
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5595/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Гулида Р.М. та Кузьмича С.М.,
з участю секретаря судового засідання - Мельничук Б.Б.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - ОСОБА_2;
від відповідача - Чорнописька В.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги ОСОБА_2 та Головного управління ДФС у Тернопільській обл. на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.06.2018р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Тернопільській обл. та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській обл. про визнання бездіяльності протиправною, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Дерех Н.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 10 год. 43 хв. 05.06.2018р., м.Тернопіль; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 08.06.2018р.),-
В С Т А Н О В И В:
01.03.2017р. позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Тернопільській обл., яка полягала у відмові зарахувати позивачу до вислуги років для призначення пенсії згідно з п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських» періоду навчання з 01.09.1991р. по 30.06.1995р. на денній формі навчання у цивільному вищому навчальному закладі - Тернопільській академії народного господарства, із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби, та період безпосередньої участі з 16.07.2015р. по 15.10.2016р. в Антитерористичній операції /АТО/ на території Донецької та Луганської областей, із розрахунку один місяць служби за три місяці; зобов'язати Головне управління ДФС у Тернопільській обл. зарахувати позивачу до вислуги років для призначення пенсії згідно з п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських», період навчання з 01.09.1991р. по 30.06.1995р. на денній формі навчання у цивільному вищому навчальному закладі - Тернопільській академії народного господарства, із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби, та період безпосередньої участі з 16.07.2015р. по 15.10.2016р. в АТО на території Донецької та Луганської областей, із розрахунку один місяць служби за три місяці, та провести перерахунок вислуги років відповідно до внесених змін; зобов'язати Головне управління ДФС у Тернопільській обл., із врахуванням перерахунку вислуги років, здійснити перерахунок та виплату різниці недоотриманої грошової допомоги згідно п.10 постанови КМ України № 393 від 17.07.1992р. в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення; зобов'язати Головне управління ДФС у Тернопільській обл. із врахуванням перерахунку вислуги років відповідно до внесених змін видати позивачу грошовий атестат і розрахунок вислуги років на пенсію, які разом з поданням направити до Головного управління Пенсійного фонду /ПФ/ України в Тернопільській обл.; зобов'язати Головне управління ПФ України в Тернопільській обл., після отримання від Головного управління ДФС у Тернопільській обл. зі змінами подання, грошового атестату і розрахунку вислуги років на пенсію, здійснити відповідний перерахунок та виплату різниці недоотриманої пенсії з моменту її призначення; зобов'язати відповідачів подати звіт про виконання судового рішення та встановити строк подання зазначеного звіту (а.с.4-15).
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.06.2018р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.162-165).
Не погодившись із рішенням суду, його оскаржили позивач ОСОБА_2 та відповідач Головне управління ДФС у Тернопільській обл.
В поданій апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення у справі, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до невірного вирішення спору, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.168-177).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що невірними є висновки суду про те, що до вислуги років для призначення пенсії зараховується час навчання незалежно від освітньо-кваліфікаційного рівня навчального закладу, при цьому обов'язковою умовою для цього є присвоєння офіцерського (спеціального) звання після закінчення такого закладу або отримання такого військового (спеціального) звання в межах п'яти років після закінчення навчального закладу.
Натомість, законом передбачена альтернатива зарахування часу навчання до вислуги років при призначенні пенсії, а саме, за наявності однієї з таких підстав: після закінчення такого навчання присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально- виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Окрім цього, упродовж 29.04.2006р. - 07.12.2016р. період навчання включався податковим органом до наказів і висновків про встановлення вислуги років включався, що підтверджується витягом з наказу ДПА в Тернопільській обл. № 57-0 від 26.02.2007p. «Про встановлення винагороди за вислугу років працівникам УПМ ДПА в області», наказом ДПА в Тернопільській обл. № 385-0 від 13.11.2007p. «Про звільнення ОСОБА_2», наказом ДПС в Одеській обл. № 252 від 18.03.2013p. «Про визначення стажу для вислуги відсоткової надбавки за вислугу років особам начальницького складу податкової міліції ДПС в Одеській області», висновком комісії ДПС в Одеській обл., затвердженого наказом № 252 від 18.03.2013p., висновком Головного управління ДФС у Тернопільській обл. № 36-о від 25.02.2015р., витягом з наказу Головного управління ДФС у Тернопільській обл. № 277-0 від 14.12.2016p. «Про призначення співробітників податкової міліції», а також листом Головного управління ДФС у Тернопільській обл. № 449/6/19-00-04-19/11322 від 07.12.2016р., через що подальше неврахування навчання до вислуги років відповідачами не ґрунтується на вимогах закону.
Оскільки згідно записів у трудовій книжці та архівної довідки Тернопільського національного економічного університету упродовж 01.09.1991р. - 30.06.1995р. ОСОБА_2 навчався на денній формі навчання у цивільному вищому навчальному закладі, а з 17.10.1995р. прийнятий в органи податкової (фіскальної) служби на посаду державного податкового інспектора відділу податкових розслідувань ДПІ по Борщівському районі, а з 27.12.1999р. проходив службу на посадах начальницького офіцерського складу податкової міліції, тому наявні підстави для врахування часу вказаного навчання.
В поданій апеляційній скарзі відповідач Головне управління ДФС у Тернопільській обл. просить змінити рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності цього відповідача, що виразилася у відмові зарахувати ОСОБА_2 до вислуги років для призначення пенсії періоду навчання, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до невірної мотивації відмови у задоволенні позову (а.с.194-195).
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що судом першої інстанції допущено невірне тлумачення приписів ч.2 ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно яких обов'язковою умовою присвоєння офіцерського (спеціального) звання, що дає підстави для додаткового зарахування до вислуги років особам офіцерського складу при призначенні пенсії часу їхнього навчання є факт присвоєння такого звання після закінчення такого закладу або отримання такого звання в межах п'яти років після закінчення навчального закладу.
Підтвердженням допущеного невірного тлумачення норми закону є висновки ВС України, викладені в постанові від 10.03.2015р. у справі № 21-411-14.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, представників сторін на підтримання поданих скарг та їх взаємні заперечення, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській обл. слід задовольнити частково, при цьому апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 проходив службу в органах податкової міліції, обіймав посаду заступника начальника управління - начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Головного управління ДФС у Тернопільській обл. (а.с.21-25).
Згідно наказу ДФС України № 2312-о від 29.09.2017р. позивача звільнено з посади та з податкової міліції у запас Збройних Сил України за п.64 пп.«б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затв. постановою КМ України № 114 від 29.07.1991р. (а.с.82).
При цьому, вислуга років позивача в календарному обчисленні станом на 29.09.2017р. склала 21 рік 09 місяців 01 день, що підтверджується наказом Головного управління ДФС у Тернопільській обл. № 289-0 від 29.09.2017р. «Про остаточний розрахунок».
Починаючи з 30.09.2017р., позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФ України в Тернопільській обл., йому призначено пенсію за вислугу років на підставі п.«б» ч.1 ст.12 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.155-159).
В період з 01.09.1991р. по 30.06.1995р. позивач навчався на денній формі навчання у цивільному вищому навчальному закладі - Тернопільській академії народного господарства (а.с.26, 65), а у період з 16.07.2015р. по 15.10.2016р. залучався та брав безпосередню участь в АТО на території Донецької та Луганської областей та рішенням Комісії ДФС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій йому надано статус ветерана війни - учасника бойових дій (посвідчення серія УБД № 029234, видане 25.04.2017р.) (а.с.20).
18.11.2016р. позивач ОСОБА_2 звернувся до Головного управління ДФС у Тернопільській обл. із заявою щодо зарахування йому до вислуги років для призначення пенсії, як особі, на яку поширюється дія Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» періоду роботи з 17.10.1995р. по 26.12.1999р. в податкових органах та з 27.11.2007р. по 31.03.2008р. в районній державній адміністрації (а.с.27-30).
Згідно листа № 449/6/19-00-04-19/11322 від 07.12.2016р. відповідачем відмовлено йому у задоволенні такої заяви (а.с.31-32).
