Постанова № 76612180, 12.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2018 року м. Київ

Справа № 756/2221/18

№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/6725/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.

за участю секретаря Сербін Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 27 червня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Пересунька Я.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Онищенко Марія Олександрівна, про переведення прав та обов'язків покупця,

в с т а н о в и в :

В лютому 2018 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про переведення прав та обов'язків покупця, в якому просила суд перевести на неї права та обов'язки покупця ? частини квартири АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 23 грудня 2010 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Онищенко М.О. за реєстраційним номером № 4937.

Позовні вимоги мотивувала тим, що на підставі ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 22 травня 2007 року про визнання мирової угоди у справі про поділ майна подружжя, вона є власником ? частини вище вказаної квартири. Після поділу квартири з її чоловіком, останній подарував свою частину квартири ОСОБА_5 за нотаріально посвідченим договором дарування від 26 вересня 2008 року, який в свою чергу пізніше уклав договір купівлі-продажу від 23 грудня 2010 року із ОСОБА_2, при цьому порушив її переважне право на укладення договору купівлі-продажу як співвласника квартири.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 27 червня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов у повному обсязі. На думку ОСОБА_1, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні її позову у зв'язку із спливом позовної давності, оскільки вона не знала та не могла знати про укладення договору купівлі-продажу від 23 грудня 2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402 - VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 31 липня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі (а.с.235).

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити з наведених у ній підстав.

ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила відхилити її як безпідставну.

ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому посилалася на те, що про відчуження їй квартири ОСОБА_1 могла знати ще в 2011 році, коли вона, відповідач, намагалася увійти до квартири та поставити свої замки до вхідних дверей, крім того, в судовому засіданні позивачка зазначила, що знає про нового власника - ОСОБА_2 вже два роки. Таким чином, суд обґрунтовано відмовив у позові у зв'язку із спливом позовної давності.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Онищенко М.О. в судове засідання не з'явилась, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлена належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за її відсутності.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

В рамках даної справи сторонами не оспорюються наступні обставини, встановлені районним судом.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 22 травня 2007 року затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_8 та ОСОБА_1, відповідно до якої за ОСОБА_1 та ОСОБА_8 визнається право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, за кожним (а.с.5).

06 серпня 2007 року ОСОБА_1 в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна зареєструвала за собою право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 на підставі ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 22 травня 2007 року (а.с.6).

26 вересня 2008 року ОСОБА_8 подарував належну йому 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 (а.с.7-8).

05 жовтня 2010 року ОСОБА_5 звернувся до приватного нотаріуса Андрущенко Л.М. із проханням передати ОСОБА_1 повідомлення про намір продати належну йому 1/2 частину квартири за 200 000 грн. із пропозицією 25 листопада 2010 року о 12 год. 00 хв. з'явитись до приватного нотаріуса Андрущенко Л.М. для укладення договору купівлі-продажу та попередженням, що в разі не здійснення свого переважного права на купівлю частини квартири протягом місяця від дня отримання цього повідомлення, таку буде продано іншій особі (а.с.173).

Зазначений лист було вручено ОСОБА_1 08 жовтня 2010 року (а.с.171-172).

12 жовтня 2010 року ОСОБА_1 передала через нотаріуса Андрущенко Л.М. лист для ОСОБА_5, в якому повідомила, що згодна викупити у нього 1/2 частину квартири. Зазначений лист надійшов до нотаріуса 21 жовтня 2010 року (а.с.175).

22 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса Андрущенко Л.М. з листом, в якому просила відкласти продаж у зв'язку з хворобою. Вказаний лист нотаріус отримала 25 листопада 2010 року (а.с.176).

26 листопада 2010 року ОСОБА_5 звернувся до приватного нотаріуса АндрущенкоЛ.М. із проханням передати ОСОБА_1 повідомлення про намір продати належну йому 1/2 частину квартири за 200 000 грн. із пропозицією до 10 грудня 2010 року з'явитись до приватного нотаріуса Андрущенко Л.М. для укладення договору купівлі-продажу або попереднього договору на купівлю вказаної частини квартири, а також внести забезпечувальний платіж у розмірі 10 % від зазначеної суми продажу на підтвердження наміру придбати частину квартири. ОСОБА_1 також було попереджено про те, що у випадку відмови чи нездійснення цього права до 10 грудня 2010 року частину квартири буде продано іншій особі (а.с.180).

Заяву від 26 листопада 2010 року ОСОБА_1 отримала 27 листопада 2010 року (а.с.178).

01 грудня 2010 року до приватного нотаріуса Андрущенко Л.М. надійшов лист від ОСОБА_1, датований 30 листопада 2010 року, в якому вона погодилась придбати 1/2 частину квартири у ОСОБА_5 та просила про зустріч із останнім (а.с.182).

14 грудня 2010 року ОСОБА_5 звернувся до приватного нотаріуса Андрущенко Л.М. із проханням передати ОСОБА_1 повідомлення про намір продати належну йому 1/2 частину квартири за 200 000 грн. із пропозицією до 17 грудня 2010 року включно внести на розрахунковий рахунок нотаріуса аванс у розмірі 20 % від зазначеної суми продажу на підтвердження наміру купити частину квартири, та з'явитись 17 грудня 2010 року об 11 год. 00 хв. до приватного нотаріуса Андрущенко Л.М. для укладення договору. ОСОБА_1 також попереджено про те, що в разі неявки з будь-яких причин 17 грудня 2010 року до нотаріуса, вказана частина квартири буде продана іншій особі (а.с.184).

Вказана заява ОСОБА_5 від 14 грудня 2010 року надсилалась ОСОБА_1 двічі: (а.с.184, 187).

Згідно довідки начальника ОПЗ Київ-201 від 15 грудня 2010 року, рекомендований лист № 0103012932603 від 14 грудня 2010 року не вручено в зв'язку з відмовою 15 грудня 2010 року (а.с.183).

Водночас той самий рекомендований лист № 0103012932603 повернувся 15 січня 2011 року до приватного нотаріуса КМНО Андрущенко Л.М. з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.185-186).

22 грудня 2010 року приватним нотаріусом КМНО Андрущенко Л.М. видано свідоцтво, відповідно до якого заяву ОСОБА_5 від 14 грудня 2010 року, адресовану ОСОБА_1 з відомостями про продаж 1/2 частини квартири, не вручено у зв'язку з відмовою адресата від отримання; станом на 22 грудня 2010 року будь-яких повідомлень про бажання купити зазначену 1/2 частину квартири або будь-яких інших повідомлень (заяв, заперечень тощо) від ОСОБА_1 не надходило (а.с.188).

23 грудня 2010 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОнищенкоМ.А. посвідчила договір купівлі-продажу 1/2 частини квартири між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, за умовами якого остання купила вказану частину квартири за 200 010 грн. (а.с.71-76).

За вищевказаних обставин, виходячи із того, що при укладенні договору купівлі-продажу 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 було порушено переважне право ОСОБА_1 купівлі вказаної частки квартири як її співвласника, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачкою пропущено позовну давність, у зв'язку із чим у позові відмовив.

Оспорюючи такий висновок суду першої інстанції, ОСОБА_1 посилається на неповне з'ясування обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, та невідповідність висновків суду щодо пропуску нею позовної давності обставинам справи.

При перевірці вищенаведених доводів скарги суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.

Частиною 4 вказаної статті визначено, що до вимог про переведення прав та обов'язків покупця застосовується позовна давність в один рік.

Як убачається із матеріалів справи предметом даного позову є захист переважного права ОСОБА_1 на купівлю 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, співвласником якої вона є, шляхом переведення на неї прав покупця за договором купівлі-продажу від 23 грудня 2010 року, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, відповідно до вимог ч.4 ст. 362 ЦК України.

Оскільки в рамках розгляду даного спору судом підлягає перевірці дотримання продавцем процедури продажу частки майна, що є у спільній частковій власності, відповідачами в такому спорі мають бути як покупець, який набув право власності на майно, так і продавець такого майна.

Тобто, відповідачем у даній справі мали бути як ОСОБА_2, так і ОСОБА_5, на якого законодавець покладає обов'язок вчинення дій щодо забезпечення переважного права іншого співвласника на купівлю частки у спільній частковій власності.

Оскільки дії щодо попередження співвласника спільного майна про продаж частки цього майна повинен вчиняти лише продавець, ОСОБА_2, яка є покупцем цього майна, переважного права ОСОБА_1 не порушувала, оскільки у неї, ОСОБА_2, відсутній обов'язок вчинення дій, визначених ст.362 ЦК України.

В той же час ОСОБА_1 було заявлено вимоги лише до ОСОБА_2, вимог до ОСОБА_5 позивачка не заявляла.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та, вирішуючи спір, в порушення вимог ч. 5 ст.12 ЦПК України не роз'яснив позивачу її права на залучення до участі в справі ОСОБА_5 як співвідповідача відповідно до ст. 51 ЦПК України.

Правові підстави для задоволення позовних вимог до ОСОБА_2 з огляду на положення ст.362 ЦК України відсутні, отже, суд першої інстанції припустився помилки, увійшовши в обговорення питання позовної давності.

Ураховуючи те, що суд апеляційної інстанції відповідно до змісту ст. ст. 367, 368 ЦПК України не наділений повноваженнями вирішувати питання про залучення до участі у розгляді справи інших осіб, які не брали участі у розгляді справи у суді першої інстанції, не приймає і не розглядає позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки позовні вимоги було пред'явлено не до всіх осіб, які мають відповідати за таким позовом.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду з таким позовом у загальному порядку.

Таким чином, рішення Оболонського районного суду міста Києва від 27 червня 2018 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 27 червня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 21 вересня 2018 року.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Д.Р. Гаращенко

А.А. Пікуль