Постанова № 76612987, 12.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1459/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

при секретарі: Мідянці А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Стамат" до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Приватного підприємства "Стамат" звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 10.01.2018 №552966/35550164 про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.12.2017 №1 та зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити державну реєстрацію податкової накладної від 19.12.2017 №1 щодо постачальника ПП «Стамат» та отримувача ТОВ «Новооржицький цукровий завод».

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року адміністративний позов Приватного підприємства "Стамат" задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

В апеляційній скарзі апелянт зауважує на тому, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Приватним підприємством "Стамат" та ТОВ «Новооржицький цукровий завод» укладено договір №2/Д/301117 від 30.11.2017 переробки цукрових буряків урожаю 2018 року на давальницьких умовах для виробництва цукру за квотою «А». Згідно п.3.10 договору ТОВ «Новооржицький цукровий завод» може надавати позивачу грошові кошти для забезпечення вирощування цукрових буряків урожаю 2018 під 22% річних за користування такими грошовими коштами.

19 грудня 2017 на розрахунковий рахунок позивача від ТОВ «Новооржицький цукровий завод» надійшли грошові кошти в сумі 600 178 грн. 80 коп. з призначенням платежу: «Попередня оплата за буряк згідно договору №2/Д/301117 від 30.11.2017 в т. ч. ПДВ». Після надходження коштів позивачем було складено податкову накладну №1 від 19.12.2017 та 27.12.2017 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

27.12.2017 позивачем отримано квитанцію № 1, згідно якої податкову накладну прийнято, проте реєстрація її зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України у зв'язку з невідповідністю критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 1212 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК відповідно до пп. «в» п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

29.12.2017 позивачем було направлено до ДФС України в електронному вигляді: повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарської операції по відмовній ПН/РК від 19.12.2017 №1 з поясненням, що ПП «СТАМАТ» займається вирощуванням зернових культур, бобових та олійних КВЕД 01.11, виробництво цукру КВЕД 10.81, оптова торгівля зерном, насіння та кормами КВЕД 46.21 та надано договір №2/Д/301117 від 30.11.2017, платіжне доручення № С8-4621 від 19.12.2017, довідка №16 від 26.01.2017 з Домантівської сільської ради про наявність земель взятих в оренду. Зазначені документи були доставлені до ДФС України та збережені на центральному рівні, про що позивач отримав квитанцію №1.

Рішенням ДФС України №552966/35550164 від 10.01.2018 відмовлено у реєстрації вищевказаної податкової накладної №1 від 19.12.2017.

18.01.2018 позивач в порядку передбаченому п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України звернувся до ДФС України зі скаргою на рішення №552966/35550164 від 10.01.2018, однак в задоволені скарги було відмовлено.

Вказане стало підставою для звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.74.2. ст.74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно п.74.3. ст.74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

В силу пп.201.16.1 п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2. ст.74 цього Кодексу.

У відповідності до п.2 постанови Кабінету Міністрів від 29.12.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

За приписами п.12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1. ст.192 та п.201.10. ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п.201.1. ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16. ст.201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", ;Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів від 13.06.2017 року №567 (далі - Критерії).

Так, п. 6 Критерій, на який посилається контролюючий орган в квитанції про відмову в реєстрації податкової накладної, містить в собі визначення двох різних критеріїв:

- обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у1,5 разів більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

- відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними пп.215.3.1 та 215.3.2 п.215.3 ст.215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, подані на реєстрацію в Реєстрі.

Із наведеного слідує, що визначення фіскальним органом у квитанції конкретного критерію ризику впливає на можливість надання платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у наказі №567.

Як свідчать матеріали даної справи, контролюючим органом було сформовано висновок про відповідність податкової накладної №1 від 19.12.2017 Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Разом із тим, у квитанції № 1 фіскальним органом зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Критеріїв та в порушення пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України не вказано конкретного виду критерію та не визначено конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом Міністерства фінансів від 13.06.2017 №567.

Згідно пп.201.16.2 п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у п."в" пп.201.16.1. цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування (ПН/РК). Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пп.201.16.3. п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп.201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно абзаців 1, 2 постанови Кабінету Міністрів від 29.03.2017 № 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» (далі - постанова № 190) передбачено, що комісія Державної фіскальної служби (комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до пп."в" пп.201.16.1. п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16. ст.201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до п."в" пп.201.16.1. п.201.16. ст.201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Як свідчать матеріали даної справи, позивачем на адресу податкового органу надсилалося повідомлення №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній та додано документи стосовно взаємовідносин із ТОВ «Новооржицький цукровий завод».

Проте відповідачем було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, із змісту рішення убачається, що останнє не містить конкретної інформації щодо підстав його прийняття, а лише базується на загальній фразі про те, що причиною прийняття рішення є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, без зазначення які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Також, конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем не наведено ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення комісії Державної фіскальної служби України від 10.01.2018 №552966/35550164 про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.12.2017 №1 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.

При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для зобов'язання Державної фіскальної служби України здійснити державну реєстрацію податкової накладної від 19.12.2017 №1 щодо постачальника ПП «Стамат» та отримувача ТОВ «Новооржицький цукровий завод».

Таким чином, аналізуючи норми чинного законодавства та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог даного позову та наявність правових підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Залишити апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено - 17.09.2018р.