Постанова № 76613203, 19.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/2078/17

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. Час і місце ухвалення: 09:50, 17.04.2018р., м.Херсон Дата виготовлення повного тексту: 19.04.2018р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді : Бойка А.В.,

суддів: Єщенка О.В.,

Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року по справі за позовом Головного управління ДФС у Херсонській області до ОСОБА_2 про стягнення суми податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2017 року Головне управління ДФС у Херсонській області звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 25 000 грн. зі сплати транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік, який виник у відповідача у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, нарахованих податковим повідомленням-рішенням №24523-13 від 30 червня 2016 року.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 16.05.2018 року Головне управління ДФС у Херсонській області подало апеляційну скаргу, обґрунтовану не повним з'ясуванням судом обставин справи.

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що предметом доказування у даній справі не є законність податкового повідомлення-рішення, яким відповідачу нараховано до сплати суму грошового зобов'язання, а обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язується можливість стягнення податкового боргу в судовому порядку, зокрема, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його несплати в добровільному порядку тощо. Заявлена у поданому позові сума боргу є узгодженою, не сплаченою ОСОБА_2 в добровільному порядку, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

У зв'язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року та ухвалення нового судового рішення - про задоволення позову Головного управління ДФС у Херсонській області.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, податковим повідомленням-рішенням №24523-13 від 30 червня 2016 року Головним управлінням ДФС у Херсонській області визначено ОСОБА_2 до сплати грошове зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в сумі 25 000 грн. (а.с.9)

Вказане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 31.08.2016р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с.9)

18.11.2016 року Головним управлінням ДФС у Херсонській області складено податкову вимогу форми «Ф» №10864-17 про сплату ОСОБА_2 податкового боргу в сумі 25 000 грн., яку отримано відповідачем 26.11.2016р. (а.с.8)

У зв'язку з несплатою ОСОБА_2 суми боргу, зазначеної в податковій вимозі №10864-17 від 18.11.2016 року, Головне управління ДФС у Херсонській області звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості, обґрунтованим тим, що податковий борг по транспортному податку з фізичних осіб за 2016 рік є узгодженим, в добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог Головного управління ДФС у Херсонській області, дійшов висновку про недоведеність позивачем як суб'єктом владних повноважень, на якому лежить тягар доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, законності нарахування відповідачу транспортного податку. За висновками суду першої інстанції, оскільки позивачем не надано доказів, що стосуються об'єкта оподаткування, його вартості, марки, об'єму двигуна та будь-яких інших даних, на підставі яких винесено податкове повідомлення-рішення, підстав для задоволення позову про стягнення податкового боргу немає.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сума податкової заборгованості, що заявлена позивачем у даній справі до стягнення, визначена відповідачу податковим повідомленням-рішенням №24523-13 від 30 червня 2016 року про нарахування суми податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» за податковий період 2016 р. на суму 25000 грн.

Правове регулювання транспортного податку міститься в ст. 267 Податкового кодексу України, згідно п.п.267.1.1 п.261.1 якої платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно п.267.6 ст.267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. (п.267.8.1 ст.267 ПК України)

З вказаних норм слідує, що податкове зобов'язання по сплаті транспортного податку нараховується контролюючим органом самостійно та не залежить від вчинення відповідним платником порушень будь-яких норм податкового законодавства.

У зв'язку з цим, на думку колегії суддів, податковим органом при зверненні з позовом до суду про стягнення сум, обчислених ним самостійно, що не залежить від виявлення порушення відповідною особою норм податкового законодавства, має бути доведено беззаперечними, належними та допустимими доказами обставини та підстави виникнення у відповідача податкового зобов'язання.

Однак, ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції Головним управлінням ДФС у Херсонській області не надано жодного доказу щодо підстав виникнення у ОСОБА_2 податкового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2016 рік.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що 05.04.2018 року судом першої інстанції у справі оголошено перерву для надання представником позивача доказів наявності у відповідача обов'язку щодо сплати грошового зобов'язання, нарахованого йому податковим повідомленням-рішенням №24523-13 від 30 червня 2016 року, однак таку вимогу суду позивачем не виконано.

А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та, у зв'язку з цим, про відсутність підстав для їх задоволення. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: Ю.В. Осіпов