Постанова № 76612877, 20.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 711/1837/18 Головуючий у І інстанції - Тимошенко В.П.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційні скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області та Міністерства внутрішніх справ України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив, визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначені йому одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 29.03.2017 року, відповідно до Закону України «Про міліцію», Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року; зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області повторно надіслати Міністерству внутрішніх справ України документи для призначення Позивачу одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України «Про міліцію», Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року; зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення 2 групи інвалідності відповідно до Закону України «Про міліцію», Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в серпні 2017 року звернувся до Міністерства внутрішніх справ України з заявою про виплату одноразової грошової допомоги. Листом № 37/П-42 від 08.09.2017 Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що у призначенні йому одноразової грошової допомоги по ІІ групі інвалідності відмовлено через невідповідність вимогам п. 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою КМУ від 21.10.2015 року № 850, зазначивши в обґрунтування те, що після первинного огляду МСЕК минуло більше двох років. Позивач вважає відмову протиправною, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначені йому одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 29.03.2017 року, відповідно до Закону України «Про міліцію», Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року.

Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, ідентифікаційний код 08592537) повторно надіслати Міністерству внутрішніх справ України документи ОСОБА_2 (19700, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) для призначення позивачу одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України «Про міліцію», Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року.

Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ідентифікаційний код 00032684) прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_2 (19700, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги в розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення 2 групи інвалідності відповідно до Закону України «Про міліцію», Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити повністю.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не досліджено в повному обсязі докази та не враховано, що Міністерства внутрішніх справ України та ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області, як суб'єкти владних повноважень, діяли виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, Міністерством внутрішніх справ України подано апеляційну скаргу в якій останній просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Міністерство внутрішніх справ України посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема апелянт зазначає, що на час звернення Позивача до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області, Закон України «Про міліцію» втратив чинності, а також Кабінетом Міністрів України затверджено постановою від 21.10.2015 року № 850 «Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції».

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Позивач перебуваючи на посаді чергового ПЦО ОВО Золотоніського РВВС УВС Черкаського облвиконкому в званні лейтенанта міліції, приймав участь в роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

03 грудня 1997 року вперше оглянутий обл. ВТЕК №2 м. Черкаси, група інвалідності не встановлена та визначено 25% ступеню втрати професійної працездатності одноразово.

29 травня 2000 року Позивач отримав страхову суму за державним обов'язковим особистим страхуванням в розмірі 925 грн. 00 коп. за втрату працездатності 25%, отриману в період проходження служби.

17 квітня 2001 року при повторному огляді обл. МСЕК №2 Позивачу встановлено III групу інвалідності (строком до 01.05.2004) в зв'язку з захворюванням пов'язаним з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та визначено 35% ступеню втрати професійної працездатності.

29 липня 2001 року за III групу інвалідності в зв'язку з захворюванням пов'язаним з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, позивач отримав страхову суму за державним обов'язковим особистим страхуванням в розмірі 10 496 грн. 00 коп.

27 квітня 2004 року повторно оглянутий обл. МСЕК №2 та встановлено III групу інвалідності (безтерміново) в зв'язку з захворюванням пов'язаним з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та визначено 40% ступеню втрати професійної працездатності.

29 березня 2017 року під час повторного огляду спеціалізованою радіологічною МСЕК позивачу встановлено 2-у групу інвалідності (безтерміново) в зв'язку з захворюванням пов'язаним з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та визначено 70% ступеню втрати професійної працездатності.

У серпні 2017 року позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, яка передбачена Постановою КМУ від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».

Проте, 29 серпня 2017 року Департамент фінансово-облікової політики листом №15/2-3030 повернули матеріали ОСОБА_2 Ліквідаційній комісії УМВС України в Черкаській області, як такі, що не відповідають вимогам законодавства.

08 вересня 2017 року МВС України в Черкаській області листом вих. №37/П- 42 повідомило ОСОБА_2 про те, що Міністерством внутрішніх справ України відмовило йому у призначенні одноразової грошової допомоги по 2 групі інвалідності, через невідповідність вимогам п.4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених Постановою КМУ від 21 жовтня 2015 року № 850, а саме через те що після первинного огляду МСЕК минуло більше двох років.

Задовольняючи даний адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачами безпідставно відмовлено у задоволенні звернення Позивача щодо призначення грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності ІІ групи, а відтак є підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, за приписами частини 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII (втратив чинність 7 листопада 2015 року) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Закону України "Про міліцію" Кабінетом Міністрів України 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850 (далі - Порядок № 850).

02 липня 2015 року прийнято Закон України "Про Національну поліцію", згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Пунктом 2 Порядку № 850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Положеннями пункту 7 Порядку № 850 визначено перелік документів, які подає за місцем служби працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

За приписами пункту 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Відповідач мотивував свою відмову у виплаті одноразової грошової допомоги наявністю обставин, передбачених пунктом 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850.

Згідно з вказаною нормою якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Однак, Законом України «Про міліцію» не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850.

Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу двохрічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.

Крім того, пунктом 14 Порядку № 850 визначений вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, і підстави, з якої відмовив відповідач, вказана норма не містить.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Відповідачів, викладені в апеляційних скаргах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області та Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 21.09.2018 року.