Відповідно до постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.01.2017р. по справі № 819/1726/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду по справі №876/2603/17 від 22.05.2017р., до вислуги років позивача зараховано час попередньої роботи в органах державної податкової служби з 17.10.1995р. по 26.12.1999р. та в Бородянській районній державній адміністрації з 27.11.2007р. по 31.03.2008р. (а.с.43-46, 47-50).
09.10.2017р. позивач звернувся до Головного управління ДФС у Тернопільській обл. із заявою щодо зарахування йому до вислуги років для призначення пенсії, як особі, на яку поширюється дія Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», періоду навчання з 01.09.1991р. по 30.06.1995р. на денній формі навчання у Тернопільській академії народного господарства в розрахунку один рік навчання за шість місяців служби та періоду безпосередньої участі з 16.07.2015р. по 15.10.2016р. в АТО на території Донецької та Луганської областей із розрахунку один місяць служби за три місяці (а.с.33-37).
Згідно листа № 1318/6/19-00-04/15242 від 17.10.2017р. відповідачем повідомлено, що підстави для зарахування часу навчання до вислуги років, що дає право на призначення пенсії на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є відсутніми. До вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах зарахований час проходження служби, протягом якого позивач брав участь в АТО із розрахунку один місяць за три місяці (а.с.38-41).
Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що згідно вимог чинного законодавства до вислуги років особам, звільнених з військової служби, при призначенні пенсії на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік за шість місяців.
При цьому, до вислуги років для призначення пенсії за нормами цього Закону зараховується час навчання незалежно від освітньо-кваліфікаційного рівня навчального закладу, але обов'язковою умовою для цього є присвоєння офіцерського (спеціального) звання після закінчення такого закладу або отримання такого військового (спеціального) звання в межах п'яти років після закінчення навчального закладу. Тобто, має значення факт присвоєння відповідного військового (спеціального) звання у строк, передбачений чинним законодавством.
Матеріалами справи стверджується, що після закінчення навчання в Тернопільській академії народного господарства, офіцерське (спеціальне) звання позивачу не присвоювалось, що також не заперечувалось позивачем у судовому засіданні.
Таким чином, судом не здобуто, а сторонами не представлено доказів того, що позивач має право на зарахування до вислуги років періоду навчання у цивільному навчальному закладі з підстав, визначених чинним законодавством.
Окрім цього, під час судового розгляду підтверджено, що період проходження служби в органах податкової міліції, протягом якого ОСОБА_2 брав участь у проведенні АТО, зараховано до вислуги років на пільгових умовах із розрахунку один місяць за три місяці.
Колегія суддів вважає, що правові підстави для задоволення заявленого позову є відсутніми, з огляду на наступне.
Із змісту заявленого позову убачається, що вимоги позивача зводяться до вирішення питання щодо зарахування часу навчання у цивільному навчальному закладі - Тернопільській академії народного господарства упродовж 01.09.1991р. - 30.06.1995р., а також стосовно пільгового обчислення вислуги років періоду залучення позивача до проведення АТО в період з 16.07.2015р. по 15.10.2016р.
Згідно подання Головного управління ДФС у Тернопільській обл. № 4 від 29.09.2017р. про призначення пенсії ОСОБА_2 вислуга років для призначення пенсії (загальний стаж) станом на 29.09.2017р. склала 27 років 04 місяці 05 днів, вислуга в календарному обчислення становить 21 рік 09 місяців 01 день (а.с.157-159).
Відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію ОСОБА_2 період навчання у Тернопільській академії народного господарства упродовж 01.09.1991р. - 30.06.1995р. не включений до вислуги років. Водночас, час залучення позивача до участі в АТО у пільговому обчисленні врахований до вислуги років позивача (а.с.147-152).
Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України № 2262-XII від 09.04.1992р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затв. постановою КМ України № 393 від 17.07.1992р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
Відповідно до абз.1 п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.
Приписами абз.1 п.«б» ст.12 цього Закону передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Відповідно до ч.2 ст.17 вказаного Закону до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Згідно з п.2 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затв. постановою КМ України № 393 від 17.07.1992р., до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
За усталеною практикою Верховного Суду України у наведеному вище тексті норми права розділові знаки і сполучник «також» у сполученні з «а» вказують, що обставини, викладені після сполучника, мають таке саме значення, як і викладені до зазначеного сполучника. Тобто додатково до вислуги років при призначенні пенсії зараховується час навчання у цивільних вищих навчальних закладах і в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання. Виходячи з синтаксичної структури речення додатково до вказаної вислуги може бути зарахований час навчання в навчальних закладах, зазначених у статті 17 вказаного вище Закону, якщо після їх закінчення присвоюється офіцерське (спеціальне) звання.
Таким чином, на підставі аналізу наведених вище норм права та враховуючи особливий статус осіб, які мають право на пенсію військовослужбовця, слід дійти до висновку про те, що до вислуги років особам, звільненим з військової служби, при призначенні пенсій на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік за шість місяців.
Вказаний п'ятирічний термін стосується розрахунку зарахування періоду навчання до вислуги років особам, які мають право на таке зарахування, а не до умов набуття права на вислугу років.
Тобто, відповідним особам додатково зараховується час навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду виходячи із такого розрахунку, а саме: до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Під час судового розгляду встановлено, що позивач закінчив навчання у Тернопільській академії народного господарства, що є вищим навчальним закладом (а.с.65).
Після закінчення навчання позивачу не присвоювалося офіцерське (спеціальне) звання.
В період з 17.07.1995р. по 03.10.1995р. позивач працював на посаді ревізора в об'єднанні підприємств громадського харчування Борщівського району Тернопільської обл., з 17.10.1995р. по 26.11.1996р. обіймав посаду державного податкового інспектора ДПІ по Борщівському району. Службу в органах податкової міліції ДПА в Тернопільській обл. ним розпочато 27.12.1999р.
Перше спеціальне звання ОСОБА_2 присвоєно наказом ДПА України № 804-о від 09.08.2000р.
Таким чином, оскільки після закінчення цивільного вищого навчального закладу позивачу не було присвоєно офіцерське (спеціальне) звання, тому таке навчання не може бути зараховано до вислуги років для призначення йому пенсії за вислугу років.
Окрім цього, згідно з п.3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затв. постановою КМ України № 393 від 17.07.1992р., до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Матеріалами справи підтверджується, що період проходження служби в органах податкової міліції з 15.07.2015р. по 15.10.2016р., протягом якого ОСОБА_2 брав участь у проведенні АТО, зараховано до вислуги років на пільгових умовах один місяць за три місяці (а.с.147-152).
Отже, правові підстави для зарахування до стажу, необхідного для призначення позивачу пенсії за вислугу років, часу навчання у Тернопільській академії народного господарства, є відсутніми; також відповідачами зараховано на пільгових умовах час проходження служби, протягом якого позивач брав участь в АТО.
Оскільки решта позовних вимог носить похідний характер від вирішення вищевикладених питань, останні також не підлягають задоволенню.
При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по наведеній категорії справ, яка викладена в постанові від 10.03.2015р. у справі № 21-411а14.
Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до переконливого висновку про необґрунтованість та безпідставність заявленого позову, через що останній не підлягає до задоволення.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно по суті вирішив розглядуваний спір, однак помилково застосував норми матеріального права (допустив неправильне тлумачення закону, а саме - ч.2 ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), через що оскаржуване рішення суду слід змінити в мотивувальній частині шляхом викладення дійсних мотивів відмови у задоволенні позовних вимог.
В решті рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків прийнятого судом рішення, а тому підстави для його скасування чи зміни у цій частині є відсутніми.
Згідно вимог ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг належить покласти на апелянтів ОСОБА_2 та Головне управління ДФС у Тернопільській обл.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській обл. задовольнити частково.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.06.2018р. в адміністративній справі № 819/374/18 змінити в частині мотивів відмови в задоволенні заявленого ОСОБА_2 позову, виклавши такі в мотивувальній частині постанови апеляційного суду.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покласти на апелянтів ОСОБА_2 та Головне управління ДФС у Тернопільській обл.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Р. М. Гулид С. М. Кузьмич Дата складення повного судового рішення: 20.09.2018р.
Судове рішення № 76613080, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 819/374/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: