Рішення № 76611797, 10.09.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року справа № 823/2077/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання – Попельнуха Ю.І.,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3, позивач) подав позов до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі – Головне управління, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо ненарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_3;

- зобов’язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області призначити та виплатити ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 одноразову грошову допомогу у зв’язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травми отриманої при виконанні службових обов’язків.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивач, як особа, якій встановлено інвалідність ІІ групи внаслідок травми, отриманої при виконанні службових обов’язків, має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини 6 статті 23 Закону України “Про міліцію” в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

У зв’язку із вказаним, 22.02.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням інвалідності внаслідок травми отриманої при виконанні службових обов’язків, однак відповіді на своє звернення так і не отримав.

В письмовому відзиві на адміністративний позов Головне управління просило в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що під час перевірки головним спеціалістом з державного нагляду за охороною праці Управління логістики і матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Черкаській області матеріалів, які надав позивач, виявлено, розбіжності між актами, що надав ОСОБА_3 разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги та актами, які знаходяться в службі з державного нагляду за охороною праці ОСОБА_4 в Черкаській області, тобто вини не є ідентичними.

Окремо відповідач наголошує, що проаналізувавши матеріали розслідування головним спеціалістом з державного нагляду за охороною праці у вищевказаній доповідній записці, зроблено висновок, що нещасний випадок, який стався з позивачем – стався в період проходження служби і не пов’язаний з виконанням службових обов’язків, за обставин, які не підлягають під дію пп.3.9, 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджених наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, на такий випадок складається акт по формі Н-Т*.

Відповідач зазначає, що таким чином у спеціаліста з нагляду за охороною праці ОСОБА_4 відсутні підстави для візування висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 та виплат відповідно, в зв’язку з чим Головним управлінням області складено висновок про відому у призначенні одноразової грошової допомоги.

Відповідач наголошує, що відповідно до Закону України “Про міліцію” та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 рішення про виплату одноразової грошової допомоги приймає Міністерство внутрішніх справ України, а готує та направляє всі необхідні документи для призначення одноразової грошової допомоги ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області, тобто затвердження висновку про призначення одноразової грошової допомоги у зв’язку з отриманням інвалідності – є виключною компетенцією особи, якій законом надано право на її призначення.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.07.2018.

20 липня 2018 року позивач подав до суду клопотання про перенесення розгляду справи іншу дату.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 відкладено підготовче засідання на 30.07.2018.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.07.2018, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 21.08.2018.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.08.2018, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.08.2018.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.08.2018, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 10.09.2018.

Представник позивач у судовому засіданні просив адміністративний позов задовольнити повністю, а представник відповідача - відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 29 квітня 2016 року наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 58 о/с підполковника поліції ОСОБА_3 – начальника відділу Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в черкаській області, звільнено зі служби в поліції в запас Збройних Сил України за пунктом 2 статті 77 (через хворобу) Закону України “Про Національну поліцію” з 29.04.2016.

21 червня 2016 року позивачеві видано довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 204535, відповідно до якої ОСОБА_3 отримав ІІ групу інвалідності безтерміново, причиною інвалідності зазначено захворювання, пов’язані з виконанням службових обов’язків.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 04.08.2017, в якій просив провести ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України “Про Національну поліцію”.

23 серпня 2017 року головний спеціаліст з державного нагляду за охороною праці ОСОБА_4 в Черкаській області склав та направив начальнику Головного управління доповідну записку, відповідно до якої висновок про призначення одноразової грошової допомоги начальнику відділу Черкаського ВП ГУПН підполковнику поліції ОСОБА_3 не погоджено.

У вказаній доповідній записці головним спеціалістом з державного нагляду за охороною праці ОСОБА_4 в Черкаській області зазначено, що під час перевірки обставин, за яких стався нещасний випадок (12.09.2013) були виявлені розбіжності між актами, які знаходяться в службі з державного нагляду за охороною праці УЛМТЗ ГУПН в Черкаській області та актами, які надані разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, дані акти не є ідентичними.

Також, у даній доповідній записці зазначено, що проаналізувавши матеріали розслідування головний спеціаліст вважає, що нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов’язаний з виконанням службових обов’язків, за обставин, які не підпадають під дію пп. 3.9, 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджених наказом МВС України від 27.12.2002 №1346.

На такий випадок складається акт по формі Н-Т*, а тому відсутні підстав для візування висновку про призначення одноразової грошової допомоги начальнику відділу Черкаського ВП ГУНП підполковнику поліції ОСОБА_3 та виплат відповідно

30 березня 2017 року начальником Головного управління затверджений висновок про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, в якому зазначено, що останній не набув права на отримання грошової допомоги, а тому відповідно до пункту 2 розділу ІV наказу МВС України від 11.01.2016 № 4 одноразова грошова допомога не призначається.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини шостої статті 23 Закону України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 року № 565-XII (чинного до 07.11.2015), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов’язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров’я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов’язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Пунктом 2 Порядку № 850 обумовлено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

За приписами пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв’язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов’язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України “Про Національну поліцію” від 02 липня 2015 року № 580-VIII.

Згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про Національну поліцію” визнано таким, що втратив чинність Закон України “Про міліцію”.

Відповідно ж до абзацу третього пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про Національну поліцію” право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України “Про міліцію”, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України “Про Національну поліцію”.

В силу частини другої статті 97 Закону України “Про Національну поліцію” порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4).

За приписами пункту 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності – дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 4 обумовлено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв’язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов’язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Пунктом 1 розділу IV Порядку № 4 передбачено, що фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги; висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

За правилами встановленими пунктом 2 розділу IV Порядку № 4 керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п’ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, як Порядком № 850, так і Порядком № 4 регламентовано, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням інвалідності подається за останнім місцем служби, виплата такої допомоги також проводиться за останнім місцем служби.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2018 року в адміністративній справі № 286/2478/17.

Як свідчать матеріали справи, позивача звільнено зі служби з Національної поліції згідно з наказом ГУНП в Черкаській області № 58 о/с від 29 квітня 2016 року. Дата встановлення втрати працездатності є 21.06.2016, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 204535, тобто саме 21.06.2016 є днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги. При цьому заява про виплату одноразової грошової допомоги обґрунтовано подана позивачем за його останнім місцем служби – до Головного управління.

Таким чином, зважаючи на те, що визначення позивачеві інвалідності відбулося внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби саме в органах внутрішніх справ та зважаючи на положення абзацу третього пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про Національну поліцію”, суд дійшов висновку, що одноразова грошова допомога позивачеві має бути призначена за обставин та у розмірі, передбаченими частиною 6 статті 23 Закону України “Про міліцію” та підпункту 2 пункту 3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Окрім того, суд зазначає, що пунктом 14 Порядку № 850 передбачено, що призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Як встановлено судом із висновку Головного управління від 30.03.2017 та листа 16.08.2017 № 29/Ч-85 підставою відмови у виплаті одноразової грошової допомоги є виявлені розбіжності в між актами, які знаходяться в службі з державного нагляду за охороною праці ОСОБА_4 в Черкаській області та актами, які надані разом з заявою про виплату одноразової грошової допомоги.

Суд не ставить під сумнів достовірність висновків, викладених в акті розслідування нещасного випадку форми Н-5* від 12.09.2013 та в акті про нещасний випадок № 15 від 04.10.2013, оскільки вони є чинними та не скасованими, а протилежних доказів ніж ті, які наведенні у вказаних документах відповідачем суду не надано.

Окрім того, суд наголошує, що за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 358 КК України за фактом можливої підробки актів Н-1* № від 04.10.2013 та Н-5* від 04.10.2013 про отримання травми колишнім працівником ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 у період виконання службових обов’язків прокуратурою Черкаської області було відкрито кримінальне провадження № 12017251010007433.

В ході кримінального провадження фактів підробки в офіційних документах не встановлено, а тому кримінальне провадження за № 12017251010007433 від 13.09.2017 закрито у зв’язку з відсутністю у діях колишнього заступника начальника Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_3, а також у діях членів комісії по розслідуванню нещасного випадку, який стався із ОСОБА_3, складу злочину даного кримінального правопорушення (постанова старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Черкаської області про закриття кримінального провадження від 30.01.2018).

Посилання відповідача на те, що згідно доповідної записки головного спеціаліста з державного нагляду за охороною праці ОСОБА_4 в Черкаській області нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов’язаний з виконанням службових обов’язків за обставин, які не підпадають під дію пп. 3.9, п.3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, та те, що на такий випадок складається акт по формі Н-Т*, спростовуються висновками, які викладені у постанові Черкаського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 у адміністративній справі № 823/893/16, яка набрала законної сили 30.09.2016.

Крім того, матеріалами справи підтверджено факт встановлення ОСОБА_3 ІІ групи інвалідності та причинного зв’язку її отримання пов’язаної з проходженням служби, яка в свою чергу є беззаперечною підставою права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, а отже в даному випадку відповідач проявив протиправну бездіяльність щодо неприйняття висновку щодо виплати грошової допомоги.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України слід вийти за межі позовних вимог та в даному випадку визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Черкаській області щодо нескладання висновку щодо призначення ОСОБА_3 грошової допомоги у зв’язку із установленням інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання ним службових обов’язків, відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ і Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 та зобов’язати Головне управління Національної Поліції у Черкаській області скласти такий висновок.

Позовні вимоги ОСОБА_3 щодо виплати одноразової грошової допомоги є передчасними, оскільки Головне управління відповідно до статті 23 Закону “Про міліцію” та згідно Порядку № 850 висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги не складало.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а відповідно до частини 5 вказаної статті у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір”, а відповідач не надав суду доказів на підтвердження понесених судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295 підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області, яка полягає у нескладанні висновку щодо призначення ОСОБА_3 грошової допомоги у зв’язку із установленням інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання ним службових обов’язків, відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ і Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Зобов’язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області скласти висновок щодо призначення ОСОБА_3 грошової допомоги у зв’язку із установленням інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання ним службових обов’язків, відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ і Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат згідно вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_3 (18000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

2) відповідач – Головне управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, ідентифікаційний код 40108667).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 20.09.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк