Ухвала суду № 76612901, 19.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/4011/16

У Х В А Л А

19 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Літвіної Н.М., Федотова І.В., розглянувши клопотання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строку апеляційного оскарження та про відстрочення сплати судового збору за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислового підприємства "Українська електротехнічна корпорація" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2018 року позов задоволено. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу у якій заявлені клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та про відстрочення сплати судового збору.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 по справі № 809/1045/16 (суддя-доповідач Смокович М.І.), від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17 (суддя-доповідач Мороз Л.Л.) та ін., а також у постанові від 30.05.2018 по справі №804/1230/17.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Щодо клопотання про поновлення строку, то колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення складений 02.07.2018, а тому граничним строком його оскарження є 02.08.2018. При цьому, повний текст оскаржуваного рішення отримано скаржником 09.07.2018. Однак апеляційну скаргу подано лише 03.09.2018, тобто з пропуском встановленого КАС строку.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Обґрунтовуючи наявність поважних причин пропуску строку оскарження відповідач посилається те, що на виконання окремого доручення віл 19.06.2017 структурні підрозділи, які здійснюють супроводження судових справи здійснили переїзд в інший офіс у зв'язку із чим мали труднощі в отриманні документів.

Проте, переміщення окремих структурних підрозділів державного органу до іншого офісу у 2017 році не є поважною підставою для пропуску строку апеляційного оскарження, до того ж у 2018 році. Неналежна організація роботи по отриманню документів їх виконавцями також не може бути розцінена як підстава поновлення строку оскарждення.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про поновлення строку апеляційного оскарження.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями. 34, 121, 132, 133, 243, 295 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строку апеляційного оскарження та про відстрочення сплати судового збору.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Літвіна

Суддя І.В. Федотов