами справи. Таким чином, встановлений п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України строк надання відповіді на запит - протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, закінчувався 07.03.2018. Однак, оскаржуваний у справі наказ № 331 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» видано контролюючим органом 02.03.2018, тобто до закінчення вказаного строку. З огляду на це суд першої інстанції дійшов висновку, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, в тому числі, документальних позапланових невиїзних, є належною для прийняття наказу про проведення перевірки. Відтак, встановлені судом обставини, свідчать про недотримання контролюючим органом обов'язкових умов для призначення проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, визначених п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, та дає підстави суду для висновку про протиправність наказу від 02.03.2018 № 331 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» ТОВ «ОККО-Схід». Крім цього суд першої інстанції вказав, що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача розпочалося з 12.03.2018, в той час як наказ та повідомлення про проведення такої перевірки отримане позивачем 13.03.2018. Тобто з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник не був ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку, що в свою чергу свідчить про не дотримання вимог п. 79.2 ст.79 ПК України.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що ними при прийнятті оскаржуваного наказу були дотримані всі визначені ПК України вимоги в тому числі вказана підстава для проведення перевірки визначені ПК України, а саме п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Представником позивача надіслано відзив на апеляційну скаргу в якій покликається на те, що законодавець чітко визначає, що у письмовому запиті контролюючого органу має бути в обов`язковому порядку такі реквізити, як підстави для надіслання запиту (вказана конкретна норма закону), виявлені недостовірності та інформацію, яка це підтверджує, зазначено конкретні декларації в яких встановлено недостовірність даних, визначений перелік інформації та документів, що запитуються. Однак, зазначає, що у запиті від 03.10.2017, в порушення вимог ст. 73 ПК України, Контролюючим органом не вказано жодну чи декілька з шести визначених у п. 73.3 ПК України підстав для направлення такого запиту. У зв`язку з цим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача заперечив щодо задоволення та надав пояснення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що 03.10.2017 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до ТОВ «ОККО-Схід» із запитом № 51514/10/28-10-42-05-10 про надання інформації та її документального підтвердження, в якому зазначено про те, що за результатами аналізу даних звітності РРО (КОРО) та показників розрахунків сум акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (Додаток 6), показників Додатку 9 до декларації акцизного податку за період 2015-2016 роки виявлено розбіжності в зв'язку з чим позивачу повідомлено про необхідність у законодавчо встановлені строки надати обґрунтовані письмові пояснення щодо причин розбіжностей між даними звітності РРО (КОРО) та показників розрахунків сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (Додаток 6), показників Додатку 9 до декларацій з акцизного податку за період 2015-2016 років, а також документальні підтвердження (засвідчені підписом посадової особи платника податків та скріплені печаткою копії документів).

Листом № 366 від 25.10.2017 ТОВ «ОККО-Схід» надано письмові пояснення щодо причин розбіжностей між даними звітності РРО (КОРО) та показників розрахунків сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (Додаток 6), показників Додатку 9 до декларацій з акцизного податку за період 2015-2016 роки та їх документальне підтвердження.

07.02.2018 Офісом великих платників податків ДФС складено запит № 5922/10/28-10-42-05-10 «Про надання інформації та її документального підтвердження», в якому зазначено, що за результатами аналізу даних звітності РРО та показників розрахунків сум акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (Додаток 6), показників Додатку 9 до декларацій акцизного податку за період 2015-2016 років встановлено розбіжності, в зв’язку з цим, запропоновано ТОВ «ОККО-Схід» надати письмові пояснення виявлених розбіжностей, а також їх документальні підтвердження.

Листом № 96 від 06.03.2018 ТОВ «ОККО-Схід» надано письмові пояснення щодо причин розбіжностей між даними звітності РРО (КОРО) та показників розрахунків сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (Додаток 6), показників Додатку 9 до декларацій з акцизного податку за період 2015-2016 років та їх документальне підтвердження. Крім того, у вказаному листі ТОВ «ОККО-Схід» звертає увагу відповідача на те, що запит від 07.02.2018 № 5922/10/28-10-42-05-10 «Про надання інформації та її документального підтвердження» не відповідає вимогам п. 73.3 ст. 73 ПК України, в зв'язку з чим, виходячи з вимог п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, п. 73.3 ст. 73 ПК України у позивача відсутній обов’язок надання відповіді та документального її підтвердження на згаданий запит.

02.03.2018 Офісом великих платників податків ДФС, з метою перевірки правильності обчислення акцизного податку при реалізації пального, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями та інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на органи ДФС, керуючись п. 78.4 ст. 78 ПК України, видано наказ № 331 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» ТОВ «ОККО-Схід» з питань правильності обчислення акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 по 31.12.2015. Термін проведення перевірки з 12.03.2018 тривалістю 2 робочих дні.

Вважаючи такий наказ відповідача протиправним позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з’ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Підпунктом 16.1.5 п. 16.1. ст. 16 ПК України встановлено обов'язок платника податків подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до абз. 1 - 5 п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Відповідно до абз. 6 п. 73.3 ст. 73 ПК України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п’ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Процедуру періодичного подання органам державної податкової служби суб'єктами інформаційних відносин або подання за письмовим запитом таких органів податкової інформації визначає Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1245, (далі – Порядок № 1245), п. 10 якого встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Згідно з п. 16 Порядку № 1245 у разі коли запит складено з порушенням визначених Порядком вимог, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що контролюючий орган з підстав та у порядку, визначеними у податковому законодавстві, наділений правом надсилати платникам податків письмові запити про надання інформації (пояснень) та документальних підтверджень, а платник податків, отримавши такий запит, зобов'язаний надати запитувану податковим органом інформацію та документи у визначений законом строк у випадку, якщо отриманий запит відповідає законодавчо встановленим вимогам щодо форми та змісту такого. Запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто, чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем надіслано позивачу письмовий запит від 03.10.2017 № 51514/10/28-10-42-05-10 «Про надання інформації та її документального підтвердження» Офісом великих платників, яким відповідно до п. 73.1 ст. 73 Податкового кодексу України, повідомив ТОВ «ОККО-Схід» про необхідність у законодавчо встановлені строки надати обґрунтовані письмові пояснення щодо причин розбіжностей між даними декларацій з акцизного податку з даними звітності РРО та податкових декларацій акцизного податку за період 2015-2016 роки, а також документальні підтвердження (засвідчені підписом посадової особи платника податків та скріплені печаткою копії документів) орієнтовний перелік яких зазначено у згаданому запиті. Як вбачається із змісту запиту, охоплений ним період визначено 2015-2016 років.

Листом № 366 від 25.10.2017 позивач надав відповідь на запит від 03.10.2017 в якому зазначено причини розбіжностей між даними декларацій з акцизного податку з даними звітності РРО та податкових декларацій акцизного податку за період 2015-2016 років та їх документальне підтвердження.

Разом з цим колегія суддів зазначає, що у запиті від 03.10.2017 не наведено у якій конкретно декларації протягом 2015-2016 років контролюючим органом встановлено розбіжності, в той час як п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України встановлює обов`язок відповідача зазначити у запиті відповідну декларацію, в якій таку недостовірність виявлено, а саме якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

З огляду на це колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що запит відповідача від 03.10.2017 № 51514/10/28-10-42-05-10 «Про надання інформації та її документального підтвердження» не відповідає вимогам, встановленим п. 73.3 ст. 73 ПК України, відтак позивач, у відповідності до положень абзацу 14 п. 73.3 ст. 73 ПК України звільнявся від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Щодо прийняття оскаржуваного наказу то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим кодексом.

Для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим кодексом (пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Згідно п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

У відповідності до ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Наказ Офісу великих платників податків ДФС №331 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 02.03.2018 не містить в собі посилання в якості підстави її проведення на неотримання пояснень від ТОВ «ОККО-Схід» та їх документальних підтверджень на письмовий запит від 03.10.2017 № 51514/10/28-10-42-05-10 «Про надання інформації та її документального підтвердження» і на письмовий запит від 07.02.2018 № 5922/10/28-10-42-05-10 «Про надання інформації та її документального підтвердження».

Крім цього, судом першої інстанції встановлено та колегія суддів не заперечує, що надіслання запиту від 03.10.2017 №51514/10/28-10-42-05-10 «Про надання інформації та її документального підтвердження» мало наслідком призначення контролюючим органом наказом від 27.10.2017 №2423 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОККО-Схід» з питань правильності обчислення акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, а також наказом від 29.12.2017 за № 2932 аналогічної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ОККО-Схід» з питань правильності обчислення акцизного податку при реалізації пального за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 року. Зазначені накази оскаржені позивачем в судовому порядку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 у справі № 813/4042/17 за позовом ТОВ «ОККО-Схід» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування наказу від 27.10.2017 за №2423 позов задоволено повністю. Зазначене рішення залишено без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018. Рішення судів у даній справі обґрунтовані, зокрема, тим, що запит від 03.10.2017 №51514/10/28-10-42-05-10 не відповідає вимогам, встановленим п. 73.3 ст. 73 ПК України, відтак, у ТОВ «ОККО-Схід» відсутній обов’язок для надання відповіді на нього.

Також рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 у справі № 813/116/18 за позовом ТОВ «ОККО-Схід» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування наказу від 29.12.2017 за №2932 позов задоволено повністю. Зазначене рішення залишено без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2018. Рішення судів у даній справі обґрунтовані, зокрема, тим, що запит відповідача про надання інформації оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, а тому позивач звільнений від обов’язку надавати відповідь на цей запит відповідно до абз.14 п. 73.3 ст. 73 ПК України.

Разом з цим колегія суддів зазначає, що запит № 5922/10/28-10-42-05-10 «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 07.02.2018 аналогічний за змістом до запиту від 03.10.2017 № 51514/10/28-10-42-05-10 «Про надання інформації та її документального підтвердження», що в свою чергу вказує про відсутність у позивача обов`язку також надавати відповідь на такий запит.

При цьому, запит від 07.02.2018 був надісланий на адресу позивача 12.02.2018 та отриманий останнім 15.02.2018, що підтверджено матеріалами справи. Таким чином, встановлений п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України строк надання відповіді на запит - протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, закінчувався 07.03.2018. Однак, оскаржуваний у справі наказ №331 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» видано контролюючим органом 02.03.2018, тобто до закінчення вказаного строку.

Також потрібно звернути увагу на те, що контролюючим органом порушено порядок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки як зазначалось вище однією з умов проведення такої перевірки є надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Так згідно правової позиції Верховного суду України, викладеної у справі № 21-425а14, нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що і не заперечувалось представниками сторін під час апеляційного розгляду, що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача розпочалося з 12.03.2018, в той час як наказ та повідомлення про проведення такої перевірки отримане позивачем 13.03.2018. Тобто з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник не був ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку, що виключає можливість її проведення, оскільки не дотримано умов п. 79.2 ПК України.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлене та на наявність відповідних доказів в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності винесення оскарженого наказу, а тому вважає, що судом першої інстанції правомірно визнано протиправним та скасовано наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 02.03.2018 №331 «Про проведення документальної позапланової перевірки».

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов’язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов’язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду — без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року у справі № 813/1012/18 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повне судове рішення складено 21 вересня 2018 року