Рішення № 76611905, 14.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 вересня 2018 року № 826/7129/18

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в письмовому провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрдорресурс» до Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві, треті особи Державна фіскальна служба України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Центршляхбуд» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центрдорресурс» (надалі також – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві (надалі також – відповідач), треті особи Державна фіскальна служба України (надалі також – третя особа-1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Центршляхбуд» (надалі також - третя особа-2) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивачем підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, зазначивши що відповідачем протиправно та необґрунтовано винесено оскаржуване рішення, оскільки останнє винесено в супереч вимога п.109.1 ст.109, п.2001.3, пп.4.1.4, 4.1.9 ст.4 Податкового кодексу України.

Відповідачем на адресу суду подано відзив на позов, в якому виклав зміст заперечень проти позову та просив суд в позові відмовити повністю, оскільки оскаржуване рішення винесено з дотриманням норм чинного законодавства. Також зазначено, що ТОВ «Центрдорресурс» порушено граничний строк реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за січень – листопад 2017 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Представником ТОВ «Центршляхбуд» на адресу суду подано письмові пояснення, в яких підтримав позовні вимоги позивача та просив суд задовольнити позов.

Представником Державної фіскальної служби України пояснень щодо заявлених позовних вимог суду не надано.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив.

ГУ ДФС у м.Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «Центрдорресурс» щодо дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних за січень-листопад 2017 року, якою встановлено порушення вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. За результатами якої складено акт від 19.12.2017 року №26161/26-15-12-07-20/38749259.

На підставі встановлених порушень, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 05.01.2018 №0010251207, яким застосовано:

штраф у розмірі 10% у сумі 376,87грн. (затримка реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 3768,68грн.);

штраф у розмірі 20% у сумі 1901,49грн. (затримка реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 9507,45грн.);

штраф у розмірі 30% у сумі 221295,05грн. (затримка реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 737650,17грн.);

штраф у розмірі 40% у сумі 199089,35грн. (затримка реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 497723,38грн.).

Представником відповідача зазначено, що відсутність факту реєстрації платником податку продавцем податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення сум ПДВ, вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Не погоджуючись з висновками камеральної перевірки та встановленим порушенням та в подальшому винесенням податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду.

Розглянувши надані сторонами документи по пояснення, судом приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Камеральної перевіркою позивача встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення ТОВ «Центрдорресурс» граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за січень – листопад 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Цим же пунктом встановлено наступні строки реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Пунктом 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (БНакл), обчислену за такою формулою: еНакл = еНаклОтр + еМитн + еПопРах + еОвердрафт - еНаклВид - еВідшкод - еПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; еПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200 1.2 цієї статті.

Право платника ПДВ на реєстрацію податкової накладної залежить від суми ПДВ за отриманими податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначено представником позивача, протягом липня - вересня 2017 року контрагенти-постачальники ТОВ «Центрдорресурс» - ТОВ «Центршляхбуд» та ТОВ «Центр електронних розробок» не змогли зареєструвати видані ним ТОВ «Центрдорресурс» податкові накладні з ПДВ. Податкові накладні не були зареєстровані контрагентом у зв'язку із зупиненням реєстрації (відмовою в реєстрації) податкових накладних ДФС України на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

В матеріалах справи наявні копії документів, в тому числі копії квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, які свідчать, що реєстрація податкових накладних зупинена ДФС із зазначенням: «Відповідно до п. 201.16 статті 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. 11Н/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПК/РК в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товару згідно УКТ ЗЕД. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію».

Зупинення реєстрації податкових накладних із таким формулюванням не відповідає вимогам чинного законодавства України з огляду на наступне.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну України від 29.12.2010 № 1246 (надалі - Порядок), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, серед іншого, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків містить у собі визначення двох різних критеріїв моніторингу податкової накладної:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Суд зазначає, що зазначені підстави зупинення реєстрації податкових накладних, які викладені у квитанціях про відмову в реєстрації податкових накладних контрагентам позивача, а саме зазначення лише про невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД, не відповідають п.6 Критерії оцінки ступеня ризиків.

Тобто, зупинення реєстрації податкових накладних проводилось Державною фіскальною службою України всупереч вимогам підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Крім того, рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації податкових накладних контрагентів позивача містять однотипне формулювання причин для такої відмови: «Надання платником податків копій документів, які складені із порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування».

