Постанова № 76612251, 19.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційне провадження № 22-ц/796/6146/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Київ

Унікальний номер справи 755/5031/18

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Шахової О.В. (суддя-доповідач), Вербової І.М., Головачова Я.В., за участю секретаря судового засідання Пащенко О.П.

сторони справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Державне підприємство «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Генерального директора Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка»,

на рішення Дніпровського районного суду м. Києва, ухваленого 21 травня 2018 року під головуванням судді Галагана В.І. в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» про визнання незаконним та скасування наказу про винесення догани.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 16.06.2015 року згідно наказу № 97-К вона була прийнята на посаду головного бухгалтера ДП «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка». Згідно наказу (розпорядження) про переведення на іншу роботу від 25.12.2015 року № 232-К вона була переведена на посаду заступника генерального директора з фінансово-економічних питань, а з 12.01.2016 року згідно наказу № 02/1-К, перебуваючи на посаді заступника генерального директора з фінансово-економічних питань, виконує роботу на умовах суміщення на посаді головного бухгалтера з 11.01.2016 року.

Наказом № 25-В від 19.03.2018 року їй було оголошено догану, яку мотивовано тим, що у порушення положень посадової інструкції головного бухгалтера центральної бухгалтерії вона своєчасно не повідомила керівництво підприємства про значне зростання витрат зі сплати за землю. Проте, вважає наказ № 25-В від 19.03.2018 року незаконним, оскільки цей наказ не було завізовано юридичним відділом ДП «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка», про що посадовими особами Відділу було подано на ім'я генерального директора підприємства відповідача доповідні записки, в яких виклали свої заперечення щодо оголошення їй дисциплінарного стягнення у виді догани.

Вказує, що зауваження юридичного відділу керівництвом відповідача проігноровано, та відповідачем було винесено наказ про оголошення їй догани з порушенням законодавства. Крім того, вважає безпідставними факти, якими мотивовано оскаржуваний наказ, з огляду на те, що посадова інструкція позивача не передбачає її обов'язку інформувати керівництво про зміну ставки податку на землю.

Заперечує допущення з її боку будь-яких порушень трудових обов'язків, вказуючи на відсутність дисциплінарного проступку з її боку як підстави для застосування дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, наказ про накладення якої підлягає до скасування у судовому порядку.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 травня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» № 25-В від 19 березня 2018 року про притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності, яким оголошено догану.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Генеральний директор ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені ОлександраДовженка» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що саме позивач є тією посадовою особою, на яку відповідно до Інструкції головного бухгалтера центральної бухгалтерії ДП ««Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» покладено обов'язок щодо своєчасного інформування про майнове положення, доходи і витрати підприємства.

Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у повноваженнях позивача нормування податкового законодавства, оскільки підставою для винесення наказу стало саме не доведення до керівництва інформації про значне зростання розміру податку на землю, що є інформацією про витрати підприємства.

Також вказує про помилковість зазначення у рішенні суду того, що оспорюваний наказ не містить розкриття поняття «своєчасність», оскільки таке поняття є оціночним, та зважаючи на те, що зміни в законодавстві, які вплинули на фінансовий стан підприємства набули чинності з 1 січня 2018 року, а наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності був виданий у березні 2018 року, не може бути розцінене як обґрунтована підстава для визнання наказу незаконним.

Не відповідає чинному законодавству зазначення в рішенні визнання обґрунтованим твердження позивача про порушення ДП вимог законодавства щодо процедури оформлення оспорюваного наказу в частині його візування представниками юридичного відділу.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. З розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній. Просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Позивач та її представникв судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи повідомлені за законом належно.

Від представника позивача ОСОБА_6 надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з його відпусткою. Проте, таке клопотання було відхилене апеляційним судом з підстав не підтвердження знаходження останнього у відпустці допустимими та належними доказами.

Неявка позивача та її представника в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи і відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Задовольняючи позов ОСОБА_4 суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених позовних вимог. Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, таким що відповідає встановленим у справі обставинам, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 232 Кодексу законів про працю України, безпосередньо в районних міських судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожний при вирішенні питання про його цивільні права і обов'язки має право на відкритий і справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом. Складовою частиною справедливого судочинства є доступ до судової процедури з усіма атрибутами контролю за порушеннями при звільненні з роботи з боку працедавців - власників та керівників господарських товариств, підприємств, установ, організацій.

