Постанова № 76613084, 19.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/6117/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Гулида Р.М.,

з участю секретаря судового засідання - Мельничук Б.Б.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2;

від відповідача - Карапінка Н.Я.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2018р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. про визнання дій протиправними і зобов'язання провести перерахунок пенсії за вислугу років (суддя суду І інстанції: Мартинюк В.Я., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 23.06.2018р., м.Львів, дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 23.06.2018р.),-

В С Т А Н О В И В:

04.05.2018р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача Головного управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України у Львівській обл. в частині невключення до складу його грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; зобов'язати пенсійний орган здійснити перерахунок та виплату йому пенсії, з урахуванням сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, одноразової грошової допомоги при звільненні, починаючи з 31.12.2015р.; судові витрати покласти на відповідача (а.с.5-6).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2018р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.70-73).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ОСОБА_1, який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до невірного вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.78-79).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що матеріальні допомоги, одноразова грошова допомога при звільненні відносяться до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, є одноразовими виплатами та входять до складових грошового забезпечення, визначених ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з яких обчислюється пенсія.

Дізнавшись у 2018 році про неврахування вказаних додаткових видів грошового забезпечення, позивач звернувся до пенсійного органу з приводу поновлення його порушеного права з моменту призначення пенсії.

При цьому, висновок суду про те, що перерахунок пенсії позивача зумовлений підвищенням грошового забезпечення, є помилковим. Натомість, спірні види грошового забезпечення не були враховані саме під час призначення пенсії позивача.

Також під час судового розгляду суд не з'ясував правову природу додаткових видів грошового забезпечення, які позивач наполягав врахувати під час обчислення пенсії.

Відповідачем ГУ ПФ України у Львівській обл. скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, які підтверджені належними доказами, та ухвалив законне рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права (а.с.90-98).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, позивача та його представника на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 отримує з 31.12.2015р. (за поданням від 29.03.2016р.) пенсію, яка призначена згідно протоколу № НОМЕР_1 від 31.12.2015р. відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; до часу виходу на пенсію він проходив в органах Національної поліції, на час звільнення в запас мав звання полковника поліції (а.с.7-15, 28).

13.03.2018р. позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, які визначені у довідках Головного управління Національної поліції у Львівській обл. № 86/15 від 03.03.2018р. про виплачену грошову допомогу при звільненні та в довідках Червоноградського міського відділу Головного управління МВС України у Львівській обл. № 1738/01 від 28.02.2018р., № 1739/01 від 28.02.2018р. про грошове забезпечення за 2014 та 2015 роки.

Згідно відповіді ГУ ПФ України у Львівській обл., яка викладена в листі № 1489/К-20/07.05-06 від 05.04.2018р., для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, одноразових додаткових видів грошового забезпечення правових підстав немає (а.с.30 і на звороті).

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не оскаржувалося рішення пенсійного органу про призначення пенсії, доказів у підтвердження подання уповноваженим органом недостовірних відомостей позивачем не надано, а відтак є відсутніми підстави вважати, що призначення пенсії позивача відбулося з порушенням чинного законодавства.

Також перерахунок розглядуваної пенсії здійснюється лише в разі підвищення КМ України грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за законом. В розглядуваному випадку позивач просить перерахувати його пенсію не у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а по причині подання нових довідок про розмір грошового забезпечення.

За таких умов у пенсійного органу були відсутніми правові підстави для перерахунку пенсії позивача згідно поданих довідок про розмір грошового забезпечення.

Між тим, такі висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи та не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, з огляду на таке.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту поліцейських та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про Національну поліцію».

Частинами першою і другою ст.94 цього Закону визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначені приписами Закону України № 2262-XII від 09.04.1992р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Аналогічні норми наведені в ч.1 ст.102 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому КМ України.

Відповідно до п.7 постанови КМ України № 393 від 17.07.1992р. «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою ст.9 цього Закону установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами другою і третьою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Постановою КМ України № 988 від 11.11.2015р. «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (ч.1 ст.10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою КМ України № 1294 від 07.11.2007р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затв. наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008р. (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі ст.1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

За змістом ч.2 ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби, зокрема за власним бажанням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Частиною 2 ст.9 Закону Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

При цьому ст.15 Закону Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як і ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

За змістом п.17 ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Частиною 2 ст.20 цього Закону обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Також Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 ч.1 ст.1 цього Закону визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що військовослужбовці та інші категорії прирівняних до них осіб підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

За змістом ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія військовослужбовців обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Ця норма не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені ст.15 Закону Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.

Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яке повинно враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Згідно довідок Червоноградського міського відділу Головного управління МВС України у Львівській обл. № 1738/01 від 28.02.2018р., № 1739/01 від 28.02.2018р. про грошове забезпечення за 2014 та 2015 роки позивачу виплачені індексація, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та вихідна допомога (а.с.32, 33).

При цьому, на всі виплати, які вказані у довідках нараховано та утримано єдиний соціальний внесок, крім компенсаційних виплат (індексації грошових коштів та вихідної допомоги).

Звідси, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, повинні включатися до складу грошового забезпечення позивача ОСОБА_1, з розміру якого обчислюється пенсія.

Інші спірні виплати не можуть включатися до складу грошового забезпечення позивача, оскільки з них не сплачені вищевказані внески.

Окрім цього, аналіз фактичних обставин справи вказує на те, що, дізнавшись у 2018 році про неврахування вказаних додаткових видів грошового забезпечення, позивач звернувся до пенсійного органу з приводу поновлення його порушеного права з моменту призначення пенсії. Тобто, останній прагнув домогтися врахування пенсійним органом всіх складових його грошового забезпечення, з якого обчислюється призначена йому пенсія.

Із наведених причин висновок суду про те, що перерахунок пенсії позивача зумовлений підвищенням грошового забезпечення, є помилковим.

Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 не звертався до 13.03.2018р. із заявами щодо проведення перерахунку пенсії, відповідач рішень з цього приводу не приймав, та відповідно позивач не оскаржував дії чи бездіяльність пенсійного органу.

Згідно ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом (04.05.2018р.), пропуск позивачем строку звернення до суду та відсутність доводів про поважність його пропуску, колегія суддів приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для поновлення спірного строку звернення суду із розглядуваним позовом.

При цьому, позовні вимоги про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років за період з 31.12.2015р. до 03.11.2017р. включно належить залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Окрім цього, при визначенні періоду часу, з якого позовні вимоги підлягають задоволенню, слід врахувати те, що із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся до пенсійного органу 13.03.2018р.

Відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затв. постановою правління ПФ України № 22-1 від 25.11.2005р., днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Згідно ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Право на перерахунок пенсії реалізується особою на підставі власного волевиявлення шляхом подання до органу ПФ України відповідної заяви.

Із урахуванням наведеного, право на перерахунок пенсії у позивача виникло з моменту звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, тобто, починаючи з 01.03.2018р.

Стосовно доводів відповідача про відсутність звернення позивача із відповідною заявою установленого взірця до пенсійного органу, що наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів керується нормами ч.2 ст.77 КАС України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Із змісту листа ГУ ПФ України у Львівській обл. № 1489/К-20/07.05.-06 від 05.04.2018р., відзиву на позов слідує, що такі обставини не покладалися пенсійним органом в основу рішення про відмову в перерахунку пенсії, а відтак останні в силу приписів ч.2 ст.77 КАС України не можуть враховуватися під час вирішення наведеного спору.

Також спірні щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому у разі виникнення підстав для перерахунку розмірів пенсії визначається лише дата, з якої особа має право на перерахунок чи отримання пенсії у певному розмірі. Обмеження періоду, протягом якого суб'єкт владних повноважень має здійснювати обчислення пенсії відповідно до вимог закону, є безпідставним та суперечить вимогам ст.19 Конституції України.

При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по наведеній категорії справ, яка викладена в постановах від 10.03.2015р. у справі № 21-70а15 та від 12.09.2017р. у справі № 21-115а16.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про часткову обґрунтованість та підставність заявленого позову, через що останній підлягає до часткового задоволення, із залишенням частини позовних вимог без розгляду.

При цьому у порядку ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України у Львівській обл. судові витрати в розмірі 3521 грн. 60 коп. сплаченого судового збору за подання до адміністративного суду позову та апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню), що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст.139, 122, 123, ч.3 ст.243, ст.310, п.п.2, 3 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.319, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2018р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл., яка викладена листі № 1489/К-20/07.05.-06 від 05.04.2018р., від проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із урахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, на які нараховувалися і сплачувалися внески (збори) на загальнообов'язкове державне пенсійне (соціальне) страхування, - протиправною.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії із врахуванням виплачених йому (згідно довідок Червоноградського міського відділу Головного управління МВС України у Львівській обл. № 1738/01 від 28.02.2018р., № 1739/01 від 28.02.2018р. про грошове забезпечення за 2014 та 2015 роки) одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, на які нараховувалися і сплачувалися внески (збори) на загальнообов'язкове державне пенсійне (соціальне) страхування, включивши такі до розрахунку грошового забезпечення для призначення (перерахунку) пенсії, починаючи з 01.03.2018р. включно, та провести виплату нарахованих сум (за виключенням проведених виплат).

Позовні вимоги про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за період з 31.12.2015р. до 03.11.2017р. включно - залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. (юридична адреса: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) судові витрати в розмірі 3521 (три тисячі п'ятсот двадцять один) грн. 60 коп. сплаченого судового збору за подання до адміністративного суду позову та апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький Р. М. Гулид Дата складення повного судового рішення: 20.09.2018р.