Постанова № 76613167, 17.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/6461/18 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Сапіги В.П.,

при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.,

з участю представника апелянта: Боднара О.М.,

представника позивача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року (суддя- Микитюк Р.В., ухвалене в м. Івано- Франківську) у справі № 809/831/18 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дії,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2018 року ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка виразилась у відмові включити до його вислуги років для призначення пенсії, стажу роботи в органах Державної податкової служби з 06.03.1996 року по 12.06.1998 року та зобов'язання відповідача зарахувати до вислуги років для призначення пенсії стаж роботи в органах Державної податкової служби з 06.03.1996 року по 12.06.1998 року.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року позов задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, яка виразилась у відмові включити ОСОБА_3 до вислуги років для призначення пенсії стажу роботи в органах Державної податкової служби з 06.03.1996 року по 25.11.1996 року та з 09.01.1997 року по 12.06.1998 року; зобов'язано Головне управління ДФС в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_3 до вислуги років для призначення пенсії стаж роботи в органах Державної податкової служби з 06.03.1996 року по 25.11.1996 року та з 09.01.1997 року по 12.06.1998 року.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду Головне управління ДФС в Івано-Франківській області оскаржило його подавши апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду. Вважає, що оскаржуване рішення винесене без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить його скасувати і прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Як на доводи апеляційної скарги посилається, зокрема, на те, що немає затвердженого переліку посад, час перебування на яких зараховується до вислуги років. Також зазначає, що до компетенції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області не відноситься прийняття рішень про затвердження переліку посад, або зарахування часу роботи в державних органах, до вислуги років для призначення пенсії.

В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 06.03.1996 року прийнятий на посаду головного державного податкового інспектора юриста юридичного відділу за рішенням конкурсної комісії ДПІ Міністерства фінансів України по Івано-Франківській області, 25.11.1996 року звільнений з роботи по п.1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією Державної податкової інспекції по Івано-Франківській області, 09.01.1997 року прийнятий на посаду головного державного податкового інспектора юридично-методологічного сектору управління податкових розслідувань обласного апарату Державної податкової адміністрації на підставі рішення комісії, 01.08.1998 року переведений на посаду старшого державного податкового інспектора юридично-методологічного відділу цього ж управління ДПА, 01.04.1998 року переведений на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу застосування непрямих методів в оподаткуванні та методології податкових розслідувань управління податкових розслідувань ДПА, 12.06.1998 року прийнятий на службу в органи податкової міліції Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області. Дані обставини, підтверджуються записами у трудовій книжці, що наявна у матеріалах справи.

З довідки Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №09-19-04-26/15 від 04.05.2018р., вбачається, що ОСОБА_3 дійсно проходить службу в органах податкової міліції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.

Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області видано наказ "Про розмір винагороди за вислугу років" від 27.03.2018 №81-о, пунктом 1 якого зазначено, підтвердити стаж та розмір винагороди за вислугу років особам начальницького складу податкової міліції області станом на 01 березня 2018 року згідно додатку.

11.04.2018 ОСОБА_3 звернувся до начальника Головного управління ДФС в Івано-Франківській області з рапортом, в якому просив провести перерахунок його вислуги років, зарахувавши до вислуги років для призначення пенсії, у календарному обчисленні, час його роботи на державній службі, а саме: в органах Державної податкової служби Івано-Франківської області період з 06.03.1996 по 25.11.1996 та з 09.11.1997 по 12.06.1998, що становить 2 роки 01 місяць 21 день.

Разом з тим, Головне управлінням ДФС в Івано-Франківській області розглянувши рапорт позивача від 10.04.2018, щодо зарахування до вислуги у календарному обчисленні для виплати надбавки, періоду роботи на державній службі повідомило, що за матеріалами особової справи, підлягають зарахуванню до вислуги років для виплати надбавки наступні періоди служби: служба в Збройних Силах України - з 03.06.1998 по 07.05.1990, служба в органах внутрішніх справ - з 22.11.1995 по 27.02.1996, служба в органах податкової міліції - з 12.06.1998 по даний час, що в календарному обчисленні станом на 01.03.2018 наказом ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 27.03.2018 №81-о визначено 21 рік 10 місяців 28 днів. Оскільки, станом на 01.03.2018 не затверджений перелік посад, які підлягають зарахуванню до вислуги років для призначення пенсії у державних органах у разі переходу на службу в податкову міліцію, період роботи в Державній податковій інспекції Міністерства фінансів України по Івано-Франківській області з 06.03.1996 по 25.11.1996 та у Державній податковій адміністрації в Івано-Франківській області з 09.01.1997 по 11.06.1998 до вислуги років для виплати надбавки не зараховано.

Встановлено, що станом на дату звернення до суду ОСОБА_3 продовжував працювати в органах податкової міліції.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що посилання відповідача на відсутність затвердженого переліку посад, як на підставу відмови позивачу у зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії, часу попередньої роботи в державних органах - державних податкових інспекціях, є необґрунтованим.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного адміністративного суду не погоджується та зазначає наступне:

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до вимог частини першої статті 1 Закону №2262-ХІІ, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Право на пенсійне забезпечення, відповідно до вимог п. «б» статті 12 зазначеного Закону, мають особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Згідно частини першої статті 2 вказаного Закону, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Статтею 12 Закону №2262-ХІІ, визначено, що пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби зокрема: з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

За вимогами п. «и» частини першої статті 17 Закону №2262-ХІІ, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики

Станом на час розгляду справи такий перелік посад Державною фіскальною службою України не затверджено.

Крім того, судами встановлено, що на час розгляду справи в суді позивача зі служби не звільнено і пенсія йому не призначається, відтак, відсутній документ, у якому було б зазначено інформацію про вислугу років позивача для призначення пенсії.

Дана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від31.05.2018р. у справі №813/5766/15.

Суд першої інстанції не врахував вищевказаних обставин та дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Згідно з ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 308, 315, 317, 321,322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року у справі № 809/831/18 скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга В. П. Сапіга Повне судове рішення складено 21.09.2018р.