Статтею 43 Конституції України проголошено право кожної людини на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, які він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та закріплено гарантії реалізації права на працю, що включає право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.

Відповідно до ст. 51 Кодексу законів про працю України держава гарантує правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Наказом № 97-К від 16.06.2015 року ОСОБА_4 прийнято на посаду головного бухгалтера Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» з 16.06.2015 року. (а.с. 16)

Згідно посадової інструкції головного бухгалтера центральної бухгалтерії ДП «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка», затвердженої генеральним директором 15.07.2015 року, головний бухгалтер, серед іншого, здійснює організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства, дотримуючись єдиних методологічних засад, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і контроль за економним та раціональним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів (п. 2.1 Інструкції); формує відповідно до законодавства України про бухгалтерський облік облікову політику, виходячи із структури і особливостей діяльності підприємства (п. 2.2 Інструкції); забезпечує формування і своєчасне представлення повної і достовірної бухгалтерської інформації про діяльність підприємства, його майнове положення, доходи і витрати (п. 2.8.2 Інструкції) (ас. 25-32).

25.12.2015 року Генеральним директором Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» видано Наказ (розпорядження) № 232-К, яким ОСОБА_4 переведено на посаду заступника генерального директора з фінансово-економічних питань (ас. 17).

Згідно Розподілу функціональних обов'язків заступників генерального директора ДП «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка», затвердженого Наказом генерального директора № 106 від 12.12.2016 року, заступник генерального директора з фінансово-економічних питань забезпечує та координує діяльність: центральної бухгалтерії, планово-економічного відділу, відділу кадрової роботи, відділу діловодства; організовує фінансово-економічну і бухгалтерську роботу на підприємстві і здійснює методичне керівництво в підвідомчих підрозділах; забезпечує своєчасне складання фінансових планів підприємства і контролює їх виконання; організовує складання та надання оперативної і статистичної звітності про фінансово-господарську діяльність підприємства; забезпечує цільове використання коштів для кіновиробництва; забезпечує складання фінансової та бухгалтерської звітності, що передбачена чинним законодавством, підписання її та подання в установлені терміни у відповідні контролюючі органи; здійснює контроль за ходом дотримання фінансової дисципліни всіма підрозділами підприємства; забезпечує перевірку діяльності всіх підрозділів підприємства в частині ефективності та прибутковості їх діяльності, дає відповідні вказівки, спрямовані на покращення. (ас. 21).

12.01.2016 року Наказом Генерального директора Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» № 02/1-К ОСОБА_4, заступнику генерального директора з фінансово-економічних питань, дозволено виконання робіт головного бухгалтера в порядку суміщення посад з 11.01.2016 року, без доплати за суміщення посади. (ас. 18).

06.03.2018 року (вх.№ 11в) заступником генерального директора з фінансово-економічних питань ДП «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка» ОСОБА_4 на виконання розпорядження № 06 від 06.03.2018 року щодо питання сплати податку за земельну ділянку на ім'я генерального директора підприємства Янчука О.С. подано письмові пояснення, відповідно до яких ОСОБА_4 зазначено, що до посадових обов'язків генерального директора з фінансово-економічних питань підприємства не входить попередження про зміну розміру податку, здійснення заходів та подання пропозицій щодо зміни розміру податку, а також зауважено про здійснення подання звітності по земельному податку та його сплаті у встановленому законодавством порядку та строки. (ас. 12)

19.03.2018 року генеральним директором ДП «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка» винесено Наказ № 25-В «Про оголошення догани ОСОБА_4», яким оголошено догану ОСОБА_4, заступнику генерального директора з фінансово-економічних питань, яка виконує додаткову роботу на умовах суміщення на посаді головного бухгалтера. (ас. 13-15)

Наказ № 25-В від 19.03.2018 року мотивовано тим, що ОСОБА_4, заступник генерального директора з фінансово-економічних питань, яка виконує додаткову роботу на умовах суміщення на посаді головного бухгалтера, своєчасно не повідомила керівництво підприємства про значне зростання витрат зі сплати податку на землю. Головний бухгалтер у порушення посадових обов'язків, передбачених Інструкцією (п. 2.1, 2.2, 2.8.2 Інструкції) своєчасно не проінформувала керівництво про те, що з 01 січня 2018 року пільга на податок на землю, якою користувалося підприємство, скасовується, і з цього часу підприємство, до якого застосовувалася ставка податку на землю у розмірі 0,01% зобов'язане сплачувати податок у розмірі 1%. У разі своєчасного повідомлення про зміну ставки податку на землю керівництво підприємства мало б можливість звернутися до відповідних державних органів із клопотанням про продовження дії ставки у розмірі 0,01%, тому підприємство змушене нести витрати щодо сплати податку за ставкою 1%, які не були закладені як кошторис витрат, що у свою чергу значно погіршує фінансовий стан підприємства. (ас. 13-15).

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо покладення на ОСОБА_4 обов'язку щодо своєчасного інформування про зміну податку на землю, то апеляційний суд їх відхиляє з огляду на наступне.

Аналіз діючого трудового законодавства та локальних правових актів ДП «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка» вказують на відсутність в діях позивача порушень посадових обов'язків та вчинення дисциплінарного проступку як причинно-наслідкового зв'язку із скасуванням пільги на податок на землю відповідачу та у зв'язку з цим збільшенням витрат відповідача, - оскільки до повноважень позивача не належить нормування податкового законодавства, в тому числі в бік збільшення рівня оподаткування, задля дотримання позитивного фінансового стану підприємства відповідача. При цьому ні посадова інструкція головного бухгалтера підприємства, ні посадова інструкція заступника генерального директора з фінансово-економічних питань не містять обов'язку про інформування керівництва підприємства про зміни у податковому законодавстві, ураховуючи, що оспорюваний Наказ № 25-В від 19.03.2018 року не містить визначення поняття своєчасності про інформування керівництва про такі зміни, тобто не зазначено проміжок часу, його межі, які відповідачем визначено згідно поняття «своєчасності».

Також апеляційний суд враховує, що відповідно до змісту посадової інструкції головного бухгалтера центральної бухгалтерії ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені О Довженка», наявної в матеріалах справи (ас. 25-32), не вбачається прямого обов'язку та завдання ОСОБА_4 повідомляти підприємство про зміну ставки податку на землю.

Крім того, не спростовують правильного висновку суду першої інстанції посилання представника відповідача на невідповідність чинному законодавству зазначення в рішенні визнання обґрунтованим твердження позивача про порушення ДП вимог законодавства щодо процедури оформлення оспорюваного наказу в частині його візування представниками юридичного відділу, оскільки суд у своєму рішенні навів мотиви з яких прийняв до уваги доводи позивача щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 11 «Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року № 1040, визначено, що юридична служба підприємства відповідно до покладених на неї завдань: забезпечує правильне застосування на підприємстві нормативно-правових актів та інших документів, подає керівникові пропозиції щодо вирішення правових питань, пов'язаних з діяльністю підприємства; проводить юридичну експертизу проектів актів та інших документів, підготовлених структурними підрозділами підприємства, погоджує (візує) їх за наявності віз керівників заінтересованих структурних підрозділів або осіб, що їх заміщують. У разі виявлення невідповідності проекту акта чи іншого документа вимогам законодавства подає заінтересованому структурному підрозділу вмотивовані пропозиції щодо приведення його у відповідність із законодавством.

Згідно Положення про структурний підрозділ юридичний відділ, затвердженого генеральним директором ДП «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка» 01.12.2014 року, до основних завдань відділу належать, серед іншого, перевіряти накази, розпорядження, договори та іншу ділову документацію, що подаються на підпис керівництву кіностудії, візувати їх за наявності погодження (п. 3.4 Положення); готувати висновки на пропозиції про притягнення працівників підприємства до дисциплінарної і матеріальної відповідальності (п. 4.9 Положення); візувати проекти наказів, розпоряджень, договорів та іншу ділову документацію, що подаються на підпис генерального директора. У випадках невідповідності проекту наказів і розпоряджень законодавству, і якщо внесені юридичним відділом зауваження не були враховані, не візуючи даний документ, подати письмовий висновок з пропозиціями про заходи законного вирішення цього питання, для прийняття остаточного рішення генеральним директором (п. 5.7 Положення).

Крім того, відповідно до п. 3.1 Положення про юридичний відділ, основним завданням юридичного відділу є організація правової роботи, спрямованої на застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконання вимог законодавства в діяльності кіностудії; захист правових інтересів кіностудії; забезпечення додержання законності в діяльності кіностудії; перевіряти відповідність законодавству проектів наказів, розпоряджень, договорів, інструкцій, положень, актів правового характеру та іншу ділову документацію, що подаються на підпис генерального директора. (п. 4.2, 4.3, 4.10 Положення) (а.с. 33-40).

Разом з тим, аналіз діючого трудового законодавства та локальних правових актів ДП «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка» вказують на відсутність в діях позивача порушень посадових обов'язків та вчинення дисциплінарного проступку як причинно-наслідкового зв'язку із скасуванням пільги на податок на землю відповідачу та у зв'язку з цим збільшенням витрат відповідача, - оскільки до повноважень позивача не належить нормування податкового законодавства, в тому числі в бік збільшення рівня оподаткування, задля дотримання позитивного фінансового стану підприємства відповідача. При цьому ні посадова інструкція головного бухгалтера підприємства, ні посадова інструкція заступника генерального директора з фінансово-економічних питань не містять обов'язку проінформування керівництва підприємства про зміни у податковому законодавстві, ураховуючи, що оспорюваний Наказ № 25-В від 19.03.2018 року не містить визначення поняття своєчасності проінформування керівництва про такі зміни, тобто не зазначено проміжок часу, його межі, які відповідачем визначено згідно поняття «своєчасності».

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості твердження позивача про порушення відповідачем вимог законодавства щодо процедури оформлення оспорюваного Наказу № 25-В від 19.03.2018 року в частині його візування представниками юридичного відділу підприємства, оскільки візування проектів наказів керівництва підприємства відповідача, в тому числі наказів про притягнення працівників підприємства до дисциплінарної відповідальності, є прямим обов'язком юридичного відділу підприємства відповідно до посадової інструкції (Положення) вказаного структурного підрозділу, та з огляду на відсутність такої візи юридичним відділом мав бути подай письмовий висновок з пропозиціями про заходи законного вирішення питання, для прийняття остаточного рішення генеральним директором (п. 3.4, 4.9, 5.7 Положення про юридичний відділ), однак відповідачем не надано суду такого висновку юридичного відділу, ураховуючи відсутність візи юридичного відділу у Наказі № 25-В від 19.03.2018 року.

Функціональні обов'язки щодо забезпечення правильного застосування на підприємстві нормативно-правових актів та інших документів, подача керівникові пропозицій щодо вирішення правових питань, пов'язаних з діяльністю підприємства- покладено на юридичну службу підприємства, про що зазначено у Положенні про юридичний відділ підприємства відповідача та передбачено «Загальним положенням про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації», затвердженим Постановою КМУ від 26 листопада 2008 року № 1040, тому притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення посадових обов'язків, покладених на структурний підрозділ підприємства, що не перебуває у підпорядкуванні позивача, - є необґрунтованим та таким, що не відповідає положенням діючого трудового законодавства.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, є доведеними.

Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування висновків районного суду, апеляційна скарга не містить, в ході апеляційного розгляду представник відповідача також не навів таких обставин.

Таким чином, під час розгляду справи суд першої інстанції дотримався вимог закону, повно та всебічно з'ясував обставин справи, надав правову оцінку доводам і запереченням сторін та зібраним у справі доказам, вірно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, з огляду на що, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не знаходить.

Справу було розглянуто судом першої інстанції на підставі встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та належних доказів.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишає без змін, а апеляційну скаргу Генерального директора ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 257, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 травня 2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Генерального директора Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені ОлександраДовженка» - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 21 вересня 2018 року.

Суддя-доповідач

Судді: