Постанова № 76612868, 13.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1518/18 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Мельничука В.П., при секретарі - Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2018 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, Чернігівський міський центр зайнятості, про визнання незаконною та відміну державної реєстрації та скасування запису,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, у якому просила:

- визнати незаконною та відмінити державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, внесену 28.11.2016 року Центром надання адміністративних послуг м. Чернігова, номер запису 20640060004029575;

- скасувати запис в Єдиному державному реєстрі про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, внесену 28.11.2016 року Центром надання адміністративних послуг м. Чернігова, номер запису 20640060004029575.

На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 зазначала, що 01.08.2013 року між нею та ФОП ОСОБА_3 був укладений трудовий договір, який зареєстрований у Чернігівському міському центрі зайнятості 01 серпня 2013 року за № 250 31301963.

З 29 жовтня 2014 року ОСОБА_2 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

28 листопада 2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за № 20640060004029575 про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 Проте, на дату державної реєстрації Центром надання адміністративних послуг м. Чернігова припинення ОСОБА_3 підприємницької діяльності, трудові відносини з позивачем не були припинені та не є припиненими до цього часу, що порушує конституційні права позивача на працю.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Ухвалюючи рішення у справі, окружний адміністративний суд не звернув увагу на наступне.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції» наведено у статті 4 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пункт другий частини першої статті 4 КАС України містить положення, згідно з якими публічно-правовий спір - це спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;

- або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до пункту 10 статті 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільного права є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Порушуючи питання про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, ОСОБА_2 обґрунтовує свої вимоги тим, що це порушує її трудові права.

Тобто предметом розгляду в цій справі є не стільки дії Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради щодо внесення запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, скільки дотримання гарантій трудових прав позивача, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Оскільки позивач звернувся до суду за захистом прав, що виникли з трудових правовідносин, цей спір не є публічно-правовим і для нього встановлений інший порядок судового вирішення, а тому зазначена справа не підлягає розгляду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За правилами ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Керуючись статтями 238, 315, 319, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2018 року скасувати.

Провадження у справі закрити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 18 вересня 2018 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя Г.В.Земляна