Рішення № 76612060, 19.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 вересня 2018 року № 826/11266/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та перерахунку пенсії по втраті годувальника відповідно до частини 19 статті 86 Закону України «Про прокуратуру»;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 08.11.2017 пенсії по втраті годувальника, відповідно до частини 19 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, у розмірі 60 % пенсії ОСОБА_2, яку він отримував на день смерті, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що на час смерті ОСОБА_2 позивач перебувала з останнім в зареєстрованому шлюбі отже, вона має право на перерахунок пенсії у зв'язку із втратою годувальника за померлого чоловіка, працівника прокуратури, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не надав, тому справа розглянута та вирішена судом на підставі наявних у ній матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, з червня 2006 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві та його структурних підрозділах, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З 10.12.1971 позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, що підтверджується наявною в матеріалах справи копію свідоцтва про шлюб від 10.12.1971 серія НОМЕР_1

Як вбачається з матеріалів справи позивач, ОСОБА_2 пенсіонер органів прокуратури та з 2003 року до дня смерті отримував пенсію на підставі частини першої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ у розмірі пенсії по вислузі років, що складає 90 % середнього заробітку військового прокурора Північного регіону України.

04.04.2017 ОСОБА_2 звернувся до Управління із заявою про перерахунок раніше призначеної йому пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії).

Однак відповідач відмовив позивачу у проведенні вказаного перерахунку пенсії.

Не погоджуючись із вказаним рішенням у 2017 році ОСОБА_2 звернувся з позовом до Солом'янського районного суду міста Києва за захистом свого порушеного права.

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 14.07.2017 у справі №760/8025/17 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 у справі №760/8025/17 постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 14.07.2017 скасовано. Зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Військової прокуратури Центрального регіону України №18/8 ПФ вих-17 від 01.02.2017 в розмірі 90% від місячної заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури, без обмежень її максимального розміру, починаючи з 01.09.2016 та виплатити заборгованість з урахуванням проведених виплат.

На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 у справі №760/8025/17 Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві проведено перерахунок та виплату заборгованості з пенсії ОСОБА_2 відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Військової прокуратури Центрального регіону України №18/8 ПФ вих-17 від 01.02.2017 в розмірі 90% від місячної заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури та відповідно визначено щомісячний розмір пенсії в сумі 28743, 60 коп., яку ОСОБА_2 отримував до дня смерті.

Постановою Верховного Суду від 11.04.2018 касаційну скаргу Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві в адміністративній справі №760/8025/17 задоволено. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 у справі №760/8025/17 - скасовано. Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 14.07.2017 у справі №760/8025/17- залишено в силі.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, установлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої установлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, обставини даної адміністративної справи пов'язані з тими, які були предметом розгляду у справі №760/8025/17, в якій Верховним Судом було винесено постанову від 11.04.2018, яка набрала законної сили, отже, встановлені у ній обставини не підлягають доказуванню в даній адміністративній справі №826/11266/18.

В рамках розгляду справи №760/8025/17 судом встановлено, що ОСОБА_2 працював в органах прокуратури на посаді військового прокурора Північного регіону України та набув право на пенсію за вислугою років, у зв'язку з чим з 2003 року отримував пенсію, призначену на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції від 05.11.1991 №1789-ХІІ, в розмірі 90% середнього заробітку посади військового прокурора Північного регіону України.

Відповідно до наявної в матеріалах копії свідоцтва про смерть від 07.11.2017 серія НОМЕР_2 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

В зв'язку зі смертю чоловіка, позивач як непрацездатна особа, що перебувала на утриманні померлого, 04.05.2018 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про припинення виплати їй пенсії за віком та призначення/перерахунок пенсії по втраті годувальника в розмірі 60 % пенсії годувальника - ОСОБА_2 відповідно до частини 19 статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

Листом від 19.06.2018 №23432/02/Р-557 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило позивачу, що Законом України від 02.03.2015 №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія була призначена відповідно Закону України «Про прокуратуру», з огляду на це позивачу призначено пенсію по втраті годувальника за матеріалами пенсійної справи померлого годувальника ОСОБА_2 відповідно до статей 27, 37, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Разом з тим, позивачу повідомлено, що розмір пенсії обчислено з урахуванням страхового стажу померлого годувальника 50 років 20 днів обчисленого по 31.10.2017 та заробітної плати померлого годувальника, визначеної за періоди роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 18.03.2003. Пенсію з 24.01.2018 обчислено: 3764,40 грн. х 4,55232 х 0,50000 = 8568,38 грн. де: 3764,40 грн. - середня заробітна плата по Україні за 2016; 4,55232 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати; 0,50000 - коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1; 8568,38 грн. - основний розмір пенсії. Розмір пенсії становить 4364,74 грн. де: 8568,38 грн. - основний розмір пенсії; 161,10 грн. - доплата за понаднормативний стаж за 15 років; 50% - відсоток для обчислення пенсії у разі втрати годувальника.