Відповідно до абз.1 постанови Кабміну України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017 року, комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацом 2 зазначеної постанови КМУ №190 від 29.03.2017 року визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

3) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

4) ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

5) надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Поряд із цим, вміщене у рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних однотипне формулювання, яке відповідає формулюванню, наведеному у абзаці 2 постанови КМУ № 190 від 29.03.2017 року не дає можливості встановити, які порушення були допущені під час складання документів та чому вказані документи не є достатніми для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

В матеріалах справи наявні копії документів, оформлених у результаті здійснюваних господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Представником позивача зазначено, що до матеріалів справи копій податкових накладних № 73 від 16.06.2017 року, № 110 від 16.06.2017 року, № 125 від 20.06.2017 року, № 129 від 20.06.2017 року, №129 віл 20.06.2017 року, № 130 від 20.06.2017 року, відносно яких комісією ДФС України були при аналогічних обставинах прийнято рішення про їх реєстрацію в ЄРПН.

Зазначені податкові накладні є аналогічними з тими по яким прийнято рішення про відмову з тим же самими контрагентами та господарськими операціями.

Зміни до Податкового кодексу України, якими стаття 201 Податкового кодексу України була доповнена п. 201.16, були внесені Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». У відповідності до пункту 201.16 доповненої статті 201 Податкового кодексу України, контролюючому органу було надано право в окремих випадках зупиняти реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та у подальшому - відмовляти в реєстрації таких податкових накладних/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Факт зупинення реєстрації (відмови в реєстрації) податкової накладної прямим чином впливає на значення визначеного пунктом 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України показника «SНаклОтр», та як наслідок на значення показника «еНакл» в цілому, та як наслідок - на право платника податку на реєстрацію податкових накладних без внесення платником коштів із поточного рахунку на його рахунок електронного адміністрування ПДВ, доповнення статті 201 Податкового кодексу України пунктом 201.16 Податкового кодексу України мало своїм прямим наслідком зміну елементів податку на додану вартість, оскільки із впровадженням вказаної правової норми сума грошових коштів, які повинні направлятись платником ПДВ на його адміністрування (реєстрацію податкових накладних) коригується в залежності від рішення контролюючого органу про зупинення або відмову в реєстрації податкових накладних, виданих контрагентами такого платника податку.

Пунктом 1 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року встановлено, що зміни до підпункту 4 (зміни до пункту 201.10 статті 201 в частині зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних) і підпункту 5 пункту 94 розділу І (щодо доповнення пунктом 201.16 статті 201) набирають чинності з 1 квітня 2017 року.

Поряд із цим, у пункті 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України закріплено принцип стабільності податкового законодавства України, встановлено, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

Таким чином, за приписами пункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України зміни до статті 201 Податкового кодексу України, якими вказана стаття доповнена п. 201.16, внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року, є обов'язковими для платників податку не раніше 01.01.2018 року, та не можуть вступити в дію із 01.04.2017 року, як це зазначено пунктом 1 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону.

Пунктом 4.1.4 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно- правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VIII від 21.12.2016 року прямо суперечать вимогам п. 4.1.9. статті 4 Податкового кодексу України, норми вказаного Закону в частині доповнення статті 201 Податкового кодексу України пунктом 201.16 не могли застосовуватись контролюючими органами протягом 2017 року. В свою чергу, в результаті неправомірного зупинення реєстрації (відмови в реєстрації) податкових накладних контрагентів ТОВ «Центрдорресурс» на підставі вищезгаданої правової норми, ТОВ «Центрдорресурс» не мало можливості зареєструвати власні податкові накладні внаслідок безпідставного заниження у результаті вищезазначених дій контролюючих органів значення показника « 8НаклОтр»

Пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України встановлено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Враховуючи викладене судом не вбачається порушення в діях ТОВ «Центрдорресурс», щодо несвоєчасної реєстрацієї податкових накладних, які зафіксовані перевіркою, оскільки не своєчасна реєстрація податкових накладних у даному випадку не може розглядатися як протиправне діяння платника податку в розумінні пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрдорресурс» до Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві від 05.01.2018 року №0010251207.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрдорресурс» (ЄДРПОУ 38749259) понесені ними витрати по сплаті судового збору у розмірі 6339,94грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві (ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій