Постанова № 76612677, 19.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 вересня 2018 рокусправа № 804/911/18 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Круговий О.О.

судді: Шлай А.В., Прокопчук Т.С.,

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

за участю:

представника відповідача: ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі №804/911/18 (суддя суду першої інстанції Бондар М.В.), яке прийняте о 14:10 годині в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні, рішення в повному обсязі складено 25 травня 2018 року, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Україна" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,-

в с т а н о в и в :

02 лютого 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому урахуванням уточнень просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0014271420 форми «Р» за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 897 542 грн. та №0014281420 форми «В4» щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 97 008.00 грн. обидва від 11.09.2017 року, направлені на адресу ТОВ «Агрофірма «Україна».

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що акт перевірки за яким складені оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту №8805/04-36-14-20/30824947 не має жодного відношення до позивача, оскільки складений за наслідками перевірки акт має інший реєстраційний номер. Також, позивач зазначає, що порушення контрагентів у відображені в податковому обліку певної господарської операції не впливають на права та обов'язки позивача, оскільки позивачем надано до перевірки всі необхідні первинні документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Позивач не погоджується з доводами контролюючого органу щодо необхідності надання сертифікату якості, оскільки сертифікат є обов'язковим у разі вивезення товару за межі території України або ввезення товару на територію України, оскільки товар був придбаний у контрагентів , що є резидентами України. Також, позивач зазначає, що на час укладання договорів, всі контрагенти були зареєстровані у встановленому законом порядку, свідоцтва про реєстрацію як платника податку не скасовані, інформація щодо наявності вироків та судових рішень про визнання правочинів недійсними відсутня. Крім того, позивач зазначає, що станом на час проведення перевірки ним не було допущено порушення термінів подання скарги на платника, яким не зареєстровано податкову декларацію, оскільки таке право зберігається за ним протягом 365 днів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову. Крім того, заявник зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. У разі якщо добросовісний платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо документального підтвердження розміру валових витрат, податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій, він не може бути позбавлений права на формування валових витрат та податкового кредиту. Не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1, пункту 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України) та відповідно до наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 16.06.2017 року №3091-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Агрофірма "Україна" проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт №8805/04-36-14-20/32653164 від 10.08.2017 року.

Висновком документальної планової виїзної перевірки встановлені, зокрема, порушення:

- пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України в результаті чого по деклараціях по спеціальному режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 265 028 грн, у тому числі: за жовтень 2016 року в сумі 57575 грн., за листопад 2016 року в сумі 398211 грн., за грудень 2016 року в сумі 809242 грн., та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього у сумі 97008 грн., у тому числі за грудень 2016 року в сумі 97008 грн.;

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем подано до ГУ ДФС у Дніпропетровській області заперечення, в яких позивач просив скасувати вказані висновки.

Листом від 11.09.2017 року про результати розгляду заперечень, відповідач повідомив позивача про те, що висновки за результатами документальної планової виїзної перевірки в частині порушень податкового законодавства є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

На підставі акту перевірки від 10.08.2017 року №8805/04-36-14-20/32653164 відповідачем сформовані та направлені позивачу наступні рішення:

- від 11.09.2017 року податкове повідомлення-рішення №0014271420, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням у розмірі 1 265 028 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 632 514 грн.. (а.с.27, т.1);

- від 11.09.2017 року податкове повідомлення-рішення №0014281420, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 97008 грн. (а.с.29, т.1).

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень - рішень №0014271420 та №0014281420 є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходить з того, що ТОВ «Легал Комюнікейшн» та ТОВ «Агрокомпакт» є постачальниками товару, що був придбаний позивачем. Виробниками вказаного товару є іноземні підприємства Компанія «Syngenta» Швейцарія, DuPont США, BASF Німеччина. Таким чином, на думку суду, зазначення коду УКТ ЗЕД товару є обов'язковою частиною податкової накладної, оскільки товар вироблений іноземними підприємствами. Також, суд дійшов висновку, що оскільки до перевірки не надано сертифікатів якості придбаного товару, які є додатковими документами , що містять інформацію про країну походження товару, то позивачем не доведено реальності здійснення господарських операцій з придбання товару. Також, судом встановлено, що в податкових накладних, на які позивачем сформовано податковий кредит, наявні помилки, а саме невірно зазначено міру вимірювання товару, вказано літри замість тон, що також на думку суду, свідчить про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за рахунок операцій з поставки товару.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У періоді, що перевірявся, позивачем було укладено наступні договори.

Так, між ТОВ "Легал Комьюнікейшн" (постачальник) та ТОВ "Агрофірма "Україна" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №587/10 від 10.10.2016 року, за умовами якого продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Відповідно до пункту 2 вказаного договору, товар - ураган форте 500, одиниця виміру кількості товару - літри, загальна кількість товару 10 000. Ціна за одиницю товару складає 247 грн.

На підтвердження виконання умов договору №587/10 від 10.10.2016 року сторонами складено наступні документи:

- видаткові накладні №РН-000201 від 12.10.2016 року на суму 247 000 грн., сума ПДВ 49 400 грн., кількість товару 1200 літрів; №РН-000202 від 13.10.2016 року на суму 247 000 грн., сума ПДВ 49 400 грн., кількість товару 1200 літрів; №РН-000203 від 17.10.2016 року на суму 247 000 грн., сума ПДВ 49 400 грн., кількість товару 1200 літрів; №РН-000205 від 18.10.2016 року на суму 247 000 грн., сума ПДВ 49 400 грн., кількість товару 1200 літрів; №РН-000207 від 19.10.2016 року на суму 247 000 грн., сума ПДВ 49 400 грн., кількість товару 1200 літрів; №РН-000209 від 20.10.2016 року на суму 247 000 грн., сума ПДВ 49 400 грн., кількість товару 1200 літрів; №РН-000211 від 21.10.2016 року на суму 247 000 грн., сума ПДВ 49 400 грн., кількість товару 1200 літрів; №РН-000213 від 22.10.2016 року на суму 82 333,33 грн., сума ПДВ 16 466,67 грн., кількість товару 400 літрів; №РН-000214 від 24.10.2016 року на суму 247 000 грн., сума ПДВ 49 400 грн., кількість товару 1200 літрів;

- товарно-транспортні накладні №201 від 12.10.2016 року на перевезення товару "ураган форте 500" в кількості 1200 літрів; №202 від 13.10.2016 року на перевезення товару "ураган форте 500" в кількості 1200 літрів; №203 від 17.10.2016 року на перевезення товару "ураган форте 500" в кількості 1200 літрів; №205 від 18.10.2016 року на перевезення товару "ураган форте 500" в кількості 1200 літрів; №207 від 19.10.2016 року на перевезення товару "ураган форте 500" в кількості 1200 літрів; №209 від 20.10.2016 року на перевезення товару "ураган форте 500" в кількості 1200 літрів; №211 від 21.10.2016 року на перевезення товару "ураган форте 500" в кількості 1200 літрів; №213 від 22.10.2016 року на перевезення товару "ураган форте 500" в кількості 400 літрів; №214 від 24.10.2016 року на перевезення товару "ураган форте 500" в кількості 1200 літрів;

- податкові накладні №185 від 12.10.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 296 400 грн., кількість товару 1200 т.; №207 від 13.10.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 296 400 грн., кількість товару 1200 т.; №281 від 17.10.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 296 400 грн., кількість товару 1200 т.; №306 від 18.10.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 296 400 грн., кількість товару 1200 т.; №332 від 19.10.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 296 400 грн., кількість товару 1200 т.; №358 від 20.10.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 296 400 грн., кількість товару 1200 т.; №382 від 21.10.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 296 400 грн., кількість товару 1200 т.; №400 від 22.10.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 98 800 грн., кількість товару 400 т.; №415 від 24.10.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 296 400 грн., кількість товару 1200 т.;

Оплата за отриманий товар здійснена у безготівковій формі та на підтвердження цього надано рахунок на оплату №324 від 17.10.2016 року на суму 2 470 000 грн., та платіжне доручення №196 від 24.10.2016 року на суму 2 470 000 грн.

01.11.2016 року між ТОВ "Легал Комьюнікейшн" (постачальник) та ТОВ "Агрофірма "Україна" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №1660/1, за умовами якого продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Відповідно до пункту 2 договору, товар "засоби захисту рослин", одиниця виміру кількості товару - літри, кілограми. Загальна кількість товару та ціна за одиницю вказується у видаткових накладних.

На підтвердження виконання умов договору №1660/1 від 01.11.2016 року сторонами складено наступні документи:

- видаткові накладні №РН-000585 від 01.11.2016 року на суму 250 000 грн., сума ПДВ 50 000 грн., товар "ридоміл Голд" у кількості 400 кг.; №РН-000589 від 02.11.2016 року на суму 227 333,60 грн., сума ПДВ 45 466,72 грн., товар "галера Супер" у кількості 80 літрів; №РН-000588 від 03.11.2016 року на суму 250 000 грн., сума ПДВ 50 000 грн., товар "ридоміл Голд" у кількості 400 літрів; №РН-000594 від 03.11.2016 року на суму 228 999,80 грн., сума ПДВ 45 799,96 грн., товар "ридоміл Голд" 80 кг., "сетар 37,5%" 80 літрів, "нурел Д" 60 літрів; №РН-000593 від 03.11.2016 року на суму 244 333,40 грн., сума ПДВ 48 866,68 грн., товар "галера Супер" 20 літрів, "Сетар 37,5%" 100 літрів; №РН-000595 від 04.11.2016 року на суму 245 002,80 грн., сума ПДВ 49 000,56 грн., товар "марафон" у кількості 840 літрів; №РН-000596 від 04.11.2016 року на суму 222 331,80 грн., сума ПДВ 44 466,36 грн., товар "нурел Д" у кількості 460 літрів; №РН-000597 від 04.11.2016 року на суму 233 333,36 грн., сума ПДВ 46 666,67 грн., товар "сальса" у кількості 8 кг.; №РН-000598 від 04.11.2016 року на суму 245 002,14 грн., сума ПДВ 49 000,43 грн., товар "сальса" 2 кг., "марафон" 640 літрів; №РН-000599 від 04.11.2016 року на суму 249 547,60 грн., сума ПДВ 49 909,52 грн., товар "марафон" 760 літрів, "пріма" 60 літрів; №РН-000600 від 04.11.2016 року на суму 236 423,20 грн., сума ПДВ 47 284,64 грн., товар "пріма" 260 літрів, "модус" 80 літрів; №РН-000601 від 04.11.2016 року на суму 231 233,60 грн., сума ПДВ 46 246,72 грн., товар "модус" у кількості 160 літрів; №РН-000602 від 04.11.2016 року на суму 231 233,60 грн., сума ПДВ 46 246,72 грн., товар "модус" у кількості 160 літрів; №РН-000603 від 04.11.2016 року на суму 249 140,80 грн., сума ПДВ 49 828,16 грн., товар "модус" 40 літрів, "тітл Турбо" 280 літрів; №РН-000604 від 04.11.2016 року на суму 191 332,40 грн., сума ПДВ 38 266,48 грн., товар "тітл Турбо" у кількості 280 літрів;

- товарно-транспортні накладні №585 від 01.11.2016 року на перевезення товару "ридоміл Голд" у кількості 400 кг.; №589 від 02.11.2016 року на перевезення товару "галера Супер" у кількості 80 літрів; №588 від 03.11.2016 року на перевезення товару "ридоміл Голд" у кількості 480 літрів, "Сетар 37,5 %" - 180 літрів, "нурел Д" - 60 літрів, "галера Супер" - 20 літрів; №594 від 04.11.2016 року на перевезення товару "нурел Д" у кількості 460 літрів, "марафон" - 2240 літрів, "тітл Турбо" - 560 літрів, "модус" - 440 літрів;

- податкові накладні №4 від 01.11.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 300 000 грн., товар "ридоміл Голд" у кількості 400 кг.; №37 від 02.11.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 272 800 грн. товар "галера Супер" у кількості 80 літрів; №35 від 02.11.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 300 000 грн. товар "ридоміл Голд" у кількості 400 кг.; №72 від 03.11.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 274 800 грн. товар "ридоміл Голд" у кількості 80 кг, "сетар 37,5 %" - 80 літрів, "нурел Д" - 60 літрів; №71 від 03.11.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 293 200 грн., товар "галера Супер" у кількості 20 літрів, "сетар 37,5 %" - 100 літрів; №106 від 04.11.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 294 000 грн., товар "марафон" у кількості 840 літрів; №108 від 04.11.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 266 800 грн., товар "нурел Д" у кількості 460 літрів; №110 від 04.11.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 280 000 грн., товар "сальса" у кількості 8 кг.; №113 від 04.11.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 294 000 грн., товар "сальса" у кількості 2 кг., "марафон" - 640 літрів; №96 від 04.11.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 299 454,40 грн., товар "марафон" у кількості 760 літрів, "пріма" - 60 літрів; №98 від 04.11.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 283 708, 82 грн., товар "пріма" у кількості 260 літрів, "модус" - 80 літрів; №101 від 04.11.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 277 479, 56 грн., товар "модус" у кількості 160 літрів; №103 від 04.11.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 298 969,88 грн., товар "модус" у кількості 40 літрів, "тутл Турбо" - 280 літрів; №105 від 04.11.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 229 600 грн., товар "тітл Турбо" у кількості 280 літрів.

Оплата за отриманий товар здійснена у безготівковій формі та на підтвердження цього позивачем надано рахунок на оплату №8392 від 01.11.2016 року на загальну суму з урахування ПДВ 4 242 292,24 грн., платіжне доручення №244 від 02.11.2016 року на суму 600 000 грн., платіжне доручення №256 від 04.11.2016 року на суму 3 642 292, 24 грн.

19.12.2016 року між ТОВ "Агрокомпакт" (постачальник) та ТОВ "Агрофірма "Україна" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №5843, за умовами якого продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Відповідно до пункту 2 договору найменування товару "засоби захисту рослин", кількість товару визначена у специфікації до договору. Одиниця виміру кількості товару - літри.

На підтвердження виконання умов договору №5843 від 19.12.2016 року сторонами складено наступні документи:

- видаткові накладні №РН-294 від 21.12.2016 року на суму 281 160 грн., сума ПДВ 46 860 грн., товар "аксіал" у кількості 220 літрів; №РН-295 від 21.12.2016 року на суму 283 520 грн., сума ПДВ 47 253,33 грн., товар "нурел Д" у кількості 320 літрів; №РН-296 від 22.12.2016 року на суму 281 160 грн., сума ПДВ 46 860 грн., товар "аксіал" у кількості 220 літрів; №РН-297 від 22.12.2016 року на суму 283 520 грн., сума ПДВ 47 253,33 грн., товар "нурел Д" у кількості 320 літрів; №РН-298 від 23.12.2016 року на суму 153 360 грн., сума ПДВ 25 560 грн., товар "аксіал" у кількості 120 літрів; №РН-299 від 23.12.2016 року на суму 177 200 грн., сума ПДВ 29 533,33 грн., товар "нурел Д" у кількості 200 літрів;

- товарно-транспортні накладні №0294 від 21.12.2016 року на перевезення товару "нурел Д" у кількості 320 літрів, "аксіал" - 220 літрів; №0296 від 22.12.2016 року на перевезення товару "нурел Д" у кількості 320 літрів, "аксіал" - 220 літрів; №0298 від 23.12.2016 року на перевезення товару "нурел Д" у кількості 200 літрів, "аксіал" - 120 літрів;

- податкові накладні №64 від 21.12.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 281 160 грн., товар "аксіал" у кількості 220 літрів; №61 від 21.12.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 283 520 грн., товар "нурел Д" у кількості 320 літрів; №79 від 22.12.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 281 160 грн., товар "аксіал" у кількості 220 літрів; №81 від 22.12.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 283 520 грн., товар "нурел Д" у кількості 320 літрів; №101 від 23.12.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 153 360 грн., товар "аксіал" у кількості 120 літрів; №104 від 23.12.2016 року на суму (з урахуванням ПДВ) 177 200 грн., товар "нурел Д" у кількості 200 літрів.

Оплата за отриманий товар здійснена у безготівковій формі та на підтвердження цього позивачем надано рахунок на оплату №585 від 19.12.2016 року на суму 1 459,920 грн., виписку з банку від 26.12.2016 року про сплату на рахунок ТОВ "Агрокомпакт" суми у розмірі 960 000 грн., виписку по рахунку №26003053518777 від 26.12.2016 року перерахування коштів у сумі 500 000 грн., на рахунок ТОВ "Агрокомпакт".

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем до перевірки документи первинного бухгалтерського обліку відповідають вимогам Закону щодо своєї форми та змісту.

Фактично, податковий орган дійшов висновку про відсутність реального характеру здійснюваних позивачем операцій та неможливості формування ТОВ «Агрофірма «Україна» податкового кредиту з огляду на наступне:

1) позивачем було сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, що складені з порушенням вимог ПК України, а саме не зазначено код УКТ ЗЕД та невірно вказані одиниці виміру товару, при цьому позивачем не додано до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на продавця щодо невірного зазначення одиниць виміру товарі, що передбачено пунктом 201.10 статті 201 ПК України;

2) до перевірки не надані сертифікати якості товару, які є обов'язковими, оскільки продукція вироблена підприємствами, що здійснюють господарську діяльність за кордоном, а контрагенти позивача є постачальниками, а не виробниками;

3) контрагенти позивача ТОВ "Легал Комьюнікейшн" та ТОВ "Агрокомпакт" є учасниками схем суб'єктів господарювання за ознаками фіктивності.

Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки податкового органу необґрунтованими з огляду на наступне.

Щодо доводів податкового органу про допущення помилок при оформленні податкових накладених, суд зазначає наступне.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Абзацем 19 пункту 201.10 статті 201 ПК України, визначено, що податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Отже, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Номенклатура товарів, визначається як за кодом УКТЗЕД так і за текстовим описом відповідних товарів та/або найменуванням. Класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп; для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються.

Тобто, ідентифікація товарів, які реалізуються суб'єктами господарювання і реалізація яких підлягає обкладенню податком на додану вартість за відповідними визначеними ставками, здійснюється не лише за кодом УКТЗЕД, а й за назвою та цільовим призначенням товару.

Неправильне зазначення коду товару згідно з УКТЗЕД, а також інших реквізитів товарів, у податкових накладних саме по собі не може слугувати підставою для висновку про недотримання суб'єктом господарювання податкового законодавства в частині оподаткування операцій з постачання товару, у разі якщо такий недолік в оформленні податкової накладної не перешкоджає встановленню виду та найменування придбаного/реалізованого товару.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №818/1172/17.

Таким чином, окремі недоліки податкової накладеної, невірне зазначення коду УКТЗЕД та одиниці виміру товару не можуть слугувати підставою для позбавлення платника права на податковий кредит, за умови, що товар на постачання якого виписано накладну може бути ідентифікований для умов оподаткування.

Як видно з матеріалів справи, податковим органом було ідентифіковано товар, а також встановлено його походження, та виробників, що свідчить про відсутність підстав для висновку про недотримання суб'єктом господарювання податкового законодавства в частині оподаткування операцій з поставки товару.

З огляду на викладене, і той факт, що позивачем не подано скарги на на продавця щодо невірного зазначення одиниць виміру товарів, що передбачено пунктом 201.10 статті 201 ПК України, не може позбавити особу права на формування податкового кредиту за наслідками придбання товару, більше того, як вірно зазначив позивач право на подання скарги на продавця товару зберігається за платником протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітній податковий період, тобто позивачем наразі не порушено терміну на подання такої скарги.

Стосовно доводів податкового органу про те, що до перевірки позивачем не надані сертифікати якості товару, які є обов'язковими, оскільки продукція вироблена підприємствами, що здійснюють господарську діяльність за кордоном, а контрагенти позивача є постачальниками, а не виробниками, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Сертифікат якості - це письмовий документ, складений у довільній формі та виданий виробником товару (продукції), щоб підтвердити відповідність виробленого ним товару (продукції) вимогам, які висуваються до якості такого товару (продукції).

Тобто, сертифікат якості не є документом, що містить відомості про господарську операцію, зокрема поставку товару, не фіксує та не підтверджує її здійснення, відтак він не є документом бухгалтерської звітності, та не може підтвердити або спростувати право особи на формування податкового кредиту.

Відтак, суд апеляційної інстанції зазначає, що ненадання позивачем сертифікатів відповідності товару, в тому числі виробниками якого є іноземні підприємства, не може свідчити про не підтвердження господарської операції з поставки товару, що мала місце між резидентами на території України.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує пояснення позивача з приводу того, що товар був придбаний ТОВ «Агрофірма «Україна» не у виробників - іноземних підприємств, а у контрагентів - резидентів, тому неотримання сертифікатів якості товару не може свідчити про відсутність самої поставки товару.

Щодо доводів відповідача з приводу відсутності реального характеру здійснення господарської операції з огляду на внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінального провадження за №32017210000000007 від 23.01.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України, в ході якого проводиться досудове розслідування по підприємствам ТОВ "Агрокомпакт", ТОВ "Інвос Сервіс", а також кримінального провадження за №2017260000000065 від 23.02.2017 року за ч. 2 ст. 205 ККУ щодо створення невідомими особами ТОВ "Аффекбуд" використавши анкетні данні ОСОБА_3 без її відома та згоди, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

З метою належного з'ясування обставин справи, судом апеляційної інстанції ухвалою від 29 серпня 2018 року було витребувано у відповідача копії документів та інформацію стосовно стану кримінальних проваджень №32017210000000007 та №2017260000000065, а в разі наявності копію вироку або іншого судового рішення у відношенні винних осіб по вказаним кримінальним провадженням; завірені належним чином копії документів, отриманих від ГУ ДФС у Чернівецькій області та ГУ ДФС у Тернопільській області на запити стосовно стану кримінальних проваджень та доказової бази по підприємствам ТОВ "Інвос Сервіс", ТОВ "Агрокомплект" та ТОВ "Аффекбуд", що направлялись під час проведення перевірки, оформленої актом №8805/04-36-14-20/32653164 від 10.08.2017 року.

Відповідачем на виконання ухвали суду надано копії наступних документів: повідомлення про внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.02.2017 року, пояснення ОСОБА_3 з приводу ТОВ «Аффектбуд», протокол допиту свідка ОСОБА_4, яка є дружиною ОСОБА_5, з приводу ТОВ «Інвос Сервіс».

Документів стосовно ТОВ «Агропроект» відповідачем до суду не надано.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ТОВ «Аффектбуд» та ТОВ «Інвос Сервіс» не є контрагентами позивача, та за спірний період не мали господарських відносин безпосередньо з ТОВ «Агрофірма «Україна», вказані підприємства брали участь у поставки товару по ланцюгу постачання, при цьому ні в поясненнях ОСОБА_3 ні в свідченнях ОСОБА_4 не міститься бідь-якої інформації стосовно ТОВ «Агрофірма «Україна» або її безпосередніх контрагентів. Також, відповідачем не надано доказів на користь того, хто саме та коли виписував документи первинної бухгалтерської звітності по ланцюгу постачання товару від імені ТОВ «Аффектбуд» та ТОВ «Інвос Сервіс» на користь їх контрагентів.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали слідчих суддів, згідно яких у справах по низці кримінальних проваджень, серед яких кримінальні провадження №32017210000000007 та №2017260000000065, слідчим органам було надано доступ до документів, надано право провести обшук, а також накладено арешт на майно юридичної особи. Тобто матеріали справи містять процесуальні рішення, що відображають лише наявність окремих кримінальних проваджень, слідство по яким триває.

При цьому, матеріали справи не містять, а відповідачем, на якого покладено обов'язок довести правомірність свого рішення, не надано вироків у кримінальних справах про визнання винними посадових осіб контрагентів позивача у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 205 КК України, або протоколів допиту, інших належних доказів, які б спростовували факт здійснення господарських операцій з поставки товару саме на користь позивача.

У відповідності до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У відповідності до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Тобто, до винесення судом обвинувального вироку у кримінальній справі особа, яку обвинувачують у вчиненні злочину, не вважається винною, а відтак щодо неї не може бути застосовано негативних наслідків пов'язаних із вчиненим злочину, як то невизнання її господарської або іншої діяльності лише на підставі матеріалів досудового слідства.

Фактично податковим органом зроблено висновок про відсутність реального характеру здійснення господарських операцій лише з огляду на наявну податкову інформацію, щодо низки підприємств з якими мали господарські відносини контрагенти позивача по ланцюгу постачання товару.

Між тим, наявність лише податкової інформації щодо контрагентів не може бути підставою для настання негативних наслідків для платника податків з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

В свою чергу, невідповідність окремих документів складених відносно товару постачальником по ланцюгу постачання не впливає на віднесення позивачем (покупцем) до складу податкового кредиту оскільки Закон не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від наявності документів щодо належного виконання постачальниками по ланцюгу постачання своїх податкових та інших зобов'язань.

Так, Рішенням Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), ««Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Аналогічна правова позиція викладена і у п.38 рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява №803/02), а саме: «… коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

Крім того, у відповідності до правових висновків Верховного суду України, викладених в Постанові від 22.09.2015 року, «Сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачається зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю».

В матеріалах справи наявні документи на підтвердження змін в активах позивача, його власному капіталі, понесених в результаті господарської діяльності направленої на придбання товарів у контрагентів у перевіряємий період, надано також пояснення щодо використання товару у власній господарській діяльності.

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо недоведеності відповідачем факту завищення ТОВ «Агрофірма «Україна» сум податкового кредиту з ПДВ за рахунок фінансово-господарських взаємовідносини у періоді, що перевірявся.

За викладених обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення №0014271420 форми «Р» за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 897 542 грн. та №0014281420 форми «В4» щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 97 008.00 грн. обидва від 11.09.2017 року є таким, що прийняті із порушенням вимог Закону та Конституції України, а тому вони підлягають скасуванню в судовому порядку.

Вищевикладене, залишилось поза увагою суду першої інстанції, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи той факт, що адміністративний позов ТОВ «Агрофірма «Україна» підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого судового збору у розмірі 74 795.63 грн. за подання адміністративного позову, а також за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 243, 308, 310, 317 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року у справі №804/911/18 - скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0014271420 форми «Р» за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на суму 1 897 542 грн. та №0014281420 форми «В4» щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 97 008 грн. від 11.09.2017 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» (ЄДРПОУ 30824947) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області суму судового збору у розмірі 74 795 (сімдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто п'ять) гривень 63 копійки.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 19 вересня 2018 року та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 20.09.2018 року.

Головуючий суддя: О.О. Круговий

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: Т.С. Прокопчук