Пенсію обчислено на підставі документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи та відповідно до норм чинного законодавства (зазначене у листі від 19.06.2018 №23432/02/Р-557).

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним а бездіяльність неправомірною, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Право на вибір пенсії передбачено статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI відповідно до якої особі, яка має право на різні види пенсій (за віком, з інвалідності, за втрати годувальника), призначають один з цих видів пенсій за її вибором.

Умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначено статтею 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній станом на момент звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника).

Так, відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому, дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому, дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:

а) діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків;

б) батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно зі статтею 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Згідно з частиною першою статті 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону - довічно.

Відповідно до положень частини першої статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка встановлює розміри пенсії у зв'язку з втратою годувальника, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї -50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї -100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника відповідно до частини 19 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ суд зазначає наступне.

В даних спірних правовідносинах при вирішенні питання про наявність підстав для перерахунку позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника, працівника прокуратури, до позивача не можуть застосовуватися норми Закону України «Про прокуратуру», що визначають грошову винагороду діючих працівників прокуратури, оскільки пенсія по втраті годувальника, визначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення», її розмір залежить від заробітку годувальника або із пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення» сім'ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, а також сім'ї померлого пенсіонера пенсія призначається незалежно від стажу роботи годувальника.

Пенсія в разі втрати годувальника, який помер внаслідок загального захворювання чи каліцтва, не пов'язаного з роботою, призначається, якщо годувальник на день смерті мав стаж, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності (стаття 25).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з 2003 року до дня смерті отримував пенсію на підставі частини першої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ у розмірі пенсії по вислузі років, що складає 90% середнього заробітку військового прокурора Північного регіону України.

Таким чином, розмір пенсії позивачу визначено згідно зі статтями 37, 27, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто в залежності від того доходу (пенсії), який мав годувальник на час настання смерті у 2017 році.

Частиною третьою статті 50-1Закону України «Про прокуратуру» (чинній на час призначення пенсії по втраті годувальника позивачу) передбачено, що середньомісячна сума зазначених виплат за 24 та 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60. Коригування зазначених виплат проводиться шляхом застосування коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин. Посадовий оклад, надбавки за класний чин та вислугу років при призначенні пенсії враховуються в розмірах, встановлених на день звільнення з роботи, що дає право на даний вид пенсії.

Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина 12 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру»).

При цьому, призначення (перерахунок) пенсії працівникам прокуратури провадиться відповідно до порядку, встановленого наведеними нормами Закону, з урахуванням посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років та інших виплат, скоригованих на коефіцієнт загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин. При цьому заробіток для перерахунку пенсії не може перевищувати розміру чинної заробітної плати за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час перерахунку пенсії.

Також за правилами частини другої статті 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

В даних спірних правовідносинах при вирішенні питання про наявність підстав для перерахунку призначеної пенсії позивачу як працівнику прокуратури до позивача не можуть застосовуватися норми Закону України «Про прокуратуру», що визначають грошову винагороду діючих працівників прокуратури, оскільки позивачу призначено пенсію по втраті годувальника, яка визначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення», розмір якої залежить від заробітку годувальника або із пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті.

«Отже, отримання пенсії по втраті годувальника не передбачає виникнення права у особи, яка не відноситься до суб'єктів, яким надано право на пенсію за спеціальним Законом (Законом України «Про прокуратуру»), на перерахунок пенсії згідно норм Закону України «Про прокуратуру» та з підстав, що надають право виключно працівникам прокуратури на здійснення перерахунку призначеної пенсії. Розмір пенсії прокурора або його заробітку не підлягає перерахунку після його смерті, якщо право на таку пенсію або заробіток годувальник не мав за життя.».

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №636/2100/16-а (провадження № К/9901/21612/18).

Суд, звертає увагу позивача на те, що, посадовий оклад, надбавки за класний чин та вислугу років при призначенні пенсії працівникам прокуратури враховуються в розмірах, встановлених на день звільнення з роботи, що дає право на даний вид пенсії.

Частиною третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право членів сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, що визначена за правилами статті 37 вказаного Закону.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Оскільки перехід позивача на пенсію у зв'язку із втратою годувальника не передбачає виникнення права у позивача як у особи, яка не відноситься до суб'єктів, яким надано право на пенсію за спеціальним Законом (Законом України «Про прокуратуру»), на перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та з підстав, що надають право виключно працівникам прокуратури на здійснення перерахунку призначеної пенсії.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 242, 243, 246, 263Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова