Постанова № 76613158, 19.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5022/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Довгополова О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (далі - Залізничний відділ соцзахисту) на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 08 червня 2018 року (прийняте у м. Львові суддею Кирилюком А.І.) в адміністративній справі № 462/5730/17, провадження № 2-а/462/129/18 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Залізничного відділу соцзахисту про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Залізничного районного суду м. Львова із вказаним позовом та просили:

- визнати незаконними дії Залізничного відділу соцзахисту щодо відмови у поновленні житлової субсидії з 01.05.2017;

- зобов'язати Залізничний відділ соцзахисту поновити ОСОБА_2 житлову субсидію з 01.05.2017, за адресою: АДРЕСА_1 та провести перерахунок житлової субсидії з цієї дати.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що заборгованість, яка стала підставою для припинення виплати житлової субсидії, оскаржена до суду, тому 23.10.2017 вони повторно зверталися до Залічничного відділу соцзахисту із заявою про поновлення виплати державної субсидії з 01.05.2017 до моменту винесення апеляційним судом Львівської області рішення у справі № 462/5889/15 за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до ЛКП «Сяйво» про захист прав споживачів, визнання відсутності договірних відносин та зобов'язань, визнання безпідставним нарахування заборгованості із комунальних послуг (далі - про захист прав споживачів…).

Проте, відповідач необгрунтовано відмовив у задоволенні вимог їхньої заяви.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 08 червня 2018 року, прийнятим у спрощеному провадженні, позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржив Залізничний віділ соцзахисту, який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного дослідження всіх обставин у справі та неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував того, що позивачам було відмовлено у задоволенні позову до ЛКП «Сяйво», як і того, що позивачі мають заборгованість із комунальних послуг перед ЛКП «Залізничтеплоенерго» і підтвердження сплати цієї заборгованості позивачами не надано.

Крім того, зміни до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2017 № 300; (далі - Положення) щодо «оскарження заборгованості в судовому порядку» набрали чинності лише 03.10.2017, тому ця норма не може поширюватися на спірні правовідносини.

Також, постановою Залізничного районного суду м. Львова від 10.08.2017, яка набрала законної сили, у справі № 462/3310/17 у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Залізничного відділу соцзахисту про визнання дій незаконними та зобов'я-зання вчинити дії було відмовлено, а тому відсутні підстави для призначення позивачам житлової субсидії з 01.05.2017.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Як встановлено судом, 16.06.2017 ОСОБА_2 отримано повідомлення із Залізничного відділу соцзахисту про те, що з 01.05.2017 р. їй не призначена житлова субсидія, у зв'язку із наявністю простроченої понад два місяці заборгованості з оплати житлово-кому-нальних послуг.

26.06.2017 ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2, як основного квартиронаймача, звернувся до Залізничного відділу соцзахисту із заявою про поновлення державної субсидії із 01.05.2017, до моменту винесення апеляційним судом Львівської області рішення у справі № 462/5889/15 за їх позовом до ЛКП «Сяйво» про захист прав споживачів…

15.07.2017 ОСОБА_3 отримав лист-відповідь Залізничного відділу соцзахисту від 30.06.2017 № 260306-6404 про відмову у поновленні державної субсидії з 01 05.2017.

Вказана відмова була оскаржена до суду і постановою Залізничного районного суду м. Львова від 10.08.2017, яка набрала законної сили, у справі № 462/3310/17 у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Залізничного відділу соцзахисту про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії було відмовлено.

23.10.2017 ОСОБА_3, ОСОБА_2 повторно звернулися із письмовою заявою до Залізничного відділу соцзахисту з проханням поновити житлову субсидію та провести перерахунок житлової субсидії з 01.05.2017, на підставі пункту 14 Положення, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 за № 735.

28.11.2017 позивачі отримали лист-відповідь Залізничного відділу соцзахисту про відмову у поновленні та перерахунку державної субсидії з 01.05.2017, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що заборгованість позивачів по оплаті за комунальні послуги оскаржена до суду, а справа за їх позовом до ЛКП «Сяйво» про захист прав споживачів… перебуває у провадженні Верховного Суду, тобто між сторонами існує спір щодо законності нарахування комунальних послуг.

Крім того, наявність у позивачів простроченої понад два місяця заборгованості з оплати комунальних послуг є не підтвердженими, а відтак не можуть слугувати підставою для відмови у призначенні субсидії.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 Положення призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

Реченням четвертим абзацу одинадцятого пункту 14 Положення (в редакції станом на 01.05.2017) визначено, що якщо протягом двох місяців з дати інформування про непризначення субсидії на наступний строк громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, субсидія призначається з дати закінчення дії попередньої субсидії, в іншому випадку - з місяця, в якому громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 735 внесено зміни до цієї норми і після слів «або укладення договору про її реструктуризацію» доповнити словами «або оскарження заборгованості в судовому порядку (у тому числі до винесення рішення судом)»; вказана постанова набрала чинності 03.10.2017.

Як видно із довідки ЛКМ «Сяйво», станом на 01.10.2017 у ОСОБА_2 існує заборгованість в сумі 15 389,64 грн, в т.ч.: утримання будинку - 6836,84 грн, холодне водопостачання - 625,69 грн, центральне опалення - 7927,11 грн, утримання будинку - 252,50 грн, а згідно довідки ЛКП «Залізничнетеплоенерго» її заборгованість за центральне опалення за період з 01.07.2014 по 01.11.2017 становить 3305,63 грн (а.с. 86).

Станом на 01.05.2017 та протягом двох місяців з цієї дати заборгованість не була погашена і позивачами не було укладено договір про реструктуризацію, що відповідно до пункту 14 Порядку є підставою для відмови у призначенні субсидії з дати закінчення дії попередньої субсидії.

Постанова Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 735, якою внесено зміни до реченням четвертого абзацу одинадцятого пункту 14 Положення набрала чинності лише 03.10.2017, тобто понад п?ять місяців з дати закінчення дії попередньої субсидії, у зв?язку з чим її дія не може бути поширена на спірні правовідносини, так як цією нормою обмежено строк звернення за призначенням субсидії з дати закінчення дії попередньої субсидії двома місяцями.

Тобто, виплату субсидії позивачам може бути поновлено лише з місяця, в якому вони документально підтвердять сплату заборгованості або укладуть договір про реструктуризацію.

Крім того, на час звернень позивачів за поновленням виплати субсидії уже існувало рішення Залізничного районного суду м. Львова від 27.01.2017, яким позивачам було відмовлено у задоволенні позову до ЛКП «Сяйво» про захист прав споживачів... А ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 29.11.2017 у справі № 462/5889/15 це рішення залишене без змін.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується із доводами апелянта в тому, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного дослідження усіх обставин справи та помилкового застосування норм матеріального права.

З огляду на вказані норми законодавства та встановлені у справі обставини, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задовольнити.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 08 червня 2018 року в адміні-стративній справі № 462/5730/17, провадження № 2-а/462/129/18 скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк О. М. Довгополов