
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/4726/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Шинкар Т.І.,
з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідача Сироїда І.Д., Пилипіва В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 16 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Межирічанської сільської ради Сокальського району Львівської області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Відділ держгеокадастру у Сокальському районі Львівської області, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, -
суддя (судді) в суді першої інстанції - Струс Т.В.,
час ухвалення рішення: 16:21:31,
місце ухвалення рішення - м. Сокаль,
дата складання повного тексту рішення не вказана,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Межирічанської сільської ради Сокальського району Львівської області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення сесії Межирічанської сільської ради Сокальського району Львівської області від 09.09.2015 року про скасування рішення сесії Межирічанської сільської ради Сокальського району Львівської області №382 від 11.12.2012 р. «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр.. ОСОБА_4» та рішення сесії Межирічанської сільської ради Сокальського району Львівської області №466 від 10.12.2013 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр.. ОСОБА_4».
Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 16 лютого 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Межирічанської сільської ради Сокальського району Львівської області про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень відмовлено.
Постанова мотивована тим, що позивач не є ні власником, ні належним користувачем земельної ділянки, оскільки відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а позивачем не представлено жодного документу, який би підтверджував право власності на земельну ділянку чи право користування нею.
Суд першої інстанції зазначає, що саме Межирічанська сільська рада Львівської області як власник земель є їх розпорядником, а оскаржуване позивачем рішення № 382 від 09.09.2012 року прийняте Межирічанською сільською радою в межах компетенції та в межах вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки відповідно до закону питання регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.
Окремо зазначає, що ОСОБА_4 більше чотирьох років з дня отримання копії рішення Межирічанської сільської ради, що надавало йому відповідне право, не здійснював замовлення на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. На підтвердження протилежного позивачем, не зважаючи на його пояснення в судовому засіданні, що замовлення проекту ним таки було здійснено, жодного належного доказу подано не було.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що з оскаржуваного рішення ради виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією позивачем його законних прав. При цьому позивач заперечує проти припинення цих правовідносин. Саме тому вважає, що орган місцевого самоврядування не вправі приймати рішення, що буде повністю або частково змінювати дію раніше прийнятого акту індивідуальної дії. Також вказує на те, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень.
Відзиву на апеляційну скаргу від відповідача не надходило.
До судового засідання, призначеного на 19.09.2018 р., позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи ряду документів.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач ОСОБА_4 звернувся до відповідача Межирічанської сільської ради Сокальського району Львівської області із заявою про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієтовною площею 0,07 га по АДРЕСА_1. Його заяву рішенням Межирічанської сільської ради Сокальського району Львівської області від 11.12.2012 року було задоволено. У зв'язку із внесенням змін до земельного законодавства, було прийнято рішення № 466 від 10 грудня 2013 року з приводу того самого питання, однак в назві рішення формулювання «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою…» замінено на «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою..».
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із того, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства з врахуванням наступного.
Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2017) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно частини 1 статті 2 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Положеннями частини 1 статті 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Приватноправові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством.
Спір у справі, що розглядається, стосується права власності на земельну ділянку (цивільного права), яке підтверджується наступними документами:
- копія Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 46809248 від 03.11.2015 року видане на ім'я ОСОБА_7;
- копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46810114 від 03.11.2015 року;
- інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 138226733 від 19.09.2018 року;
- копія Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 48027531 від 20.11.2015 року видане на ім'я ОСОБА_8;
- копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48028106 від 20.11.2015 року;
- інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 138226741 від 19.09.2018 року.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки перегляд законності реєстраційної дії ґрунтується на юридичних фактах, стосовно яких існує спір про право на земельну ділянку, яка на праві спільної сумісної власності належить третім особам у справі.
Аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм процесуального права висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 14 березня 2018 року (справа № 396/2550/17), від 04 квітня 2018 року (справа № 817/1048/16), від 04 квітня 2018 року (справа № 676/3596/16-а), від 18 квітня 2018 року (справа № 707/1580/15-ц), постанові Верховного Суду (справа № 2а-3215/11) від 17 квітня 2018 року.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, ураховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад, що слід закрити провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Частиною 1 статті 319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Сокальського районного суду Львівської області від 16 лютого 2017 року у справі № 454/936/16-а за позовом ОСОБА_4 до Межирічанської сільської ради Сокальського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Відділ держгеокадастру у Сокальському районі Львівської області, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень - скасувати та закрити провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 20.09.2018 р.
Судове рішення № 76613101, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 454/936/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: